Родовища металів платинової групи
До металів платинової групи крім платини (Pt), належать паладій (Pd), іридій (Ir), родій (Rh), осмій (Os) і рутеній (Ru).
Значна частина платиноїдів (близько половини їх виробництва) вилучається при переробці комплексних платиновмісних руд магматичних родовищ сульфідних мідно-нікелевих руд, а також з корінних родовищ платиноїдів і лише незначна частка — з розсипів. У корінних родовищах міститься платиноїдів від 3—5 до 10—15 г/т.
Відомо біля 50 мінералів платиноїдів. Вони формують групи самородних елементів, невпорядкованих твердих розчинів, інтерметалічних сполук, арсенідів і сульфідів. До самородних належать платина, іридій і паладій. Серед твердих розчинів можуть бути відмічені поліксен Pt,Fe (Pt 77-89), фероплатина Fe,Pt (Pt 70-81), паладіїста платина Pt,Pd (Pd 10-40), іридіїста платина Pt,Ir (Ir 10-15), осьмистий іридій — нев'янськіт Ir,Os (Ir 45-70, Os 30-49) іридіїстий осмій — Os,Ir (Os 60, Ir 30), родієвий нев'янськіт Ir,Os,Ru (Ir 70, Rh 11, Os 17). Представниками інтерметалідів можуть служити типу купроауриду (Cu,Pd)3Au2, типу нігліїту (Pt,Pd)3Sn, типу PdBi2, , телуриди. До арсенідів належать спериліт PtAs2(Pt 56,5), до сульфідів — PtS (Pt 79–86), брегіт (Pt,Pd,Ni)S (Pt 32–58, Pd 17–38), (Pd,Ni)S (Pd 59,5), (Rh,Pt)(As,S)2 (Pt 20, Rh 25) і лаурит RuS2 (Ru 61–65).
Промислові родовища металів платинової групи належать до чотирьох різновидів: лікваційних, ранньомагматичних, і розсипних.
Платиноїди в ликваційних сульфідних мідно-нікелевих родовищах утворюють цінні домішки, що вилучаються при отриманні нікелю і міді. Вміст платиноїдів в рудах цих родовищ змінюється в досить широких межах. У одних воно складає соті-десяті грамів на тонну, в інших — одиниці, а в третіх — перші десятки грамів на тонну. Напр., в глибоких горизонтах рудника Фруд, родовища Садбері в Канаді їх концентрація досягає 5—20 г/т. Із платиноїдів переважає паладій (65—72 %), далі йде платина (15—25 %), родій (до 10 %), а частка інших елементів вимірюється першими процентами.
Раньомагматичні родовища пов'язані звичайно з хромшпінелідами, відомі серед дуніту гіпербазитових серій ранньої стадії геосинклинального розвитку, серед дунітової фракції масивів центрального типу ультраосновних-лужних порід з карбонатитами, серед розшарованих норитів. Але звичайно вони не досягають промислових кондицій. Виключенням є великі родовища платиноїдів Рифу Меренського бушвелдського комплексу ПАР. У нижній частині Рифу Меренського знаходиться пологий рудний прошарок, узгоджений з вмісними породами, що простежується на десятки км. Руда складена гарцбургітом з ромбічним піроксеном, бітовнітом, біотитом, хромітом, магнетитом, ільменітом, що супроводяться ділянками вкраплеників піротину, пентландиту, халькопіриту, кубаніту, міллериту, , нікелистого піриту. Мінерали платинової групи представлені фероплатиною, брегітом, куперитом, сперилітом, лауритом, бісмутотелуридами платини і паладію; присутнє золото. При вмісті платиноїдів 15—20 г/т вони розподіляються таким чином (в %): платина 60, паладій 27; рутеній 5; родій 2,7; іридій 0,7; осмій 0,6; золото 4.
Пізньомагматичні родовища платиноїдів пов'язані зі скупченнями хромшпінелідів серед дунітової фракції базитових інтрузивів. У районі Ліденбурґу відомі крутоспадні трубоподібні поклади платиноносних дунітів. Вони мають діаметр від 10 до 100 м і прослідковуються до глибини 300 м. Вміст платиноїдів зростає знизу вгору і до центра рудоносних трубок, змінюючись від 2 до 30 г/т, досягає 60 г/т. На території країн СНД, США, Колумбії, Зімбабве, Заїру, Ефіопії і інших країн відомі елювіальні, делювіальні і алювіальні розсипи платиноїдів. Серед них головне промислове значення мають пізньочетвертинні алювіальні розсипи, що простягаються в долинах рік на декілька, іноді навіть десятки кілометрів.
До складу платиноїдів розсипних родовищ входять поліксен, платина, фероплатина, купроплатина, іридиста платина, нев'янськіт, рутенієвий нев'янськіт, іридисте і платинисте золото. Вміст платиноїдів у алювіальних розсипах змінюється від одиниць міліграмів на кубічний метр до сотень грамів на кубічний метр.
Джерела
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rodovisha metaliv platinovoyi grupi Do metaliv platinovoyi grupi krim platini Pt nalezhat paladij Pd iridij Ir rodij Rh osmij Os i rutenij Ru Znachna chastina platinoyidiv blizko polovini yih virobnictva viluchayetsya pri pererobci kompleksnih platinovmisnih rud magmatichnih rodovish sulfidnih midno nikelevih rud a takozh z korinnih rodovish platinoyidiv i lishe neznachna chastka z rozsipiv U korinnih rodovishah mistitsya platinoyidiv vid 3 5 do 10 15 g t Vidomo bilya 50 mineraliv platinoyidiv Voni formuyut grupi samorodnih elementiv nevporyadkovanih tverdih rozchiniv intermetalichnih spoluk arsenidiv i sulfidiv Do samorodnih nalezhat platina iridij i paladij Sered tverdih rozchiniv mozhut buti vidmicheni poliksen Pt Fe Pt 77 89 feroplatina Fe Pt Pt 70 81 paladiyista platina Pt Pd Pd 10 40 iridiyista platina Pt Ir Ir 10 15 osmistij iridij nev yanskit Ir Os Ir 45 70 Os 30 49 iridiyistij osmij Os Ir Os 60 Ir 30 rodiyevij nev yanskit Ir Os Ru Ir 70 Rh 11 Os 17 Predstavnikami intermetalidiv mozhut sluzhiti tipu kuproauridu Cu Pd 3Au2 tipu nigliyitu Pt Pd 3Sn tipu PdBi2 teluridi Do arsenidiv nalezhat sperilit PtAs2 Pt 56 5 do sulfidiv PtS Pt 79 86 bregit Pt Pd Ni S Pt 32 58 Pd 17 38 Pd Ni S Pd 59 5 Rh Pt As S 2 Pt 20 Rh 25 i laurit RuS2 Ru 61 65 Promislovi rodovisha metaliv platinovoyi grupi nalezhat do chotiroh riznovidiv likvacijnih rannomagmatichnih i rozsipnih Platinoyidi v likvacijnih sulfidnih midno nikelevih rodovishah utvoryuyut cinni domishki sho viluchayutsya pri otrimanni nikelyu i midi Vmist platinoyidiv v rudah cih rodovish zminyuyetsya v dosit shirokih mezhah U odnih vono skladaye soti desyati gramiv na tonnu v inshih odinici a v tretih pershi desyatki gramiv na tonnu Napr v glibokih gorizontah rudnika Frud rodovisha Sadberi v Kanadi yih koncentraciya dosyagaye 5 20 g t Iz platinoyidiv perevazhaye paladij 65 72 dali jde platina 15 25 rodij do 10 a chastka inshih elementiv vimiryuyetsya pershimi procentami Ranomagmatichni rodovisha pov yazani zvichajno z hromshpinelidami vidomi sered dunitu giperbazitovih serij rannoyi stadiyi geosinklinalnogo rozvitku sered dunitovoyi frakciyi masiviv centralnogo tipu ultraosnovnih luzhnih porid z karbonatitami sered rozsharovanih noritiv Ale zvichajno voni ne dosyagayut promislovih kondicij Viklyuchennyam ye veliki rodovisha platinoyidiv Rifu Merenskogo bushveldskogo kompleksu PAR U nizhnij chastini Rifu Merenskogo znahoditsya pologij rudnij prosharok uzgodzhenij z vmisnimi porodami sho prostezhuyetsya na desyatki km Ruda skladena garcburgitom z rombichnim piroksenom bitovnitom biotitom hromitom magnetitom ilmenitom sho suprovodyatsya dilyankami vkraplenikiv pirotinu pentlanditu halkopiritu kubanitu milleritu nikelistogo piritu Minerali platinovoyi grupi predstavleni feroplatinoyu bregitom kuperitom sperilitom lauritom bismutoteluridami platini i paladiyu prisutnye zoloto Pri vmisti platinoyidiv 15 20 g t voni rozpodilyayutsya takim chinom v platina 60 paladij 27 rutenij 5 rodij 2 7 iridij 0 7 osmij 0 6 zoloto 4 Piznomagmatichni rodovisha platinoyidiv pov yazani zi skupchennyami hromshpinelidiv sered dunitovoyi frakciyi bazitovih intruziviv U rajoni Lidenburgu vidomi krutospadni trubopodibni pokladi platinonosnih dunitiv Voni mayut diametr vid 10 do 100 m i proslidkovuyutsya do glibini 300 m Vmist platinoyidiv zrostaye znizu vgoru i do centra rudonosnih trubok zminyuyuchis vid 2 do 30 g t dosyagaye 60 g t Na teritoriyi krayin SND SShA Kolumbiyi Zimbabve Zayiru Efiopiyi i inshih krayin vidomi elyuvialni delyuvialni i alyuvialni rozsipi platinoyidiv Sered nih golovne promislove znachennya mayut piznochetvertinni alyuvialni rozsipi sho prostyagayutsya v dolinah rik na dekilka inodi navit desyatki kilometriv Do skladu platinoyidiv rozsipnih rodovish vhodyat poliksen platina feroplatina kuproplatina iridista platina nev yanskit ruteniyevij nev yanskit iridiste i platiniste zoloto Vmist platinoyidiv u alyuvialnih rozsipah zminyuyetsya vid odinic miligramiv na kubichnij metr do soten gramiv na kubichnij metr DzherelaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2