Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Роджер Неш Болдвін (англ. Roger Nash Baldwin; 21 січня 1884, Веллеслі, Массачусетс — 26 серпня 1981, Риджвуд, Нью-Джерсі) — один із засновників Американської спілки захисту громадянських свобод (англ. American Civil Liberties Union, ACLU). Він працював виконавчим директором ACLU до 1950 року.
| Роджер Неш Болдвін | |
|---|---|
| англ. Roger Nash Baldwin | |
 | |
| Голова Американської спілки захисту громадянських свобод | |
| 1950 — 1955 | |
| 1-ий Виконавчий директор Американської спілки захисту громадянських свобод | |
| 1920 — 1950 | |
| Наступник | |
| Народився | 21 січня 1884 Веллеслі, Норфолк, Массачусетс, США |
| Помер | 26 серпня 1981 (97 років) Риджвуд, Берген, Нью-Джерсі, США |
| Відомий як | засновник Американської спілки захисту громадянських свобод |
| Місце роботи | Вашингтонський університет в Сент-Луїсі[1] |
| Громадянство |  США |
| Освіта | Гарвардський університет |
| Alma mater | Гарвардський університет |
| Батько | Френк Фенно Болдвін |
| Мати | Люсі Кушинг (Неш) |
| У шлюбі з | (1919—1935); Евелін Престон (1936—1962) |
| Нагороди | Президентська медаль Свободи |
Життєпис
Роджер Неш Болдвін народився 21 січня 1884 року в Веллеслі, Массачусетс, в сім'ї Люсі Кушинг (Неш) та Френка Фенно Болдвіна. Роджер був першою дитиною з шістьох. Його батько був процвітаючим торговцем шкіряними товарами та мав кілька виробничих підприємств. Юристом його батька був Луї Брендайс, майбутній суддя Верховного суду США. У Веллеслі Роджер відвідував державну школу. Після закінчення школи Роджер вступає до Гарвардського університету. Під час навчання в університеті Болдвін працює в центрі дорослої освіти, даючи уроки гри на піаніно та викладаючи соціальні науки дорослим у вечірній школі. В 1904 році він отримує ступені бакалавра, а в 1905 — ступінь магістра, а також був нагороджений Почесною Гарвардською стипендією за відмінне навчання. Майже одразу після того, як Роджер закінчив навчання, його батьки розлучились.
Влітку 1905 року Роджер, разом з матір'ю, братами та сестрами вирушає у подорож до Європи. Під час цієї подорожі Болдвіни відвідали Британію, Нідерланди та зупинились на період зими у Флоренції, де жили на віллі, куди Роджер запрошував репетиторів, які навчали його та його братів та сестер італьській мові. Після Різдва Болдвіни переїхали з Флоренції до Риму, звідки продовжили подорожувати Італією та Грецією.
Після повернення до США Болдвін починає працювати в Сент-Луїсі, Міссурі, директором залу культури, а також викладає соціальні науки у Вашингтонському університеті в Сент-Луїсі. Перед початком роботи Болдвін записався на курс з соціології в Гарвардській літній школі та порадився із юристом батька, Луї Брендайсом, чи варто йому прийняти пропозицію роботи в Сент-Луїсі. Брендайс переконав Болдвіна поїхати до Сент-Луїса. Серед студентів Болдвіна в Університеті Вашингтона були американська письменниця та сценаристка .
В Сент-Луїсі Болдвін організував конференцію з соціальної служби, на яку збирались люди, що займались соціальними реформами, щоб обговорити проблеми міста. Незабаром Болдвін стає Головним інспектором служби пробації (умовного засудження) в суді у справах неповнолітніх. На цій посаді Болдвін працював з 1907 по 1910 рік. За пропозицією Болдвіна при суді у справах неповнолітніх була створена державна служба інспекторів служби пробації. Серед інших реформ Болдвіна на цій посаді відзначають заборону на арешти підлітків на вулицях та їх доставлення до суду. За наполяганням Болдвіна, цьому мав передувати виклик до суду. Крім того, Болдвін виступав за анонімність підлітків на суді, а також особисто зустрічався з місцевими репортерами, щоб переконати їх не називати імена підлітків в пресі. Інспектори служби пробації також добились прийняття закону, який забороняв особам до 14 років продавати газети на вулиці.
Болдвін організував Асоціацію інспекторів пробації, яка згодом перетворилась на Національну асоціацію пробації, потім на — Національну раду з питань злочинності та делінквентності, зараз відомою як , американська некомерційна організація соціальних досліджень. Завдяки Асоціації Болдвін встановив контакти з багатьма інспекторами пробації, а також познайомився із , у співавторстві з яким написав книгу «Суди у справах неповнолітніх та пробація» (англ. Juvenile Courts and Probation), яка мала свого часу великий вплив. В книзі Болдвін та Флекснер узагальнено розповіли про існуючі тоді стандарти та процедури в різних судах у справах неповнолітніх.
В 1910 році Болдвін стає секретарем Громадянської ліги Сент-Луїса. Серед його досягнень на цій посаді відзначають реорганізацію міських установ, що займались дітьми, та кампанії проти біл-бордів та забруднення. В цей період Болдвін організовує Міський клуб Сент-Луїса, що являв собою ланч-клуб, в якому обговорювались питання «хорошого уряду». Серед знаменитих спікерів, які виступали в клубі, були: американські президенти Вудро Вільсон, Теодор Рузвельт, Вільям Тафт, британська суфражистка та феміністка Сильвія Панкгерст.
Крім того, в період перебування на посаді секретаря Громадянської ліги Сент-Луїса, паралельно займається активізмом: організував протест проти ненадання приміщення для виступу американської активістки та пропагандистки контрацепції Маргарет Сенгер та організував притулок для прибулих до Сент-Луїса членів організації «Індустріальні робітники світу» (англ. Industrial Workers of the World, IWW). Він також знайомиться із анархісткою та феміністкою Еммою Гольдман, яка буде мати на нього великий вплив.
В 1917 році Болдвін переїжджає до Нью-Йорка, де приєднується до (англ. American Union Against Militarism), яка захищала тих, хто чинив опір військовому призову та тих, хто відмовляється від військової служби через релігійні або інші переконання. Після прийняття Конгресом (англ. Selective Service Act of 1917) Болдвін організував в складі спілки офіс у справах осіб, які відмовлялись від військової служби з релігійних чи інших переконань. Офіс займався тим, що шукав юристів, які допомагали особам, які відмовлялись від військової служби з релігійних чи інших переконань. Крім того, офіс лобіював прийняття нових законів, а також вів переговори щодо сприятливого результату розгляду справ осіб, які відмовлялись від військової служби з релігійних чи інших переконань. Офіс також переконував осіб, чиї релігійні та інші переконання не дозволяють перебувати на військовій службі, зареєструватись та повідомити про свою позицію. Цей крок Болдвіна спричинив суперечки всередині спілки, оскільки він заважав вести переговори з урядом щодо зміни законодавства про військову службу. Однак, було вирішено залишити офіс, перейменувавши його на офіс громадянських свобод, що сприймалось як менш провокаційна назва.
Попри перейменування, діяльність офісу продовжувала створювати напруження всередині , і тому, в жовтні 1917 року офіс відокремився від спілки, і став називатись Національним бюро громадянських свобод. Директором бюро став Болдвін, віце-президентом — , майбутній американський політик, член Соціалістичної партії Америки. Бюро займалось не тільки захистом осіб, які відмовлялись від військової служби з релігійних чи інших переконань, але й особами, які постраждали внаслідок придушення свободи слова в результаті .
Державні органи та патріотичні організації підозріло ставились до Бюро. В серпні 1918 року до Бюро увірвались представники ФБР разом із представниками та забрали деякі папери. У вересні 1918 року Болдвіну прийшла повістка зареєструватись відповідно до . Болдвін написав призовній комісії листа, в якому зазначив, що за його переконаннями, він не може брати участь у будь-якій діяльності, яка будь-яким чином допомагає війні. Комісія прислала Болдвіну листа з вимогою з'явитись на медичну комісію. Болдвін відмовився, і був заарештований. На суді Болдвін визнав провину, був засуджений до 11-ти місяців ув'язнення та відбував покарання в тюрмі в Нью-Джерсі. Після виходу з тюрми в 1919 році Роджер одружився із журналісткою .
Водночас Бюро запропонувало Болдвіну повернутись до посади виконавчого директора. Болдвін погодився, але за умови, що діяльність Бюро буде розширена. Він запропонував, щоб Бюро займалось захистом трьох категорій осіб: тих, хто бореться за трудові права, тих, хто пише та говорить про трудові проблеми, та тих, хто стає на позиції свободи висловлювань. У зв'язку із розширенням діяльності, було прийнято рішення перейменувати організацію в Американську спілку захисту громадянських прав (англ. American Civil Liberties Union, ACLU). Болдвін став її виконавчим директором та залишався на цій посаді до 1950 року, а з 1950—1955 був її головою в США. В 1935 році Болдвін офіційно розлучився з Мадлен Доуті, з якою вже не жив разом протягом довгого періоду часу, а в 1936 одружився із Евелін Престон.
Під час перебування Болдвіна на посаді виконавчого директора ACLU організація ставала на захист таких осіб та організацій, як вчитель Джон Т. Скоупс у так званих «Мавпячих процесах» у Теннессі в 1925 році, Свідки Єгови, які отримали права вільної публікації в 1938 році, Джеймс Джойс, заборону на роман «Улісс» якого було знято, Генрі Форд, якому було надано право розповсюджувати брошури проти профспілок. Спілка захищала людей усіх переконань, у тому числі крайніх лівих і правих радикалів.
На пенсії Болдвін продовжував займатись громадянськими правами. За кілька років до смерті, він викладав право громадянських свобод в Університеті Пуерто-Ріко.
Болдвін помер від серцевої недостатності 26 серпня 1981 року в лікарні в Риджвуді, Нью-Джерсі.
Номінації та нагороди
У 1968 році Університет Вашингтона присвоїв Болдвіну ступінь почесного доктора права.
Президент Джиммі Картер нагородив Болдвіна Президентською медаллю свободи 16 січня 1981 року.
Особисте життя
Перша дружина: Мадлен Доуті (одр. 1919, розл. 1925) — американська журналістка та пацифістка.
Друга дружина: Евелін Престон (одр.1936, померла в 1962).
Діти: всиновлені сини Евелін, Карл та Роджер, та Гелен, спільна дочка з Евелін.
Цікаві факти
Подорож до СРСР
В 1927 році Болдвін провів три місяці у СРСР: зі Стамбулу пароплавом він прибув до Грузії, де зустрів місцевого журналіста, який добре володів англійською. Той журналіст погодився бути його гідом в СРСР. Разом вони відвідали місцеві ради та кілька в'язниць. У Болдвіна склалось позитивні враження про в'язниці, які вони відвідували: відкриті камери, кімнати для дозвілля, де стояли самовари та столи для ігор. Окрім Грузії, Болдвін відвідав Москву, Ленінград та Кузбас. У Москві він зустрівся із вдовою Петра Кропоткіна, яким захоплювався, і навіть жив у її будинку. Під час останньої вечері зі своїм гідом, той зізнався йому, що він ненавидів всю систему, що існувала в СРСР. Він сказав Болдвіну, що ніхто йому тут не скаже йому правди і він ніде не прочитає правди. Також гід сказав, що всім керує таємна поліція, яка катує людей. Не дивлячись на таке зізнання, повернувшись до США, Болдвін написав досить компліментарну книгу про СРСР під назвою «Свобода при Совєтах» (англ. Liberty Under the Soviets). Однак, вже в 30-х роках, під впливом новин про чистки в СРСР, Болдвін розчарувався в радянській країні. Своє розчарування він висловив в книзі «Нове рабство: примусова праця: зрада комуністами правам людини» (англ. New Slavery: Forced Labor: The Communist Betrayal of Human Rights).
Справа Валентина Мороза
В 1974 році Болдвін разом з істориком Артуром Шлезінґером та Роуз Стайрон з Amnesty International написав листа радянському послу в ООН Якову Малику, висловивши стурбованість щодо засудження українського історика Валентина Мороза. В листі вказувалось, що якщо Мороза засуджено за те, що він писав, і якщо суть писань Мороза стосується національної меншості, то це може бути порушенням Міжнародного пакту про громадянські та політичні права. Вони також пропонували послу зустрітись, щоб обговорити стан здоров'я та тюремний режим Валентина Мороза, але отримали відмову в зустрічі.
Вшанування пам'яті
В 1982 році вийшов документальний фільм про Роджера Болдвіна «Подорож із надією» (англ. Traveling Hopefully).
Праці Болдвіна
- «Суди у справах неповнолітніх та пробація» (англ. Juvenile Courts and Probation; 1914) у співавторстві з Бернардом Флекснером.
- «Особа і держава: проблема, представлена у винесенні вироку Роджеру Н. Болдвіну» (англ. The Individual and the State: The Problem as Presented by the Sentencing of Roger N. Baldwin; 1918).
- «Свобода при Совєтах» (англ. Liberty Under the Soviets; 1928).
- «Громадянські свободи та трудові конфлікти» (англ. Civil Liberties and Industrial Conflict; 1938) у співавторстві з Кларенсом Б. Рендаллом.
- «Права людини варті захисту» (англ. The Rights of Man are Worth Defending; 1942) у співавторстві з Паулі Маррей.
- «Демократія в профспілках: огляд із програмою дій» (англ. Democracy in Trade Unions: A Survey, with a Program of Action; 1943).
- «Права людини: Всесвітня декларація та американська практика» (англ. Human Rights: World Declaration and American Practice; 1950).
- «Нове рабство: примусова праця: зрада комуністами правам людини» (англ. New Slavery: Forced Labor: The Communist Betrayal of Human Rights; 1953).
Див. також
Примітки
- https://www.mtsu.edu/first-amendment/article/1269
- Lamson, Peggy (1976). Roger Baldwin: Founder of the American Civil Liberties Union [Роджер Болдвін: засновник Американської спілки захисту громадянських свобод] (англ.). Boston: Houghton Mifflin. ISBN .
- Roger Nash Baldwin | Civil Liberties, Social Reform & Prison Reform | Britannica. www.britannica.com (англ.). 22 серпня 2023. Процитовано 27 вересня 2023.
- ROGER BALDWIN, 97, IS DEAD; CRUSADER FOR CIVIL RIGHTS FOUNDED THE. The New York Times (амер.). 27 серпня 1981. ISSN 0362-4331. Процитовано 27 вересня 2023.
- Rooney, Sonya. Research Guides: WashU Commencement History: Honorary Degrees Awarded by W.U. libguides.wustl.edu (англ.). Процитовано 27 вересня 2023.
- Presidential Medal of Freedom Remarks at the Presentation Ceremony. | The American Presidency Project. www.presidency.ucsb.edu. Процитовано 27 вересня 2023.
- Cottrell, Robert C. Baldwin, Roger (1884-1981) (англійська) . Процитовано 28.09.2023.
- Радянській амбасадор при ООН відмовляється говорити про справу Валентина Мороза // Сучасність. — Мюнхен, 1975. — № 1. с.123 [1]
- Maslin, Janet (6 січня 1982). Film: Water pollution and Roger Baldwin Profile. New York Times (англійською) . Процитовано 18 жовтня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Boldvin Rodzher Nesh Boldvin angl Roger Nash Baldwin 21 sichnya 1884 Vellesli Massachusets 26 serpnya 1981 Ridzhvud Nyu Dzhersi odin iz zasnovnikiv Amerikanskoyi spilki zahistu gromadyanskih svobod angl American Civil Liberties Union ACLU Vin pracyuvav vikonavchim direktorom ACLU do 1950 roku Rodzher Nesh Boldvinangl Roger Nash BaldwinRodzher Nesh BoldvinGolova Amerikanskoyi spilki zahistu gromadyanskih svobod1950 19551 ij Vikonavchij direktor Amerikanskoyi spilki zahistu gromadyanskih svobod1920 1950NastupnikNarodivsya21 sichnya 1884 1884 01 21 Vellesli Norfolk Massachusets SShAPomer26 serpnya 1981 1981 08 26 97 rokiv Ridzhvud Bergen Nyu Dzhersi SShAVidomij yakzasnovnik Amerikanskoyi spilki zahistu gromadyanskih svobodMisce robotiVashingtonskij universitet v Sent Luyisi 1 Gromadyanstvo SShAOsvitaGarvardskij universitetAlma materGarvardskij universitetBatkoFrenk Fenno BoldvinMatiLyusi Kushing Nesh U shlyubi z 1919 1935 Evelin Preston 1936 1962 NagorodiPrezidentska medal SvobodiZhittyepisRodzher Nesh Boldvin narodivsya 21 sichnya 1884 roku v Vellesli Massachusets v sim yi Lyusi Kushing Nesh ta Frenka Fenno Boldvina Rodzher buv pershoyu ditinoyu z shistoh Jogo batko buv procvitayuchim torgovcem shkiryanimi tovarami ta mav kilka virobnichih pidpriyemstv Yuristom jogo batka buv Luyi Brendajs majbutnij suddya Verhovnogo sudu SShA U Vellesli Rodzher vidviduvav derzhavnu shkolu Pislya zakinchennya shkoli Rodzher vstupaye do Garvardskogo universitetu Pid chas navchannya v universiteti Boldvin pracyuye v centri dorosloyi osviti dayuchi uroki gri na pianino ta vikladayuchi socialni nauki doroslim u vechirnij shkoli V 1904 roci vin otrimuye stupeni bakalavra a v 1905 stupin magistra a takozh buv nagorodzhenij Pochesnoyu Garvardskoyu stipendiyeyu za vidminne navchannya Majzhe odrazu pislya togo yak Rodzher zakinchiv navchannya jogo batki rozluchilis Vlitku 1905 roku Rodzher razom z matir yu bratami ta sestrami virushaye u podorozh do Yevropi Pid chas ciyeyi podorozhi Boldvini vidvidali Britaniyu Niderlandi ta zupinilis na period zimi u Florenciyi de zhili na villi kudi Rodzher zaproshuvav repetitoriv yaki navchali jogo ta jogo brativ ta sester italskij movi Pislya Rizdva Boldvini pereyihali z Florenciyi do Rimu zvidki prodovzhili podorozhuvati Italiyeyu ta Greciyeyu Pislya povernennya do SShA Boldvin pochinaye pracyuvati v Sent Luyisi Missuri direktorom zalu kulturi a takozh vikladaye socialni nauki u Vashingtonskomu universiteti v Sent Luyisi Pered pochatkom roboti Boldvin zapisavsya na kurs z sociologiyi v Garvardskij litnij shkoli ta poradivsya iz yuristom batka Luyi Brendajsom chi varto jomu prijnyati propoziciyu roboti v Sent Luyisi Brendajs perekonav Boldvina poyihati do Sent Luyisa Sered studentiv Boldvina v Universiteti Vashingtona buli amerikanska pismennicya ta scenaristka V Sent Luyisi Boldvin organizuvav konferenciyu z socialnoyi sluzhbi na yaku zbiralis lyudi sho zajmalis socialnimi reformami shob obgovoriti problemi mista Nezabarom Boldvin staye Golovnim inspektorom sluzhbi probaciyi umovnogo zasudzhennya v sudi u spravah nepovnolitnih Na cij posadi Boldvin pracyuvav z 1907 po 1910 rik Za propoziciyeyu Boldvina pri sudi u spravah nepovnolitnih bula stvorena derzhavna sluzhba inspektoriv sluzhbi probaciyi Sered inshih reform Boldvina na cij posadi vidznachayut zaboronu na areshti pidlitkiv na vulicyah ta yih dostavlennya do sudu Za napolyagannyam Boldvina comu mav pereduvati viklik do sudu Krim togo Boldvin vistupav za anonimnist pidlitkiv na sudi a takozh osobisto zustrichavsya z miscevimi reporterami shob perekonati yih ne nazivati imena pidlitkiv v presi Inspektori sluzhbi probaciyi takozh dobilis prijnyattya zakonu yakij zaboronyav osobam do 14 rokiv prodavati gazeti na vulici Boldvin organizuvav Asociaciyu inspektoriv probaciyi yaka zgodom peretvorilas na Nacionalnu asociaciyu probaciyi potim na Nacionalnu radu z pitan zlochinnosti ta delinkventnosti zaraz vidomoyu yak amerikanska nekomercijna organizaciya socialnih doslidzhen Zavdyaki Asociaciyi Boldvin vstanoviv kontakti z bagatma inspektorami probaciyi a takozh poznajomivsya iz u spivavtorstvi z yakim napisav knigu Sudi u spravah nepovnolitnih ta probaciya angl Juvenile Courts and Probation yaka mala svogo chasu velikij vpliv V knizi Boldvin ta Fleksner uzagalneno rozpovili pro isnuyuchi todi standarti ta proceduri v riznih sudah u spravah nepovnolitnih V 1910 roci Boldvin staye sekretarem Gromadyanskoyi ligi Sent Luyisa Sered jogo dosyagnen na cij posadi vidznachayut reorganizaciyu miskih ustanov sho zajmalis ditmi ta kampaniyi proti bil bordiv ta zabrudnennya V cej period Boldvin organizovuye Miskij klub Sent Luyisa sho yavlyav soboyu lanch klub v yakomu obgovoryuvalis pitannya horoshogo uryadu Sered znamenitih spikeriv yaki vistupali v klubi buli amerikanski prezidenti Vudro Vilson Teodor Ruzvelt Vilyam Taft britanska sufrazhistka ta feministka Silviya Pankgerst Krim togo v period perebuvannya na posadi sekretarya Gromadyanskoyi ligi Sent Luyisa paralelno zajmayetsya aktivizmom organizuvav protest proti nenadannya primishennya dlya vistupu amerikanskoyi aktivistki ta propagandistki kontracepciyi Margaret Senger ta organizuvav pritulok dlya pribulih do Sent Luyisa chleniv organizaciyi Industrialni robitniki svitu angl Industrial Workers of the World IWW Vin takozh znajomitsya iz anarhistkoyu ta feministkoyu Emmoyu Goldman yaka bude mati na nogo velikij vpliv V 1917 roci Boldvin pereyizhdzhaye do Nyu Jorka de priyednuyetsya do angl American Union Against Militarism yaka zahishala tih hto chiniv opir vijskovomu prizovu ta tih hto vidmovlyayetsya vid vijskovoyi sluzhbi cherez religijni abo inshi perekonannya Pislya prijnyattya Kongresom angl Selective Service Act of 1917 Boldvin organizuvav v skladi spilki ofis u spravah osib yaki vidmovlyalis vid vijskovoyi sluzhbi z religijnih chi inshih perekonan Ofis zajmavsya tim sho shukav yuristiv yaki dopomagali osobam yaki vidmovlyalis vid vijskovoyi sluzhbi z religijnih chi inshih perekonan Krim togo ofis lobiyuvav prijnyattya novih zakoniv a takozh viv peregovori shodo spriyatlivogo rezultatu rozglyadu sprav osib yaki vidmovlyalis vid vijskovoyi sluzhbi z religijnih chi inshih perekonan Ofis takozh perekonuvav osib chiyi religijni ta inshi perekonannya ne dozvolyayut perebuvati na vijskovij sluzhbi zareyestruvatis ta povidomiti pro svoyu poziciyu Cej krok Boldvina sprichiniv superechki vseredini spilki oskilki vin zavazhav vesti peregovori z uryadom shodo zmini zakonodavstva pro vijskovu sluzhbu Odnak bulo virisheno zalishiti ofis perejmenuvavshi jogo na ofis gromadyanskih svobod sho sprijmalos yak mensh provokacijna nazva Popri perejmenuvannya diyalnist ofisu prodovzhuvala stvoryuvati napruzhennya vseredini i tomu v zhovtni 1917 roku ofis vidokremivsya vid spilki i stav nazivatis Nacionalnim byuro gromadyanskih svobod Direktorom byuro stav Boldvin vice prezidentom majbutnij amerikanskij politik chlen Socialistichnoyi partiyi Ameriki Byuro zajmalos ne tilki zahistom osib yaki vidmovlyalis vid vijskovoyi sluzhbi z religijnih chi inshih perekonan ale j osobami yaki postrazhdali vnaslidok pridushennya svobodi slova v rezultati Derzhavni organi ta patriotichni organizaciyi pidozrilo stavilis do Byuro V serpni 1918 roku do Byuro uvirvalis predstavniki FBR razom iz predstavnikami ta zabrali deyaki paperi U veresni 1918 roku Boldvinu prijshla povistka zareyestruvatis vidpovidno do Boldvin napisav prizovnij komisiyi lista v yakomu zaznachiv sho za jogo perekonannyami vin ne mozhe brati uchast u bud yakij diyalnosti yaka bud yakim chinom dopomagaye vijni Komisiya prislala Boldvinu lista z vimogoyu z yavitis na medichnu komisiyu Boldvin vidmovivsya i buv zaareshtovanij Na sudi Boldvin viznav provinu buv zasudzhenij do 11 ti misyaciv uv yaznennya ta vidbuvav pokarannya v tyurmi v Nyu Dzhersi Pislya vihodu z tyurmi v 1919 roci Rodzher odruzhivsya iz zhurnalistkoyu Vodnochas Byuro zaproponuvalo Boldvinu povernutis do posadi vikonavchogo direktora Boldvin pogodivsya ale za umovi sho diyalnist Byuro bude rozshirena Vin zaproponuvav shob Byuro zajmalos zahistom troh kategorij osib tih hto boretsya za trudovi prava tih hto pishe ta govorit pro trudovi problemi ta tih hto staye na poziciyi svobodi vislovlyuvan U zv yazku iz rozshirennyam diyalnosti bulo prijnyato rishennya perejmenuvati organizaciyu v Amerikansku spilku zahistu gromadyanskih prav angl American Civil Liberties Union ACLU Boldvin stav yiyi vikonavchim direktorom ta zalishavsya na cij posadi do 1950 roku a z 1950 1955 buv yiyi golovoyu v SShA V 1935 roci Boldvin oficijno rozluchivsya z Madlen Douti z yakoyu vzhe ne zhiv razom protyagom dovgogo periodu chasu a v 1936 odruzhivsya iz Evelin Preston Pid chas perebuvannya Boldvina na posadi vikonavchogo direktora ACLU organizaciya stavala na zahist takih osib ta organizacij yak vchitel Dzhon T Skoups u tak zvanih Mavpyachih procesah u Tennessi v 1925 roci Svidki Yegovi yaki otrimali prava vilnoyi publikaciyi v 1938 roci Dzhejms Dzhojs zaboronu na roman Uliss yakogo bulo znyato Genri Ford yakomu bulo nadano pravo rozpovsyudzhuvati broshuri proti profspilok Spilka zahishala lyudej usih perekonan u tomu chisli krajnih livih i pravih radikaliv Na pensiyi Boldvin prodovzhuvav zajmatis gromadyanskimi pravami Za kilka rokiv do smerti vin vikladav pravo gromadyanskih svobod v Universiteti Puerto Riko Boldvin pomer vid sercevoyi nedostatnosti 26 serpnya 1981 roku v likarni v Ridzhvudi Nyu Dzhersi Nominaciyi ta nagorodiU 1968 roci Universitet Vashingtona prisvoyiv Boldvinu stupin pochesnogo doktora prava Prezident Dzhimmi Karter nagorodiv Boldvina Prezidentskoyu medallyu svobodi 16 sichnya 1981 roku Osobiste zhittyaPersha druzhina Madlen Douti odr 1919 rozl 1925 amerikanska zhurnalistka ta pacifistka Druga druzhina Evelin Preston odr 1936 pomerla v 1962 Diti vsinovleni sini Evelin Karl ta Rodzher ta Gelen spilna dochka z Evelin Cikavi faktiPodorozh do SRSR V 1927 roci Boldvin proviv tri misyaci u SRSR zi Stambulu paroplavom vin pribuv do Gruziyi de zustriv miscevogo zhurnalista yakij dobre volodiv anglijskoyu Toj zhurnalist pogodivsya buti jogo gidom v SRSR Razom voni vidvidali miscevi radi ta kilka v yaznic U Boldvina sklalos pozitivni vrazhennya pro v yaznici yaki voni vidviduvali vidkriti kameri kimnati dlya dozvillya de stoyali samovari ta stoli dlya igor Okrim Gruziyi Boldvin vidvidav Moskvu Leningrad ta Kuzbas U Moskvi vin zustrivsya iz vdovoyu Petra Kropotkina yakim zahoplyuvavsya i navit zhiv u yiyi budinku Pid chas ostannoyi vecheri zi svoyim gidom toj ziznavsya jomu sho vin nenavidiv vsyu sistemu sho isnuvala v SRSR Vin skazav Boldvinu sho nihto jomu tut ne skazhe jomu pravdi i vin nide ne prochitaye pravdi Takozh gid skazav sho vsim keruye tayemna policiya yaka katuye lyudej Ne divlyachis na take ziznannya povernuvshis do SShA Boldvin napisav dosit komplimentarnu knigu pro SRSR pid nazvoyu Svoboda pri Sovyetah angl Liberty Under the Soviets Odnak vzhe v 30 h rokah pid vplivom novin pro chistki v SRSR Boldvin rozcharuvavsya v radyanskij krayini Svoye rozcharuvannya vin visloviv v knizi Nove rabstvo primusova pracya zrada komunistami pravam lyudini angl New Slavery Forced Labor The Communist Betrayal of Human Rights Sprava Valentina Moroza V 1974 roci Boldvin razom z istorikom Arturom Shlezingerom ta Rouz Stajron z Amnesty International napisav lista radyanskomu poslu v OON Yakovu Maliku vislovivshi sturbovanist shodo zasudzhennya ukrayinskogo istorika Valentina Moroza V listi vkazuvalos sho yaksho Moroza zasudzheno za te sho vin pisav i yaksho sut pisan Moroza stosuyetsya nacionalnoyi menshosti to ce mozhe buti porushennyam Mizhnarodnogo paktu pro gromadyanski ta politichni prava Voni takozh proponuvali poslu zustritis shob obgovoriti stan zdorov ya ta tyuremnij rezhim Valentina Moroza ale otrimali vidmovu v zustrichi Vshanuvannya pam yatiV 1982 roci vijshov dokumentalnij film pro Rodzhera Boldvina Podorozh iz nadiyeyu angl Traveling Hopefully Praci Boldvina Sudi u spravah nepovnolitnih ta probaciya angl Juvenile Courts and Probation 1914 u spivavtorstvi z Bernardom Fleksnerom Osoba i derzhava problema predstavlena u vinesenni viroku Rodzheru N Boldvinu angl The Individual and the State The Problem as Presented by the Sentencing of Roger N Baldwin 1918 Svoboda pri Sovyetah angl Liberty Under the Soviets 1928 Gromadyanski svobodi ta trudovi konflikti angl Civil Liberties and Industrial Conflict 1938 u spivavtorstvi z Klarensom B Rendallom Prava lyudini varti zahistu angl The Rights of Man are Worth Defending 1942 u spivavtorstvi z Pauli Marrej Demokratiya v profspilkah oglyad iz programoyu dij angl Democracy in Trade Unions A Survey with a Program of Action 1943 Prava lyudini Vsesvitnya deklaraciya ta amerikanska praktika angl Human Rights World Declaration and American Practice 1950 Nove rabstvo primusova pracya zrada komunistami pravam lyudini angl New Slavery Forced Labor The Communist Betrayal of Human Rights 1953 Div takozhAmerikanska spilka zahistu gromadyanskih svobodPrimitkihttps www mtsu edu first amendment article 1269 Lamson Peggy 1976 Roger Baldwin Founder of the American Civil Liberties Union Rodzher Boldvin zasnovnik Amerikanskoyi spilki zahistu gromadyanskih svobod angl Boston Houghton Mifflin ISBN 0395247616 Roger Nash Baldwin Civil Liberties Social Reform amp Prison Reform Britannica www britannica com angl 22 serpnya 2023 Procitovano 27 veresnya 2023 ROGER BALDWIN 97 IS DEAD CRUSADER FOR CIVIL RIGHTS FOUNDED THE The New York Times amer 27 serpnya 1981 ISSN 0362 4331 Procitovano 27 veresnya 2023 Rooney Sonya Research Guides WashU Commencement History Honorary Degrees Awarded by W U libguides wustl edu angl Procitovano 27 veresnya 2023 Presidential Medal of Freedom Remarks at the Presentation Ceremony The American Presidency Project www presidency ucsb edu Procitovano 27 veresnya 2023 Cottrell Robert C Baldwin Roger 1884 1981 anglijska Procitovano 28 09 2023 Radyanskij ambasador pri OON vidmovlyayetsya govoriti pro spravu Valentina Moroza Suchasnist Myunhen 1975 1 s 123 1 Maslin Janet 6 sichnya 1982 Film Water pollution and Roger Baldwin Profile New York Times anglijskoyu Procitovano 18 zhovtnya 2023