Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Руска рома також халадітка рома застаріла назва циганська субетнічна група що походять від польських ромів та входить в

Руска рома

Руска рома

Руска рома (також халадітка рома (застаріла назва)) — циганська субетнічна група, що походять від польських ромів та входить в групу циган-рома.

Руска рома
image
АреалРосія, Україна, Білорусь, Країни Балтії, Казахстан, Киргизстан
Близькі до:Сінті
Моваромська мова
Релігіяправослав'я

Історія

Руські роми є нащадками тих циган, які прибули на сучасні терени України, Білорусі та Росії у XVI–XVII ст. із Німеччини через Польщу та Литву. Вони торгували кіньми та ворожили, відомі як вправні музики.

Нині представники руска рома мешкають у країнах Балтії, Україні, Білорусі, Росії, меншою мірою в Казахстані, Киргизстані, та досі підтримують шлюбні (матримоніальні) зв'язки. Халадітка ромів часто плутають з сервами; в артистичному середовищі йде зближення цих двох етногруп.

Руска рома були та залишаються нині релігійними релятивістами. Вони сповідують ту релігію, у тому конфесійному варіанті, який переважає в місцевості їхнього перебування.Тому більшість халадіка ромів — православні християни.

Мова

Халадітка рома розмовляють діалектом циганської мови, який належить до балтської або північної мовної групи циганської мови (романі). У цьому діалекті переважають запозичення німецьких, польських та російських слів, а також використанням деяких запозичених з української та російської граматики.

Приклади слів

  • бай — рукав
  • бахт — щастя
  • бе́рґа — гора
  • бенґ — чорт
  • бе́ра — пиво
  • бреза — береза
  • бевель — вечір
  • б́іда — біда
  • болибе — небо
  • васт — рука
  • в́есна — весна
  • в́енко — вінок
  • дад — батько
  • дай — мати
  • ґіли — пісня
  • ґрай — кінь
  • герой — нога
  • джюкел — пес
  • якх — око
  • джіїпен — життя
  • індара́ка — спідниця
  • кагни — курка
  • кіріві — кума
  • ске́мпо — скупий
  • се́ндо — суд
  • ме́ндро — хитрий
  • ве́ндзло — вузол
  • яґ — вогонь
  • рашай — піп
  • пани — вода
  • пхув — земля
  • пхен — сестра
  • лазня — лазня
  • фе́нчтра, ф́енштра — вікно
  • фе́лда — поле
  • шту́ба — кімната, квартира
  • ґе́нчто, ґе́ншто — породистий кінь
  • тикно — маленький

Відомі руска рома

Джерела

  • Девід М. Кроу. «Історія циган Східної Європи та Росії». Переклад: Канаша, В.П. Рябчук, С.М. К.: «Мегатайп». 2003.
  • Зіневич Н. О. «Циганський етнос в Україні (історіографія та джерела)». HAH України. Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. К., 2005.
  • Бєліков О. В. Циганське населення України (XVI-XX ст.). Донецький державний університет. Донецьк, 2003.
  • Дучыц Л. З. Гісторьгі цыганоу Беларугі // Беларускі гістарьічньї часопис. 2003. № 3
  • Навроцька Є.М. «Історія та культура ромів». Ужгород: «Видавництво Олександри Гаркуші», 2007. – 312 с.: іл.
  • «Ромологія: історія та сучасність: Матеріали Міжнародних наукових читань». Упорядкування Є.М. Навроцька. – Ужгород: Поліграфцентр «Ліра», 2013. – 144 с.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 28 квітня 2007. Процитовано 22 грудня 2016.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ruska roma takozh haladitka roma zastarila nazva ciganska subetnichna grupa sho pohodyat vid polskih romiv ta vhodit v grupu cigan roma Ruska romaArealRosiya Ukrayina Bilorus Krayini Baltiyi Kazahstan KirgizstanBlizki do SintiMovaromska movaReligiyapravoslav yaIstoriyaRuski romi ye nashadkami tih cigan yaki pribuli na suchasni tereni Ukrayini Bilorusi ta Rosiyi u XVI XVII st iz Nimechchini cherez Polshu ta Litvu Voni torguvali kinmi ta vorozhili vidomi yak vpravni muziki Nini predstavniki ruska roma meshkayut u krayinah Baltiyi Ukrayini Bilorusi Rosiyi menshoyu miroyu v Kazahstani Kirgizstani ta dosi pidtrimuyut shlyubni matrimonialni zv yazki Haladitka romiv chasto plutayut z servami v artistichnomu seredovishi jde zblizhennya cih dvoh etnogrup Ruska roma buli ta zalishayutsya nini religijnimi relyativistami Voni spoviduyut tu religiyu u tomu konfesijnomu varianti yakij perevazhaye v miscevosti yihnogo perebuvannya Tomu bilshist haladika romiv pravoslavni hristiyani MovaHaladitka roma rozmovlyayut dialektom ciganskoyi movi yakij nalezhit do baltskoyi abo pivnichnoyi movnoyi grupi ciganskoyi movi romani U comu dialekti perevazhayut zapozichennya nimeckih polskih ta rosijskih sliv a takozh vikoristannyam deyakih zapozichenih z ukrayinskoyi ta rosijskoyi gramatiki Prikladi sliv baj rukav baht shastya be rga gora beng chort be ra pivo breza bereza bevel vechir b ida bida bolibe nebo vast ruka v esna vesna v enko vinok dad batko daj mati gili pisnya graj kin geroj noga dzhyukel pes yakh oko dzhiyipen zhittya indara ka spidnicya kagni kurka kirivi kuma ske mpo skupij se ndo sud me ndro hitrij ve ndzlo vuzol yag vogon rashaj pip pani voda phuv zemlya phen sestra laznya laznya fe nchtra f enshtra vikno fe lda pole shtu ba kimnata kvartira ge nchto ge nshto porodistij kin tikno malenkijVidomi ruska romaOleksandr Marcinkevich Roman GroholskijDzherelaDevid M Krou Istoriya cigan Shidnoyi Yevropi ta Rosiyi Pereklad Kanasha V P Ryabchuk S M K Megatajp 2003 ISBN 5 85722 107 2 Zinevich N O Ciganskij etnos v Ukrayini istoriografiya ta dzherela HAH Ukrayini In t ukr arheografiyi ta dzhereloznavstva im M S Grushevskogo K 2005 Byelikov O V Ciganske naselennya Ukrayini XVI XX st Doneckij derzhavnij universitet Doneck 2003 Duchyc L Z Gistorgi cyganou Belarugi Belaruski gistarichnyi chasopis 2003 3 Navrocka Ye M Istoriya ta kultura romiv Uzhgorod Vidavnictvo Oleksandri Garkushi 2007 312 s il Romologiya istoriya ta suchasnist Materiali Mizhnarodnih naukovih chitan Uporyadkuvannya Ye M Navrocka Uzhgorod Poligrafcentr Lira 2013 144 s Primitki Arhiv originalu za 28 kvitnya 2007 Procitovano 22 grudnya 2016

Дата публікації:
Топ