Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. |
49°45′ пн. ш. 18°37′ сх. д. / 49.750° пн. ш. 18.617° сх. д.
| Ротонда Святого Миколая в Цешині | |
| Дата створення / заснування | 11 століття |
|---|---|
 | |
 | |
| Названо на честь | Миколай Чудотворець |
| Країна |  Республіка Польща |
| Адміністративна одиниця | Цешин |
| Дієцезія | d |
| Розміщено в релігійній територіальній одиниці | Q11809680? |
| Християнський літургічний обряд | латинська церква |
| Присвячено | Миколай Чудотворець |
| З матеріалу | цегла |
| Архітектурний стиль | романський і d |
| Розташований на лінійному об'єкті | d |
| Статус спадщини | об'єкт культурної спадщини Польщі |
 | |
 | |
| Номер у польському реєстрі культурного надбання | 210/60 |
 Ротонда Святого Миколая в Цешині у Вікісховищі | |
Ротонда Святого Миколая в Цешині, також відома як Церква Святого Миколая і Вацлава, — це романська каплиця в польському місті Цешині.
Історія
Ротонда була зведена в стінах фортеці каштелянів на вершині Замкової гори між X століттям та першою половиною XI століття. У 1950-х роках дослідники вважали, що ротонда була побудована протягом першої половини XI століття. Однак останні дослідження показують, що дата його будівництва може бути пізніше 1180 р. Перше згадування про ротонду відноситься до 1223 року, де її називають каплицею Святого Миколая. Духовенство було зобов'язане платити десятину сестрам Норбертін у Рибнику [4].
Друге згадування про ротонду припадає на кінець XIII століття та на все XIV століття. Ротонда була пристосована до готичного замку: рівень підлоги підняли на два метри, романські вікна в апсиді були замуровані та побудовані більші, в готичному стилі.
У 1495 Wacław Hynal, батюшка з Pszczyna з Stonawa, фінансував новий вівтар для ротонди. На ньому були зображені Божественне Провидіння, Діва Марія, Іоанн Хреститель, Святий Ермус і Святий Вацлав.
Сучасна історія
У посиланнях з 1722 і 1755 років ротонда описується як «стара, купольна і двічі на рік, в дні святого Вацлава та Святого Миколая там проводяться служби». Під час перетворення нижнього замку в 1838 році ротонда зазнала серйозних змін. Романські стіни храму були обкладені цегляною стіною. Були замуровані вікна, поставлений новий жерстяний шолом. Рівень внутрішньої нави та зовнішньої площі був піднятий (будівля була майже наполовину облямована грунтом). Ротонда отримала класичний поділ фасаду з урахуванням стилю замку. Дизайн романтичного павільйону створив Йозеф Кернхаузел. Інтер'єр Ротонди прикрашали неоготичний дерев'яний вівтар та зображення святого Вацлава.
На початку 1940-х штукатурки були зняті та відновлений початковий рівень підлоги. Подальші археологічні та ремонтні роботи проводилися під керівництвом А. Кетлінського. Реставраційні роботи (під керівництвом З. Гавліка) реконструювали галерею, відкрили оригінальні вікна, вівтарний камінь та відновили підлогу ротонди до її романських характеристик.
Після закінчення Другої світової війни храм став туристичною визначною пам'яткою. 6 грудня 1997 року там відбулася служба, перша за 50 років.
Архітектура
Ротонда побудована з плоских вапнякових відбивних, які створюють внутрішній і зовнішній фронт, з круговим розташуванням з напівкруглою та орієнтованою апсидою. Простір між фасадами заповнений щебнем. Круговий неф перекритий куполом із концентрично розташованих каменів, апсида — напівкуполом. У північній частині нави є односторонні сходи, що ведуть до галереї — балкон, що підтримується колонами та напівколонами (розташований із західної сторони) — розміщений у стіні, товщина якої в цьому місці 1,75 м.
На вершині сходів, що ведуть до галереї, є замурований романський портал, який прикрашав прохід до палатію, сидіння каштеляна, для якого була побудована галерея. Напівкругла апсида з трьома сходами орієнтована на Схід. Апсида відокремлена внутрішньою фазою і закрита раковиною, підкресленою будівельними каменями. Вівтарний камінь, розташований в апсиді, є отвором для мощей або святих олій. В апсиді є два двосторонні романські вікна. Два вузьких щілинних вікна висвітлюють верхню частину нави. Додаткове світло для нави надходило від щілинних вікон, розташованих на 3/4 висоти стіни. Неф був покритий куполом з концентричним розташуванням каменів.
Висота нави складає 13 метрів, висота апсиди — 6,8 метра, а загальна висота ротонди — приблизно. 15 метрів.
Вхід до Ротонди розташований із західної сторони будівлі.
Зовні стіна потовщена і створює злегка виступаючий еркер, повішений над консолями. Дах над нефом і апсидою має конусоподібну форму і покритий дранкою.
Класицистична реконструкція в 1839 році за проектом Йозефа Корнхаусла передбачала замуровування двох напівкруглих вікон та оштукатурювання фасаду. У 1947—1955 рр. були проведені реконструкційні роботи, під час яких ротонда була відновлена до початкового стану.
Святі-покровителі
Зазвичай прийнято вважати, що покровителями ротонди є св. Миколай та св. Вацлав. У документі 1223 року вперше згадується сакральний об'єкт у Цешині. Аналіз кількох збережених письмових документів та вже визнаний контекст врегулювання вказує на той факт, що церква, згадана в документі єпископом Вроцлава 1223 року, знаходилась за межами оплоту, найімовірніше, в межах поселення. У першій чверті 13 століття в Цешині існувало щонайменше дві церкви — церква Святого Миколая в останньому «передмісті» та ротонда в твердині каштелянів. Також збережені документи XVIII століття підтверджують святого Вацлава святим покровителем.
Конфлікт між Польщею та Чехословаччиною щодо Цешинської Сілезії в 1919—1920 роках сприяв поступовому виведенню Святого Вацлава як чеського елементу, не звертаючи уваги на те, що Святий Вацлав не тільки є покровителем Богемії, але в 1436 році він був заснований як один з чотирьох головних покровителів Королівства Польського кардиналом Збігневим Олесницьким.
Святі Меси
Святі Меси відправляються раз на рік — 6 грудня — на Святого Миколая.
- Ротонда зображена на польській банкноті 20 злотих.
- Ротонда є частиною Романської стежки.
Примітки
- Реєстр пам'яток
- Janusz, Spyra (2008). Via Sacra. Kościoły i klasztory w Cieszynie i w Czeskim Cieszynie. Cieszyn: Cieszyn: The Promotion and Information Office. The Municipal Office in Cieszyn. с. 22—29. ISBN .
- Janusz, Spyra (2007). Szlak książąt cieszyńskich. Piastowie. Cieszyn: Cieszyn: The Promotion and Information Office. The Municipal Office in Cieszyn. с. 20—22. ISBN .
- Rejduch-Samek, Izabela, ред. (1974). Katalog Zabytków Sztuki w Polsce. Tom VI. Województwo Katowickie. Katowice: Instytut sztuki Polskiej Akademii Nauk i Wojewódzki Konserwator Zabytków w Katowicach. с. 26—28.
- Rotunda św. Mikołaja - Parafia Świętej Marii Magdaleny w Cieszynie. Архів оригіналу за 3 травня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
- Znaczki Turystyczne - No. 173 Rotunda św. Mikołaja i Wieża Piastowska w Cieszynie. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
- Szlak Romański. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad 49 45 pn sh 18 37 sh d 49 750 pn sh 18 617 sh d 49 750 18 617Rotonda Svyatogo Mikolaya v Ceshini Data stvorennya zasnuvannya11 stolittya Nazvano na chestMikolaj Chudotvorec Krayina Respublika Polsha Administrativna odinicyaCeshin 1 DiyeceziyaRoman Catholic Diocese of Bielsko Zywiecd Rozmisheno v religijnij teritorialnij odiniciQ11809680 Hristiyanskij liturgichnij obryadlatinska cerkva PrisvyachenoMikolaj Chudotvorec Z materialucegla 1 Arhitekturnij stilromanskij i Romanesque architecture in Polandd 1 Roztashovanij na linijnomu ob yektiVia Czechia Silesian Trail hiking d Status spadshiniob yekt kulturnoyi spadshini Polshi 1 Nomer u polskomu reyestri kulturnogo nadbannya210 60 1 Rotonda Svyatogo Mikolaya v Ceshini u Vikishovishi Rotonda Svyatogo Mikolaya v Ceshini takozh vidoma yak Cerkva Svyatogo Mikolaya i Vaclava ce romanska kaplicya v polskomu misti Ceshini Zmist 1 Istoriya 2 Suchasna istoriya 3 Arhitektura 4 Svyati pokroviteli 5 Svyati Mesi 6 PrimitkiIstoriyared Rotonda bula zvedena v stinah forteci kashtelyaniv na vershini Zamkovoyi gori mizh X stolittyam ta pershoyu polovinoyu XI stolittya U 1950 h rokah doslidniki vvazhali sho rotonda bula pobudovana protyagom pershoyi polovini XI stolittya Odnak ostanni doslidzhennya pokazuyut sho data jogo budivnictva mozhe buti piznishe 1180 r Pershe zgaduvannya pro rotondu vidnositsya do 1223 roku de yiyi nazivayut kapliceyu Svyatogo Mikolaya Duhovenstvo bulo zobov yazane platiti desyatinu sestram Norbertin u Ribniku 4 Druge zgaduvannya pro rotondu pripadaye na kinec XIII stolittya ta na vse XIV stolittya Rotonda bula pristosovana do gotichnogo zamku riven pidlogi pidnyali na dva metri romanski vikna v apsidi buli zamurovani ta pobudovani bilshi v gotichnomu stili U 1495 Waclaw Hynal batyushka z Pszczyna z Stonawa finansuvav novij vivtar dlya rotondi Na nomu buli zobrazheni Bozhestvenne Providinnya Diva Mariya Ioann Hrestitel Svyatij Ermus i Svyatij Vaclav Suchasna istoriyared U posilannyah z 1722 i 1755 rokiv rotonda opisuyetsya yak stara kupolna i dvichi na rik v dni svyatogo Vaclava ta Svyatogo Mikolaya tam provodyatsya sluzhbi Pid chas peretvorennya nizhnogo zamku v 1838 roci rotonda zaznala serjoznih zmin Romanski stini hramu buli obkladeni ceglyanoyu stinoyu Buli zamurovani vikna postavlenij novij zherstyanij sholom Riven vnutrishnoyi navi ta zovnishnoyi ploshi buv pidnyatij budivlya bula majzhe napolovinu oblyamovana gruntom Rotonda otrimala klasichnij podil fasadu z urahuvannyam stilyu zamku Dizajn romantichnogo paviljonu stvoriv Jozef Kernhauzel Inter yer Rotondi prikrashali neogotichnij derev yanij vivtar ta zobrazhennya svyatogo Vaclava Na pochatku 1940 h shtukaturki buli znyati ta vidnovlenij pochatkovij riven pidlogi Podalshi arheologichni ta remontni roboti provodilisya pid kerivnictvom A Ketlinskogo Restavracijni roboti pid kerivnictvom Z Gavlika rekonstruyuvali galereyu vidkrili originalni vikna vivtarnij kamin ta vidnovili pidlogu rotondi do yiyi romanskih harakteristik Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni hram stav turistichnoyu viznachnoyu pam yatkoyu 6 grudnya 1997 roku tam vidbulasya sluzhba persha za 50 rokiv Arhitekturared Rotonda pobudovana z ploskih vapnyakovih vidbivnih yaki stvoryuyut vnutrishnij i zovnishnij front z krugovim roztashuvannyam z napivkrugloyu ta oriyentovanoyu apsidoyu Prostir mizh fasadami zapovnenij shebnem Krugovij nef perekritij kupolom iz koncentrichno roztashovanih kameniv apsida napivkupolom U pivnichnij chastini navi ye odnostoronni shodi sho vedut do galereyi balkon sho pidtrimuyetsya kolonami ta napivkolonami roztashovanij iz zahidnoyi storoni rozmishenij u stini tovshina yakoyi v comu misci 1 75 m Na vershini shodiv sho vedut do galereyi ye zamurovanij romanskij portal yakij prikrashav prohid do palatiyu sidinnya kashtelyana dlya yakogo bula pobudovana galereya Napivkrugla apsida z troma shodami oriyentovana na Shid Apsida vidokremlena vnutrishnoyu fazoyu i zakrita rakovinoyu pidkreslenoyu budivelnimi kamenyami Vivtarnij kamin roztashovanij v apsidi ye otvorom dlya moshej abo svyatih olij V apsidi ye dva dvostoronni romanski vikna Dva vuzkih shilinnih vikna visvitlyuyut verhnyu chastinu navi 2 Dodatkove svitlo dlya navi nadhodilo vid shilinnih vikon roztashovanih na 3 4 visoti stini Nef buv pokritij kupolom z koncentrichnim roztashuvannyam kameniv Visota navi skladaye 13 metriv visota apsidi 6 8 metra a zagalna visota rotondi priblizno 15 metriv 2 Vhid do Rotondi roztashovanij iz zahidnoyi storoni budivli 3 Zovni stina potovshena i stvoryuye zlegka vistupayuchij erker povishenij nad konsolyami Dah nad nefom i apsidoyu maye konusopodibnu formu i pokritij drankoyu 4 Klasicistichna rekonstrukciya v 1839 roci za proektom Jozefa Kornhausla peredbachala zamurovuvannya dvoh napivkruglih vikon ta oshtukaturyuvannya fasadu U 1947 1955 rr buli provedeni rekonstrukcijni roboti pid chas yakih rotonda bula vidnovlena do pochatkovogo stanu Svyati pokrovitelired Zazvichaj prijnyato vvazhati sho pokrovitelyami rotondi ye sv Mikolaj ta sv Vaclav U dokumenti 1223 roku vpershe zgaduyetsya sakralnij ob yekt u Ceshini Analiz kilkoh zberezhenih pismovih dokumentiv ta vzhe viznanij kontekst vregulyuvannya vkazuye na toj fakt sho cerkva zgadana v dokumenti yepiskopom Vroclava 1223 roku znahodilas za mezhami oplotu najimovirnishe v mezhah poselennya U pershij chverti 13 stolittya v Ceshini isnuvalo shonajmenshe dvi cerkvi cerkva Svyatogo Mikolaya v ostannomu peredmisti ta rotonda v tverdini kashtelyaniv 5 Takozh zberezheni dokumenti XVIII stolittya pidtverdzhuyut svyatogo Vaclava svyatim pokrovitelem Konflikt mizh Polsheyu ta Chehoslovachchinoyu shodo Ceshinskoyi Sileziyi v 1919 1920 rokah spriyav postupovomu vivedennyu Svyatogo Vaclava yak cheskogo elementu ne zvertayuchi uvagi na te sho Svyatij Vaclav ne tilki ye pokrovitelem Bogemiyi ale v 1436 roci vin buv zasnovanij yak odin z chotiroh golovnih pokroviteliv Korolivstva Polskogo kardinalom Zbignevim Olesnickim Svyati Mesired Svyati Mesi vidpravlyayutsya raz na rik 6 grudnya na Svyatogo Mikolaya Rotonda zobrazhena na polskij banknoti 20 zlotih 6 Rotonda ye chastinoyu Romanskoyi stezhki 7 Primitkired a b v g d Reyestr pam yatok d Track Q15983881 a b Janusz Spyra 2008 Via Sacra Koscioly i klasztory w Cieszynie i w Czeskim Cieszynie Cieszyn Cieszyn The Promotion and Information Office The Municipal Office in Cieszyn s 22 29 ISBN 978 83 89835 35 2 Janusz Spyra 2007 Szlak ksiazat cieszynskich Piastowie Cieszyn Cieszyn The Promotion and Information Office The Municipal Office in Cieszyn s 20 22 ISBN 978 83 89835 17 8 Rejduch Samek Izabela red 1974 Katalog Zabytkow Sztuki w Polsce Tom VI Wojewodztwo Katowickie Katowice Instytut sztuki Polskiej Akademii Nauk i Wojewodzki Konserwator Zabytkow w Katowicach s 26 28 Rotunda sw Mikolaja Parafia Swietej Marii Magdaleny w Cieszynie Arhiv originalu za 3 travnya 2021 Procitovano 4 kvitnya 2021 Znaczki Turystyczne No 173 Rotunda sw Mikolaja i Wieza Piastowska w Cieszynie Arhiv originalu za 22 kvitnya 2021 Procitovano 4 kvitnya 2021 Szlak Romanski Arhiv originalu za 23 kvitnya 2021 Procitovano 4 kvitnya 2021 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rotonda Svyatogo Mikolaya v Ceshini amp oldid 40880457