Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Румия (серб. Румија; алб. Rumi) — гора, яка знаходяться в південній частині Чорногорії між Адріатичним морем та Скадарським озером. Найвищою точкою гори є пік Румия, який має висоту 1 594 метри над рівнем моря. Румия знаходиться біля міста Бар та є частиною Динарського природного бар’єру, який розділяє Адріатичне море та Скадарський водний басейн. Гірська вершина є найпівденнішою та найбільш відомою в Чорногорії.
Румия Румија | ||||
 | ||||
| та Скадарське озеро | ||||
| Країна | Чорногорія | |||
|---|---|---|---|---|
| Найвища точка | ||||
| - висота | 1594 м | |||
 Румия у Вікісховищі | ||||
Румия має велике релігійне значення. Кожен рік, на Свято П’ятидесятниці, що відбувається в серпні, з маленького селища Велє Микуличі на вершину Румиї виносять хрест Йована Володимира. Традиційно, до православних християн регіону приєднуються і католики з мусульмани. Проща символізує співдружність між релігіями та етнічними групами регіону та відбувається навіть під час важких історичних подій.
Церковна суперечка
18 червня 2005 року на вершину Румиї було покладено гвинтокрилом маленьку, заготовлену раніше, металеву церковну споруду. Здійснила цю роботу 172-га повітряна бригада Збройних сил Сербії та Чорногорії на запит Чорногорської митрополії Сербської православної церкви. Металева споруда відома тепер як Церква Святої Трійці. Це був символічний акт, який мав показати верховенство Сербської православної церкви в регіоні та ще раз затвердити сербську монополію на Чорногорію. Ця подія також показала тісні зв’язки між Сербською православною церквою та сербською армією. Сербська православна церква водночас вказує на те, що на цьому місці до 1571 року існувала вже православна церква, яка була зруйнована османами. Митрополит Амфілохій заявив Мило Джукановичу, що будь-яке перенесення споруди буде розтлумачене як акт вандалізму. Патріарх Павло попросив Светозара Маровича «не руйнувати церкву, як це зробили турки в 1571 році».
Встановлення на горі церкви викликало численні диспути всередині країни і не тільки. Найвагоміше в даній історії те, що будівництво церкви не було погоджено з владою Чорногорії та викликало численні нарікання від людей, які бачать Румию як символ релігійної гармонії. Використання в даній історії гвинтокрила Повітряних сил було сприйнято багатьма людьми Чорногорії як провокація та призвело до оголошення референдуму про незалежність Чорногорії у 2006 році. Етнічні меншини заявили, що гора Румия належить всім релігійним та етнічним групам країни. Чорногорські організації, які виступали за незалежність країни, в тому числі Чорногорська православна церква та численні політичні партії, розцінили подію як загрозу для подальшої суверенності регіону та ознаки декламування Сербською православною церквою верховенства в країні. Дуклянська академія наук та мистецтв видала заяву в якій звинувачувала Амфілохія в присвоєнні священного місця Сербією та розкритикувала церковний акт, назвавши його «вандалізмом» та «клерико-фашизмом».
Інцидент був розкритикований публічними особами Чорногорії. Відомий чорногорський романіст Андрей Ніколаїдіс написав, що в цьому місці ніколи не було церкви, а Амфілохій отримав порцію негативу від чорногорських мас-медіа через недоречність встановлення однієї віри на цьому місці, при цьому виключивши всі інші ― зробивши таким чином релігійну дисгармонію. Газета «Vjesti» підтримала позицію чорногорської влади та публічних осіб. Коментарі в газеті були здебільшого про незаконність встановлення релігійної споруди на вершині гори та порушення релігійного балансу регіону.
«Vijesti» також надали слово меншинам регіону, наприклад, публікуючи албанську реакцію на цю подію, яку представляв чорногорський політик Мегмет Бардхі. Бардхі заявив, що даний акт є найбільшою провокацією проти албанців за останні 50 років. Чорногорська православна церква констатувала, що цей інцидент демонструє неналежне використання Сербською православною церквою власної релігії, і що це все було вчинено в політичних цілях. Водночас газета «Dan», яка виступала проти незалежності Чорногорії, публікувала заяви простих людей та представників Сербської православної церкви, які підтримували даний вчинок та виступали проти знесення церкви політичною владою Чорногорії.
В той час у Чорногорії ходили чутки (досі так і не підтверджені) про наміри СПЦ встановити подібні церковні споруди на вершинах інших гір країни. Указ про потребу демонтування церковної будівлі був прийнятий Чорногорським кабінетом міністрів у «Просторовому плануванні» за 2009 рік. Пропозиція щодо усунення церкви викликала різні відгуки у публічному просторі Чорногорії. Опитування в 2011 році показало, що 43 % респондентів проти демонтування церковної споруди і тільки 23 % за демонтаж. Це ж опитування показало, що проти знесення виступають 71 % респондентів, які ідентифікують себе як сербів, 37 % які вказують себе як чорногорців. На даний момент існує розбіжність у поглядах між позицією держави та великою частиною жителів Чорногорії.
Примітки
- Morrison, Kenneth (2018). Nationalism, Identity and Statehood in Post-Yugoslav Montenegro. Bloomsbury Publishing. с. 93. ISBN .(англ.)
- Cattaruzza, Amaël; Michels, Patrick (2005). Dualité orthodoxe au Monténégro. Balkanologie. 9 (1/2). para. 28-29.(фр.)
- Kolstø, Pål (2016). Strategies of symbolic nation-building in South Eastern Europe. Routledge. с. 133. ISBN .(англ.)
- . Архів оригіналу за 21 листопада 2018. Процитовано 3 травня 2020.(серб.)
- Kolstø, Pål (2016). Media discourse and the Yugoslav conflicts: Representations of self and other. Routledge. с. 145—147. ISBN .(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rumiya serb Rumiјa alb Rumi gora yaka znahodyatsya v pivdennij chastini Chornogoriyi mizh Adriatichnim morem ta Skadarskim ozerom Najvishoyu tochkoyu gori ye pik Rumiya yakij maye visotu 1 594 metri nad rivnem morya Rumiya znahoditsya bilya mista Bar ta ye chastinoyu Dinarskogo prirodnogo bar yeru yakij rozdilyaye Adriatichne more ta Skadarskij vodnij basejn Girska vershina ye najpivdennishoyu ta najbilsh vidomoyu v Chornogoriyi Rumiya Rumiјa ta Skadarske ozero ta Skadarske ozero Krayina Chornogoriya Najvisha tochka visota 1594 m Rumiya u Vikishovishi Rumiya maye velike religijne znachennya Kozhen rik na Svyato P yatidesyatnici sho vidbuvayetsya v serpni z malenkogo selisha Velye Mikulichi na vershinu Rumiyi vinosyat hrest Jovana Volodimira Tradicijno do pravoslavnih hristiyan regionu priyednuyutsya i katoliki z musulmani Prosha simvolizuye spivdruzhnist mizh religiyami ta etnichnimi grupami regionu ta vidbuvayetsya navit pid chas vazhkih istorichnih podij Cerkovna superechka18 chervnya 2005 roku na vershinu Rumiyi bulo pokladeno gvintokrilom malenku zagotovlenu ranishe metalevu cerkovnu sporudu Zdijsnila cyu robotu 172 ga povitryana brigada Zbrojnih sil Serbiyi ta Chornogoriyi na zapit Chornogorskoyi mitropoliyi Serbskoyi pravoslavnoyi cerkvi Metaleva sporuda vidoma teper yak Cerkva Svyatoyi Trijci Ce buv simvolichnij akt yakij mav pokazati verhovenstvo Serbskoyi pravoslavnoyi cerkvi v regioni ta she raz zatverditi serbsku monopoliyu na Chornogoriyu Cya podiya takozh pokazala tisni zv yazki mizh Serbskoyu pravoslavnoyu cerkvoyu ta serbskoyu armiyeyu Serbska pravoslavna cerkva vodnochas vkazuye na te sho na comu misci do 1571 roku isnuvala vzhe pravoslavna cerkva yaka bula zrujnovana osmanami Mitropolit Amfilohij zayaviv Milo Dzhukanovichu sho bud yake perenesennya sporudi bude roztlumachene yak akt vandalizmu Patriarh Pavlo poprosiv Svetozara Marovicha ne rujnuvati cerkvu yak ce zrobili turki v 1571 roci Vstanovlennya na gori cerkvi viklikalo chislenni disputi vseredini krayini i ne tilki Najvagomishe v danij istoriyi te sho budivnictvo cerkvi ne bulo pogodzheno z vladoyu Chornogoriyi ta viklikalo chislenni narikannya vid lyudej yaki bachat Rumiyu yak simvol religijnoyi garmoniyi Vikoristannya v danij istoriyi gvintokrila Povitryanih sil bulo sprijnyato bagatma lyudmi Chornogoriyi yak provokaciya ta prizvelo do ogoloshennya referendumu pro nezalezhnist Chornogoriyi u 2006 roci Etnichni menshini zayavili sho gora Rumiya nalezhit vsim religijnim ta etnichnim grupam krayini Chornogorski organizaciyi yaki vistupali za nezalezhnist krayini v tomu chisli Chornogorska pravoslavna cerkva ta chislenni politichni partiyi rozcinili podiyu yak zagrozu dlya podalshoyi suverennosti regionu ta oznaki deklamuvannya Serbskoyu pravoslavnoyu cerkvoyu verhovenstva v krayini Duklyanska akademiya nauk ta mistectv vidala zayavu v yakij zvinuvachuvala Amfilohiya v prisvoyenni svyashennogo miscya Serbiyeyu ta rozkritikuvala cerkovnij akt nazvavshi jogo vandalizmom ta kleriko fashizmom Mala metaleva pravoslavna cerkva Serbskogo patriarhatu na vershini Rumiyi Incident buv rozkritikovanij publichnimi osobami Chornogoriyi Vidomij chornogorskij romanist Andrej Nikolayidis napisav sho v comu misci nikoli ne bulo cerkvi a Amfilohij otrimav porciyu negativu vid chornogorskih mas media cherez nedorechnist vstanovlennya odniyeyi viri na comu misci pri comu viklyuchivshi vsi inshi zrobivshi takim chinom religijnu disgarmoniyu Gazeta Vjesti pidtrimala poziciyu chornogorskoyi vladi ta publichnih osib Komentari v gazeti buli zdebilshogo pro nezakonnist vstanovlennya religijnoyi sporudi na vershini gori ta porushennya religijnogo balansu regionu Vijesti takozh nadali slovo menshinam regionu napriklad publikuyuchi albansku reakciyu na cyu podiyu yaku predstavlyav chornogorskij politik Megmet Bardhi Bardhi zayaviv sho danij akt ye najbilshoyu provokaciyeyu proti albanciv za ostanni 50 rokiv Chornogorska pravoslavna cerkva konstatuvala sho cej incident demonstruye nenalezhne vikoristannya Serbskoyu pravoslavnoyu cerkvoyu vlasnoyi religiyi i sho ce vse bulo vchineno v politichnih cilyah Vodnochas gazeta Dan yaka vistupala proti nezalezhnosti Chornogoriyi publikuvala zayavi prostih lyudej ta predstavnikiv Serbskoyi pravoslavnoyi cerkvi yaki pidtrimuvali danij vchinok ta vistupali proti znesennya cerkvi politichnoyu vladoyu Chornogoriyi V toj chas u Chornogoriyi hodili chutki dosi tak i ne pidtverdzheni pro namiri SPC vstanoviti podibni cerkovni sporudi na vershinah inshih gir krayini Ukaz pro potrebu demontuvannya cerkovnoyi budivli buv prijnyatij Chornogorskim kabinetom ministriv u Prostorovomu planuvanni za 2009 rik Propoziciya shodo usunennya cerkvi viklikala rizni vidguki u publichnomu prostori Chornogoriyi Opituvannya v 2011 roci pokazalo sho 43 respondentiv proti demontuvannya cerkovnoyi sporudi i tilki 23 za demontazh Ce zh opituvannya pokazalo sho proti znesennya vistupayut 71 respondentiv yaki identifikuyut sebe yak serbiv 37 yaki vkazuyut sebe yak chornogorciv Na danij moment isnuye rozbizhnist u poglyadah mizh poziciyeyu derzhavi ta velikoyu chastinoyu zhiteliv Chornogoriyi PrimitkiMorrison Kenneth 2018 Nationalism Identity and Statehood in Post Yugoslav Montenegro Bloomsbury Publishing s 93 ISBN 9781474235198 angl Cattaruzza Amael Michels Patrick 2005 Dualite orthodoxe au Montenegro Balkanologie 9 1 2 para 28 29 fr Kolsto Pal 2016 Strategies of symbolic nation building in South Eastern Europe Routledge s 133 ISBN 9781317049357 angl Arhiv originalu za 21 listopada 2018 Procitovano 3 travnya 2020 serb Kolsto Pal 2016 Media discourse and the Yugoslav conflicts Representations of self and other Routledge s 145 147 ISBN 9781317098928 angl