Рома́н Андрі́йович Руде́нко (рос. Роман Андреевич Руденко; 25 липня (7 серпня) 1907, в с. Носівка Чернігівської області (насправді[] в с. Підгайне, за 1 км від с. Носівка) — 23 січня 1981, Москва), радянський юрист, в 1944–1953 прокурор УРСР; з 1953 Генеральний прокурор СРСР. Депутат Верховної Ради УРСР 2-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 3—10-го скликань. Член ЦК КП(б)У в 1949—1954 роках. Кандидат у члени ЦК КПРС (1956—1961), член ЦК КПРС у 1961—1981; делегат 18-24-го з'їздів КПРС, дійсний державний радник юстиції, Герой Соціалістичної Праці (1972).
Руденко Роман Андрійович | |
---|---|
рос. Роман Андреевич Руденко | |
Роман Руденко, 1946 р. | |
Народився | 25 липня (7 серпня) 1907[4] Носівка, Носівська волость, Ніжинський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія |
Помер | 23 січня 1981[1][2][…] (73 роки) Москва, СРСР[1] |
Поховання | Новодівочий цвинтар |
Країна | СРСР Російська імперія |
Національність | українець |
Діяльність | юриспруденція |
Alma mater | Московська юридична школа |
Знання мов | російська[2] |
Учасник | німецько-радянська війна |
Членство | ЦК КПРС |
Посада | Генеральний прокурор СРСР |
Військове звання | d |
Термін | 1953—1981 |
Попередник | Григорій Сафонов |
Наступник | Олександр Рекунков |
Партія | КПРС |
Батько | Андрій Руденко |
Автограф | |
Нагороди | |
|
Життєпис
Народився 25 липня (7 серпня) 1907 року в містечку Носівка Ніжинського повіту Чернігівської губернії в родині носівського козака Андрія Григоровича Руденка та його дружини Наталії Омелянівни, багатодітній бідняцькій родині. Хрещений в Миколаївській церкві Носівки.
Щоб прогодувати велику родину батько та мати наймитували. Закінчивши у 1922 році Носівську семирічну сільську школу, Роман Руденко працював у сільському господарстві, наймитував та пас худобу, а з 1924 року працював чорноробом Носівського цукрозаводу. У 1924 році вступив до комсомолу, з грудня 1925 року обирався членом Носівського районного комітету ЛКСМУ, завідував культурно-пропагандистською діяльністю райкому комсомолу.
Член ВКП(б)-КПРС з грудня 1926 року.
Працював інспектором та завідувачем культурно-пропагандистського відділу Носівського районного виконавчого комітету Чернігівщини, а з 1928 року — інспектором Ніжинської окружної робітничо-селянської інспекції.
У листопаді 1929 року окружний комітет КП(б)У скерував його на посаду старшого слідчого Ніжинської окружної прокуратури. Потім працював помічником Чернігівського окружного прокурора, з жовтня 1930 року — прокурором Бериславського району на Миколаївщині.
У 1930-х роках працював на Донбасі помічником прокурора міста Маріуполя (з 1931 року), старшим помічником Донецького обласного прокурора (у грудні 1932 — жовтні 1933 року), прокурором міста Макіївки (у жовтні 1933 — березні 1936 року), заступником Донецького обласного прокурора (у березні 1936 — жовтні 1937 року). У жовтні 1937 — червні 1938 р. — прокурор Донецької області. У червні 1938 — січні 1940 р. — прокурор Сталінської області. Закінчив перший курс заочного відділу Харківського юридичного інституту.
Обіймаючи посаду прокурора Донецької (Сталінської) області, заступника прокурора УРСР, прокурора УРСР та Генерального Прокурора СРСР, брав безпосередню участь у масових політичних репресіях населення. Зокрема, у часи Великого терору 1937-38 Руденко був членом Трійки НКВС по Донецькій області.
Освіту здобував у екстернаті Московської юридичної школи Наркомату юстиції РРФСР (1941) і на Вищих юридичних курсах при Всесоюзній правовій академії (вересень 1940 — 1941 р.), після чого у червні 1941 року був призначений начальником відділу Прокуратури СРСР по нагляду за органами міліції.
У березні 1942 — червні 1944 р. — заступник прокурора (з серпня 1942 року виконував обов'язки прокурора), а з червня 1944 по серпень 1953 року — прокурор Української РСР. 27 липня 1944 року Руденко стає державним радником юстиції 2 класу, що тоді прирівнювалося до військового звання генерал-лейтенанта. Закінчив чотири курси юридичного факультету Київського державного університету.
У 1945–1946 виступав головним обвинувачем від СРСР на Нюрнбергському процесі.
Після призначення на посаду Генерального Прокурора СРСР 1 серпня 1953 року прибув на шахту № 29 (Воркута), де власноручно і демонстративно застрелив одного із очільників табірного страйку військовополонених-іноземців — поляка Ігнацевича. Після інциденту табірна варта почала розстрілювати беззбройних страйкарів із кулеметів. Загинуло кількасот людей. Винуватців масового розстрілу не покарано.
З 30 червня 1953 по 23 січня 1981 року працював беззмінно майже 30 років Генеральним прокурором СРСР. Після 1953 року брав активну участь у реабілітації жертв політичних репресій. З ініціативи Руденка 4 травня 1954 року створено Центральну комісію з перегляду справ засуджених за контрреволюційні злочини. Комісія пропрацювала до 24 березня 1956 року, коли була трансформована у Центральну комісію з розгляду справ на осіб, які відбувають покарання за політичні, посадові та господарські злочини.
Почесний доктор юридичних наук університету ім. Гумбольдта (1960) і Карлового (Празького) університету (1966). Нагороджений 5-ма орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, орденом Трудового Красного Прапора та медалями. (ВРЕ) В Носівському районі після війни ніколи не був.
Руденко — учасник і організатор низки міжнародних конгресів і конференцій по боротьбі з нацизмом і мілітаризмом, один із найактивніших учасників Нюрнберзького процесу. Увесь цей час він був і депутатом Верховної Ради СРСР, а в 1972 році став Героєм Соціалістичної Праці.
Пам'ять
в 2015 році Прокуратура РФ заснувала відомчу нагороду «Медаль Руденко»[1]
в связи с празднованием 70-летия со дня Победы в Великой Отечественной войне и в целях увековечивания памяти главного государственного обвинителя от СССР на Нюрнбергском судебном процессе
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #12413744X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Find a Grave — 1996.
- метрична книга
- Метрична книга Миколаївської церкви м. Носівка. 1907[недоступне посилання] // Державний архів Чернігівської області. Ф. Ф. 679. Оп. 10. Спр. 1325. Арк. 189зв–190.
- Низкою джерел подаються інші дати народження: 17 (30) липня 1907 року або 7 липня 1907 року.
Посилання
- БИОГРАФИЧЕСКИЙ УКАЗАТЕЛЬ: Руденко Роман Андреевич, сайт «ХРОНОС» (рос.)
- Руденко Роман Андреевич // Веб-сайт «Герои Страны». (рос.)
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Звягинцев Александр, Руденко. изд. «Молодая гвардия», 2007 — (рос.)
- Залесский К. А., «Империя Сталина». Биографический энциклопедический словарь, г. Москва, изд «Вече», 2000 г. (рос.)
- Торчинов В. А., Леонтюк А. М., «Вокруг Сталина». Историко-биографический справочник, г. Санкт-Петербург, 2000 г. (рос.)
- Судебные речи и выступления. М.: Издательство «Юридическая литература», 1987 г. (рос.)
- Шемшученко Ю. С. Руденко Роман Андрійович // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rudenko Roma n Andri jovich Rude nko ros Roman Andreevich Rudenko 25 lipnya 7 serpnya 1907 19070807 v s Nosivka Chernigivskoyi oblasti naspravdi dzherelo v s Pidgajne za 1 km vid s Nosivka 23 sichnya 1981 Moskva radyanskij yurist v 1944 1953 prokuror URSR z 1953 Generalnij prokuror SRSR Deputat Verhovnoyi Radi URSR 2 go sklikannya Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 3 10 go sklikan Chlen CK KP b U v 1949 1954 rokah Kandidat u chleni CK KPRS 1956 1961 chlen CK KPRS u 1961 1981 delegat 18 24 go z yizdiv KPRS dijsnij derzhavnij radnik yusticiyi Geroj Socialistichnoyi Praci 1972 Rudenko Roman Andrijovichros Roman Andreevich RudenkoRoman Rudenko 1946 r Narodivsya25 lipnya 7 serpnya 1907 4 Nosivka Nosivska volost Nizhinskij povit Chernigivska guberniya Rosijska imperiyaPomer23 sichnya 1981 1981 01 23 1 2 73 roki Moskva SRSR 1 PohovannyaNovodivochij cvintarKrayina SRSR Rosijska imperiyaNacionalnistukrayinecDiyalnistyurisprudenciyaAlma materMoskovska yuridichna shkolaZnannya movrosijska 2 Uchasniknimecko radyanska vijnaChlenstvoCK KPRSPosadaGeneralnij prokuror SRSRVijskove zvannyadTermin1953 1981PoperednikGrigorij SafonovNastupnikOleksandr RekunkovPartiyaKPRSBatkoAndrij RudenkoAvtografNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 25 lipnya 7 serpnya 1907 19070807 roku v mistechku Nosivka Nizhinskogo povitu Chernigivskoyi guberniyi v rodini nosivskogo kozaka Andriya Grigorovicha Rudenka ta jogo druzhini Nataliyi Omelyanivni bagatoditnij bidnyackij rodini Hreshenij v Mikolayivskij cerkvi Nosivki Shob progoduvati veliku rodinu batko ta mati najmituvali Zakinchivshi u 1922 roci Nosivsku semirichnu silsku shkolu Roman Rudenko pracyuvav u silskomu gospodarstvi najmituvav ta pas hudobu a z 1924 roku pracyuvav chornorobom Nosivskogo cukrozavodu U 1924 roci vstupiv do komsomolu z grudnya 1925 roku obiravsya chlenom Nosivskogo rajonnogo komitetu LKSMU zaviduvav kulturno propagandistskoyu diyalnistyu rajkomu komsomolu Chlen VKP b KPRS z grudnya 1926 roku Pracyuvav inspektorom ta zaviduvachem kulturno propagandistskogo viddilu Nosivskogo rajonnogo vikonavchogo komitetu Chernigivshini a z 1928 roku inspektorom Nizhinskoyi okruzhnoyi robitnicho selyanskoyi inspekciyi U listopadi 1929 roku okruzhnij komitet KP b U skeruvav jogo na posadu starshogo slidchogo Nizhinskoyi okruzhnoyi prokuraturi Potim pracyuvav pomichnikom Chernigivskogo okruzhnogo prokurora z zhovtnya 1930 roku prokurorom Berislavskogo rajonu na Mikolayivshini U 1930 h rokah pracyuvav na Donbasi pomichnikom prokurora mista Mariupolya z 1931 roku starshim pomichnikom Doneckogo oblasnogo prokurora u grudni 1932 zhovtni 1933 roku prokurorom mista Makiyivki u zhovtni 1933 berezni 1936 roku zastupnikom Doneckogo oblasnogo prokurora u berezni 1936 zhovtni 1937 roku U zhovtni 1937 chervni 1938 r prokuror Doneckoyi oblasti U chervni 1938 sichni 1940 r prokuror Stalinskoyi oblasti Zakinchiv pershij kurs zaochnogo viddilu Harkivskogo yuridichnogo institutu Obijmayuchi posadu prokurora Doneckoyi Stalinskoyi oblasti zastupnika prokurora URSR prokurora URSR ta Generalnogo Prokurora SRSR brav bezposerednyu uchast u masovih politichnih represiyah naselennya Zokrema u chasi Velikogo teroru 1937 38 Rudenko buv chlenom Trijki NKVS po Doneckij oblasti Osvitu zdobuvav u eksternati Moskovskoyi yuridichnoyi shkoli Narkomatu yusticiyi RRFSR 1941 i na Vishih yuridichnih kursah pri Vsesoyuznij pravovij akademiyi veresen 1940 1941 r pislya chogo u chervni 1941 roku buv priznachenij nachalnikom viddilu Prokuraturi SRSR po naglyadu za organami miliciyi U berezni 1942 chervni 1944 r zastupnik prokurora z serpnya 1942 roku vikonuvav obov yazki prokurora a z chervnya 1944 po serpen 1953 roku prokuror Ukrayinskoyi RSR 27 lipnya 1944 roku Rudenko staye derzhavnim radnikom yusticiyi 2 klasu sho todi pririvnyuvalosya do vijskovogo zvannya general lejtenanta Zakinchiv chotiri kursi yuridichnogo fakultetu Kiyivskogo derzhavnogo universitetu U 1945 1946 vistupav golovnim obvinuvachem vid SRSR na Nyurnbergskomu procesi Pislya priznachennya na posadu Generalnogo Prokurora SRSR 1 serpnya 1953 roku pribuv na shahtu 29 Vorkuta de vlasnoruchno i demonstrativno zastreliv odnogo iz ochilnikiv tabirnogo strajku vijskovopolonenih inozemciv polyaka Ignacevicha Pislya incidentu tabirna varta pochala rozstrilyuvati bezzbrojnih strajkariv iz kulemetiv Zaginulo kilkasot lyudej Vinuvatciv masovogo rozstrilu ne pokarano Z 30 chervnya 1953 po 23 sichnya 1981 roku pracyuvav bezzminno majzhe 30 rokiv Generalnim prokurorom SRSR Pislya 1953 roku brav aktivnu uchast u reabilitaciyi zhertv politichnih represij Z iniciativi Rudenka 4 travnya 1954 roku stvoreno Centralnu komisiyu z pereglyadu sprav zasudzhenih za kontrrevolyucijni zlochini Komisiya propracyuvala do 24 bereznya 1956 roku koli bula transformovana u Centralnu komisiyu z rozglyadu sprav na osib yaki vidbuvayut pokarannya za politichni posadovi ta gospodarski zlochini Pochesnij doktor yuridichnih nauk universitetu im Gumboldta 1960 i Karlovogo Prazkogo universitetu 1966 Nagorodzhenij 5 ma ordenami Lenina ordenom Zhovtnevoyi Revolyuciyi ordenom Trudovogo Krasnogo Prapora ta medalyami VRE V Nosivskomu rajoni pislya vijni nikoli ne buv Rudenko uchasnik i organizator nizki mizhnarodnih kongresiv i konferencij po borotbi z nacizmom i militarizmom odin iz najaktivnishih uchasnikiv Nyurnberzkogo procesu Uves cej chas vin buv i deputatom Verhovnoyi Radi SRSR a v 1972 roci stav Geroyem Socialistichnoyi Praci Pam yatv 2015 roci Prokuratura RF zasnuvala vidomchu nagorodu Medal Rudenko 1 v svyazi s prazdnovaniem 70 letiya so dnya Pobedy v Velikoj Otechestvennoj vojne i v celyah uvekovechivaniya pamyati glavnogo gosudarstvennogo obvinitelya ot SSSR na Nyurnbergskom sudebnom processePrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 12413744X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Find a Grave 1996 d Track Q63056 metrichna kniga d Track Q932420d Track Q34544468 Metrichna kniga Mikolayivskoyi cerkvi m Nosivka 1907 nedostupne posilannya Derzhavnij arhiv Chernigivskoyi oblasti F F 679 Op 10 Spr 1325 Ark 189zv 190 Nizkoyu dzherel podayutsya inshi dati narodzhennya 17 30 lipnya 1907 roku abo 7 lipnya 1907 roku PosilannyaBIOGRAFIChESKIJ UKAZATEL Rudenko Roman Andreevich sajt HRONOS ros Rudenko Roman Andreevich Veb sajt Geroi Strany ros DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Zvyagincev Aleksandr Rudenko izd Molodaya gvardiya 2007 ISBN 978 5 235 03081 7 ros Zalesskij K A Imperiya Stalina Biograficheskij enciklopedicheskij slovar g Moskva izd Veche 2000 g ros Torchinov V A Leontyuk A M Vokrug Stalina Istoriko biograficheskij spravochnik g Sankt Peterburg 2000 g ros Sudebnye rechi i vystupleniya M Izdatelstvo Yuridicheskaya literatura 1987 g ros Shemshuchenko Yu S Rudenko Roman Andrijovich Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2