Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (квітень 2020) |
Гордон Таллок (англ. Gordon Tullock, 13 лютого 1922, Рокфорд, Сполучені Штати Америки — 3 листопада 2014, м. Де-Мойн, США) — професор права та економіки в університеті Джорджа Мейсона (Арлінгтон, штат Вірджинія). Хоч і не здобув офіційний ступінь доктора наук, він є одним з провідних економістів ХХ століття і одним із засновників школи нової політичної економії, разом з Джеймсом Б'юкененом. Президент Спілки «суспільного вибору» (1965). Опублікував понад 150 статей та 23 книги. Найбільш відомий своїми роботами з теорії суспільного вибору, застосуванням економічного мислення до політичних питань. Він був одним з основоположників своєї галузі.
| Гордон Таллок | |
|---|---|
| англ. Gordon Tullock | |
 | |
| Народився | 13 лютого 1922 Рокфорд[1] |
| Помер | 3 листопада 2014 (92 роки) Де-Мойн, США |
| Країна |  США |
| Діяльність | економіст, викладач університету, дипломат |
| Alma mater | Чиказький університет d |
| Заклад | d Університет Аризони Університет Райса Політехнічний інститут і університет штату Вірджинія |
| Науковий ступінь | докторський ступінь[1] |
| Членство | Американська академія мистецтв і наук Товариство "Мон Пелерін" |
| Нагороди | Лауреат премії Адама Сміта (1993) |
Біографія
Гордон Таллок вивчав право в Чиказькому університеті до 1947 року. Потім працював юристом у Державному департаменті. Під час Другої світової війни служив в армії, а після демобілізації, 1947-го здобув докторський ступінь у галузі права. Деякий час Таллок займався приватною практикою, але восени того ж року вступив на дипломатичну службу. Завершивши навчання, він вирушив в Тяньцзінь, Китай (Tianjin, China), потім пройшов курс китайської мови в (Єльському і Корнелльському університетах), після чого обіймав низку посад у Гонконзі (Hong Kong) і Кореї (Korea). Пішов у відставку з дипломатичної служби 1956 року. Хоча спочатку Таллок збирався продовжити свою кар'єру на Далекому Сході як трейдер, врешті-решт його робота «Політика бюрократії» (англ. The Politics of Bureaucracy) привела до співпраці з Джеймсом М. Б'юкененом в Університеті Вірджинії, а сам Таллок працював в Університеті Південної Кароліни, де викладав правові та економічні дисципліни.
Пізніше Таллок приєднався до Б'юкенена як до колеги в Університеті Вірджинії. Їхня дослідницька програма тривала чотири роки, вони заснували 1966 року журнал для висвітлення нового економічного спрямування, який спочатку називався «Papers in Non-Market Economics», потім «Public Choice». У журналі друкувалися статті щодо застосування економічної теорії до різних неринкових феноменів, особливо ті, що стосувалися уряду і політики. Попри успіх книги і журналу, розбіжності з адміністрацією Університету Вірджинії змусили Таллока піти.
1968-го Таллок перейшов до Політехнічного інституту Вірджинії, а роком пізніше до нього приєднався і Джеймс Б'юкенен. Там вони продовжили діяльність Товариства «суспільного вибору» (англ. Public Choice Society) і роботу над журналом, редактором якого Таллок залишався аж до 1990 року. У Політехнічному інституті Таллок написав низку важливих статей і книг, що вплинули на розвиток теорії суспільного вибору, зокрема «Приватні бажання, суспільні засоби» (англ. Private Wants, Public Means, 1970), «Логіка закону» (англ. The Logic of the Law, 1971), «Соціальна дилема» (англ. The Social Dilemma, 1974) і «Мотив голосування» (англ. The Vote Motive, 1976).
Таллок перевів свій Центр вивчення суспільного вибору (англ. Center for Study of Public Choice) 1983 року в університет Джорджа Мейсона в Ферфаксі, штат Вірджинія. Він викладав там з 1983 до 1987 року і в Аризонському університеті — з 1987 до 1999 р.р..
Він продовжував активно публікуватися (понад 150 статей і 23 книги загалом), зокрема вийшли «Autocracy» (1987), «Rent Seeking» (1993), «The Economics of Non-Human Societies» (1994) і «On Voting: A Public Choice Approach» (1998). 1999 року він повернувся до Університету Джорджа Мейсона як професор права і економіки і вийшов у відставку 2008-го.
1962 року він опублікував разом з Джеймсом М. Б'юкененом «Розрахунок згоди: Логічні основи конституційної демократії (Аналіз згоди: Логічні основи конституційної демократії)», основоположну працю «Теорія суспільного вибору». У статті, опублікованій 1967 р., він висвітлив явище контрибуції.
«Шукаю оренду»
| Цей розділ містить , але походження тверджень у ньому через практично повну відсутність . (квітень 2020) |
Таллок розробив теорію, яку називають «шукаю оренду». Шукаю оренду, відповідно до теорії суспільного вибору, — це отримання прибутку через політичний процес, а не ринковий процес обміну. Прикладом пошуку ренти є те, коли фірма, профспілка або група з особливими інтересами лобіює політичних суб'єктів (наприклад, політиків чи бюрократів) для вигідного впливу на законодавство. Це може призвести до моральної небезпеки, коли політики ухвалюють політичні рішення на основі лобі замість ефективності політики.
В економіці монополія характеризується двома елементами: бар'єрами для входу на ринок (фактично, юридичними чи природними бар'єрами) та відсутністю хороших замінників товару, що торгується.
На ринку чистої та досконалої конкуренції компанія, що приймає ціну, стягує планку в точці Е, ситуація, коли гранична вартість дорівнює ціні. У монополістичній ситуації компанія є виробником цін і витрат у точці Н, де граничні витрати дорівнюють граничному доходу. Отже, сухі соціальні втрати, пов'язані з існуванням монополії, є поверхнею MHE на малюнку навпроти. Трикутник, що представляє суху соціальну втрату монополіста, називають трикутником Харбергера. Прибуток, отриманий монополістом, менший, ніж втрати споживачів.
У монопольній ситуації не існує жодної втрати, пов'язаної з неправильним розподілом ресурсів. Монополія створює й інші проблеми, зокрема проблеми рентної плати. Компанія в цій ситуації використовуватиме частину своїх ресурсів, щоб спробувати отримати законний чи регулятивний захист від конкуренції (приклад: лобістські дії проти депутатів). Таким чином, крім мертвих втрат, продемонстрованих трикутником Харбергера, монополія генерує другу мертву втрату. Оренда споживає ресурси, які можна було б продуктивніше використовувати в інших місцях.
Кінцева втрата сухих, таким чином, відповідає фігурі, протилежній сумі трикутника MHE і прямокутника PMCH. Поверхня PCME являє собою трапецію Таллока.
Шип Таллока
Шип Таллока — уявний експеримент, у якому Таллок припустив, що якби уряд був дійсно стурбований безпекою водіння автомобілів, він ухвалив би закон про обов'язкове встановлення загостреного шипа в центрі рульового колеса кожного автомобіля, таким чином, щоб будь-яка ДТП закінчувалася фатально для водія. Ідея полягає в тому, що ризик загибелі змусить водія вжити всіх заходів безпеки для уникнення ДТП.
Нагороди та визнання
1994 року Таллок був нагороджений почесним докторським ступенем від Чиказького Університету, а 1998 року став почесним членом Американської економічної асоціації (American Economic Association). Він обіймав посаду президента Південної економічної асоціації (Southern Economic Association), Західної економічної асоціації (Western Economic Association) і очолював Товариство громадського вибору. 1996 року він був обраний в Зал слави видання «American Political Science Review». Крім того, деякий час Таллока вважали ймовірним кандидатом на Нобелівську премію (Nobel Memorial Prize) в галузі економічних наук. Лауреат премії Адама Сміта (1993).
Критика
Його книгу «Політика бюрократії» критикували за те, що вона не мала значного обсягу літератури. Деякі автори розкритикували його «Традицію суспільного вибору» за надто спрощене пояснення політичної поведінки.
Публікації
- The Calculus of Consent: Logical foundations for constitutional democracy, with J.M. Buchanan, 1962.
- The Politics of Bureaucracy, 1965.
- «Social Cost and Governmental Action», 1969, AER
- «The Paradox of Revolution», 1971, Public Choice
- «The Edge of the Jungle», 1972, in Tullock, editor, Explorations in the Theory of Anarchy
- «A New and Superior Process of Making Social Choices», with T.N. Tideman, 1976, JPE
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119373688 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Torchinsky, Jason. «There's Actually a Name for a Steering Wheel with a Big Spike in the Middle». Jalopnik. Retrieved 2017-01-23.
- Inglis-Arkell, Esther. «Would putting a spike in the middle of your steering wheel make you safer?». io9. Retrieved 2017-01-23.
- Kaufman, H; Tullock, Gordon (December 1966). «The Politics of Bureaucracy». Administrative Science Quarterly. 11 (3): 488. doi:10.2307/2391168. JSTOR 2391168
- Friedman, Jeffrey (1996). The Rational Choice Controversy: Economic Models of Politics.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami kviten 2020 Gordon Tallok angl Gordon Tullock 13 lyutogo 1922 19220213 Rokford Spolucheni Shtati Ameriki 3 listopada 2014 m De Mojn SShA profesor prava ta ekonomiki v universiteti Dzhordzha Mejsona Arlington shtat Virdzhiniya Hoch i ne zdobuv oficijnij stupin doktora nauk vin ye odnim z providnih ekonomistiv HH stolittya i odnim iz zasnovnikiv shkoli novoyi politichnoyi ekonomiyi razom z Dzhejmsom B yukenenom Prezident Spilki suspilnogo viboru 1965 Opublikuvav ponad 150 statej ta 23 knigi Najbilsh vidomij svoyimi robotami z teoriyi suspilnogo viboru zastosuvannyam ekonomichnogo mislennya do politichnih pitan Vin buv odnim z osnovopolozhnikiv svoyeyi galuzi Gordon Tallokangl Gordon TullockNarodivsya13 lyutogo 1922 1922 02 13 Rokford 1 Pomer3 listopada 2014 2014 11 03 92 roki De Mojn SShAKrayina SShADiyalnistekonomist vikladach universitetu diplomatAlma materChikazkij universitet dZakladd Universitet Arizoni Universitet Rajsa Politehnichnij institut i universitet shtatu VirdzhiniyaNaukovij stupindoktorskij stupin 1 ChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv i nauk Tovaristvo Mon Pelerin NagorodiLaureat premiyi Adama Smita 1993 BiografiyaGordon Tallok vivchav pravo v Chikazkomu universiteti do 1947 roku Potim pracyuvav yuristom u Derzhavnomu departamenti Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni sluzhiv v armiyi a pislya demobilizaciyi 1947 go zdobuv doktorskij stupin u galuzi prava Deyakij chas Tallok zajmavsya privatnoyu praktikoyu ale voseni togo zh roku vstupiv na diplomatichnu sluzhbu Zavershivshi navchannya vin virushiv v Tyanczin Kitaj Tianjin China potim projshov kurs kitajskoyi movi v Yelskomu i Kornellskomu universitetah pislya chogo obijmav nizku posad u Gonkonzi Hong Kong i Koreyi Korea Pishov u vidstavku z diplomatichnoyi sluzhbi 1956 roku Hocha spochatku Tallok zbiravsya prodovzhiti svoyu kar yeru na Dalekomu Shodi yak trejder vreshti resht jogo robota Politika byurokratiyi angl The Politics of Bureaucracy privela do spivpraci z Dzhejmsom M B yukenenom v Universiteti Virdzhiniyi a sam Tallok pracyuvav v Universiteti Pivdennoyi Karolini de vikladav pravovi ta ekonomichni disciplini Piznishe Tallok priyednavsya do B yukenena yak do kolegi v Universiteti Virdzhiniyi Yihnya doslidnicka programa trivala chotiri roki voni zasnuvali 1966 roku zhurnal dlya visvitlennya novogo ekonomichnogo spryamuvannya yakij spochatku nazivavsya Papers in Non Market Economics potim Public Choice U zhurnali drukuvalisya statti shodo zastosuvannya ekonomichnoyi teoriyi do riznih nerinkovih fenomeniv osoblivo ti sho stosuvalisya uryadu i politiki Popri uspih knigi i zhurnalu rozbizhnosti z administraciyeyu Universitetu Virdzhiniyi zmusili Talloka piti 1968 go Tallok perejshov do Politehnichnogo institutu Virdzhiniyi a rokom piznishe do nogo priyednavsya i Dzhejms B yukenen Tam voni prodovzhili diyalnist Tovaristva suspilnogo viboru angl Public Choice Society i robotu nad zhurnalom redaktorom yakogo Tallok zalishavsya azh do 1990 roku U Politehnichnomu instituti Tallok napisav nizku vazhlivih statej i knig sho vplinuli na rozvitok teoriyi suspilnogo viboru zokrema Privatni bazhannya suspilni zasobi angl Private Wants Public Means 1970 Logika zakonu angl The Logic of the Law 1971 Socialna dilema angl The Social Dilemma 1974 i Motiv golosuvannya angl The Vote Motive 1976 Tallok pereviv svij Centr vivchennya suspilnogo viboru angl Center for Study of Public Choice 1983 roku v universitet Dzhordzha Mejsona v Ferfaksi shtat Virdzhiniya Vin vikladav tam z 1983 do 1987 roku i v Arizonskomu universiteti z 1987 do 1999 r r Vin prodovzhuvav aktivno publikuvatisya ponad 150 statej i 23 knigi zagalom zokrema vijshli Autocracy 1987 Rent Seeking 1993 The Economics of Non Human Societies 1994 i On Voting A Public Choice Approach 1998 1999 roku vin povernuvsya do Universitetu Dzhordzha Mejsona yak profesor prava i ekonomiki i vijshov u vidstavku 2008 go 1962 roku vin opublikuvav razom z Dzhejmsom M B yukenenom Rozrahunok zgodi Logichni osnovi konstitucijnoyi demokratiyi Analiz zgodi Logichni osnovi konstitucijnoyi demokratiyi osnovopolozhnu pracyu Teoriya suspilnogo viboru U statti opublikovanij 1967 r vin visvitliv yavishe kontribuciyi Shukayu orendu Cej rozdil mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nomu zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cej rozdil peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti rozdilu kviten 2020 Tallok rozrobiv teoriyu yaku nazivayut shukayu orendu Shukayu orendu vidpovidno do teoriyi suspilnogo viboru ce otrimannya pributku cherez politichnij proces a ne rinkovij proces obminu Prikladom poshuku renti ye te koli firma profspilka abo grupa z osoblivimi interesami lobiyuye politichnih sub yektiv napriklad politikiv chi byurokrativ dlya vigidnogo vplivu na zakonodavstvo Ce mozhe prizvesti do moralnoyi nebezpeki koli politiki uhvalyuyut politichni rishennya na osnovi lobi zamist efektivnosti politiki V ekonomici monopoliya harakterizuyetsya dvoma elementami bar yerami dlya vhodu na rinok faktichno yuridichnimi chi prirodnimi bar yerami ta vidsutnistyu horoshih zaminnikiv tovaru sho torguyetsya Na rinku chistoyi ta doskonaloyi konkurenciyi kompaniya sho prijmaye cinu styaguye planku v tochci E situaciya koli granichna vartist dorivnyuye cini U monopolistichnij situaciyi kompaniya ye virobnikom cin i vitrat u tochci N de granichni vitrati dorivnyuyut granichnomu dohodu Otzhe suhi socialni vtrati pov yazani z isnuvannyam monopoliyi ye poverhneyu MHE na malyunku navproti Trikutnik sho predstavlyaye suhu socialnu vtratu monopolista nazivayut trikutnikom Harbergera Pributok otrimanij monopolistom menshij nizh vtrati spozhivachiv U monopolnij situaciyi ne isnuye zhodnoyi vtrati pov yazanoyi z nepravilnim rozpodilom resursiv Monopoliya stvoryuye j inshi problemi zokrema problemi rentnoyi plati Kompaniya v cij situaciyi vikoristovuvatime chastinu svoyih resursiv shob sprobuvati otrimati zakonnij chi regulyativnij zahist vid konkurenciyi priklad lobistski diyi proti deputativ Takim chinom krim mertvih vtrat prodemonstrovanih trikutnikom Harbergera monopoliya generuye drugu mertvu vtratu Orenda spozhivaye resursi yaki mozhna bulo b produktivnishe vikoristovuvati v inshih miscyah Kinceva vtrata suhih takim chinom vidpovidaye figuri protilezhnij sumi trikutnika MHE i pryamokutnika PMCH Poverhnya PCME yavlyaye soboyu trapeciyu Talloka Ship TallokaShip Talloka uyavnij eksperiment u yakomu Tallok pripustiv sho yakbi uryad buv dijsno sturbovanij bezpekoyu vodinnya avtomobiliv vin uhvaliv bi zakon pro obov yazkove vstanovlennya zagostrenogo shipa v centri rulovogo kolesa kozhnogo avtomobilya takim chinom shob bud yaka DTP zakinchuvalasya fatalno dlya vodiya Ideya polyagaye v tomu sho rizik zagibeli zmusit vodiya vzhiti vsih zahodiv bezpeki dlya uniknennya DTP Nagorodi ta viznannya1994 roku Tallok buv nagorodzhenij pochesnim doktorskim stupenem vid Chikazkogo Universitetu a 1998 roku stav pochesnim chlenom Amerikanskoyi ekonomichnoyi asociaciyi American Economic Association Vin obijmav posadu prezidenta Pivdennoyi ekonomichnoyi asociaciyi Southern Economic Association Zahidnoyi ekonomichnoyi asociaciyi Western Economic Association i ocholyuvav Tovaristvo gromadskogo viboru 1996 roku vin buv obranij v Zal slavi vidannya American Political Science Review Krim togo deyakij chas Talloka vvazhali jmovirnim kandidatom na Nobelivsku premiyu Nobel Memorial Prize v galuzi ekonomichnih nauk Laureat premiyi Adama Smita 1993 KritikaJogo knigu Politika byurokratiyi kritikuvali za te sho vona ne mala znachnogo obsyagu literaturi Deyaki avtori rozkritikuvali jogo Tradiciyu suspilnogo viboru za nadto sproshene poyasnennya politichnoyi povedinki PublikaciyiThe Calculus of Consent Logical foundations for constitutional democracy with J M Buchanan 1962 The Politics of Bureaucracy 1965 Social Cost and Governmental Action 1969 AER The Paradox of Revolution 1971 Public Choice The Edge of the Jungle 1972 in Tullock editor Explorations in the Theory of Anarchy A New and Superior Process of Making Social Choices with T N Tideman 1976 JPEPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119373688 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Torchinsky Jason There s Actually a Name for a Steering Wheel with a Big Spike in the Middle Jalopnik Retrieved 2017 01 23 Inglis Arkell Esther Would putting a spike in the middle of your steering wheel make you safer io9 Retrieved 2017 01 23 Kaufman H Tullock Gordon December 1966 The Politics of Bureaucracy Administrative Science Quarterly 11 3 488 doi 10 2307 2391168 JSTOR 2391168 Friedman Jeffrey 1996 The Rational Choice Controversy Economic Models of Politics