Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Великий князь Дмитро́ Костянти́нович Рома́нов (рос. Дмитрий Константинович Романов; 13 червня 1860, Стрєльна — 28 січня 1919, Петропавлівська фортеця) — третій син великого князя і великої княгині Олександри Йосипівни, онук імператора Миколи I і дядько імператора Миколи II.
| Дмитро Костянтинович | |||
|---|---|---|---|
| рос. Дмитрий Константинович | |||
 | |||
| Ім'я при народженні | Дмитро Костянтинович Романов | ||
| Народився | 1 (13) червня 1860 Стрєльна, Санкт-Петербург | ||
| Помер | 28 січня 1919 (58 років) Петропавлівська фортеця, Петроград ·вогнепальна рана | ||
| Поховання | Санкт-Петербург | ||
| Громадянство |  Російська імперія | ||
| Діяльність | політик, військовослужбовець | ||
| Знання мов | російська | ||
| Титул | Великий князь | ||
| Військове звання | генерал-ад'ютант | ||
| Рід | Гольштейн-Готторп-Романови | ||
| Батько | |||
| Мати | Олександра Йосипівна | ||
| Брати, сестри | Ольга Костянтинівна, d, d, d і d | ||
| Нагороди |
| ||
| |||
Життєпис
Народився в Стрєльні, поблизу Санкт-Петербурга. Батько — великий князь , мати — велика княгиня Олександра Йосипівна, уроджена Александра Фредеріка Генрієтта Пауліна Маріанна Єлизавета, принцеса Саксен-Альтенбурзька. Мав трьох братів і двох сестер. Здобув чудову домашню освіту, внаслідок чого володів солідними знаннями у багатьох галузях, особливо — у класичній літературі. З раннього віку захопився конями, тому всупереч родинній традиції не став офіцером флоту.
Військову службу розпочав у 1880 році, будучи зарахованим до лейбгвардії . У 1893 році отримав звання полковника і був призначений командиром лейбгвардії Кінно-гренадерського полку. З 1903 по 1905 роки командував 1-ю бригадою 2-ї гвардійської кавалерійської дивізії.
У 1905 році через погіршення зору залишив військову службу. Місцем свого постійного перебування обрав Крим, де скромно мешкав у невеликому будиночку. Навідуючись іноді до Санкт-Петербурга, завжди зупинявся у Мармуровому палаці свого брата Костянтина.
На початок Першої світової війни Великий князь майже повністю осліп і не міг брати участі у бойових діях. Проте він вносив свій посильний вклад у справу перемоги, патронуючи, як генерал-ад'ютант, навчання кіннотників кавалерійських частин.
Ув'язнення і страта
У квітні 1918 року Великий князь Дмитро Костянтинович разом зі своїми кузенами, Великими князями Миколою і Георгієм Михайловичами був зісланий до Вятки.
У липні того ж року, перебуваючи на засланні, був заарештований і супроводжений до Вологодської в'язниці, звідки через 3 тижні був перевезений до Петрограду.
9 січня 1919 року Президія ВЧК винесла Постанову, згідно з якою Великі князі Дмитро Костянтинович, Павло Олександрович, Микола Михайлович і Георгій Михайлович були розстріляні, як заручники, у відповідь на вбивство Рози Люксембург і Карла Лібкнехта у Німеччині.
Реабілітація
У листопаді 1981 року рішенням Священного Архієрейського Собору РПЦЗ Великий князь Дмитро Костянтинович зарахований до лику Святих новомучеників Російських від влади безбожної потерпілих.
9 червня 1999 року реабілітований Генеральною прокуратурою Російської Федерації (посмертно).
Захоплення
Великий князь Дмитро Костянтинович був затятим холостяком і жононенависником, тому власної родини і дітей не мав.
Захопленням усього життя для нього були коні. Цьому захопленню він віддавав усі свої сили й енергію. У 1880 році Великий князь збудував у Красному Селі двоповерхову дачу з величезною стайнею і прогулянковим двором для коней, де проводив літо зі своїм полком. Також неподалік Полтави ним був збудований власний Дубровський кінний завод, який займався розведенням чистокровних рисаків.
У 1913 році головував на Всеросійській виставці рисаків у Києві.
Окрім командих посад в армії, Великий князь протягом декількох років очолював Комісію з приймання коней, які поставлялися Головним управлінням конезаводства до полків армійської кавалерії. Також обіймав багато різноманітних почесних посад, пов'язаних зі спортом і конями.
Посилання
- Інформація на «Хронос» [Архівовано 14 травня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Великий князь Дмитрий Константинович (внук Николая I) [Архівовано 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velikij knyaz Dmitro Kostyanti novich Roma nov ros Dmitrij Konstantinovich Romanov 13 chervnya 1860 Stryelna 28 sichnya 1919 Petropavlivska fortecya tretij sin velikogo knyazya Kostyantina Mikolajovicha i velikoyi knyagini Oleksandri Josipivni onuk imperatora Mikoli I i dyadko imperatora Mikoli II Dmitro Kostyantinovichros Dmitrij KonstantinovichIm ya pri narodzhenniDmitro Kostyantinovich RomanovNarodivsya1 13 chervnya 1860 1860 06 13 Stryelna Sankt PeterburgPomer28 sichnya 1919 1919 01 28 58 rokiv Petropavlivska fortecya Petrograd vognepalna ranaPohovannyaSankt PeterburgGromadyanstvoRosijska imperiyaDiyalnistpolitik vijskovosluzhbovecZnannya movrosijskaTitulVelikij knyazVijskove zvannyageneral ad yutantRidGolshtejn Gottorp RomanoviBatkoKostyantin MikolajovichMatiOleksandra JosipivnaBrati sestriOlga Kostyantinivna Grand Duchess Vera Konstantinovna of Russiad Grand Duke Vyacheslav Constantinovich of Russiad Grand Duke Konstantin Konstantinovich of Russiad i Grand Duke Nicholas Constantinovich of RussiadNagorodiOrden Svyatogo Andriya PervozvannogoOrden Svyatogo Volodimira 4 stupenya Mediafajli u Vikishovishi Shef 16 go grenaderskogo Mingrelskogo svogo imeni polku komandir lejbgvardiyi Kinno grenaderskogo polku general ad yutant Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Uv yaznennya i strata 2 Reabilitaciya 3 Zahoplennya 4 PosilannyaZhittyepisred Narodivsya v Stryelni poblizu Sankt Peterburga Batko velikij knyaz Kostyantin Mikolajovich mati velika knyaginya Oleksandra Josipivna urodzhena Aleksandra Frederika Genriyetta Paulina Marianna Yelizaveta princesa Saksen Altenburzka Mav troh brativ i dvoh sester Zdobuv chudovu domashnyu osvitu vnaslidok chogo volodiv solidnimi znannyami u bagatoh galuzyah osoblivo u klasichnij literaturi Z rannogo viku zahopivsya konyami tomu vsuperech rodinnij tradiciyi ne stav oficerom flotu Vijskovu sluzhbu rozpochav u 1880 roci buduchi zarahovanim do lejbgvardiyi Kinnogo polku U 1893 roci otrimav zvannya polkovnika i buv priznachenij komandirom lejbgvardiyi Kinno grenaderskogo polku Z 1903 po 1905 roki komanduvav 1 yu brigadoyu 2 yi gvardijskoyi kavalerijskoyi diviziyi U 1905 roci cherez pogirshennya zoru zalishiv vijskovu sluzhbu Miscem svogo postijnogo perebuvannya obrav Krim de skromno meshkav u nevelikomu budinochku Naviduyuchis inodi do Sankt Peterburga zavzhdi zupinyavsya u Marmurovomu palaci svogo brata Kostyantina Na pochatok Pershoyi svitovoyi vijni Velikij knyaz majzhe povnistyu oslip i ne mig brati uchasti u bojovih diyah Prote vin vnosiv svij posilnij vklad u spravu peremogi patronuyuchi yak general ad yutant navchannya kinnotnikiv kavalerijskih chastin Uv yaznennya i stratared U kvitni 1918 roku Velikij knyaz Dmitro Kostyantinovich razom zi svoyimi kuzenami Velikimi knyazyami Mikoloyu i Georgiyem Mihajlovichami buv zislanij do Vyatki U lipni togo zh roku perebuvayuchi na zaslanni buv zaareshtovanij i suprovodzhenij do Vologodskoyi v yaznici zvidki cherez 3 tizhni buv perevezenij do Petrogradu 9 sichnya 1919 roku Prezidiya VChK vinesla Postanovu zgidno z yakoyu Veliki knyazi Dmitro Kostyantinovich Pavlo Oleksandrovich Mikola Mihajlovich i Georgij Mihajlovich buli rozstrilyani yak zaruchniki u vidpovid na vbivstvo Rozi Lyuksemburg i Karla Libknehta u Nimechchini Reabilitaciyared U listopadi 1981 roku rishennyam Svyashennogo Arhiyerejskogo Soboru RPCZ Velikij knyaz Dmitro Kostyantinovich zarahovanij do liku Svyatih novomuchenikiv Rosijskih vid vladi bezbozhnoyi poterpilih 9 chervnya 1999 roku reabilitovanij Generalnoyu prokuraturoyu Rosijskoyi Federaciyi posmertno Zahoplennyared Velikij knyaz Dmitro Kostyantinovich buv zatyatim holostyakom i zhononenavisnikom tomu vlasnoyi rodini i ditej ne mav Zahoplennyam usogo zhittya dlya nogo buli koni Comu zahoplennyu vin viddavav usi svoyi sili j energiyu U 1880 roci Velikij knyaz zbuduvav u Krasnomu Seli dvopoverhovu dachu z velicheznoyu stajneyu i progulyankovim dvorom dlya konej de provodiv lito zi svoyim polkom Takozh nepodalik Poltavi nim buv zbudovanij vlasnij Dubrovskij kinnij zavod yakij zajmavsya rozvedennyam chistokrovnih risakiv U 1913 roci golovuvav na Vserosijskij vistavci risakiv u Kiyevi Okrim komandih posad v armiyi Velikij knyaz protyagom dekilkoh rokiv ocholyuvav Komisiyu z prijmannya konej yaki postavlyalisya Golovnim upravlinnyam konezavodstva do polkiv armijskoyi kavaleriyi Takozh obijmav bagato riznomanitnih pochesnih posad pov yazanih zi sportom i konyami Posilannyared Informaciya na Hronos Arhivovano 14 travnya 2021 u Wayback Machine ros Velikij knyaz Dmitrij Konstantinovich vnuk Nikolaya I Arhivovano 20 zhovtnya 2020 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dmitro Kostyantinovich Romanov amp oldid 34850603