Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ронсевальська земля лат Roncevaux Terra північна половина яскравої області Япета супутника Сатурна що займає близько тре

Ронсевальська земля

Ронсевальська земля (лат. Roncevaux Terra) — північна половина яскравої області Япета (супутника Сатурна), що займає близько третини усієї його поверхні. Відокремлена від південної частини яскравої області (екваторіальним гірським кільцем) і злегка відрізняється від неї за кольором (південна частина має червонуватий відтінок).

image
Світлий бік Япета. Верхня частина — Ронсевальська земля, нижня — земля Сарагоса. Праворуч видно яскраві вершини (екваторіального гірського хребта), що їх розділяє. Знімок апарата «Кассіні», 8 жовтня 2007.
image
Провідна півкуля Япета. Світлі ділянки — навколополярні частини Ронсевальської землі (вгорі) і Землі Сарагоса (знизу). Темна ділянка — область Кассіні. (Екваторіальне гірське кільце) проходить горизонтально через центр.

Найпомітніша унікальна особливість Япета — різка відмінність альбедо двох його боків. Один бік сніжно-білий (відбиває більше половини світла), а інший дуже темний (відбиває 3-5 %). Темна область у першому наближенні збігається з провідною півкулею, а яскрава — з веденою. І ту, і іншу ділить навпіл (стіна Япета) — ланцюжок гірських хребтів та окремих вершин, який тягнеться вздовж екватора (але в яскравій області він сильно переривчастий). Площа яскравої області більша, ніж темної: близько 60 % поверхні Япета. Таким чином, частка Ронсевальської землі — близько 30 %.

Відкриття й вивчення

Велику різницю яскравості півкуль Япета виявив ще його першовідкривач — Джованні Доменіко Кассіні, хоча навіть найкращі інструменти його часів не давали можливості побачити на Япеті які-небудь деталі. З моменту відкриття Япета в 1671 році до 1705 року Кассіні бачив Япет лише тоді, коли він перебував на захід від Сатурна. У 1705 році, використовуючи сильніший телескоп, Кассіні все ж побачив цей супутник під час знаходження на схід від планети. Виявилося, що при цьому він слабший на 2 зоряні величини. З цього Кассіні зробив два висновки, які пізніше підтвердилися, — по-перше, одна півкуля Япета набагато темніша за іншу, а по-друге, вона завжди дивиться в напрямку руху супутника по орбіті (тобто Япет завжди повернений до Сатурна одним і тим самим боком).

Перші фотографії Япета (на яких видно і Ронсевальську землю) були отримані апаратом «Вояджер-1» в 1980 році. Набагато кращі світлини дав «Кассіні», який вивчає систему Сатурна з 2004 року.

Найменування

Майже всі назви об'єктів на Япеті дані за мотивами середньовічної французької поеми «Пісня про Роланда», тому що Кассіні відкрив супутник під час роботи у Франції. Ронсевальська земля названа так на честь Ронсевальської ущелини в Піренеях (в цій ущелині в 778 році відбулася описана в цій поемі битва). Терміном «земля» (лат. Terra) в планетній номенклатурі позначають велику область із перетятим рельєфом. Латинську назву Roncevaux Terra Міжнародний астрономічний союз затвердив у 1982 році (в числі перших 20 назв деталей рельєфу Япета).

Ронсевальська земля — це північна половина світлої області Япета. Південна половина називається «земля Сарагоса» (лат. Saragossa Terra) на честь згаданого в «Пісні про Роланда» міста. Як і інші об'єкти південної півкулі Япета, вона залишалася безіменною до 2008 року, коли Міжнародний астрономічний союз затвердив назви деяких деталей рельєфу, знятих апаратом «Кассіні». Оскільки вона отримала назву набагато пізніше північної частини, в деяких джерелах Ронсевальською землею називають усю яскраву область Япета.

Кратери Ронсевальської землі, як і всієї яскравої області, названі іменами позитивних героїв «Пісні про Роланда» — франків та їх союзників. Кратери темної області (або розташовані в перехідній зоні, але з темними денцями) отримали імена їх супротивників — маврів.

Межі та рельєф

Темна область Япета (область Кассіні) приблизно збігається з провідною (переднью) півкулею, а яскрава — з веденою (задньою). Центри цих областей збігаються з центрами відповідних півкуль дуже точно, але межа між ними проходить не точно по меридіану: вона зігнута на зразок лінії на тенісному м'ячі. Яскрава область заходить на провідну півкулю в районі полюсів, а темна на ведену — в районі екватора. І ту, і іншу ділить навпіл (стіна Япета), яка тягнеться вздовж екватора (в яскравій області вона представлена лише окремими вершинами). Таким чином, Ронсевальська земля простягається від екватора, де межує з Землею Сарагоса, до високих широт. В її межах лежить північний полюс Япета.

Як і решта поверхні цього супутника, Ронсевальська земля вкрита кратерами. Серед найбільших — 160-кілометровий кратер Тібо (лат. Tibbald), 113-кілометровий Олів'є (Oliver), 100-кілометровий Ож'є (Ogier), 95-кілометровий Шарлемань (Charlemagne), 81-кілометровий Жебоен (Geboin).

43-кілометровий кратер Альмерік (Almeric), також розташований на Ронсевальській землі, закріплює систему довгот на Япеті: західна довгота його центру прийнята рівною 276,0° (раніше 276,6°).

Забарвлення

На знімках з високою роздільністю видно, що межа світлої та темної частини Япета дуже чітка, але сильно порізана. Окремі світлі ділянки є і всередині темної області, а окремі темні — всередині світлої. Такими окремими темними ділянками біля екватора є заглибини, а на високих широтах — звернені до екватора схили. Аналогічно, у темній області височини і звернені до полюсів схили можуть бути яскравими.

Ймовірно, колір Ронсевальської землі близький до початкового кольору Япета — переважно крижаного тіла. Темний колір області Кассіні, за сучасними уявленнями, вторинний: його створює пиловий покрив завтовшки близько десятків сантиметрів. Це видно за дрібними яскравими кратерами в цій області і за результатами радарних спостережень. Поява цих відмінностей пояснюється тим, що осідання темного пилу переважно на провідній півкулі спричиняє її сильніше нагрівання сонячним світлом і випаровування звідти льоду, який згодом конденсується на холодних ділянках — на веденій півкулі та в приполярних областях. Виходить позитивний зворотний зв'язок: початково темні ділянки темніють, а початково світлі — світлішають ще сильніше (детальніше див. у статті «Япет»).

Крім того, різні частини Япета відрізняються кольором. На провідній півкулі Япета і яскраві, і темні ділянки помітно червоніші, ніж на веденій, а в межах веденої південна частина яскравої області трохи червоніша за північну.

Примітки

  1. Roncevaux Terra. Gazetteer of Planetary Nomenclature (англ.). International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 1 жовтня 2006. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2013.
  2. Wye C. L. (2011). Radial scattering from Titan and Saturn's Icy satellites using the Cassini spacecraft (PDF). Stanford University. с. 254—257.
  3. Moore P., Rees R. (2011). Patrick Moore's Data Book of Astronomy. Cambridge University Press. с. 219—221. ISBN .
  4. Denk T., Neukum G., Roatsch T., Porco C. C., Burns J. A., Galuba G. G., Schmedemann N., Helfenstein P., Thomas P. C., Wagner R. J., West R. A. (2010). Iapetus: Unique Surface Properties and a Global Color Dichotomy from Cassini Imaging. Science. 327 (5964): 435—439. Bibcode:2010Sci...327..435D. doi:10.1126/science.1177088. PMID 20007863.
  5. Harland D. M. (2007). Cassini at Saturn: Huygens Results. Springer. с. 10. ISBN .
  6. Бурба Г. А. Номенклатура деталей рельефа спутников Сатурна / Отв. ред. К. П. Флоренский и Ю. И. Ефремов. — Москва : Наука, 1986. — 80 с.
  7. Descriptor Terms (Feature Types). Gazetteer of Planetary Nomenclature (англ.). International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів оригіналу за 12 лютого 2013. Процитовано 4 лютого 2013.
  8. Список деталей рельєфу Япета, що мають назви. Gazetteer of Planetary Nomenclature (англ.). International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів оригіналу за 15 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2013.
  9. Saragossa Terra. Gazetteer of Planetary Nomenclature (англ.). International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 5 серпня 2008. Архів оригіналу за 15 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2013.
  10. Spencer J. R., Denk T. (2010). Formation of Iapetus' Extreme Albedo Dichotomy by Exogenically Triggered Thermal Ice Migration. Science. 327 (432): 432—435. Bibcode:2010Sci...327..432S. doi:10.1126/science.1177132. PMID 20007862.
  11. Карта Япета с подписями на сайте Gazetteer of Planetary Nomenclature (PDF, 2,1 МБ)
  12. Песнь о Роланде / Перевод со старофранцузского Ю. Корнеева. — Москва : Художественная литература, 1976. — (Библиотека Всемирной Литературы, т. 10)
  13. Almeric. Gazetteer of Planetary Nomenclature (англ.). International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 15 травня 2008. Архів оригіналу за 15 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2013.
  14. Tamayo D., Burns J. A., Hamilton D. P., Hedman M. M. (2011). Finding the trigger to Iapetus’ odd global albedo pattern: Dynamics of dust from Saturn’s irregular satellites (PDF). Icarus. 215 (1): 260—278. Bibcode:2011Icar..215..260T. doi:10.1016/j.icarus.2011.06.027.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Ronsevalska zemlya lat Roncevaux Terra pivnichna polovina yaskravoyi oblasti Yapeta suputnika Saturna sho zajmaye blizko tretini usiyeyi jogo poverhni Vidokremlena vid pivdennoyi chastini yaskravoyi oblasti ekvatorialnim girskim kilcem i zlegka vidriznyayetsya vid neyi za kolorom pivdenna chastina maye chervonuvatij vidtinok Svitlij bik Yapeta Verhnya chastina Ronsevalska zemlya nizhnya zemlya Saragosa Pravoruch vidno yaskravi vershini ekvatorialnogo girskogo hrebta sho yih rozdilyaye Znimok aparata Kassini 8 zhovtnya 2007 Providna pivkulya Yapeta Svitli dilyanki navkolopolyarni chastini Ronsevalskoyi zemli vgori i Zemli Saragosa znizu Temna dilyanka oblast Kassini Ekvatorialne girske kilce prohodit gorizontalno cherez centr Najpomitnisha unikalna osoblivist Yapeta rizka vidminnist albedo dvoh jogo bokiv Odin bik snizhno bilij vidbivaye bilshe polovini svitla a inshij duzhe temnij vidbivaye 3 5 Temna oblast u pershomu nablizhenni zbigayetsya z providnoyu pivkuleyu a yaskrava z vedenoyu I tu i inshu dilit navpil stina Yapeta lancyuzhok girskih hrebtiv ta okremih vershin yakij tyagnetsya vzdovzh ekvatora ale v yaskravij oblasti vin silno pererivchastij Plosha yaskravoyi oblasti bilsha nizh temnoyi blizko 60 poverhni Yapeta Takim chinom chastka Ronsevalskoyi zemli blizko 30 Vidkrittya j vivchennyaVeliku riznicyu yaskravosti pivkul Yapeta viyaviv she jogo pershovidkrivach Dzhovanni Domeniko Kassini hocha navit najkrashi instrumenti jogo chasiv ne davali mozhlivosti pobachiti na Yapeti yaki nebud detali Z momentu vidkrittya Yapeta v 1671 roci do 1705 roku Kassini bachiv Yapet lishe todi koli vin perebuvav na zahid vid Saturna U 1705 roci vikoristovuyuchi silnishij teleskop Kassini vse zh pobachiv cej suputnik pid chas znahodzhennya na shid vid planeti Viyavilosya sho pri comu vin slabshij na 2 zoryani velichini Z cogo Kassini zrobiv dva visnovki yaki piznishe pidtverdilisya po pershe odna pivkulya Yapeta nabagato temnisha za inshu a po druge vona zavzhdi divitsya v napryamku ruhu suputnika po orbiti tobto Yapet zavzhdi povernenij do Saturna odnim i tim samim bokom Pershi fotografiyi Yapeta na yakih vidno i Ronsevalsku zemlyu buli otrimani aparatom Voyadzher 1 v 1980 roci Nabagato krashi svitlini dav Kassini yakij vivchaye sistemu Saturna z 2004 roku NajmenuvannyaMajzhe vsi nazvi ob yektiv na Yapeti dani za motivami serednovichnoyi francuzkoyi poemi Pisnya pro Rolanda tomu sho Kassini vidkriv suputnik pid chas roboti u Franciyi Ronsevalska zemlya nazvana tak na chest Ronsevalskoyi ushelini v Pireneyah v cij ushelini v 778 roci vidbulasya opisana v cij poemi bitva Terminom zemlya lat Terra v planetnij nomenklaturi poznachayut veliku oblast iz peretyatim relyefom Latinsku nazvu Roncevaux Terra Mizhnarodnij astronomichnij soyuz zatverdiv u 1982 roci v chisli pershih 20 nazv detalej relyefu Yapeta Ronsevalska zemlya ce pivnichna polovina svitloyi oblasti Yapeta Pivdenna polovina nazivayetsya zemlya Saragosa lat Saragossa Terra na chest zgadanogo v Pisni pro Rolanda mista Yak i inshi ob yekti pivdennoyi pivkuli Yapeta vona zalishalasya bezimennoyu do 2008 roku koli Mizhnarodnij astronomichnij soyuz zatverdiv nazvi deyakih detalej relyefu znyatih aparatom Kassini Oskilki vona otrimala nazvu nabagato piznishe pivnichnoyi chastini v deyakih dzherelah Ronsevalskoyu zemleyu nazivayut usyu yaskravu oblast Yapeta Krateri Ronsevalskoyi zemli yak i vsiyeyi yaskravoyi oblasti nazvani imenami pozitivnih geroyiv Pisni pro Rolanda frankiv ta yih soyuznikiv Krateri temnoyi oblasti abo roztashovani v perehidnij zoni ale z temnimi dencyami otrimali imena yih suprotivnikiv mavriv Mezhi ta relyefTemna oblast Yapeta oblast Kassini priblizno zbigayetsya z providnoyu perednyu pivkuleyu a yaskrava z vedenoyu zadnoyu Centri cih oblastej zbigayutsya z centrami vidpovidnih pivkul duzhe tochno ale mezha mizh nimi prohodit ne tochno po meridianu vona zignuta na zrazok liniyi na tenisnomu m yachi Yaskrava oblast zahodit na providnu pivkulyu v rajoni polyusiv a temna na vedenu v rajoni ekvatora I tu i inshu dilit navpil stina Yapeta yaka tyagnetsya vzdovzh ekvatora v yaskravij oblasti vona predstavlena lishe okremimi vershinami Takim chinom Ronsevalska zemlya prostyagayetsya vid ekvatora de mezhuye z Zemleyu Saragosa do visokih shirot V yiyi mezhah lezhit pivnichnij polyus Yapeta Yak i reshta poverhni cogo suputnika Ronsevalska zemlya vkrita kraterami Sered najbilshih 160 kilometrovij krater Tibo lat Tibbald 113 kilometrovij Oliv ye Oliver 100 kilometrovij Ozh ye Ogier 95 kilometrovij Sharleman Charlemagne 81 kilometrovij Zheboen Geboin 43 kilometrovij krater Almerik Almeric takozh roztashovanij na Ronsevalskij zemli zakriplyuye sistemu dovgot na Yapeti zahidna dovgota jogo centru prijnyata rivnoyu 276 0 ranishe 276 6 ZabarvlennyaNa znimkah z visokoyu rozdilnistyu vidno sho mezha svitloyi ta temnoyi chastini Yapeta duzhe chitka ale silno porizana Okremi svitli dilyanki ye i vseredini temnoyi oblasti a okremi temni vseredini svitloyi Takimi okremimi temnimi dilyankami bilya ekvatora ye zaglibini a na visokih shirotah zverneni do ekvatora shili Analogichno u temnij oblasti visochini i zverneni do polyusiv shili mozhut buti yaskravimi Jmovirno kolir Ronsevalskoyi zemli blizkij do pochatkovogo koloru Yapeta perevazhno krizhanogo tila Temnij kolir oblasti Kassini za suchasnimi uyavlennyami vtorinnij jogo stvoryuye pilovij pokriv zavtovshki blizko desyatkiv santimetriv Ce vidno za dribnimi yaskravimi kraterami v cij oblasti i za rezultatami radarnih sposterezhen Poyava cih vidminnostej poyasnyuyetsya tim sho osidannya temnogo pilu perevazhno na providnij pivkuli sprichinyaye yiyi silnishe nagrivannya sonyachnim svitlom i viparovuvannya zvidti lodu yakij zgodom kondensuyetsya na holodnih dilyankah na vedenij pivkuli ta v pripolyarnih oblastyah Vihodit pozitivnij zvorotnij zv yazok pochatkovo temni dilyanki temniyut a pochatkovo svitli svitlishayut she silnishe detalnishe div u statti Yapet Krim togo rizni chastini Yapeta vidriznyayutsya kolorom Na providnij pivkuli Yapeta i yaskravi i temni dilyanki pomitno chervonishi nizh na vedenij a v mezhah vedenoyi pivdenna chastina yaskravoyi oblasti trohi chervonisha za pivnichnu PrimitkiRoncevaux Terra Gazetteer of Planetary Nomenclature angl International Astronomical Union IAU Working Group for Planetary System Nomenclature WGPSN 1 zhovtnya 2006 Arhiv originalu za 16 lyutogo 2013 Procitovano 10 lyutogo 2013 Wye C L 2011 Radial scattering from Titan and Saturn s Icy satellites using the Cassini spacecraft PDF Stanford University s 254 257 Moore P Rees R 2011 Patrick Moore s Data Book of Astronomy Cambridge University Press s 219 221 ISBN 978 0 521 89935 2 Denk T Neukum G Roatsch T Porco C C Burns J A Galuba G G Schmedemann N Helfenstein P Thomas P C Wagner R J West R A 2010 Iapetus Unique Surface Properties and a Global Color Dichotomy from Cassini Imaging Science 327 5964 435 439 Bibcode 2010Sci 327 435D doi 10 1126 science 1177088 PMID 20007863 Harland D M 2007 Cassini at Saturn Huygens Results Springer s 10 ISBN 978 0 387 26129 4 Burba G A Nomenklatura detalej relefa sputnikov Saturna Otv red K P Florenskij i Yu I Efremov Moskva Nauka 1986 80 s Descriptor Terms Feature Types Gazetteer of Planetary Nomenclature angl International Astronomical Union IAU Working Group for Planetary System Nomenclature WGPSN Arhiv originalu za 12 lyutogo 2013 Procitovano 4 lyutogo 2013 Spisok detalej relyefu Yapeta sho mayut nazvi Gazetteer of Planetary Nomenclature angl International Astronomical Union IAU Working Group for Planetary System Nomenclature WGPSN Arhiv originalu za 15 lyutogo 2013 Procitovano 10 lyutogo 2013 Saragossa Terra Gazetteer of Planetary Nomenclature angl International Astronomical Union IAU Working Group for Planetary System Nomenclature WGPSN 5 serpnya 2008 Arhiv originalu za 15 lyutogo 2013 Procitovano 10 lyutogo 2013 Spencer J R Denk T 2010 Formation of Iapetus Extreme Albedo Dichotomy by Exogenically Triggered Thermal Ice Migration Science 327 432 432 435 Bibcode 2010Sci 327 432S doi 10 1126 science 1177132 PMID 20007862 Karta Yapeta s podpisyami na sajte Gazetteer of Planetary Nomenclature PDF 2 1 MB Pesn o Rolande Perevod so starofrancuzskogo Yu Korneeva Moskva Hudozhestvennaya literatura 1976 Biblioteka Vsemirnoj Literatury t 10 Almeric Gazetteer of Planetary Nomenclature angl International Astronomical Union IAU Working Group for Planetary System Nomenclature WGPSN 15 travnya 2008 Arhiv originalu za 15 lyutogo 2013 Procitovano 10 lyutogo 2013 Tamayo D Burns J A Hamilton D P Hedman M M 2011 Finding the trigger to Iapetus odd global albedo pattern Dynamics of dust from Saturn s irregular satellites PDF Icarus 215 1 260 278 Bibcode 2011Icar 215 260T doi 10 1016 j icarus 2011 06 027 PosilannyaKarta Yapeta z pidpisami na sajti Gazetteer of Planetary Nomenclature PDF 2 1 MB International Astronomical Union IAU Working Group for Planetary System Nomenclature WGPSN 1 zhovtnya 2006 Roncevaux Terra Gazetteer of Planetary Nomenclature Arhiv originalu za 16 lyutogo 2013 Procitovano 10 lyutogo 2013
Топ