Колонія Род-Айленд і Провиденські плантації (англ. Colony of Rhode Island and Providence Plantations) — англійська колонія в Північній Америці, що існувала в XVII-XVIII століттях. Назва колонії пов'язана з тим, що вона складалася з двох частин: Провиденські плантації (материкова частина, слово «плантації» служило в релігійних колах синонімом до слова «поселення») та Острів Рід (острівна частина).
Колонія Род-Айленд та Провиденські плантації | |||||
| |||||
Столиця | Провіденс, Ньюпорт | ||||
---|---|---|---|---|---|
Офіційні мови | англійська | ||||
Форма правління | конституційна монархія | ||||
{{{незалежність}}} | 1636 - 1776 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 3144 км² | ||||
Населення | |||||
- Густота | 14,75/км² | ||||
Часовий пояс | EST | ||||
Домен | https://www.ri.gov | ||||
В 1636 вигнаний з Колонії Массачусетської затоки теолог Роджер Вільямс отримав у наррангсеттів земельну ділянку, і заснував на ньому колонію «плантація Провіденс».
У 1637 році баптистський лідер Енн Гатчінсон, [en] і ще кілька людей придбали в індіанців землю на острові і заснували там поселення Портсмут. У 1639 році від них відколовся [en] і заснував на тому ж острові поселення Ньюпорт. Тим часом на материку було закладено ще одну «плантацію» — в 1643 році [en] на купленій у наррангсеттів землі заснував Шавомет.
У 1644 Лоурен Боусел за допомогою [en] отримав земельний патент, що забезпечує «включення Провіденських провінцій в колонію Затоки Наррангсетт». Патент гарантував володіння островом Род-Айленд та містами Провіденс, Портсмут та Ньюпорт. Тим часом влада Массачусетса пред'явила права на територію, зайняту Гортоном, і спробувала втілити їх у життя силою. У пошуках захисту Гортон відправився до Лондона, і в 1648 повернувся з листом від графа Уоріка, що наказує владі Массачусетса відмовитися від своїх домагань. На подяку Гортон перейменував Шавомет на Уорік.
В 1651 Коддінгтон отримав з Англії окрему хартію, що робить його довічний губернатор і , і утворює федерацію цих островів з колонією Коннектикут і Колонією Масачусетської затоки. Послідуючі протести, відкриті повстання і петиція Оліверу Кромвелю призвели до відновлення 1653 року колишнього становища.
У 1660 році в Англії було відновлено владу короля. Карл II, будучи католиком у протестантській країні, привітав свободу віросповідання в американських колоніях, і в 1663 видав королівську хартію, відповідно до якої утворювалася Колонія Род-Айленд і Провиденські плантації з губернатором і легіслатурою. Проголошення свободи віросповідання в колонії залучило сюди наступні роки представників різних переслідуваних релігійних груп.
У 1675—1678 роках Род-Айленд, незважаючи на проголошений нейтралітет, став ареною бойових дій під час війни Короля Філіпа, низку поселень було знищено.
У 1686 уряд Великої Британії спробував об'єднати свої північноамериканські колонії в [en]. Призначений губернатором [en] постарався ліквідувати претензії колоній на самостійність, але в 1689 році, коли Америки досягли звістки про Славну революцію, в результаті повстання {{|Бостонського||en|1689 Boston revolt}} він був висланий в Англію, і колонії повернулися до колишньої системи управління.
У наступні роки економіка колонії стала розвиватися завдяки трикутниковій торгівлі: із виробленого на Карибських островах цукру в колонії виробляли ром, який потім продавали в Африці, а на виручені гроші купували рабів для роботи на карибських плантаціях.
Щоб поповнити скарбницю, уряд Великої Британії видав навігаційний акт, що встановлює обмеження морської торгівлі. Оскільки дотримання положень акта було невигідним для північноамериканських колоній, метрополії довелося посилати військові судна щодо їх життя. Це призвело до конфліктів колоністів із центральною владою: 1764 року жителі Ньюпорта атакували корабель «Сент-Джон», 1768 спалили судно митної служби «Liberty». Ці напади залишилися безкарними, але коли в 1772 році в Уоріці була атакована і спалена до ватерлінії митна шхуна «Gaspée», Адміралтейство вирішило вжити дій у відповідь. В результаті справа «Gaspée» стала однією з подій, що призвели до Американської революції. 4 травня 1776 Род-Айленд першим з Тринадцяти колоній проголосив незалежність від Великої Британії, однак став останнім з них, які підписали Конституцію США.
Див. також
Література
- Арнольд, Семюел Грін (1859). Історія штату Род-Айленд і плантацій Провіденс, том 1 1636–1700. Applewood Books. ISBN .
- Кеді, Джон Хатчинс (1936). Межі Род-Айленда 1636-1936. Rhode Island Tercentary Commission.
- Джеймс, Сідней В. (1975). Колоніальний Род-Айленд: Історія.
- Лепрі, Бенджамін (1979). Колоніальний Массачусетс: історія. Millwood, NY: KTO Press. ISBN . OCLC 248194957.
- Лавджой, Девід (1987). Славна революція в Америці. Middletown, CT: Wesleyan University Press. ISBN . OCLC 14212813.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koloniya Rod Ajlend i Providenski plantaciyi angl Colony of Rhode Island and Providence Plantations anglijska koloniya v Pivnichnij Americi sho isnuvala v XVII XVIII stolittyah Nazva koloniyi pov yazana z tim sho vona skladalasya z dvoh chastin Providenski plantaciyi materikova chastina slovo plantaciyi sluzhilo v religijnih kolah sinonimom do slova poselennya ta Ostriv Rid ostrivna chastina Koloniya Rod Ajlend ta Providenski plantaciyi angl Colony of Rhode Island and Providence Plantations Prapor Gerb Roztashuvannya nazva rod Stolicya Providens Nyuport Oficijni movi anglijska Forma pravlinnya konstitucijna monarhiya nezalezhnist 1636 1776 Plosha Zagalom 3144 km Naselennya Gustota 14 75 km Chasovij poyas EST Domen https www ri gov V 1636 vignanij z Koloniyi Massachusetskoyi zatoki teolog Rodzher Vilyams otrimav u narrangsettiv zemelnu dilyanku i zasnuvav na nomu koloniyu plantaciya Providens U 1637 roci baptistskij lider Enn Gatchinson en i she kilka lyudej pridbali v indianciv zemlyu na ostrovi i zasnuvali tam poselennya Portsmut U 1639 roci vid nih vidkolovsya en i zasnuvav na tomu zh ostrovi poselennya Nyuport Tim chasom na materiku bulo zakladeno she odnu plantaciyu v 1643 roci en na kuplenij u narrangsettiv zemli zasnuvav Shavomet U 1644 Louren Bousel za dopomogoyu en otrimav zemelnij patent sho zabezpechuye vklyuchennya Providenskih provincij v koloniyu Zatoki Narrangsett Patent garantuvav volodinnya ostrovom Rod Ajlend ta mistami Providens Portsmut ta Nyuport Tim chasom vlada Massachusetsa pred yavila prava na teritoriyu zajnyatu Gortonom i sprobuvala vtiliti yih u zhittya siloyu U poshukah zahistu Gorton vidpravivsya do Londona i v 1648 povernuvsya z listom vid grafa Uorika sho nakazuye vladi Massachusetsa vidmovitisya vid svoyih domagan Na podyaku Gorton perejmenuvav Shavomet na Uorik V 1651 Koddington otrimav z Angliyi okremu hartiyu sho robit jogo dovichnij gubernator i i utvoryuye federaciyu cih ostroviv z koloniyeyu Konnektikut i Koloniyeyu Masachusetskoyi zatoki Posliduyuchi protesti vidkriti povstannya i peticiya Oliveru Kromvelyu prizveli do vidnovlennya 1653 roku kolishnogo stanovisha U 1660 roci v Angliyi bulo vidnovleno vladu korolya Karl II buduchi katolikom u protestantskij krayini privitav svobodu virospovidannya v amerikanskih koloniyah i v 1663 vidav korolivsku hartiyu vidpovidno do yakoyi utvoryuvalasya Koloniya Rod Ajlend i Providenski plantaciyi z gubernatorom i legislaturoyu Progoloshennya svobodi virospovidannya v koloniyi zaluchilo syudi nastupni roki predstavnikiv riznih peresliduvanih religijnih grup U 1675 1678 rokah Rod Ajlend nezvazhayuchi na progoloshenij nejtralitet stav arenoyu bojovih dij pid chas vijni Korolya Filipa nizku poselen bulo znisheno U 1686 uryad Velikoyi Britaniyi sprobuvav ob yednati svoyi pivnichnoamerikanski koloniyi v en Priznachenij gubernatorom en postaravsya likviduvati pretenziyi kolonij na samostijnist ale v 1689 roci koli Ameriki dosyagli zvistki pro Slavnu revolyuciyu v rezultati povstannya Bostonskogo en 1689 Boston revolt vin buv vislanij v Angliyu i koloniyi povernulisya do kolishnoyi sistemi upravlinnya U nastupni roki ekonomika koloniyi stala rozvivatisya zavdyaki trikutnikovij torgivli iz viroblenogo na Karibskih ostrovah cukru v koloniyi viroblyali rom yakij potim prodavali v Africi a na virucheni groshi kupuvali rabiv dlya roboti na karibskih plantaciyah Shob popovniti skarbnicyu uryad Velikoyi Britaniyi vidav navigacijnij akt sho vstanovlyuye obmezhennya morskoyi torgivli Oskilki dotrimannya polozhen akta bulo nevigidnim dlya pivnichnoamerikanskih kolonij metropoliyi dovelosya posilati vijskovi sudna shodo yih zhittya Ce prizvelo do konfliktiv kolonistiv iz centralnoyu vladoyu 1764 roku zhiteli Nyuporta atakuvali korabel Sent Dzhon 1768 spalili sudno mitnoyi sluzhbi Liberty Ci napadi zalishilisya bezkarnimi ale koli v 1772 roci v Uorici bula atakovana i spalena do vaterliniyi mitna shhuna Gaspee Admiraltejstvo virishilo vzhiti dij u vidpovid V rezultati sprava Gaspee stala odniyeyu z podij sho prizveli do Amerikanskoyi revolyuciyi 4 travnya 1776 Rod Ajlend pershim z Trinadcyati kolonij progolosiv nezalezhnist vid Velikoyi Britaniyi odnak stav ostannim z nih yaki pidpisali Konstituciyu SShA Div takozhBritanska Amerika Vijna za nezalezhnist SShALiteraturaArnold Semyuel Grin 1859 Istoriya shtatu Rod Ajlend i plantacij Providens tom 1 1636 1700 Applewood Books ISBN 9781429022774 Kedi Dzhon Hatchins 1936 Mezhi Rod Ajlenda 1636 1936 Rhode Island Tercentary Commission Dzhejms Sidnej V 1975 Kolonialnij Rod Ajlend Istoriya Lepri Bendzhamin 1979 Kolonialnij Massachusets istoriya Millwood NY KTO Press ISBN 978 0 527 18714 9 OCLC 248194957 Lavdzhoj Devid 1987 Slavna revolyuciya v Americi Middletown CT Wesleyan University Press ISBN 978 0 8195 6177 0 OCLC 14212813