Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Великий князь Георгій Миха́йлович Рома́нов (рос. Георгий Михайлович Романов; 23 серпня 1863, Тетрі-Цкаро — 30 січня 1919, Петропавлівська фортеця) — третій син великого князя Михайла Миколайовича і великої княгині Ольги Федорівни, онук імператора Миколи I і дядько імператора Миколи II; генерал-лейтенант (22.07.1909), генерал-ад'ютант (22.07.1909).
| Георгій Михайлович | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| рос. Георгий Михайлович | ||||||||||
 | ||||||||||
| Ім'я при народженні | Георгій Михайлович Романов | |||||||||
| Народився | 11 (23) серпня 1863 Тетрі-Цкаро | |||||||||
| Помер | 30 січня 1919 (55 років) Петропавлівська фортеця, Петроград ·вогнепальне поранення | |||||||||
| Громадянство |  Російська імперія | |||||||||
| Діяльність | політик, нумізмат | |||||||||
| Знання мов | російська | |||||||||
| Учасник | Перша світова війна | |||||||||
| Титул | Великий князь | |||||||||
| Військове звання |  Генерал-лейтенант | |||||||||
| Рід | Гольштейн-Готторп-Романови | |||||||||
| Батько | Михайло Миколайович | |||||||||
| Мати | Ольга Федорівна | |||||||||
| Брати, сестри | Анастасія Михайлівна Романова, d, Олександр Михайлович (онук Миколи I), Микола Михайлович (Романов), Олексій Михайлович (Романов) і Михайло Михайлович (Романов) | |||||||||
| У шлюбі з | Марія Георгіївна | |||||||||
| Діти | , Ксенія | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
 | ||||||||||
| ||||||||||
Голова (1898—1917); почесний член Імператорського географічного товариства; почесний член Санкт-Петербурзької академії наук; почесний член Історико-родовідного товариства в Москві; почесний член берлінського православного Свято-Князь-Володимирського братства, тощо.
Життєпис
Народився на Кавказі, поблизу Тифліса, де його батько обіймав посаду Кавказького намісника. Здобув домашню освіту.
Військову службу розпочав у лейб-гвардії уланському Її імператорської величності государині імператриці Марії Федорівни полку. Через пошкоджену в дитинстві ногу, значних успіхів у військовій службі не досяг, проте був шефом низки полків.
У 1895 році був призначений керуючим Російським музеєм імператора Олександра III у Санкт-Петербурзі, перебуваючи на цій посаді незмінно протягом 22 років.
З початком Першої світової війни перебував при Ставці Верховного Головнокомандувача, обіймаючи посаду генерал-інспектора. Згодом, уже як особливий уповноважений імператора Миколи II, виїжджав на різні ділянки театру бойових дій, після чого складав особисті донесення про загальний стан на фронтах: Кавказькому (1914), Південно-Західному (1915), Північно-Західному (1915), Західному і Північному (1916).
Після Жовтневого перевороту 1917 року, вчиненого більшовиками, піддався переслідуванню з боку Радянської влади. У березні 1918 року разом з братом Миколою Михайловичем і кузеном Дмитром Костянтиновичем був зісланий до Вологди, де пробув до липня того ж року. У липні був заарештований і доправлений у Петроград. Розстріляний разом з трьома іншими представниками імператорської родини у січні 1919 року в Петропавлівській фортеці.
Великий князь і нумізматика
Великий князь Георгій Михайлович був відомим і видатним нумізматом свого часу. Він був власником одного з найкращих тогочасних зібрань російських монет (до якого, зокрема, входив і Костянтинівський рубль — одна з найрідкісніших монет Російської імперії), виставлених у його особистому мюнц-кабінеті.
У 1886 році великий князь видав свою першу нумізматичну роботу: «Опис і зображення деяких рідкісних монет мого зібрання». Також за його активної участі були видані роботи: «Монети царювання імператора Олександра II» (СПб., 1888), «Монети царювання імператора Миколи I» (СПб., 1890), «Монети царювання імператорів Павла I і Олександра I» (СПб., 1890), «Монети царювання імператора Олександра III (1881—1891)» (СПб., 1891), «Російські монети, карбовані для Пруссії, Грузії, Польщі та Фінляндії», «Монети царювання імператриці Катерини II», «Монети царювання імператриці Єлизавети I й імператора Петра III» та інші.
Родина
У 1900 році одружився з Марією Георгієвною, донькою короля Греції Георга I. У подружжя народилося дві доньки: княжни імператорської крові (1901—1974) і Ксенія (1903—1965).
З червня 1914 року дружина з доньками мешкали в Лондоні (Велика Британія).
Посилання
- Государственное управление в России в портретах [ 27 лютого 2019 у Wayback Machine.]. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velikij knyaz Georgij Miha jlovich Roma nov ros Georgij Mihajlovich Romanov 23 serpnya 1863 Tetri Ckaro 30 sichnya 1919 Petropavlivska fortecya tretij sin velikogo knyazya Mihajla Mikolajovicha i velikoyi knyagini Olgi Fedorivni onuk imperatora Mikoli I i dyadko imperatora Mikoli II general lejtenant 22 07 1909 general ad yutant 22 07 1909 Georgij Mihajlovichros Georgij MihajlovichIm ya pri narodzhenni Georgij Mihajlovich RomanovNarodivsya 11 23 serpnya 1863 1863 08 23 Tetri CkaroPomer 30 sichnya 1919 1919 01 30 55 rokiv Petropavlivska fortecya Petrograd vognepalne poranennyaGromadyanstvo Rosijska imperiyaDiyalnist politik numizmatZnannya mov rosijskaUchasnik Persha svitova vijnaTitul Velikij knyazVijskove zvannya General lejtenantRid Golshtejn Gottorp RomanoviBatko Mihajlo MikolajovichMati Olga FedorivnaBrati sestri Anastasiya Mihajlivna Romanova d Oleksandr Mihajlovich onuk Mikoli I Mikola Mihajlovich Romanov Oleksij Mihajlovich Romanov i Mihajlo Mihajlovich Romanov U shlyubi z Mariya GeorgiyivnaDiti KseniyaNagorodi Orden Svyatogo Andriya PervozvannogoOrden Svyatogo Volodimira 2 stupenyaOrden Svyatogo Volodimira 3 stupenyaOrden Svyatogo Volodimira 4 stupenyaOrden Svyatogo Oleksandra NevskogoOrden Bilogo orlaOrden Svyatoyi Anni 1 stupenyaOrden Svyatogo Stanislava 1 stupenyaGeorgiyivska zbroya Mediafajli u VikishovishiPortret roboti Valentina Syerova 1901 Golova 1898 1917 pochesnij chlen Imperatorskogo geografichnogo tovaristva pochesnij chlen Sankt Peterburzkoyi akademiyi nauk pochesnij chlen Istoriko rodovidnogo tovaristva v Moskvi pochesnij chlen berlinskogo pravoslavnogo Svyato Knyaz Volodimirskogo bratstva tosho ZhittyepisNarodivsya na Kavkazi poblizu Tiflisa de jogo batko obijmav posadu Kavkazkogo namisnika Zdobuv domashnyu osvitu Vijskovu sluzhbu rozpochav u lejb gvardiyi ulanskomu Yiyi imperatorskoyi velichnosti gosudarini imperatrici Mariyi Fedorivni polku Cherez poshkodzhenu v ditinstvi nogu znachnih uspihiv u vijskovij sluzhbi ne dosyag prote buv shefom nizki polkiv U 1895 roci buv priznachenij keruyuchim Rosijskim muzeyem imperatora Oleksandra III u Sankt Peterburzi perebuvayuchi na cij posadi nezminno protyagom 22 rokiv Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni perebuvav pri Stavci Verhovnogo Golovnokomanduvacha obijmayuchi posadu general inspektora Zgodom uzhe yak osoblivij upovnovazhenij imperatora Mikoli II viyizhdzhav na rizni dilyanki teatru bojovih dij pislya chogo skladav osobisti donesennya pro zagalnij stan na frontah Kavkazkomu 1914 Pivdenno Zahidnomu 1915 Pivnichno Zahidnomu 1915 Zahidnomu i Pivnichnomu 1916 Pislya Zhovtnevogo perevorotu 1917 roku vchinenogo bilshovikami piddavsya peresliduvannyu z boku Radyanskoyi vladi U berezni 1918 roku razom z bratom Mikoloyu Mihajlovichem i kuzenom Dmitrom Kostyantinovichem buv zislanij do Vologdi de probuv do lipnya togo zh roku U lipni buv zaareshtovanij i dopravlenij u Petrograd Rozstrilyanij razom z troma inshimi predstavnikami imperatorskoyi rodini u sichni 1919 roku v Petropavlivskij forteci Velikij knyaz i numizmatikaVelikij knyaz Georgij Mihajlovich buv vidomim i vidatnim numizmatom svogo chasu Vin buv vlasnikom odnogo z najkrashih togochasnih zibran rosijskih monet do yakogo zokrema vhodiv i Kostyantinivskij rubl odna z najridkisnishih monet Rosijskoyi imperiyi vistavlenih u jogo osobistomu myunc kabineti U 1886 roci velikij knyaz vidav svoyu pershu numizmatichnu robotu Opis i zobrazhennya deyakih ridkisnih monet mogo zibrannya Takozh za jogo aktivnoyi uchasti buli vidani roboti Moneti caryuvannya imperatora Oleksandra II SPb 1888 Moneti caryuvannya imperatora Mikoli I SPb 1890 Moneti caryuvannya imperatoriv Pavla I i Oleksandra I SPb 1890 Moneti caryuvannya imperatora Oleksandra III 1881 1891 SPb 1891 Rosijski moneti karbovani dlya Prussiyi Gruziyi Polshi ta Finlyandiyi Moneti caryuvannya imperatrici Katerini II Moneti caryuvannya imperatrici Yelizaveti I j imperatora Petra III ta inshi RodinaU 1900 roci odruzhivsya z Mariyeyu Georgiyevnoyu donkoyu korolya Greciyi Georga I U podruzhzhya narodilosya dvi donki knyazhni imperatorskoyi krovi 1901 1974 i Kseniya 1903 1965 Z chervnya 1914 roku druzhina z donkami meshkali v Londoni Velika Britaniya PosilannyaGosudarstvennoe upravlenie v Rossii v portretah 27 lyutogo 2019 u Wayback Machine ros