ρ Кассіопеї (ρ Cas) — жовтий гіпергігант у сузір'ї Кассіопеї. Одна з найяскравіших зір у нашій Галактиці.
Location of Rho Cassiopeiae.png | |
Дані спостереження Епоха J2000.0 | |
---|---|
Сузір’я | Кассіопея |
Пряме піднесення | 23h 54m 23.0s |
Схилення | +57° 29′ 58″ |
Видима зоряна величина (V) | +4,54 – +6,2 |
Характеристики | |
Спектральний клас | G0 |
Показник кольору (B−V) | 1,20 |
Показник кольору (U−B) | 1,12
|
Астрометрія | |
Променева швидкість (Rv) | −17 км/c |
Власний рух (μ) | Пр.сх.: 1 мас/р Схил.: −10,2 мас/р |
Паралакс (π) | 0.028 ± 0.58 мас |
Відстань | 13 500 св. р. (4 150 пк) |
Абсолютна зоряна величина (MV) | −9,5 |
Фізичні характеристики | |
Маса | 40 M☉ |
Радіус | 450 R☉ |
Світність | 550 000 L☉ |
Ефективна температура | 7300 K |
Як жовтий гіпергігант, ρ Кассіопеї належить до одного з найрідкісніших типів зір. Утім, у сузір'ї Кассіопеї є ще одна подібна зоря — V509 Кассіопеї. Відстань від Землі оцінюється від 11 700 до 15 300 світлових років (3,6 до 4,7 тис. парсек). Світність ρ Кассіопеї оцінюється в 550 000 разів вищою, ніж у Сонця. Розрахункове значення абсолютної зоряної величини (–9,5M) робить її однією з найяскравіших зір, відомих науці. Діаметр зорі в 450 разів більший сонячного, що приблизно дорівнює 630 млн кілометрів. ρ Кассіопеї класифікують як нерегулярну або напівправильну змінну, і, здається, вона має кілька періодів: 820, 350, 510, 645 днів.
У ρ Кассіопеї було зареєстровано найпотужніший викид речовини зорі за всю історію спостережень[]. Орієнтовно, протягом двохсот днів зоря скидала по п'ятдесят земних мас щодня; загалом вона позбулася речовини, масою приблизно п'ять відсотків маси Сонця, або близько однієї тисячної маси самої ρ Кассіопеї. Подібні надпотужні викиди, ймовірно, можуть служити поясненням однією з інтригуючих загадок, що хвилює астрономів, — чому не спостерігається зір зі світністю, яка перевищує світність Сонця більш ніж у мільйон разів? Цілком можливо, що саме викиди речовини є тим самим механізмом, який обмежує світність.
У 2003 році група астрономів, що працювала на телескопі Гершеля, опублікувала повідомлення для преси[], у якому припускалося, що ρ Кассіопеї є одним із кандидатів на спалах наднової (серед інших відомих кандидатів — α Оріона — Бетельгейзе). Приводом послужило коливання зоряної величини у 2000 році, яке супроводжувалося викидом великої кількості речовин із поверхні зорі.
Див. також
Джерела
- Jim Kaler. . Архів оригіналу за 31 жовтня 2015. Процитовано 24 травня 2019.(англ.)
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
r Kassiopeyi r Cas zhovtij gipergigant u suzir yi Kassiopeyi Odna z najyaskravishih zir u nashij Galaktici r Kassiopeyi Location of Rho Cassiopeiae png Dani sposterezhennya Epoha J2000 0 Suzir ya Kassiopeya Pryame pidnesennya 23h 54m 23 0s Shilennya 57 29 58 Vidima zoryana velichina V 4 54 6 2 Harakteristiki Spektralnij klas G0 Pokaznik koloru B V 1 20 Pokaznik koloru U B 1 12 Astrometriya Promeneva shvidkist Rv 17 km c Vlasnij ruh m Pr sh 1 mas r Shil 10 2 mas r Paralaks p 0 028 0 58 mas Vidstan 13 500 sv r 4 150 pk Absolyutna zoryana velichina MV 9 5 Fizichni harakteristiki Masa 40 M Radius 450 R Svitnist 550 000 L Efektivna temperatura 7300 K Yak zhovtij gipergigant r Kassiopeyi nalezhit do odnogo z najridkisnishih tipiv zir Utim u suzir yi Kassiopeyi ye she odna podibna zorya V509 Kassiopeyi Vidstan vid Zemli ocinyuyetsya vid 11 700 do 15 300 svitlovih rokiv 3 6 do 4 7 tis parsek Svitnist r Kassiopeyi ocinyuyetsya v 550 000 raziv vishoyu nizh u Soncya Rozrahunkove znachennya absolyutnoyi zoryanoyi velichini 9 5M robit yiyi odniyeyu z najyaskravishih zir vidomih nauci Diametr zori v 450 raziv bilshij sonyachnogo sho priblizno dorivnyuye 630 mln kilometriv r Kassiopeyi klasifikuyut yak neregulyarnu abo napivpravilnu zminnu i zdayetsya vona maye kilka periodiv 820 350 510 645 dniv U r Kassiopeyi bulo zareyestrovano najpotuzhnishij vikid rechovini zori za vsyu istoriyu sposterezhen dzherelo Oriyentovno protyagom dvohsot dniv zorya skidala po p yatdesyat zemnih mas shodnya zagalom vona pozbulasya rechovini masoyu priblizno p yat vidsotkiv masi Soncya abo blizko odniyeyi tisyachnoyi masi samoyi r Kassiopeyi Podibni nadpotuzhni vikidi jmovirno mozhut sluzhiti poyasnennyam odniyeyu z intriguyuchih zagadok sho hvilyuye astronomiv chomu ne sposterigayetsya zir zi svitnistyu yaka perevishuye svitnist Soncya bilsh nizh u miljon raziv Cilkom mozhlivo sho same vikidi rechovini ye tim samim mehanizmom yakij obmezhuye svitnist U 2003 roci grupa astronomiv sho pracyuvala na teleskopi Gershelya opublikuvala povidomlennya dlya presi dzherelo u yakomu pripuskalosya sho r Kassiopeyi ye odnim iz kandidativ na spalah nadnovoyi sered inshih vidomih kandidativ a Oriona Betelgejze Privodom posluzhilo kolivannya zoryanoyi velichini u 2000 roci yake suprovodzhuvalosya vikidom velikoyi kilkosti rechovin iz poverhni zori Div takozhSpisok zirok suzir ya KassiopeyiDzherelaJim Kaler Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2015 Procitovano 24 travnya 2019 angl Ce nezavershena stattya z astronomiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi