Російсько-іспанські відносини – дипломатичні відносини між Російською Федерацією та Королівством Іспанія. Посольство Росії знаходиться в Мадриді, генеральна консульство – в Барселоні; посольство Іспанії знаходиться в Москві. Іспанія та Велике князівство Московське вперше здійснили обмін послами в 1520-ті роки, регулярні посольства були створенні в 1722. Відносини, що припинилися після громадянської війни в Іспанії, поступово починають налагоджуватися в 1963 і в 1977 відносини повністю відновлюються. У 2008 обсяг товарообігу між двома країнами склав два мільярди євро. У березні 2009 Іспанія та Росія підписали енергетичну угоду, забезпечуючи національний доступ енергетичних компаній на внутрішні ринки.
Російсько-іспанські відносини | |
---|---|
| |
Іспанія | Росія |
Московія і Царська Росія
Офіційні контакти між Іспанією і Росією почалися в 1519, коли король Карл I повідомив Василя III про своє сходження на трон Священної Римської імперії під ім'ям Карла V.
У 1523 Яків Полушкін доставив відповідь Василя III до суду королівського двору у Вальядоліді, ставши таким чином першим російським посланником в Іспанії.
У 1525 посли Іван Засекін-Ярославський і Семен Борисов представили Карлу V свої вірчі грамоти. Саме вони привезли до Москви новину про відкриття Америки.
Іспанська інквізиція, особливо Альгамбрський декрет, протягом 16 століття представляла інтерес для російського духовенства, що займалося придушенням юдейського впливу в церковних питаннях. Московія, на відміну від сучасних європейських народів, вивчала інквізицію не «як приклад який потрібно уникати, а як модель для наслідування».
Наступні тимчасові контакти були встановлені під час посольства Петра Потьомкіна (1667-1668) в період правління царя Олексія I в Росії.
Регулярні посольства двох країн були встановлені Петром I і Філіпом V в 1722.
В 1723 Росія відкрила консульство в Кадісі. Першим послом в новому російському консульстві, став Сергій Голіцин. Першим іспанським послом став герцог Дієго Франсіско де Лірія, що успадкував також титул герцога Бервікського. Тим не менше, після несподіваної смерті Петра II Іспанія оголосила права на престол Анни Іоанівни незаконними і розірвала дипломатичні відносини до 1759 року. Де Лірія, який уважно спостерігав за подіями 1730, залишив один з цінних описів подробиць сходження Анни на престол.
У 1799—1801 відносини були знову розірвані через прийняття Павлом I католицького титулу Великого магістра ордену госпітальєрів.
У 1833—1856 Росія закрила своє посольство, відмовляючись визнати легітимність королеви Ізабелли II в Іспанії. Крім цих конфліктів, відносини між двома країнами були без ускладнень. Обидві країни ніколи не воювали одна з одною. Під час Семирічної війни Росія та Іспанія були союзними державами. Під час Наполеонівських воєн обидві країни не були ні ворогами, ні союзниками і не вступали одна з одною в прямий контакт.
Радянський період
Дипломатичні відносини між Радянським Союзом і Другою Іспанською Республікою були встановлені в 1933 році, послом до Іспанії був призначений колишній комісар з питань освіти Анатолій Луначарський, проте помер по дорозі у Франції. Його наступник Марсель Розенберг (1896–1938) і Генеральний консул Володимир Антонов-Овсієнко (1883–1938) прибув до Мадриду в 1936 році, коли вже тривала Громадянська війна. Незабаром обидва були відкликані до Москви і страчені за звинуваченням у троцькізмі.
Радянський Союз у ході війни активно підтримував республіканців, посилаючи військових радників, «добровольців» і зброю, що поставлялись в обмін на золоті резерви банку Іспанії. У Мадриді в 1989 році був встановлений пам'ятник радянським добровольцям, на якому викарбувані імена 182 упізнаних радянських громадян, загиблих під час цієї війни. Після падіння республіканців у 1939 році, Радянський Союз розірвав відносини з франкістською Іспанією. Під час Другої світової війни на Східному фронті в рядах Вермахту воювала Блакитна дивізія, що складалася з іспанських «добровольців», проте в цілому Франсиско Франко прагнув уникати прямої участі у війні.
Повоєнні відносини Іспанії з Радянським Союзом описуються як «найгірші, проте навряд чи найпроблематичніші», кульмінацією стала промова Микити Хрущова перед Генеральною асамблеєю ООН 1 жовтня 1960, спрямована проти режиму Франко, а також заборону Франко на проведення футбольного матчу Іспанія-СРСР в рамках Чемпіонату Європи 1960. Незабаром, однак, ті ж лідери зайнялися поступовим відновленням контактів.
У квітні 1963 Хрущов і Франко обмінялися листами про роззброєння і долю Хуліан Грімау; в січні 1964 Франко знову звернувся до Хрущова. Згідно радянських заяв, ці контакти були ініційовані урядом Іспанії.
Джерела
- Anisimov, E. V., Carroll, Kathleen (2004). Five empresses: court life in eighteenth-century Russia. Greenwood Publishing Group. , .
- Gladman, Imogen (2003). Eastern Europe, Russia and Central Asia 2004. Routledge. , .
- J. N. Hillgarth (2000). . University of Michigan Press. , . Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 5 листопада 2015.
- Ivanov, Igor (2002). The new Russian diplomacy. Brookings Institution Press. , .
- Offner, John L. (1992). An unwanted war: the diplomacy of the United States and Spain over Cuba, 1895-1898. UNC Press. , .
- Payne, Stanley G. . University of Wisconsin Press, 1987. , . Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 5 листопада 2015.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Російсько-іспанські відносини
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rosijsko ispanski vidnosini diplomatichni vidnosini mizh Rosijskoyu Federaciyeyu ta Korolivstvom Ispaniya Posolstvo Rosiyi znahoditsya v Madridi generalna konsulstvo v Barseloni posolstvo Ispaniyi znahoditsya v Moskvi Ispaniya ta Velike knyazivstvo Moskovske vpershe zdijsnili obmin poslami v 1520 ti roki regulyarni posolstva buli stvorenni v 1722 Vidnosini sho pripinilisya pislya gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi postupovo pochinayut nalagodzhuvatisya v 1963 i v 1977 vidnosini povnistyu vidnovlyuyutsya U 2008 obsyag tovaroobigu mizh dvoma krayinami sklav dva milyardi yevro U berezni 2009 Ispaniya ta Rosiya pidpisali energetichnu ugodu zabezpechuyuchi nacionalnij dostup energetichnih kompanij na vnutrishni rinki Rosijsko ispanski vidnosini Ispaniya Rosiya Moskoviya i Carska Rosiya Oficijni kontakti mizh Ispaniyeyu i Rosiyeyu pochalisya v 1519 koli korol Karl I povidomiv Vasilya III pro svoye shodzhennya na tron Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi pid im yam Karla V U 1523 Yakiv Polushkin dostaviv vidpovid Vasilya III do sudu korolivskogo dvoru u Valyadolidi stavshi takim chinom pershim rosijskim poslannikom v Ispaniyi U 1525 posli Ivan Zasekin Yaroslavskij i Semen Borisov predstavili Karlu V svoyi virchi gramoti Same voni privezli do Moskvi novinu pro vidkrittya Ameriki Ispanska inkviziciya osoblivo Algambrskij dekret protyagom 16 stolittya predstavlyala interes dlya rosijskogo duhovenstva sho zajmalosya pridushennyam yudejskogo vplivu v cerkovnih pitannyah Moskoviya na vidminu vid suchasnih yevropejskih narodiv vivchala inkviziciyu ne yak priklad yakij potribno unikati a yak model dlya nasliduvannya Nastupni timchasovi kontakti buli vstanovleni pid chas posolstva Petra Potomkina 1667 1668 v period pravlinnya carya Oleksiya I v Rosiyi Regulyarni posolstva dvoh krayin buli vstanovleni Petrom I i Filipom V v 1722 V 1723 Rosiya vidkrila konsulstvo v Kadisi Pershim poslom v novomu rosijskomu konsulstvi stav Sergij Golicin Pershim ispanskim poslom stav gercog Diyego Fransisko de Liriya sho uspadkuvav takozh titul gercoga Bervikskogo Tim ne menshe pislya nespodivanoyi smerti Petra II Ispaniya ogolosila prava na prestol Anni Ioanivni nezakonnimi i rozirvala diplomatichni vidnosini do 1759 roku De Liriya yakij uvazhno sposterigav za podiyami 1730 zalishiv odin z cinnih opisiv podrobic shodzhennya Anni na prestol U 1799 1801 vidnosini buli znovu rozirvani cherez prijnyattya Pavlom I katolickogo titulu Velikogo magistra ordenu gospitalyeriv U 1833 1856 Rosiya zakrila svoye posolstvo vidmovlyayuchis viznati legitimnist korolevi Izabelli II v Ispaniyi Krim cih konfliktiv vidnosini mizh dvoma krayinami buli bez uskladnen Obidvi krayini nikoli ne voyuvali odna z odnoyu Pid chas Semirichnoyi vijni Rosiya ta Ispaniya buli soyuznimi derzhavami Pid chas Napoleonivskih voyen obidvi krayini ne buli ni vorogami ni soyuznikami i ne vstupali odna z odnoyu v pryamij kontakt Radyanskij period Diplomatichni vidnosini mizh Radyanskim Soyuzom i Drugoyu Ispanskoyu Respublikoyu buli vstanovleni v 1933 roci poslom do Ispaniyi buv priznachenij kolishnij komisar z pitan osviti Anatolij Lunacharskij prote pomer po dorozi u Franciyi Jogo nastupnik Marsel Rozenberg 1896 1938 i Generalnij konsul Volodimir Antonov Ovsiyenko 1883 1938 pribuv do Madridu v 1936 roci koli vzhe trivala Gromadyanska vijna Nezabarom obidva buli vidklikani do Moskvi i stracheni za zvinuvachennyam u trockizmi Radyanskij Soyuz u hodi vijni aktivno pidtrimuvav respublikanciv posilayuchi vijskovih radnikiv dobrovolciv i zbroyu sho postavlyalis v obmin na zoloti rezervi banku Ispaniyi U Madridi v 1989 roci buv vstanovlenij pam yatnik radyanskim dobrovolcyam na yakomu vikarbuvani imena 182 upiznanih radyanskih gromadyan zagiblih pid chas ciyeyi vijni Pislya padinnya respublikanciv u 1939 roci Radyanskij Soyuz rozirvav vidnosini z frankistskoyu Ispaniyeyu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni na Shidnomu fronti v ryadah Vermahtu voyuvala Blakitna diviziya sho skladalasya z ispanskih dobrovolciv prote v cilomu Fransisko Franko pragnuv unikati pryamoyi uchasti u vijni Povoyenni vidnosini Ispaniyi z Radyanskim Soyuzom opisuyutsya yak najgirshi prote navryad chi najproblematichnishi kulminaciyeyu stala promova Mikiti Hrushova pered Generalnoyu asambleyeyu OON 1 zhovtnya 1960 spryamovana proti rezhimu Franko a takozh zaboronu Franko na provedennya futbolnogo matchu Ispaniya SRSR v ramkah Chempionatu Yevropi 1960 Nezabarom odnak ti zh lideri zajnyalisya postupovim vidnovlennyam kontaktiv U kvitni 1963 Hrushov i Franko obminyalisya listami pro rozzbroyennya i dolyu Hulian Grimau v sichni 1964 Franko znovu zvernuvsya do Hrushova Zgidno radyanskih zayav ci kontakti buli inicijovani uryadom Ispaniyi DzherelaAnisimov E V Carroll Kathleen 2004 Five empresses court life in eighteenth century Russia Greenwood Publishing Group ISBN 0275984648 ISBN 978 0 275 98464 9 Gladman Imogen 2003 Eastern Europe Russia and Central Asia 2004 Routledge ISBN 1857431871 ISBN 978 1 85743 187 2 J N Hillgarth 2000 University of Michigan Press ISBN 0472110926 ISBN 978 0 472 11092 6 Arhiv originalu za 14 kvitnya 2016 Procitovano 5 listopada 2015 Ivanov Igor 2002 The new Russian diplomacy Brookings Institution Press ISBN 0815744986 ISBN 978 0 8157 4498 6 Offner John L 1992 An unwanted war the diplomacy of the United States and Spain over Cuba 1895 1898 UNC Press ISBN 0807843806 ISBN 978 0 8078 4380 2 Payne Stanley G University of Wisconsin Press 1987 ISBN 0299110702 ISBN 978 0 299 11070 3 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2022 Procitovano 5 listopada 2015 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rosijsko ispanski vidnosini