Родникі́вка (до 1948 року Ізвор, угор. Beregforrás) — село у Мукачівському районі Закарпатської області. Входить до складу Полянської сільської громади.
село Родниківка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Закарпатська область |
Район | Свалявський |
Громада | Полянська сільська громада |
Основні дані | |
Населення | 862 |
Поштовий індекс | 89310 |
Телефонний код | +380 3133 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°41′46″ пн. ш. 22°53′46″ сх. д. / 48.69611° пн. ш. 22.89611° сх. д.Координати: 48°41′46″ пн. ш. 22°53′46″ сх. д. / 48.69611° пн. ш. 22.89611° сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 89310, с.Родниківка, 12а |
Карта | |
Родниківка | |
Родниківка | |
Мапа | |
Географія
Розташоване за 22 км від Сваляви. Географічні дані — на території ради протікає р. Пиня. Село розташоване у північній частині району.
Історія
Вперше село згадується в документах 1600 року.
Вперше село згадується в документах 1592 року коли Гашпар Магочі видав грамоту на поселення родинам Ухаль та Лизанець. У 1675 році 26 родин розводили рибу для Мукачівського замку.
Споконвіку це село звалося — Ізвор. Ця назва вперше зафіксована у писемних пам'ятках із 1610 року у варіанті Izber. З 1645 року — Izvor, 1693 — Zwor, 1770/1772 — Uzwora, 1773 — Izvor, Izvur, 1808 — Izvor, 1893 — Izvor, а вже з 1910 по 1944 рр. по-угорськи — Beregforras, що дослівно означає «березьке джерело», тобто джерело Березької жупи. У другій половині 1944 р. угорська влада знову повернула селу його історичну назву Izvor. Однак урядники Народної ради Закарпатської України русофільського напряму в 1946 році від іменника родник утворили нову назву — Родниковка, потім в українському варіанті — Родниківка.
Відомий російський вчений, академік Олег Трубачов у своїй монографії «Назви рік Правобережної України» (1968, с. 272) відзначив, що Карпатський ареал має досить велику кількість річок, які походять від номенклатурного слова звір, ізвір, звор. Спочатку ці слова використовувалися як загальні назви на позначення джерела, звідки й пішла історична назва. Однак значення загального ізвор поступово розширювалося, про що читаємо в третьому томі «Етимологічного словника української мови» (1985, т. 2. с. 251): Звір, ізвор — «яр, западина, видолинок»; «гірська річка в ущелині»; «скупчення кількох сильних джерел на поверхні землі». Отже, село Ізвор датується початком XVII ст. (1610 р.), а «родниковый» — кінцем XVIII ст., тобто майже на 200 років пізніше. Якщо через кілька століть учені досліджуватимуть назву с. Родниківка, то будуть стверджувати, що вона не могла виникнути раніше, ніж у кінці XVIII ст., бо до того часу цього слова в російській мові не існувало! Більше того, від «родниковый» закарпатські урядники, на догоду русофільській ідеології у 1948 році створюють штучну форму з допомогою суфікса -ка: Родниковка (Родников+ка). Ця форма не зафіксована не тільки в жодних російських та українських тлумачних словниках, але й у словниках інших слов'янських мов. Тобто, це самовитвір чиновника або, точніше кажучи, сурогат[].
відомий угорський історик Елек Фийнєш у 1851 писав: «Ізвор — це руське село Березької жупи, недалеко Плоского. Живе тут 185 греко-католиків і 4 євреї. Люди живуть бідно, родиться в них тільки овес і кукурудза. Є багато лісу. Але все це добро у власності графа Щенборна». А наш історик і етнограф Тиводар Легоцький у 1881 році писав, що у селі Ізвор уже нараховувалося 35 хат, у яких проживають 226 русинів і мають 269 голдів землі. Того ж року була збудована греко-католицька церква. Церква св. арх. Михайла. 1742.
храм св. арх. Михайла. 1742.
Священик Василь Укол служив тут ще в 1649 р.
Муровану церкву XVIII ст. відразу пізнати з пропорцій. Нава такої церкви, як правило, нижча за наву пізніших церков, вежа стрункіша, барокове завершення більш розроблене по ярусах. Вікна та двері, а також художні деталі відрізняються вишуканістю форми. Т. Легоцький датував цю церкву 1852 роком.
Туристичні місця
- Село здавна славиться вишивальницями[].
- храм св. арх. Михайла. 1742.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 850 осіб, з яких 430 чоловіків та 420 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 862 особи.
У селі народився і мешкав військовий ЗСУ Іван Богдан (9.04.1978 - 2023 рр). Він загинув на передовій, героїчно відстоюючи нашу Батьківщину та свободу кожного з нас.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
закарпатський діалект | 98,96 % |
російська | 0,12 % |
інші | 0,92 % |
Примітки
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- bbodnar813 (3 квітня 2023). На Закарпаття прийшла ще одна похоронка з війни. Закарпатський ДІАЛОГ (укр.). Процитовано 7 квітня 2023.
- Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання
Родниківська сільська рада
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Rodnikivka Rodniki vka do 1948 roku Izvor ugor Beregforras selo u Mukachivskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti Vhodit do skladu Polyanskoyi silskoyi gromadi selo RodnikivkaKrayina UkrayinaOblast Zakarpatska oblastRajon SvalyavskijGromada Polyanska silska gromadaOsnovni daniNaselennya 862Poshtovij indeks 89310Telefonnij kod 380 3133Geografichni daniGeografichni koordinati 48 41 46 pn sh 22 53 46 sh d 48 69611 pn sh 22 89611 sh d 48 69611 22 89611 Koordinati 48 41 46 pn sh 22 53 46 sh d 48 69611 pn sh 22 89611 sh d 48 69611 22 89611Misceva vladaAdresa radi 89310 s Rodnikivka 12aKartaRodnikivkaRodnikivkaMapaGeografiyaRoztashovane za 22 km vid Svalyavi Geografichni dani na teritoriyi radi protikaye r Pinya Selo roztashovane u pivnichnij chastini rajonu IstoriyaVpershe selo zgaduyetsya v dokumentah 1600 roku Vpershe selo zgaduyetsya v dokumentah 1592 roku koli Gashpar Magochi vidav gramotu na poselennya rodinam Uhal ta Lizanec U 1675 roci 26 rodin rozvodili ribu dlya Mukachivskogo zamku Spokonviku ce selo zvalosya Izvor Cya nazva vpershe zafiksovana u pisemnih pam yatkah iz 1610 roku u varianti Izber Z 1645 roku Izvor 1693 Zwor 1770 1772 Uzwora 1773 Izvor Izvur 1808 Izvor 1893 Izvor a vzhe z 1910 po 1944 rr po ugorski Beregforras sho doslivno oznachaye berezke dzherelo tobto dzherelo Berezkoyi zhupi U drugij polovini 1944 r ugorska vlada znovu povernula selu jogo istorichnu nazvu Izvor Odnak uryadniki Narodnoyi radi Zakarpatskoyi Ukrayini rusofilskogo napryamu v 1946 roci vid imennika rodnik utvorili novu nazvu Rodnikovka potim v ukrayinskomu varianti Rodnikivka Vidomij rosijskij vchenij akademik Oleg Trubachov u svoyij monografiyi Nazvi rik Pravoberezhnoyi Ukrayini 1968 s 272 vidznachiv sho Karpatskij areal maye dosit veliku kilkist richok yaki pohodyat vid nomenklaturnogo slova zvir izvir zvor Spochatku ci slova vikoristovuvalisya yak zagalni nazvi na poznachennya dzherela zvidki j pishla istorichna nazva Odnak znachennya zagalnogo izvor postupovo rozshiryuvalosya pro sho chitayemo v tretomu tomi Etimologichnogo slovnika ukrayinskoyi movi 1985 t 2 s 251 Zvir izvor yar zapadina vidolinok girska richka v ushelini skupchennya kilkoh silnih dzherel na poverhni zemli Otzhe selo Izvor datuyetsya pochatkom XVII st 1610 r a rodnikovyj kincem XVIII st tobto majzhe na 200 rokiv piznishe Yaksho cherez kilka stolit ucheni doslidzhuvatimut nazvu s Rodnikivka to budut stverdzhuvati sho vona ne mogla viniknuti ranishe nizh u kinci XVIII st bo do togo chasu cogo slova v rosijskij movi ne isnuvalo Bilshe togo vid rodnikovyj zakarpatski uryadniki na dogodu rusofilskij ideologiyi u 1948 roci stvoryuyut shtuchnu formu z dopomogoyu sufiksa ka Rodnikovka Rodnikov ka Cya forma ne zafiksovana ne tilki v zhodnih rosijskih ta ukrayinskih tlumachnih slovnikah ale j u slovnikah inshih slov yanskih mov Tobto ce samovitvir chinovnika abo tochnishe kazhuchi surogat dzherelo vidomij ugorskij istorik Elek Fijnyesh u 1851 pisav Izvor ce ruske selo Berezkoyi zhupi nedaleko Ploskogo Zhive tut 185 greko katolikiv i 4 yevreyi Lyudi zhivut bidno roditsya v nih tilki oves i kukurudza Ye bagato lisu Ale vse ce dobro u vlasnosti grafa Shenborna A nash istorik i etnograf Tivodar Legockij u 1881 roci pisav sho u seli Izvor uzhe narahovuvalosya 35 hat u yakih prozhivayut 226 rusiniv i mayut 269 goldiv zemli Togo zh roku bula zbudovana greko katolicka cerkva Cerkva sv arh Mihajla 1742 hram sv arh Mihajla 1742 Svyashenik Vasil Ukol sluzhiv tut she v 1649 r Murovanu cerkvu XVIII st vidrazu piznati z proporcij Nava takoyi cerkvi yak pravilo nizhcha za navu piznishih cerkov vezha strunkisha barokove zavershennya bilsh rozroblene po yarusah Vikna ta dveri a takozh hudozhni detali vidriznyayutsya vishukanistyu formi T Legockij datuvav cyu cerkvu 1852 rokom Turistichni miscya Selo zdavna slavitsya vishivalnicyami dzherelo hram sv arh Mihajla 1742 NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 850 osib z yakih 430 cholovikiv ta 420 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 862 osobi U seli narodivsya i meshkav vijskovij ZSU Ivan Bogdan 9 04 1978 2023 rr Vin zaginuv na peredovij geroyichno vidstoyuyuchi nashu Batkivshinu ta svobodu kozhnogo z nas Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokzakarpatskij dialekt 98 96 rosijska 0 12 inshi 0 92 PrimitkiKilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Zakarpatska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Zakarpatska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini bbodnar813 3 kvitnya 2023 Na Zakarpattya prijshla she odna pohoronka z vijni Zakarpatskij DIALOG ukr Procitovano 7 kvitnya 2023 Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Zakarpatska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini PosilannyaRodnikivska silska rada Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi