Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Розрахунок згоди: логічні основи конституційної демократії
| Автор | Джеймс Макгілл Б'юкенен, Гордон Таллок |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | The Calculus of Consent: Logical Foundations of Constitutional Democracy |
| Мова | Англійська |
| Тема | економічна теорія, політологія, політична філософія, теорія суспільного вибору |
| Видавництво | University of Michigan Press |
| Видано | 1962 |
— книга, опублікована економістами Джеймсом М. Б’юкененом і Гордоном Таллоком у 1962 році. Вважається однією з класичних праць з дисципліни суспільного вибору в економіці та політології. У цій роботі представлені основні принципи теорії суспільного вибору.
Огляд
Аналітичний підхід авторів ґрунтується на методологічному індивідуалізмі - колективна дія складається з індивідуальних дій, а також на відмові від будь-якої органічної інтерпретації держави. Відстоюється суто індивідуалістична концепція колективності: держава - це артефакт, створений людьми, а тому підлягає змінам і вдосконаленню. Б'юкенен і Таллок стверджують, що лише конституційні зміни, які можуть бути доведені як такі, що відповідають інтересам усіх зацікавлених сторін, можуть бути оцінені як "покращення", і тому вважають концептуальну одностайність єдиним легітимним правилом ухвалення рішень.
Автори аналізують традиційний політологічний підхід до систем голосування, включаючи мажоритарне голосування як стандарт на відміну від правила одностайності. Вони показують, що жодна з цих систем не є ідеальною, оскільки завжди є компроміс:
- проста мажоритарна система накладає різний обсяг як зовнішніх витрат, так і витрат на прийняття рішень
- система, заснована на одностайності, має незначні зовнішні витрати або взагалі не має їх, але має значні витрати на прийняття рішень.
Вони роблять висновок, що рішення з потенційно високими зовнішніми витратами повинні вимагати одностайності або, принаймні, системи переважної більшості.
У той час як багато політологів визначають політичний процес як систему, в якій політичні рішення розглядаються як боротьба приватних інтересів проти громадських інтересів, Б’юкенен і Таллок припускають, що суспільні інтереси — це просто сукупність приватних осіб, які приймають рішення.
Вони показують, що в класичній політологічній теорії "суспільний інтерес" завжди є правильним вибором, який має однакову привабливість для всіх виборців і якому можуть протистояти, а можуть і не протистояти "особливі інтереси". Але ця теорія ігнорує той факт, що більшість рішень апелюють до багатьох різних "споживачів права" з різною силою. Показовим прикладом є вибір, чи збільшувати фінансування охорони здоров'я. Деякі виборці будуть рішуче підтримувати збільшення фінансування. Деякі виборці будуть рішуче підтримувати або виступати проти цього, але багатьом може бути взагалі байдуже.
Вони порівнюють це з ринковою угодою, де виборці, які сильно бажають кращої охорони здоров'я, можуть купити згоду опозиції та незацікавлених виборців за допомогою поступок, що призводить до ефективного розподілу ресурсів, збільшуючи щастя всіх сторін (оптимальність за Парето). Однак еквівалентом цього в політичній сфері є те, що політики купують голоси інших політиків (або груп з особливими інтересами), обіцяючи голосувати за їхні питання. На думку авторів, таке перекочування колоди є очікуваним, але в традиційній політологічній теорії воно є аномальним. Таким чином, їхня модель пояснює певні речі, які не могли пояснити попередні моделі політики.
Використовуючи теоретичні концепції теорії ігор та оптимальності за Парето, Б'юкенен і Таллок показують, що симетрія в розподілі благ може бути щонайбільше необхідною, але ніколи не достатньою умовою для досягнення оптимальної за Парето позиції. Запровадження побічних платежів є вирішальним елементом, який приведе до оптимальності. В певному сенсі запровадження додаткових платежів створює ринкові права власності на індивідуальний політичний голос (Розділ 12).
Зміст
Частина І. Концептуальні засади
1. Вступ
2. Індивідуалістичний постулат (включає такі теми, як методологічний індивідуалізм)
3. Політика та економічний зв'язок
4. Індивідуальна раціональність у соціальному виборі (включає такі теми, як теорія раціонального вибору та соціальний вибір)
Частина ІІ. Царина суспільного вибору
5. Організація людської діяльності
6. Узагальнена економічна теорія конституцій (включає такі теми, як конституційна економіка)
7. Правило одностайності (включає такі теми, як одностайність)
8. Витрати на прийняття рішень
Частина ІІІ. Аналіз правил прийняття рішень
12. Правило більшості, теорія ігор та оптимальність за Парето (включає такі теми, як правило більшості та оптимальність за Парето)
13. Оптимальність за Парето, зовнішні витрати та перерозподіл доходів (включає такі теми, як оптимальність за Парето та перерозподіл доходів)
14. Діапазон та масштаби колективних дій (включає такі теми, як колективні дії)
15. Правила голосування кваліфікованою більшістю, представництво та взаємозалежність конституційних змінних (включає такі теми, як голосування кваліфікованою більшістю та політичне представництво)
16. Двопалатний парламент (бікамералізм)
17. Православна модель більшості (включає такі теми, як правило більшості)
Частина IV. Економіка та етика демократії
18. Демократія, етика та економічна ефективність (включає такі теми, як демократія, етика та економічна ефективність)
19. Групи тиску, особливі інтереси та Конституція (включає такі теми, як "Адвокаційна група", "Лобістська група" та "Конституція")
20. Політика доброго суспільства
Додатки
Додаток 1 Вказівки щодо читання політичної філософії (політична філософія)
Додаток 2 Теоретичні попередники
Посилання
- Ludwig, Van den Hauwe (1999). "Public Choice, Constitutional Political Economy and Law and Economics". Encyclopedia of Law and Economics.
- Buchanan, James M., Tullock, Gordon (1962). The Calculus of Consent: Logical Foundations of Constitutional Democracy.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rozrahunok zgodi logichni osnovi konstitucijnoyi demokratiyi Rozrahunok zgodi logichni osnovi konstitucijnoyi demokratiyi AvtorDzhejms Makgill B yukenen Gordon TallokNazva movoyu originaluThe Calculus of Consent Logical Foundations of Constitutional DemocracyMovaAnglijskaTemaekonomichna teoriya politologiya politichna filosofiya teoriya suspilnogo viboruVidavnictvoUniversity of Michigan PressVidano1962 kniga opublikovana ekonomistami Dzhejmsom M B yukenenom i Gordonom Tallokom u 1962 roci Vvazhayetsya odniyeyu z klasichnih prac z disciplini suspilnogo viboru v ekonomici ta politologiyi U cij roboti predstavleni osnovni principi teoriyi suspilnogo viboru OglyadAnalitichnij pidhid avtoriv gruntuyetsya na metodologichnomu individualizmi kolektivna diya skladayetsya z individualnih dij a takozh na vidmovi vid bud yakoyi organichnoyi interpretaciyi derzhavi Vidstoyuyetsya suto individualistichna koncepciya kolektivnosti derzhava ce artefakt stvorenij lyudmi a tomu pidlyagaye zminam i vdoskonalennyu B yukenen i Tallok stverdzhuyut sho lishe konstitucijni zmini yaki mozhut buti dovedeni yak taki sho vidpovidayut interesam usih zacikavlenih storin mozhut buti ocineni yak pokrashennya i tomu vvazhayut konceptualnu odnostajnist yedinim legitimnim pravilom uhvalennya rishen Avtori analizuyut tradicijnij politologichnij pidhid do sistem golosuvannya vklyuchayuchi mazhoritarne golosuvannya yak standart na vidminu vid pravila odnostajnosti Voni pokazuyut sho zhodna z cih sistem ne ye idealnoyu oskilki zavzhdi ye kompromis prosta mazhoritarna sistema nakladaye riznij obsyag yak zovnishnih vitrat tak i vitrat na prijnyattya rishen sistema zasnovana na odnostajnosti maye neznachni zovnishni vitrati abo vzagali ne maye yih ale maye znachni vitrati na prijnyattya rishen Voni roblyat visnovok sho rishennya z potencijno visokimi zovnishnimi vitratami povinni vimagati odnostajnosti abo prinajmni sistemi perevazhnoyi bilshosti U toj chas yak bagato politologiv viznachayut politichnij proces yak sistemu v yakij politichni rishennya rozglyadayutsya yak borotba privatnih interesiv proti gromadskih interesiv B yukenen i Tallok pripuskayut sho suspilni interesi ce prosto sukupnist privatnih osib yaki prijmayut rishennya Voni pokazuyut sho v klasichnij politologichnij teoriyi suspilnij interes zavzhdi ye pravilnim viborom yakij maye odnakovu privablivist dlya vsih viborciv i yakomu mozhut protistoyati a mozhut i ne protistoyati osoblivi interesi Ale cya teoriya ignoruye toj fakt sho bilshist rishen apelyuyut do bagatoh riznih spozhivachiv prava z riznoyu siloyu Pokazovim prikladom ye vibir chi zbilshuvati finansuvannya ohoroni zdorov ya Deyaki viborci budut rishuche pidtrimuvati zbilshennya finansuvannya Deyaki viborci budut rishuche pidtrimuvati abo vistupati proti cogo ale bagatom mozhe buti vzagali bajduzhe Voni porivnyuyut ce z rinkovoyu ugodoyu de viborci yaki silno bazhayut krashoyi ohoroni zdorov ya mozhut kupiti zgodu opoziciyi ta nezacikavlenih viborciv za dopomogoyu postupok sho prizvodit do efektivnogo rozpodilu resursiv zbilshuyuchi shastya vsih storin optimalnist za Pareto Odnak ekvivalentom cogo v politichnij sferi ye te sho politiki kupuyut golosi inshih politikiv abo grup z osoblivimi interesami obicyayuchi golosuvati za yihni pitannya Na dumku avtoriv take perekochuvannya kolodi ye ochikuvanim ale v tradicijnij politologichnij teoriyi vono ye anomalnim Takim chinom yihnya model poyasnyuye pevni rechi yaki ne mogli poyasniti poperedni modeli politiki Vikoristovuyuchi teoretichni koncepciyi teoriyi igor ta optimalnosti za Pareto B yukenen i Tallok pokazuyut sho simetriya v rozpodili blag mozhe buti shonajbilshe neobhidnoyu ale nikoli ne dostatnoyu umovoyu dlya dosyagnennya optimalnoyi za Pareto poziciyi Zaprovadzhennya pobichnih platezhiv ye virishalnim elementom yakij privede do optimalnosti V pevnomu sensi zaprovadzhennya dodatkovih platezhiv stvoryuye rinkovi prava vlasnosti na individualnij politichnij golos Rozdil 12 ZmistChastina I Konceptualni zasadi 1 Vstup 2 Individualistichnij postulat vklyuchaye taki temi yak metodologichnij individualizm 3 Politika ta ekonomichnij zv yazok 4 Individualna racionalnist u socialnomu vibori vklyuchaye taki temi yak teoriya racionalnogo viboru ta socialnij vibir Chastina II Carina suspilnogo viboru 5 Organizaciya lyudskoyi diyalnosti 6 Uzagalnena ekonomichna teoriya konstitucij vklyuchaye taki temi yak konstitucijna ekonomika 7 Pravilo odnostajnosti vklyuchaye taki temi yak odnostajnist 8 Vitrati na prijnyattya rishen Chastina III Analiz pravil prijnyattya rishen 12 Pravilo bilshosti teoriya igor ta optimalnist za Pareto vklyuchaye taki temi yak pravilo bilshosti ta optimalnist za Pareto 13 Optimalnist za Pareto zovnishni vitrati ta pererozpodil dohodiv vklyuchaye taki temi yak optimalnist za Pareto ta pererozpodil dohodiv 14 Diapazon ta masshtabi kolektivnih dij vklyuchaye taki temi yak kolektivni diyi 15 Pravila golosuvannya kvalifikovanoyu bilshistyu predstavnictvo ta vzayemozalezhnist konstitucijnih zminnih vklyuchaye taki temi yak golosuvannya kvalifikovanoyu bilshistyu ta politichne predstavnictvo 16 Dvopalatnij parlament bikameralizm 17 Pravoslavna model bilshosti vklyuchaye taki temi yak pravilo bilshosti Chastina IV Ekonomika ta etika demokratiyi 18 Demokratiya etika ta ekonomichna efektivnist vklyuchaye taki temi yak demokratiya etika ta ekonomichna efektivnist 19 Grupi tisku osoblivi interesi ta Konstituciya vklyuchaye taki temi yak Advokacijna grupa Lobistska grupa ta Konstituciya 20 Politika dobrogo suspilstva Dodatki Dodatok 1 Vkazivki shodo chitannya politichnoyi filosofiyi politichna filosofiya Dodatok 2 Teoretichni poperednikiPosilannyaLudwig Van den Hauwe 1999 Public Choice Constitutional Political Economy and Law and Economics Encyclopedia of Law and Economics Buchanan James M Tullock Gordon 1962 The Calculus of Consent Logical Foundations of Constitutional Democracy