Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

портрет Роман ШпорлюкНародився8 вересня 1933 1933 09 08 90 років м Гримайлів Копичинецький повіт Тернопільське воєводств

Роман Шпорлюк

Роман Шпорлюк

Роман Шпорлюк
Народився8 вересня 1933(1933-09-08) (90 років)
м. Гримайлів, Копичинецький повіт, Тернопільське воєводство, Польська республіка
Місце проживанняimage США
Країнаimage США
Національністьукраїнець
Діяльністьісторик, науково-педагогічний працівник, політолог
Alma materЛюблінський Університет Марії Кюрі-Склодовської; Оксфордський університет; Стенфордський університет
Галузьісторія, політологія
ЗакладГарвардський університет
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор філософії
Науковий керівниксер Ісайя Берлін; Анатоль Мазур
Відомі учніДжеймс Мейс; Іван-Павло Химка
Аспіранти, докторантиФіона Гілл
ЧленствоНАН України
Наукове товариство імені Шевченка
Відомий завдяки:історія політичної думки, історіографія, національне питання, історія української преси, тоталітаризм
НагородиЛауреат премії Антоновичів (2001)
image Висловлювання у Вікіцитатах

Рома́н Шпорлю́к (англ. Roman Szporluk, нар. 1933, містечко Гримайлів, Скалатський повіт, Тернопільське воєводство) — український та американський історик, доктор філософії, професор, дійсний член НТШ і УВАН. Колишній директор Українського наукового інституту Гарвардського університету (Кембридж, Массачусетс, США).

Життєпис

До 1958 жив у Польщі.

Закінчив Люблінський Університет Марії Кюрі-Склодовської (право, 1955), Оксфордський (суспільні науки, 1961) і Стенфордський (історія, 1965) університети. В 1965–1991 — професор історії Східної Європи в Мічиганському університеті. Колишній директор Центру російських і східноєвропейських студій у Мічиганському університеті.

З 1991 — професор історії України на факультеті історії Гарвардського університету.

У 1996–2003 рр. — директор Українського наукового інституту Гарвардського університету.

Член Української вільної академії наук у США. Член Ради Американських Асоціації сприяння слов'янознавству (1976–1979), член Польського товариства наук і мистецтв у Нью-Йорку та інших наукових товариств. Іноземний член НАН України, почесний професор Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Широко друкувався в журналі «Сучасність» під псевдонімом Павло Чернов.

Нині Шпорлюк — professor emeritus (заслужений професор), перебуває на творчій роботі.

Праці

Публікації з історії політичної думки, історіографії, національного питання, історії української преси в журналах і колективних працях:

  • нарис історії України: «Ukraine: A Brief History» (1979, 2 вид. 1982);
  • монографія «The Political Thought of Thomas G. Masaryk» (1981);

Укладач і редактор тому вибраних статей М. Покровського («Russian in World History», 1970) та збірної праці «The Influence of Eastern Europe and the Soviet West on the USSR» (1975).

  • Комунізм і націоналізм. Карл Маркс проти Фрідріха Ліста. К.: Основи, 1998. — 480 с. (перше видання 1988 року англійською мовою)
  • Імперія та нації. З історичного досвіду України, Росії, Польщі та Білорусі. (Пер. з англ.) — Кіїв: Дух і Літера, 2000. — 354 с.
  • Формування сучасної України: західний вибір, 2004.
  • У пошуках майбутнього часу: статті, есе, інтерв'ю. Передмова Ярослава Грицака. — Київ: Грані-Т, 2010.
  • Шпорлюк Роман. Формування модерних націй: Україна — Росія — Польща / Пер. з англ. Г. Касьянова, М. Климчука, М. Рябчука, Я. Стріхи, Д. Матіяш та Х. Чушаак. — Київ.: Дух і Літера, 2013.

Вислови про Романа Шпорлюка

Григорій Касьянов у передмові до праці «Імперія та Нації» так охарактеризував цінність підходу Романа Шпорлюка: «Шпорлюк — науковець, дослідницька культура якого виключає ідеологічні пересуди та „викривальний синдром“, — і це дозволяє йому уникати однобічності та лінійності в оцінках і реконструкції подій новітньої історії. Будучи послідовним критиком комунізму як світогляду та ідеології, Радянського Союзу як імперії та „світової системи соціалізму“ як штучної конструкції, автор демонструє відсутність упередженості, і це, зрозуміло, робить його праці поважним внеском саме в наукову розробку теми „комунізм і націоналізм“ на благодатному і водночас надзвичайно складному для осмислення історичному матеріалі Східної Європи».

Ярослав Грицак, історик, професор Українського Католицького університету. З передмови до книжки «У пошуках майбутнього часу»:

image Є така порода: центральноєвропейські джентльмени. Для тих, хто її ніколи не зустрічав або не помічав, подам короткий опис: як правило, центральноєвропейські джентльмени а) походять із земель колишньої Австро-Угорської імперії або прилеглих до неї територій; б) вирізняються гострим розумом і добрим почуттям гумору; в) читають більшістю великих європейських мов (тобто англійською, німецькою, французькою, італійською і, часом, російською – а нерідко ще й латиною і грекою) та, звичайно, місцевими центральноєвропейськими мовами; г) кожною мовою розмовляють із сильним акцентом, часом навіть своєю власною; ) last but not least: здобули світову славу як лавреати Нобелівської премії, професори Гарварду, Кембриджу, Колумбії чи Оксфорду, видавці впливових журналів та газет чи всесвітньовідомі режисери і т. п., а тому д) їхні книжки, статті та фільми за частотою цитувань завжди стоять на чолі всіх більш чи менш поважних світових списків.

Щоб краще зрозуміти, про кого йдеться, назву конкретні прізвища: Ісайя Берлін, Зигмунт Бауман, Олександр Ершенкрон, Ернест Еллнер, Іштван Деак, Лешек Колаковський, Чеслав Мілош, Карл Поппер, Джордж Сорос, Мілош Форман, Ігор Шевченко та ін. Найбільше у цьому списку засимільованих євреїв — австрійських, польських, російських, угорських чи чеських. [...] Далі за ними йшли поляки, чехи й угорці. Багато з них емігрували на Захід після Будапешту 1956 р. та Праги і Варшави 1968 р. І вже зовсім зникомо мало було серед них вихідців із т. зв. недержавних народів – таких як словаків, литовців чи українців. Роман Шпорлюк є власне одним із тих небагатьох українських винятків.

image

Література

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Роман Шпорлюк
  • Шпорлюк Роман Васильович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.331-332
  • Роман Шпорлюк, інтерв'ю тижневику «Дзеркало тижня»
  • Роман Шпорлюк на сайті видавництва Грані-Т[недоступне посилання з липня 2019]
  • Роман Шпорлюк, інтерв'ю газеті «Україна молода»
  • Роман Шпорлюк, інтерв'ю «Українській правді»
  • Роман Шпорлюк, інтерв'ю сайту «Український Тиждень»
  • Роман Шпорлюк, інтерв'ю українській службі BBC
  • Роман Шпорлюк, інтерв'ю газеті «День»
  • Роман Шпорлюк, інтерв'ю часопису «Україна модерна»; 6 серпня 2020 р.
  • Роман Шпорлюк: Комунізм і націоналізм. Карл Маркс проти Фрідріха Ліста
  • Роман Шпорлюк: Імперія та нації (з історичного досвіду України, Росії, Польщі та Білорусі)
  • Володимир Кравченко. Листування Романа Шпорлюка з Іваном Лисяком-Рудницьким і Юрієм Шевельовим (1962—1982 рр.) та Додатки: Роман Шпорлюк — Іван Лисяк-Рудницький: листування 1964—1982 рр. Роман Шпорлюк — Юрій Шевельов: листування 1962—1979 рр.[недоступне посилання з липня 2019]
  • Твори Романа Шпорлюка на chtyvo.org.ua


image Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

portret Roman ShporlyukNarodivsya8 veresnya 1933 1933 09 08 90 rokiv m Grimajliv Kopichineckij povit Ternopilske voyevodstvo Polska respublikaMisce prozhivannya SShAKrayina SShANacionalnistukrayinecDiyalnististorik naukovo pedagogichnij pracivnik politologAlma materLyublinskij Universitet Mariyi Kyuri Sklodovskoyi Oksfordskij universitet Stenfordskij universitetGaluzistoriya politologiyaZakladGarvardskij universitetVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor filosofiyiNaukovij kerivnikser Isajya Berlin Anatol MazurVidomi uchniDzhejms Mejs Ivan Pavlo HimkaAspiranti doktorantiFiona GillChlenstvoNAN Ukrayini Naukove tovaristvo imeni ShevchenkaVidomij zavdyaki istoriya politichnoyi dumki istoriografiya nacionalne pitannya istoriya ukrayinskoyi presi totalitarizmNagorodiLaureat premiyi Antonovichiv 2001 Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roma n Shporlyu k angl Roman Szporluk nar 1933 mistechko Grimajliv Skalatskij povit Ternopilske voyevodstvo ukrayinskij ta amerikanskij istorik doktor filosofiyi profesor dijsnij chlen NTSh i UVAN Kolishnij direktor Ukrayinskogo naukovogo institutu Garvardskogo universitetu Kembridzh Massachusets SShA ZhittyepisDo 1958 zhiv u Polshi Zakinchiv Lyublinskij Universitet Mariyi Kyuri Sklodovskoyi pravo 1955 Oksfordskij suspilni nauki 1961 i Stenfordskij istoriya 1965 universiteti V 1965 1991 profesor istoriyi Shidnoyi Yevropi v Michiganskomu universiteti Kolishnij direktor Centru rosijskih i shidnoyevropejskih studij u Michiganskomu universiteti Z 1991 profesor istoriyi Ukrayini na fakulteti istoriyi Garvardskogo universitetu U 1996 2003 rr direktor Ukrayinskogo naukovogo institutu Garvardskogo universitetu Chlen Ukrayinskoyi vilnoyi akademiyi nauk u SShA Chlen Radi Amerikanskih Asociaciyi spriyannya slov yanoznavstvu 1976 1979 chlen Polskogo tovaristva nauk i mistectv u Nyu Jorku ta inshih naukovih tovaristv Inozemnij chlen NAN Ukrayini pochesnij profesor Nacionalnogo universitetu Kiyevo Mogilyanska akademiya Shiroko drukuvavsya v zhurnali Suchasnist pid psevdonimom Pavlo Chernov Nini Shporlyuk professor emeritus zasluzhenij profesor perebuvaye na tvorchij roboti PraciPublikaciyi z istoriyi politichnoyi dumki istoriografiyi nacionalnogo pitannya istoriyi ukrayinskoyi presi v zhurnalah i kolektivnih pracyah naris istoriyi Ukrayini Ukraine A Brief History 1979 2 vid 1982 monografiya The Political Thought of Thomas G Masaryk 1981 Ukladach i redaktor tomu vibranih statej M Pokrovskogo Russian in World History 1970 ta zbirnoyi praci The Influence of Eastern Europe and the Soviet West on the USSR 1975 Komunizm i nacionalizm Karl Marks proti Fridriha Lista K Osnovi 1998 480 s pershe vidannya 1988 roku anglijskoyu movoyu Imperiya ta naciyi Z istorichnogo dosvidu Ukrayini Rosiyi Polshi ta Bilorusi Per z angl Kiyiv Duh i Litera 2000 354 s ISBN 9667888053 Formuvannya suchasnoyi Ukrayini zahidnij vibir 2004 U poshukah majbutnogo chasu statti ese interv yu Peredmova Yaroslava Gricaka Kiyiv Grani T 2010 Shporlyuk Roman Formuvannya modernih nacij Ukrayina Rosiya Polsha Per z angl G Kasyanova M Klimchuka M Ryabchuka Ya Strihi D Matiyash ta H Chushaak Kiyiv Duh i Litera 2013 ISBN 978 966 378 321 5Vislovi pro Romana ShporlyukaGrigorij Kasyanov u peredmovi do praci Imperiya ta Naciyi tak oharakterizuvav cinnist pidhodu Romana Shporlyuka Shporlyuk naukovec doslidnicka kultura yakogo viklyuchaye ideologichni peresudi ta vikrivalnij sindrom i ce dozvolyaye jomu unikati odnobichnosti ta linijnosti v ocinkah i rekonstrukciyi podij novitnoyi istoriyi Buduchi poslidovnim kritikom komunizmu yak svitoglyadu ta ideologiyi Radyanskogo Soyuzu yak imperiyi ta svitovoyi sistemi socializmu yak shtuchnoyi konstrukciyi avtor demonstruye vidsutnist uperedzhenosti i ce zrozumilo robit jogo praci povazhnim vneskom same v naukovu rozrobku temi komunizm i nacionalizm na blagodatnomu i vodnochas nadzvichajno skladnomu dlya osmislennya istorichnomu materiali Shidnoyi Yevropi Yaroslav Gricak istorik profesor Ukrayinskogo Katolickogo universitetu Z peredmovi do knizhki U poshukah majbutnogo chasu Ye taka poroda centralnoyevropejski dzhentlmeni Dlya tih hto yiyi nikoli ne zustrichav abo ne pomichav podam korotkij opis yak pravilo centralnoyevropejski dzhentlmeni a pohodyat iz zemel kolishnoyi Avstro Ugorskoyi imperiyi abo prileglih do neyi teritorij b viriznyayutsya gostrim rozumom i dobrim pochuttyam gumoru v chitayut bilshistyu velikih yevropejskih mov tobto anglijskoyu nimeckoyu francuzkoyu italijskoyu i chasom rosijskoyu a neridko she j latinoyu i grekoyu ta zvichajno miscevimi centralnoyevropejskimi movami g kozhnoyu movoyu rozmovlyayut iz silnim akcentom chasom navit svoyeyu vlasnoyu last but not least zdobuli svitovu slavu yak lavreati Nobelivskoyi premiyi profesori Garvardu Kembridzhu Kolumbiyi chi Oksfordu vidavci vplivovih zhurnaliv ta gazet chi vsesvitnovidomi rezhiseri i t p a tomu d yihni knizhki statti ta filmi za chastotoyu cituvan zavzhdi stoyat na choli vsih bilsh chi mensh povazhnih svitovih spiskiv Shob krashe zrozumiti pro kogo jdetsya nazvu konkretni prizvisha Isajya Berlin Zigmunt Bauman Oleksandr Ershenkron Ernest Ellner Ishtvan Deak Leshek Kolakovskij Cheslav Milosh Karl Popper Dzhordzh Soros Milosh Forman Igor Shevchenko ta in Najbilshe u comu spisku zasimilovanih yevreyiv avstrijskih polskih rosijskih ugorskih chi cheskih Dali za nimi jshli polyaki chehi j ugorci Bagato z nih emigruvali na Zahid pislya Budapeshtu 1956 r ta Pragi i Varshavi 1968 r I vzhe zovsim znikomo malo bulo sered nih vihidciv iz t zv nederzhavnih narodiv takih yak slovakiv litovciv chi ukrayinciv Roman Shporlyuk ye vlasne odnim iz tih nebagatoh ukrayinskih vinyatkiv LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Vitalij Ablicov Galaktika Ukrayina Ukrayinska diaspora vidatni postati K KIT 2007 436 s Kasyanov G V Shporlyuk Roman Vasilovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 655 ISBN 978 966 00 1359 9 Yu Kovalkov M Litvin G Chernihivskij Shporlyuk Roman Vasilovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 650 ISBN 978 966 528 279 2 PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Roman ShporlyukShporlyuk Roman Vasilovich Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 6 Biografichna chastina N Ya Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2016 s 331 332 Roman Shporlyuk interv yu tizhneviku Dzerkalo tizhnya Roman Shporlyuk na sajti vidavnictva Grani T nedostupne posilannya z lipnya 2019 Roman Shporlyuk interv yu gazeti Ukrayina moloda Roman Shporlyuk interv yu Ukrayinskij pravdi Roman Shporlyuk interv yu sajtu Ukrayinskij Tizhden Roman Shporlyuk interv yu ukrayinskij sluzhbi BBC Roman Shporlyuk interv yu gazeti Den Roman Shporlyuk interv yu chasopisu Ukrayina moderna 6 serpnya 2020 r Roman Shporlyuk Komunizm i nacionalizm Karl Marks proti Fridriha Lista Roman Shporlyuk Imperiya ta naciyi z istorichnogo dosvidu Ukrayini Rosiyi Polshi ta Bilorusi Volodimir Kravchenko Listuvannya Romana Shporlyuka z Ivanom Lisyakom Rudnickim i Yuriyem Shevelovim 1962 1982 rr ta Dodatki Roman Shporlyuk Ivan Lisyak Rudnickij listuvannya 1964 1982 rr Roman Shporlyuk Yurij Shevelov listuvannya 1962 1979 rr nedostupne posilannya z lipnya 2019 Tvori Romana Shporlyuka na chtyvo org ua Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ