Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Російська національна бібліотека комплекс будівель на Невському проспекті колишня Імператорська бібліотека колишня Біблі

Російська національна бібліотека імені Салтикова-Щедріна

Російська національна бібліотека імені Салтикова-Щедріна

Російська національна бібліотека (комплекс будівель на Невському проспекті) (колишня Імператорська бібліотека, колишня Бібліотека імені Миха́йла Салтико́ва-Щедріна́, Державна ордена Трудового Червоного Прапора публічна бібліотека імені М. Є. Салтикова-Щедріна) — найбільша після Російської державної бібліотеки наукова бібліотека Росії, одна з найбільших бібліотек світу. Знаходиться в Санкт-Петербурзі.

Російська національна бібліотека (споруди на Невському проспекті Петербурга)
рос. Российская национальная библиотека
РНБ
image
image
Головний корпус бібліотеки
59°56′00″ пн. ш. 30°20′08″ сх. д. / 59.9335000000277773324° пн. ш. 30.335611000027778772° сх. д. / 59.9335000000277773324; 30.335611000027778772Координати: 59°56′00″ пн. ш. 30°20′08″ сх. д. / 59.9335000000277773324° пн. ш. 30.335611000027778772° сх. д. / 59.9335000000277773324; 30.335611000027778772
Країна:image Росія
Тип:публічна
РозташуванняСанкт-Петербург
АдресаПетербург, пл. Остовського, б. 1
Заснована16 (27) травня 1795[2]
Фонди:35 718 000 одиниць збереження (15 000 000 книг; 13 100 000 журналів; 617 000 річних комплектів газет)
Читачів:бл. 1 100 000
Директор:В. М. Зайцев (з 1985 р.)
Штат:1850
Сайт:nlr.ru
Нагороди:
image
image Медіафайли у Вікісховищі

Історія бібліотеки

Заснування

image
Даниловичівський палац у Варшаві, де знаходилася бібліотека Залуських

Заснована 1795 року за наказом імператриці Катерини ІІ та отримала назву — Імператорська бібліотека. Заснуванню бібліотеки передувало декілька різних причин та подій:

  • прихильність до читання самої імператриці;
  • мода на просвітництво наприкінці 18 століття;
  • наявність у Петербурзі декількох великих, приватних бібліотек при відсутності значної державної бібліотеки;
  • вивезення у 1795 році з захопленої військами Російської імперії Варшави як трофею бібліотеки Залуських (майже 300 тис. томів та 10 тис. рукописів).

Демонстративна прихильність Катерини ІІ ідеям просвітництва йшла поряд з імперськими амбіціями та імперськими засобами вирішення проблем.

Перше розташування

image
Анічков палац у 1753 р. ліворуч від Анічкова моста

Значну кількість книг та рукописів треба було десь розмістити, бо спеціального приміщення для бібліотеки як, наприклад, у Варшаві — Петербург ще не мав. Згадали про парковий павільйон біля Анічкова палацу, де й розмістили книжкове зібрання.

Сад бароко біля Анічкова палацу в той час простягався аж до впритул до Гостинного двору. І як сад бароко мав регулярне розпланування, штучні ставки, фонтани, декілька павільйонів. Своїм боком сад виходив на Невську перспективу. Його почали скорочувати, розмістили театр, розпланували площу перед театром, замовили проєкт нової будівлі для бібліотеки на місці павільйону, що був замалим для бібліотеки.

Нова будівля бібліотеки

Невдовзі надто малий павільйон розібрали. Проєкт нового приміщення розробив архітектор Єгор Соколов в модних формах класицизму. Проєкт розглянув (1764—1843), призначений у 1808 р. помічником графа Строганова, що був директором бібліотеки імператорського двору. Оленін був знавцем мистецтв і навіть художником, тож він значно вдосконалив для нього не зовсім переконливий проєкт Є. Соколова, наказавши зробити більші за розмірами вікна, замовив бібліотечні меблі для нової будівлі.

14 січня 1814 року відбулося офіційне відкриття нового приміщення Імператорської Публічної бібліотеки.

Будівля Імператорської бібліотеки

image

Головним фасадом будівля повернена до театральної площі та Анічкова палацу на тіньовий бік. Торець будівлі виходить на Невську перспективу. Аби прикрасити цей торець, його розпланували заокругленим. Затемнений головний фасад прикрасили рустом, колонадою по другому поверху та скульптурами поміж колон. Вінчав будівлю фронтон, поверх якого встановили скульптуру давньогрецької богині мудрості Афіни зі списом.

Упорядкування роботи бібліотечного закладу

Напіврабський стан служителів Імператорської бібліотеки не сприяв успішній та досконалій праці закладу. Книжки розставили по полицям, керуючись лише їхніми розмірами. Ніякого розподілу за темами, країнами, авторами не було. Відшукати потрібне видання в такому хаотичному розташуванні великої колекції книжок стало неможливо. За упорядкування бібліотеки узявся О. М. Оленін, що вивчав бібліотечну справу за кордоном. Він добився перерозподілу книжкового зібрання по відділам, темам, мовам. Саме Оленін вводить систему отримання Імператорською бібліотекою обов'язкового примірника видань друкарень імперії, відому ще з Оксфордського університету або Національної бібліотеки Франції.

Окремі бібліотеки в її складі

  • Бібліотека Залуських (за часів СРСР більшу її частину повертуто до Польщі)
  • Бібліотека Вольтера
  • Бібліотека Дідро
  • Бібліотека Ланського
  • Більша частина архіву Головного архівного управління Франції зі зруйнованої фортеці Бастілія в Парижі (викуплена дипломатом Петром Дубровським і перевезена в Петербург),
  • Бібліотека Шляхетного Кадетського корпусу тощо.


Уславлені працівники бібліотеки (неповний перелік)

Експедиції

З ініціативи О.Оленіна розпочалися експедиції старими містами Російської імперії, щоб зібрати й зберегти стародруки, рукописи, історичні речі, зразки написів на надгробках тощо.

  • Одну з перших експедицій Публічної бібліотеки очолив Петро Валуєв. Разом з помічниками вони пересувались маршрутом Петербург — Стара Ладога — Вологда — Київ — Москва — Петербург, заходячи в монастирі, села тощо. Купували стародруки, робили копії з цікавих зразків рукописів, ретельно відтворюючи навіть історичні помилки, написи на сторінках, мініатюри, щоби зберегти автентичний вигляд археографічних пам'яток.
  • Особливо вдалою була експедиція Строєва, що дала багато нового історичного матеріалу.
  • Петро Каменський відбував у Китай. Оленін дав тому 2.000 на придбання китайських, манчжурських, японських книг, географічних карт місцевостей тощо.
  • Оленін налагодив зв'язки з російськими дипломатами в європейських країнах, і ті почали надсилати до Бібліотеки стародавні рукописи, монети, папіруси Стародавнього Єгипту, злепки з рельєфів Парфенону, що вивіз у Лондон з Афін лорд Елджин тощо.

Цензура в бібліотеці

Право отримання Імператорською бібліотекою кожного друкованого видання в Імперії приводило до включення в її колекції і революційних, заборонених видань («Подорож з Петербурга у Москву» Радіщєва, брошур Леніна, видань доби революції 1905—1907 рр. тощо). Їх зберігали, але доступу відвідувачі публічної бібліотеки до них не мали ще за часів царату.

Цензурні обмеження в бібліотеці набули в СРСР надзвичайної сили за часів Сталіна та політичних процесів над реальними чи сумнівними політичними супротивниками. Цензурні обмеження зняті лише за часів розвалу СРСР.

Бібліотека в ХХ столітті

1913 у фондах бібліотеки було 3 016 635 одиниць збереження, а 1958— 12 447 313. Різко збільшилась кількість відвідувань: з 194 082 в 1913 до 1695 146 в 1958. Щоденно в 26 читальних залах працює 4500—5000 читачів. Відповідно збільшилась і видача книг: з 462 187 тт. 1913 до 7 215 435 в 1958. В фондах бібліотеки зберігаються друковані видання 85 мовами народів СРСР. Широко представлена література українською мовою (близько 100 000 примірників), зокрема 75 різних видань «Кобзаря» Т. Г. Шевченка. У фондах листівок перших років Рад. влади багато листівок українською мовою. У фондах відділу рідкісної книги зберігають особисту бібліотеку Вольтера (коло 7000 томів). На берегах багатьох книг є його особисті помітки. Із відомих тепер у світі 40 тис. інкунабул 4000 представлені в фондах бібліотеки. Широко відоме зібрання рукописів бібліотеки (понад 300 000), серед них: перша датована пам'ятка вітчизняного письменства— «Остромирове євангеліє» (1056—57), найдавніший список літопису Нестора (1377), рукописні книги 11—12 ст. та ін.

Примітки

  1. http://www.nlr.ru:8100/nlr/docs/stat.htm [ 2014-10-19 у Wayback Machine.] Російська національна бібліотека: Статистичні дані за 2005—2009 рр.
  2. http://nlr.ru/nlr_history/history/1.html

Література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rosijska nacionalna biblioteka kompleks budivel na Nevskomu prospekti kolishnya Imperatorska biblioteka kolishnya Biblioteka imeni Miha jla Saltiko va Shedrina Derzhavna ordena Trudovogo Chervonogo Prapora publichna biblioteka imeni M Ye Saltikova Shedrina najbilsha pislya Rosijskoyi derzhavnoyi biblioteki naukova biblioteka Rosiyi odna z najbilshih bibliotek svitu Znahoditsya v Sankt Peterburzi Rosijska nacionalna biblioteka sporudi na Nevskomu prospekti Peterburga ros Rossijskaya nacionalnaya biblioteka RNBGolovnij korpus biblioteki59 56 00 pn sh 30 20 08 sh d 59 9335000000277773324 pn sh 30 335611000027778772 sh d 59 9335000000277773324 30 335611000027778772 Koordinati 59 56 00 pn sh 30 20 08 sh d 59 9335000000277773324 pn sh 30 335611000027778772 sh d 59 9335000000277773324 30 335611000027778772Krayina RosiyaTip publichnaRoztashuvannyaSankt PeterburgAdresaPeterburg pl Ostovskogo b 1Zasnovana16 27 travnya 1795 2 Fondi 35 718 000 odinic zberezhennya 15 000 000 knig 13 100 000 zhurnaliv 617 000 richnih komplektiv gazet Chitachiv bl 1 100 000Direktor V M Zajcev z 1985 r Shtat 1850Sajt nlr ruNagorodi Mediafajli u VikishovishiIstoriya bibliotekiZasnuvannya Danilovichivskij palac u Varshavi de znahodilasya biblioteka Zaluskih Zasnovana 1795 roku za nakazom imperatrici Katerini II ta otrimala nazvu Imperatorska biblioteka Zasnuvannyu biblioteki pereduvalo dekilka riznih prichin ta podij prihilnist do chitannya samoyi imperatrici moda na prosvitnictvo naprikinci 18 stolittya nayavnist u Peterburzi dekilkoh velikih privatnih bibliotek pri vidsutnosti znachnoyi derzhavnoyi biblioteki vivezennya u 1795 roci z zahoplenoyi vijskami Rosijskoyi imperiyi Varshavi yak trofeyu biblioteki Zaluskih majzhe 300 tis tomiv ta 10 tis rukopisiv Demonstrativna prihilnist Katerini II ideyam prosvitnictva jshla poryad z imperskimi ambiciyami ta imperskimi zasobami virishennya problem Pershe roztashuvannya Anichkov palac u 1753 r livoruch vid Anichkova mosta Znachnu kilkist knig ta rukopisiv treba bulo des rozmistiti bo specialnogo primishennya dlya biblioteki yak napriklad u Varshavi Peterburg she ne mav Zgadali pro parkovij paviljon bilya Anichkova palacu de j rozmistili knizhkove zibrannya Sad baroko bilya Anichkova palacu v toj chas prostyagavsya azh do vpritul do Gostinnogo dvoru I yak sad baroko mav regulyarne rozplanuvannya shtuchni stavki fontani dekilka paviljoniv Svoyim bokom sad vihodiv na Nevsku perspektivu Jogo pochali skorochuvati rozmistili teatr rozplanuvali ploshu pered teatrom zamovili proyekt novoyi budivli dlya biblioteki na misci paviljonu sho buv zamalim dlya biblioteki Nova budivlya biblioteki Nevdovzi nadto malij paviljon rozibrali Proyekt novogo primishennya rozrobiv arhitektor Yegor Sokolov v modnih formah klasicizmu Proyekt rozglyanuv 1764 1843 priznachenij u 1808 r pomichnikom grafa Stroganova sho buv direktorom biblioteki imperatorskogo dvoru Olenin buv znavcem mistectv i navit hudozhnikom tozh vin znachno vdoskonaliv dlya nogo ne zovsim perekonlivij proyekt Ye Sokolova nakazavshi zrobiti bilshi za rozmirami vikna zamoviv bibliotechni mebli dlya novoyi budivli 14 sichnya 1814 roku vidbulosya oficijne vidkrittya novogo primishennya Imperatorskoyi Publichnoyi biblioteki Budivlya Imperatorskoyi biblioteki Golovnim fasadom budivlya povernena do teatralnoyi ploshi ta Anichkova palacu na tinovij bik Torec budivli vihodit na Nevsku perspektivu Abi prikrasiti cej torec jogo rozplanuvali zaokruglenim Zatemnenij golovnij fasad prikrasili rustom kolonadoyu po drugomu poverhu ta skulpturami pomizh kolon Vinchav budivlyu fronton poverh yakogo vstanovili skulpturu davnogreckoyi bogini mudrosti Afini zi spisom Uporyadkuvannya roboti bibliotechnogo zakladu Napivrabskij stan sluzhiteliv Imperatorskoyi biblioteki ne spriyav uspishnij ta doskonalij praci zakladu Knizhki rozstavili po policyam keruyuchis lishe yihnimi rozmirami Niyakogo rozpodilu za temami krayinami avtorami ne bulo Vidshukati potribne vidannya v takomu haotichnomu roztashuvanni velikoyi kolekciyi knizhok stalo nemozhlivo Za uporyadkuvannya biblioteki uzyavsya O M Olenin sho vivchav bibliotechnu spravu za kordonom Vin dobivsya pererozpodilu knizhkovogo zibrannya po viddilam temam movam Same Olenin vvodit sistemu otrimannya Imperatorskoyu bibliotekoyu obov yazkovogo primirnika vidan drukaren imperiyi vidomu she z Oksfordskogo universitetu abo Nacionalnoyi biblioteki Franciyi Okremi biblioteki v yiyi skladi Biblioteka Zaluskih za chasiv SRSR bilshu yiyi chastinu povertuto do Polshi Biblioteka Voltera Biblioteka Didro Biblioteka Lanskogo Bilsha chastina arhivu Golovnogo arhivnogo upravlinnya Franciyi zi zrujnovanoyi forteci Bastiliya v Parizhi vikuplena diplomatom Petrom Dubrovskim i perevezena v Peterburg Biblioteka Shlyahetnogo Kadetskogo korpusu tosho Uslavleni pracivniki biblioteki nepovnij perelik pismennik Krilov Ivan Andrijovich 1769 1844 poet Batyushkov Kostyantin Mikolajovich 1787 1855 poet Gnedich Mikolaj Ivanovich 1784 1833 perekladach Gomera na rosijsku Dubrovskij Petro Petrovich kolishnij sekretar diplomatichnoyi misiyi v Parizhi kritik Stasov Volodimir Vasilovich tosho istorik Dobiash Rozhdestvenska Olga Antonivna 1874 1939 mediyevist Lozinskij Mihajlo Leonidovich 1886 1955 vidomij perekladach poetiv ta dramaturgiv Zahidnoyi Yevropi na rosijsku istorik 1902 1980 istorik 1903 1968 zberigach knig francuzkogo pismennika 18 st Voltera Biblioteka Voltera Ekspediciyi Z iniciativi O Olenina rozpochalisya ekspediciyi starimi mistami Rosijskoyi imperiyi shob zibrati j zberegti starodruki rukopisi istorichni rechi zrazki napisiv na nadgrobkah tosho Odnu z pershih ekspedicij Publichnoyi biblioteki ocholiv Petro Valuyev Razom z pomichnikami voni peresuvalis marshrutom Peterburg Stara Ladoga Vologda Kiyiv Moskva Peterburg zahodyachi v monastiri sela tosho Kupuvali starodruki robili kopiyi z cikavih zrazkiv rukopisiv retelno vidtvoryuyuchi navit istorichni pomilki napisi na storinkah miniatyuri shobi zberegti avtentichnij viglyad arheografichnih pam yatok Osoblivo vdaloyu bula ekspediciya Stroyeva sho dala bagato novogo istorichnogo materialu Petro Kamenskij vidbuvav u Kitaj Olenin dav tomu 2 000 na pridbannya kitajskih manchzhurskih yaponskih knig geografichnih kart miscevostej tosho Olenin nalagodiv zv yazki z rosijskimi diplomatami v yevropejskih krayinah i ti pochali nadsilati do Biblioteki starodavni rukopisi moneti papirusi Starodavnogo Yegiptu zlepki z relyefiv Parfenonu sho viviz u London z Afin lord Eldzhin tosho Cenzura v biblioteci Pravo otrimannya Imperatorskoyu bibliotekoyu kozhnogo drukovanogo vidannya v Imperiyi privodilo do vklyuchennya v yiyi kolekciyi i revolyucijnih zaboronenih vidan Podorozh z Peterburga u Moskvu Radishyeva broshur Lenina vidan dobi revolyuciyi 1905 1907 rr tosho Yih zberigali ale dostupu vidviduvachi publichnoyi biblioteki do nih ne mali she za chasiv caratu Cenzurni obmezhennya v biblioteci nabuli v SRSR nadzvichajnoyi sili za chasiv Stalina ta politichnih procesiv nad realnimi chi sumnivnimi politichnimi suprotivnikami Cenzurni obmezhennya znyati lishe za chasiv rozvalu SRSR Biblioteka v HH stolitti 1913 u fondah biblioteki bulo 3 016 635 odinic zberezhennya a 1958 12 447 313 Rizko zbilshilas kilkist vidviduvan z 194 082 v 1913 do 1695 146 v 1958 Shodenno v 26 chitalnih zalah pracyuye 4500 5000 chitachiv Vidpovidno zbilshilas i vidacha knig z 462 187 tt 1913 do 7 215 435 v 1958 V fondah biblioteki zberigayutsya drukovani vidannya 85 movami narodiv SRSR Shiroko predstavlena literatura ukrayinskoyu movoyu blizko 100 000 primirnikiv zokrema 75 riznih vidan Kobzarya T G Shevchenka U fondah listivok pershih rokiv Rad vladi bagato listivok ukrayinskoyu movoyu U fondah viddilu ridkisnoyi knigi zberigayut osobistu biblioteku Voltera kolo 7000 tomiv Na beregah bagatoh knig ye jogo osobisti pomitki Iz vidomih teper u sviti 40 tis inkunabul 4000 predstavleni v fondah biblioteki Shiroko vidome zibrannya rukopisiv biblioteki ponad 300 000 sered nih persha datovana pam yatka vitchiznyanogo pismenstva Ostromirove yevangeliye 1056 57 najdavnishij spisok litopisu Nestora 1377 rukopisni knigi 11 12 st ta in Primitkihttp www nlr ru 8100 nlr docs stat htm 2014 10 19 u Wayback Machine Rosijska nacionalna biblioteka Statistichni dani za 2005 2009 rr http nlr ru nlr history history 1 htmlLiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 zhurnal Ogonek 9 1988 Gazeta Sovetskaya kultura 30 marta 1989 g Posilannya

Дата публікації:
Топ