Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Роман про добру людину» — епічний роман української письменниці Емми Андієвської. Дія твору відбувається в українському таборі для переміщених осіб в Міттенвальді (Німеччина). Роман має виразний морально-філософський та антиімперський характер. Твір відрізняється великою довжиною речень, що сягають декількох сторінок. Роман написано суцільним текстом без поділу на глави або розділи. В романі зустрічається велика кількість епізодичних персонажів. Авторка працювала над романом в 1964—1968 роках. Твір видавався двічі: в 1973 році видавництвом «Сучасність» в Мюнхені та в 1993 році видавництвом «Орій» при УКСП «Кобза» в Києві. Роман вивчається на курсі «Український роман» в Торонтському університеті. 2017 року роман було перекладено англійською мовою, перекладач , автор передмови Марко-Роберт Стех.
 Обкладинка другого видання, 1993 р. | |
| Автор | Емма Андієвська |
|---|---|
| Дизайн обкладинки | Емма Андієвська, Юрій Чайка |
| Мова | українська |
| Жанр | роман |
| Видавництво | «Орій» при УКСП «Кобза» (Київ) |
| Видано | 1993 |
| Сторінок | 269 (друге видання) |
| ISBN | 5-87274-028-X |
| Попередній твір | 1973 |
| |
Філософія добра
| Людина, яка знає, що таке добро, — хоч вистачає навіть не знати, а лише прочувати, — мимоволі залюблююється в нього… |
Головною темою роману є добро. Це вкладено і в назву твору. Згідно з філософією роману, доброю людиною можна бути навіть маючи звичайні людські вади. Такими не ідеальними, але добрими персонажами в романі представлені отець Ґудзій та Стецько Ступалка, які люблять випити. Також злодій Дмитрик представлений, як людина шляхетна у глибині свого характеру і яка поступово переживає перетворення на добру людину. Авторка часто іронізує над високо освіченими персонажами, яким бракує елементарної людяности. Для добра використовує свої магічні здібності баба Грициха, біля хати якої росте чарівний соняшник. Безмежною добротою відрізняється і дружина отця Ґудзія.
Антиімперська риторика роману
| Терещенка завжди дивувало, чому так мало народів протягом віків зберігає ідентичність, ніби спішачи, зі страху, кров на службу й прославлення чужих личин, аби назавжди загубитися, — чи, може, на деякий час відпочити від тяглости власного я? — під іншими іменами, навіть своїх колишніх ворогів… |
В романі явним злом представляється імперський вплив на Україну. В багатьох моментах авторка різко засуджує притиски української мови і культури, асиміляцію українців, неприйняття національної ідентичности українців міжнародним співтовариством. Це засудження відбувається на прикладах персонажів роману, які переживають знущання з боку енкаведешників.
Імперія ототожнюється із злом у гротескних образах як то сатани з обличчами Сталіна:
 | ... верхи на Карвенделі, звісивши зелені волохаті ножища, вкриті бородавками, сидить сатана з тілом, покрученим ґвинтом, аж численні сідниці, які шкіряться пиками конопатого Йоськи, заходять йому на живіт, роблячи спокусника роду людського багатогрудим. |  |
Сюжет роману
Роман починається філософським абзацем про рідкість безмежної доброти у людях та про те, що весь світ тримається завдяки добрим людям .
Дія твору відбувається в українському таборі для переміщених осіб в Міттенвальді (Німеччина). Головний герой твору — Дмитрик — таборовий злодій, здатний вміло організовувати гендлярські операції з вкраденим. Дмитрик є ватажком цілої групи хлопців, які проводять свої операції під його керівництвом. Розказуючи анекдоти Тимку Дмирик не помічає як його валіза скочується вниз у табір. Він одержує свою валізу у таборової доброї чаклунки баби Грицихи. Біля її будинку росте соняшник поряд з яким відкривається вхід у пекло. Двоє дітей спокійно проходять через пекло і повертаються назад. Після них у пекло потрапляє і таборовий п'яничка Стецько Ступалка. Він опиняється на Хрещатику, де нечистотами обливають пам'ятники українським національним героям Шевченкові, Лесі Українці та іншим. Молодики змушують і Стецька робити те саме, але він вагається і цим рятує себе з пекла зробивши сумлінний вчинок.
Тікаючи з пекла Стецько натрапляє на професора Каву і веде з ним довгу філософську розмову про добро. Професор переконує Стецька, що той є добрим і що він має вночі врятувати від смерти одну добру людину в таборі. Він магічним образом переноситься у Самарканд. По поверненні Стецько розповідає про свої пригоди Геврикові. В цей час поблизу них розогортається чергова операція Дмитрика з викрадення корови та збутом її м'яса. Все пройшло успішно, але після цієї операції корова з'являється Дмитрикові у видінні і в нього прокидається сумління. До нього починають звертатися люди по допомогу. Пятачиха просить його вдертися до помешкання, де вона думає знайти свого сина із дівчиною. Виламавши двері Дмитрик натомість запобігає самогубству Петра Копиленка, винахідника біофотонів — каталізаторів добра і унедійснювачів зла. Наступним по допомогу до Дмитрика приходить Василь Терещенко і Дмитрик дає свідчення на його користь. За свій порятунок Терещенко дякує Дмитрикові тим, що дає йому уроки різних наук. Далі, Дмитрик погоджується приховати серед своїх хлопців вбивцю — Йосипа — на прохання його дружини тітки Теклі. Йосип же спричиняє неприємності в групі Дмитрика тимчасово ставши її членом.
Роман закінчується прощанням Дмитрика з табором. Він вирішує розпочати зовсім нове життя. На останній вечері з таборовими жителями він проголошує промову про добру людину ідентичну з першим абзацем роману. Не взявши з собою нічого із своїх пожитків, Дмитрик залишає табір із бажанням стати доброю людиною.
Примітки
- . Архів оригіналу за 24 лютого 2008. Процитовано 1 червня 2010.
- . Архів оригіналу за 18 березня 2018. Процитовано 17 березня 2018.
- Андієвська Е. Роман про добру людину. — Київ: «Орій» при УКСП «Кобза», 1993. — c. 222.
Література
- Смерек О. С. Романи Емми Андієвської: художньо-філософські шукання, міфологізм, поетика творчості. — Львів: НАН України; Львівське відділення Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка., 2007. — 191c. : іл. .
- Struk, Danylo H. «Andievs'ka's concept of round time.» Canadian Slavonic Papers. 27. 1 (March 1985): 65-73.
- Зборовська, Ніла. «Про романи Емми Андієвської». Слово і час. 1994. No. 3. стор. 77–81.
Посилання
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Roman pro dobru lyudinu epichnij roman ukrayinskoyi pismennici Emmi Andiyevskoyi Diya tvoru vidbuvayetsya v ukrayinskomu tabori dlya peremishenih osib v Mittenvaldi Nimechchina Roman maye viraznij moralno filosofskij ta antiimperskij harakter Tvir vidriznyayetsya velikoyu dovzhinoyu rechen sho syagayut dekilkoh storinok Roman napisano sucilnim tekstom bez podilu na glavi abo rozdili V romani zustrichayetsya velika kilkist epizodichnih personazhiv Avtorka pracyuvala nad romanom v 1964 1968 rokah Tvir vidavavsya dvichi v 1973 roci vidavnictvom Suchasnist v Myunheni ta v 1993 roci vidavnictvom Orij pri UKSP Kobza v Kiyevi Roman vivchayetsya na kursi Ukrayinskij roman v Torontskomu universiteti 2017 roku roman bulo perekladeno anglijskoyu movoyu perekladach avtor peredmovi Marko Robert Steh Roman pro dobru lyudinu Obkladinka drugogo vidannya 1993 r AvtorEmma AndiyevskaDizajn obkladinkiEmma Andiyevska Yurij ChajkaMovaukrayinskaZhanrromanVidavnictvo Orij pri UKSP Kobza Kiyiv Vidano1993Storinok269 druge vidannya ISBN5 87274 028 XPoperednij tvir1973 Roman pro dobru lyudinu u VikicitatahFilosofiya dobraLyudina yaka znaye sho take dobro hoch vistachaye navit ne znati a lishe prochuvati mimovoli zalyublyuyuyetsya v nogo Golovnoyu temoyu romanu ye dobro Ce vkladeno i v nazvu tvoru Zgidno z filosofiyeyu romanu dobroyu lyudinoyu mozhna buti navit mayuchi zvichajni lyudski vadi Takimi ne idealnimi ale dobrimi personazhami v romani predstavleni otec Gudzij ta Stecko Stupalka yaki lyublyat vipiti Takozh zlodij Dmitrik predstavlenij yak lyudina shlyahetna u glibini svogo harakteru i yaka postupovo perezhivaye peretvorennya na dobru lyudinu Avtorka chasto ironizuye nad visoko osvichenimi personazhami yakim brakuye elementarnoyi lyudyanosti Dlya dobra vikoristovuye svoyi magichni zdibnosti baba Griciha bilya hati yakoyi roste charivnij sonyashnik Bezmezhnoyu dobrotoyu vidriznyayetsya i druzhina otcya Gudziya Antiimperska ritorika romanuTereshenka zavzhdi divuvalo chomu tak malo narodiv protyagom vikiv zberigaye identichnist nibi spishachi zi strahu krov na sluzhbu j proslavlennya chuzhih lichin abi nazavzhdi zagubitisya chi mozhe na deyakij chas vidpochiti vid tyaglosti vlasnogo ya pid inshimi imenami navit svoyih kolishnih vorogiv V romani yavnim zlom predstavlyayetsya imperskij vpliv na Ukrayinu V bagatoh momentah avtorka rizko zasudzhuye pritiski ukrayinskoyi movi i kulturi asimilyaciyu ukrayinciv neprijnyattya nacionalnoyi identichnosti ukrayinciv mizhnarodnim spivtovaristvom Ce zasudzhennya vidbuvayetsya na prikladah personazhiv romanu yaki perezhivayut znushannya z boku enkavedeshnikiv Imperiya ototozhnyuyetsya iz zlom u grotesknih obrazah yak to satani z oblichchami Stalina verhi na Karvendeli zvisivshi zeleni volohati nozhisha vkriti borodavkami sidit satana z tilom pokruchenim gvintom azh chislenni sidnici yaki shkiryatsya pikami konopatogo Joski zahodyat jomu na zhivit roblyachi spokusnika rodu lyudskogo bagatogrudim Syuzhet romanuTabir peremishenih osib ukrayinciv u Gisseni Nimechchina Roman pochinayetsya filosofskim abzacem pro ridkist bezmezhnoyi dobroti u lyudyah ta pro te sho ves svit trimayetsya zavdyaki dobrim lyudyam Diya tvoru vidbuvayetsya v ukrayinskomu tabori dlya peremishenih osib v Mittenvaldi Nimechchina Golovnij geroj tvoru Dmitrik taborovij zlodij zdatnij vmilo organizovuvati gendlyarski operaciyi z vkradenim Dmitrik ye vatazhkom ciloyi grupi hlopciv yaki provodyat svoyi operaciyi pid jogo kerivnictvom Rozkazuyuchi anekdoti Timku Dmirik ne pomichaye yak jogo valiza skochuyetsya vniz u tabir Vin oderzhuye svoyu valizu u taborovoyi dobroyi chaklunki babi Gricihi Bilya yiyi budinku roste sonyashnik poryad z yakim vidkrivayetsya vhid u peklo Dvoye ditej spokijno prohodyat cherez peklo i povertayutsya nazad Pislya nih u peklo potraplyaye i taborovij p yanichka Stecko Stupalka Vin opinyayetsya na Hreshatiku de nechistotami oblivayut pam yatniki ukrayinskim nacionalnim geroyam Shevchenkovi Lesi Ukrayinci ta inshim Molodiki zmushuyut i Stecka robiti te same ale vin vagayetsya i cim ryatuye sebe z pekla zrobivshi sumlinnij vchinok Bilya hati odniyeyi z golovnih geroyin romanu babi Gricihi ris charivnij sonyachnik bilya yakogo buv vhid do pekla Tikayuchi z pekla Stecko natraplyaye na profesora Kavu i vede z nim dovgu filosofsku rozmovu pro dobro Profesor perekonuye Stecka sho toj ye dobrim i sho vin maye vnochi vryatuvati vid smerti odnu dobru lyudinu v tabori Vin magichnim obrazom perenositsya u Samarkand Po povernenni Stecko rozpovidaye pro svoyi prigodi Gevrikovi V cej chas poblizu nih rozogortayetsya chergova operaciya Dmitrika z vikradennya korovi ta zbutom yiyi m yasa Vse projshlo uspishno ale pislya ciyeyi operaciyi korova z yavlyayetsya Dmitrikovi u vidinni i v nogo prokidayetsya sumlinnya Do nogo pochinayut zvertatisya lyudi po dopomogu Pyatachiha prosit jogo vdertisya do pomeshkannya de vona dumaye znajti svogo sina iz divchinoyu Vilamavshi dveri Dmitrik natomist zapobigaye samogubstvu Petra Kopilenka vinahidnika biofotoniv katalizatoriv dobra i unedijsnyuvachiv zla Nastupnim po dopomogu do Dmitrika prihodit Vasil Tereshenko i Dmitrik daye svidchennya na jogo korist Za svij poryatunok Tereshenko dyakuye Dmitrikovi tim sho daye jomu uroki riznih nauk Dali Dmitrik pogodzhuyetsya prihovati sered svoyih hlopciv vbivcyu Josipa na prohannya jogo druzhini titki Tekli Josip zhe sprichinyaye nepriyemnosti v grupi Dmitrika timchasovo stavshi yiyi chlenom Roman zakinchuyetsya proshannyam Dmitrika z taborom Vin virishuye rozpochati zovsim nove zhittya Na ostannij vecheri z taborovimi zhitelyami vin progoloshuye promovu pro dobru lyudinu identichnu z pershim abzacem romanu Ne vzyavshi z soboyu nichogo iz svoyih pozhitkiv Dmitrik zalishaye tabir iz bazhannyam stati dobroyu lyudinoyu Primitki Arhiv originalu za 24 lyutogo 2008 Procitovano 1 chervnya 2010 Arhiv originalu za 18 bereznya 2018 Procitovano 17 bereznya 2018 Andiyevska E Roman pro dobru lyudinu Kiyiv Orij pri UKSP Kobza 1993 c 222 LiteraturaSmerek O S Romani Emmi Andiyevskoyi hudozhno filosofski shukannya mifologizm poetika tvorchosti Lviv NAN Ukrayini Lvivske viddilennya Institutu literaturi im T G Shevchenka 2007 191c il ISBN 966 02 4196 8 Struk Danylo H Andievs ka s concept of round time Canadian Slavonic Papers 27 1 March 1985 65 73 Zborovska Nila Pro romani Emmi Andiyevskoyi Slovo i chas 1994 No 3 stor 77 81 PosilannyaDiv takozhSpisok personazhiv Romanu pro dobru lyudinu