Римсько-карфагенські угоди — комплекс міжнародних договорів між Римською республікою та Карфагенською державою, створені між 509 і 201 роками до н. е. Загалом було 8 угод, які хронологічно поділяють по 4 —з 509 до 279 року до н. е. і 241 до 201 року до н. е., що відповідає політичним угодам до протистояння Риму і Карфагену та під час такого відповідно.
Перша угода
Відповідно до давньогрецького історика Полібія її було укладено за часів консулату Луція Юнія Брута і Марка Горація Пульвілла. Втім історики Тит Лівій, Орозій, Діодор Сицилійський відносять першу угоду до 348 року до н. е.
Разом з тим сам Полібій зазначає, що особисто бачив цей договір, що було складено на мідних дошках, які зберігалися ерарії (державній скарбниці) еділів біля храму Юпітера Капітолійського. Текст було записано на архаїчній латині, тому Полібій для перекладу залучив знавців. При цьому історик зазначав, що вже в його час більшість карфагенян і римлян не знали про цю угоду.
Чинником укладання угоди було утворення республіки в Римі та боротьба проти спроби поваленого царя Тарквінія II повернути владу. При цьому він спирався на етрусків та греків Італії. Водночас Карфаген протистояв грекам Сицилії та Італії.
Карфаген визнав законними республіканські магістрати. Разом з тим розділено сфери впливу: римляни не мали право запливати за Чудовий мис (до Карфагенської затоки), проникати до Біссатиди і Малого Сирту, римські купці могли діяти в Сардинії та Африці лише за присутності карфагенського уповноваженого, на Сицилії встановлювалися рівні права, карфагенянам заборонялося вести будівництво в Лаціумі. Втім головним була військова взаємодія проти греків та етрусків.
Друга угода
Загалом дублювала угоду 509 року до н. е. (серед підписантів додалися Утіка і Тир), але римляни вже не могли торгувати в африканських володіннях, окрім як в Утіці та Карфагені. Крім того, обмежувалося проникнення римлян на Піренейський півострів, Сардинію. Остання остаточно визнавалася карфагенською. Карфагенські купці отримали право торгівлі в Римі.
Цей договір був більш вигідний Карфагену, оскільки сприяв монополізації торгівлі в значні частині Західного Середземномор'я. Разом з тим залишилися пункти щодо вільної торгівлі римлян на Сицилії.
343 року до н. е. цю угоду було підтверджено під час прибуття карфагенських посланців до Риму під час консулату Авла Корнелія Косси Арвіни, який успішно воював проти самнітів. Разом з тим Карфаген стикнувся з невдачами на Сицилії у війні проти Тімолеонта. Тому потребував підтвердження союзу проти греків. Разом з тим цю домовленість 343 року до н. е. деякі дослідники розглядають як третю римсько-карфагенську угоду.
Третя года
Наприкінці IV ст. до н. е. Римська республіка підкорила центральну та більшу частину південної Італії. В свою чергу Карфаген вів запеклу війну з Агафоклом, тираном Сиракуз, що 311 року висадився в Африці. 310 року до н. е. проти Карфагену виступила республіка Кирена. Водночас 306 року до н. е. Рим уклав договір з Родосом щодо умов мореплавства та торгівлі.
Основні відомості щодо цієї угоди містяться в історика Філіна Акрагантського. Разом з тим Полібій про нього не згадують. Сучасні дослідники вважають, що угода 306 року до н. е. усною або поверх неї згодом було вибито текст нової угоди.
Головним доповненням угоди 306 року до н. е. було те, що Рим визнавав Сицилію і Корсику сферою впливу Карфагену, а Італія стала вважатися римською.
Це дозволило Римській республіці продовжувати наступ на південь, а Карфагену спокійно боротися з Агафоклом. 303 року до н. е. Рим уклав з Тарентом угоду щодо розподілу сфер мореплавства в Іонічному морі. 290 року до н. е. карфагеняни не підтримали антиримські повстання етрусків та самнітів, що дозволило римлянам закріпити владу в Італії.
Четверта угода
З 282 року до н. е. Римська республіка вступила у конфлікт з Тарентом. 280 року до н. е. останній звернувся за допомогою до Пірра, царя Епіру. Останній протягом 280—279 років до н. е. завдав низки поразок Риму.
Водночас Карфаген вів успішну війну проти Сиракуз, намагаючись повністю підкорити Сицилію. На запрошення сиракузян Пірр 279 року до н. е. висадився на острові, завдавши поразок карфагенському війську, яке втратило усі володіння, окрім лілібею.
За цих умов між Карфагеном і Римом було укладено новий договір (наприкінці 279 або напочатку 278 року до н. е.). Він підтверджував умовив попередніх, а також додатково передбачав спільні дії проти Пірра. При цьому Сицилія остаточно визнавалася сферою карафагенян, куди римляни не мали права відправляти війська, а землі Таренту — римською сферою. Також тимчасово призупиняв торгівельні обмеження угоди 306 року до н. е.
276 року до н. е. Пірр залишив Сицилію, а 275 року до н. е. після битві біля Маневенту полишив тарентських союзників, повернувшись на Балкани.
П'ята угода
Зникнення загрози з боку Пірра невпинно наближало Карфаген і Рим до відкриого конфлікту. На Сицилії карфагеняни вступили в союз з Гієроном II, тираном Сиракуз, проти мамертинців, які захопили північний схід острова. Водночас карфагенський флот 272 року до н. е. увійшов у води Таренту, який перебував в облозі римських легіонів, що римляни розглядали як порушення угоди 279 року до н. е.
264 року до н. е. Рим виступив на боці мамертинців, висадивши війська на Сицилії. Це було порушення угоди 279 року до н. е. і початком Першої Пунічної війни.
Тривалий характер війни став призводити до ослаблення Карфагену. До цього додалися успіхи римлян в Африці. 256 року до н. е. карфагеняни спробували укласти мирний договір з консулом Марком Атілієм Регулом, але надмірні та жорстокі умови, запропоновані ним було відкинуто.
Війна завершилася лише 241 року до н. е., коли Гай Лутацій Катул розуміючи неможливітсь продовження війни уклав угоду з Гамількаром Баркою. За умовами угоди Карфагеняни відмовлялися від Сицилії на користь Риму, сплачували по 18 динаріїв за кожного вояка, що перебував на острові, Карфагеном сплачувалася контрибуція у розмірі 2200 евбейських талантів з розрахунком протягом 20 років. Ця угода викликала невдоволення у Римі. Для з'ясування обставин на Сицилію спорядили сенатську комісію, яка повинна була також укласти вигіднішу угоду. Втім на місці сенатори зрозуміли, що лише складні обставини змусили Гая Лутація укласти такий договір. Лише сума контрибуції була збільшено до 3200 талантів з розрахунком протягом 10 років.
Шоста угода
Невдовзі після завершення війни з Римом Карфагенська держава опинилася в фінансовій скруті. До цього додалися зобов'язання найманцям сплатити чималі кошти. Намагання зекономити та непродумана політика призвели 240 року до н. е. до потужного повстання, до якого долучилися лівійци та нумідійци.
Деякий час Рим спостерігав, навіть дозволив своєму союзникові Гієрону II, царю Сиракуз, відправити харчі до Карфагену. Успіхи останнього з придушення повстання 238 року до н. е. призвели до втручання Риму, війська якого висадилися на Сардинії, де також відбувалося повстання найманців. Карфаген, що ледве здолав, повсталих в Африці, не мав змоги протистояти Римові.
За новою угодою — 237 року до н. е. — Карфаген поступався Сардинією і Корсикою на користь Римської республіки та зобов'язався сплатити додатково 1200 талантів.
Сьома угода
Гамількар Барка очолив партію, що бажала реваншу у протистоянні з Римом. Для відновлення фінансів та створення потужної військової бази було обрано Піренейський півострів. З 237 року до н. е. почалися війни з підкорення іберійських племен. 229 року до н. е. після загибелі Гамількара його справу продовжив зять Гасдрубал.
Розширення володінь карфагенян стали загрожувати землям Массилії, союзника Риму, яка мала володіння на Піренеях. Тому 226 року до н. е. було укладено угоду, якою карфагенські володіння мали обмежуватися річкою Ебро.
Восьма угода
Розширення карфагенських володінь на Піренеях, наміри Ганнібала Барки щодо реваншу. Водночас розуміння частиною римського сенату неминучості нового протистояння стали причиною Другої Пунічної війни. Кожна зі сторін звинуватила одна одну в порушенні угоди 226 року до н. е. На думку карфагенського уряд Рим порушив угоду, уклавши союз з Сагунтом, розташованим на південь від річки Ебро, тобто в карфагенській сфері. Римляни в свою чергу вважали Сагунт поза межами будь-якого впливу. 219 року до н. е. Ганнібал напав на Сагунт, що спричинило відкритий конфлікт і початок війни 218 року до н. е.
Незважаючи на попередні успіхи в Італії, зрештою карфгаеняни зазнали поразок на піренеях, Сицилії і Сардинії. Зрештою Ганнібал вимушений був залишити Італію. У вирішальній битві біля Зами 201 року до н. е. карфагенське військо було переможено.
Карфагеняни мусили тепер прийняти римські умови миру. Вони зреклися всіх своїх володінь поза Африкою, отже, також Іспанії, видали римлянам свій флот (окрім 10 кораблів) і зобов'язалися заплатити 10000 талантів контрибуції і не вести бойових дій без дозволу римського сенату. Масинісса, цар нумідії, дістав титул римського союзника і зобов'язався стежити за Карфагеном.
Джерела
Liberati A. M. & Bourbon F., Roma antica: storia di una civiltà che conquistò il mondo, Vercelli, White star, 1996.
- Werner Huss, Cartagine, Bologna, Il Mulino, 1999.
- Serrati, John. «Neptune's Altars: The Treaties between Rome and Carthage». Classical Quarterly 56.1 (2006): 113—134
- Goldsworthy Adrian, Storia completa dell'esercito romano, Logos, 2007, .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rimsko karfagenski ugodi kompleks mizhnarodnih dogovoriv mizh Rimskoyu respublikoyu ta Karfagenskoyu derzhavoyu stvoreni mizh 509 i 201 rokami do n e Zagalom bulo 8 ugod yaki hronologichno podilyayut po 4 z 509 do 279 roku do n e i 241 do 201 roku do n e sho vidpovidaye politichnim ugodam do protistoyannya Rimu i Karfagenu ta pid chas takogo vidpovidno Persha ugodaDokladnishe Podil sfer vplivu mizh Rimom i Karfagenom vidpovidno do ugodi 509 roku do n e Vidpovidno do davnogreckogo istorika Polibiya yiyi bulo ukladeno za chasiv konsulatu Luciya Yuniya Bruta i Marka Goraciya Pulvilla Vtim istoriki Tit Livij Orozij Diodor Sicilijskij vidnosyat pershu ugodu do 348 roku do n e Razom z tim sam Polibij zaznachaye sho osobisto bachiv cej dogovir sho bulo skladeno na midnih doshkah yaki zberigalisya erariyi derzhavnij skarbnici ediliv bilya hramu Yupitera Kapitolijskogo Tekst bulo zapisano na arhayichnij latini tomu Polibij dlya perekladu zaluchiv znavciv Pri comu istorik zaznachav sho vzhe v jogo chas bilshist karfagenyan i rimlyan ne znali pro cyu ugodu Chinnikom ukladannya ugodi bulo utvorennya respubliki v Rimi ta borotba proti sprobi povalenogo carya Tarkviniya II povernuti vladu Pri comu vin spiravsya na etruskiv ta grekiv Italiyi Vodnochas Karfagen protistoyav grekam Siciliyi ta Italiyi Karfagen viznav zakonnimi respublikanski magistrati Razom z tim rozdileno sferi vplivu rimlyani ne mali pravo zaplivati za Chudovij mis do Karfagenskoyi zatoki pronikati do Bissatidi i Malogo Sirtu rimski kupci mogli diyati v Sardiniyi ta Africi lishe za prisutnosti karfagenskogo upovnovazhenogo na Siciliyi vstanovlyuvalisya rivni prava karfagenyanam zaboronyalosya vesti budivnictvo v Laciumi Vtim golovnim bula vijskova vzayemodiya proti grekiv ta etruskiv Druga ugodaDokladnishe Zagalom dublyuvala ugodu 509 roku do n e sered pidpisantiv dodalisya Utika i Tir ale rimlyani vzhe ne mogli torguvati v afrikanskih volodinnyah okrim yak v Utici ta Karfageni Krim togo obmezhuvalosya proniknennya rimlyan na Pirenejskij pivostriv Sardiniyu Ostannya ostatochno viznavalasya karfagenskoyu Karfagenski kupci otrimali pravo torgivli v Rimi Cej dogovir buv bilsh vigidnij Karfagenu oskilki spriyav monopolizaciyi torgivli v znachni chastini Zahidnogo Seredzemnomor ya Razom z tim zalishilisya punkti shodo vilnoyi torgivli rimlyan na Siciliyi 343 roku do n e cyu ugodu bulo pidtverdzheno pid chas pributtya karfagenskih poslanciv do Rimu pid chas konsulatu Avla Korneliya Kossi Arvini yakij uspishno voyuvav proti samnitiv Razom z tim Karfagen stiknuvsya z nevdachami na Siciliyi u vijni proti Timoleonta Tomu potrebuvav pidtverdzhennya soyuzu proti grekiv Razom z tim cyu domovlenist 343 roku do n e deyaki doslidniki rozglyadayut yak tretyu rimsko karfagensku ugodu Tretya godaDokladnishe Naprikinci IV st do n e Rimska respublika pidkorila centralnu ta bilshu chastinu pivdennoyi Italiyi V svoyu chergu Karfagen viv zapeklu vijnu z Agafoklom tiranom Sirakuz sho 311 roku visadivsya v Africi 310 roku do n e proti Karfagenu vistupila respublika Kirena Vodnochas 306 roku do n e Rim uklav dogovir z Rodosom shodo umov moreplavstva ta torgivli Osnovni vidomosti shodo ciyeyi ugodi mistyatsya v istorika Filina Akragantskogo Razom z tim Polibij pro nogo ne zgaduyut Suchasni doslidniki vvazhayut sho ugoda 306 roku do n e usnoyu abo poverh neyi zgodom bulo vibito tekst novoyi ugodi Sferi vplivu za ugodoyu 306 roku do n e Golovnim dopovnennyam ugodi 306 roku do n e bulo te sho Rim viznavav Siciliyu i Korsiku sferoyu vplivu Karfagenu a Italiya stala vvazhatisya rimskoyu Ce dozvolilo Rimskij respublici prodovzhuvati nastup na pivden a Karfagenu spokijno borotisya z Agafoklom 303 roku do n e Rim uklav z Tarentom ugodu shodo rozpodilu sfer moreplavstva v Ionichnomu mori 290 roku do n e karfagenyani ne pidtrimali antirimski povstannya etruskiv ta samnitiv sho dozvolilo rimlyanam zakripiti vladu v Italiyi Chetverta ugodaDokladnishe Z 282 roku do n e Rimska respublika vstupila u konflikt z Tarentom 280 roku do n e ostannij zvernuvsya za dopomogoyu do Pirra carya Epiru Ostannij protyagom 280 279 rokiv do n e zavdav nizki porazok Rimu Vodnochas Karfagen viv uspishnu vijnu proti Sirakuz namagayuchis povnistyu pidkoriti Siciliyu Na zaproshennya sirakuzyan Pirr 279 roku do n e visadivsya na ostrovi zavdavshi porazok karfagenskomu vijsku yake vtratilo usi volodinnya okrim lilibeyu Kordoni za umovami ugodi 279 do n e Za cih umov mizh Karfagenom i Rimom bulo ukladeno novij dogovir naprikinci 279 abo napochatku 278 roku do n e Vin pidtverdzhuvav umoviv poperednih a takozh dodatkovo peredbachav spilni diyi proti Pirra Pri comu Siciliya ostatochno viznavalasya sferoyu karafagenyan kudi rimlyani ne mali prava vidpravlyati vijska a zemli Tarentu rimskoyu sferoyu Takozh timchasovo prizupinyav torgivelni obmezhennya ugodi 306 roku do n e 276 roku do n e Pirr zalishiv Siciliyu a 275 roku do n e pislya bitvi bilya Maneventu polishiv tarentskih soyuznikiv povernuvshis na Balkani P yata ugodaDokladnishe Zniknennya zagrozi z boku Pirra nevpinno nablizhalo Karfagen i Rim do vidkriogo konfliktu Na Siciliyi karfagenyani vstupili v soyuz z Giyeronom II tiranom Sirakuz proti mamertinciv yaki zahopili pivnichnij shid ostrova Vodnochas karfagenskij flot 272 roku do n e uvijshov u vodi Tarentu yakij perebuvav v oblozi rimskih legioniv sho rimlyani rozglyadali yak porushennya ugodi 279 roku do n e 264 roku do n e Rim vistupiv na boci mamertinciv visadivshi vijska na Siciliyi Ce bulo porushennya ugodi 279 roku do n e i pochatkom Pershoyi Punichnoyi vijni Trivalij harakter vijni stav prizvoditi do oslablennya Karfagenu Do cogo dodalisya uspihi rimlyan v Africi 256 roku do n e karfagenyani sprobuvali uklasti mirnij dogovir z konsulom Markom Atiliyem Regulom ale nadmirni ta zhorstoki umovi zaproponovani nim bulo vidkinuto Vijna zavershilasya lishe 241 roku do n e koli Gaj Lutacij Katul rozumiyuchi nemozhlivits prodovzhennya vijni uklav ugodu z Gamilkarom Barkoyu Za umovami ugodi Karfagenyani vidmovlyalisya vid Siciliyi na korist Rimu splachuvali po 18 dinariyiv za kozhnogo voyaka sho perebuvav na ostrovi Karfagenom splachuvalasya kontribuciya u rozmiri 2200 evbejskih talantiv z rozrahunkom protyagom 20 rokiv Cya ugoda viklikala nevdovolennya u Rimi Dlya z yasuvannya obstavin na Siciliyu sporyadili senatsku komisiyu yaka povinna bula takozh uklasti vigidnishu ugodu Vtim na misci senatori zrozumili sho lishe skladni obstavini zmusili Gaya Lutaciya uklasti takij dogovir Lishe suma kontribuciyi bula zbilsheno do 3200 talantiv z rozrahunkom protyagom 10 rokiv Shosta ugodaDokladnishe Kordoni za umovoyu ugodi 237 roku do n e Nevdovzi pislya zavershennya vijni z Rimom Karfagenska derzhava opinilasya v finansovij skruti Do cogo dodalisya zobov yazannya najmancyam splatiti chimali koshti Namagannya zekonomiti ta neprodumana politika prizveli 240 roku do n e do potuzhnogo povstannya do yakogo doluchilisya livijci ta numidijci Deyakij chas Rim sposterigav navit dozvoliv svoyemu soyuznikovi Giyeronu II caryu Sirakuz vidpraviti harchi do Karfagenu Uspihi ostannogo z pridushennya povstannya 238 roku do n e prizveli do vtruchannya Rimu vijska yakogo visadilisya na Sardiniyi de takozh vidbuvalosya povstannya najmanciv Karfagen sho ledve zdolav povstalih v Africi ne mav zmogi protistoyati Rimovi Za novoyu ugodoyu 237 roku do n e Karfagen postupavsya Sardiniyeyu i Korsikoyu na korist Rimskoyi respubliki ta zobov yazavsya splatiti dodatkovo 1200 talantiv Soma ugodaDokladnishe Kordoni za ugodoyu 226 roku do n e Gamilkar Barka ocholiv partiyu sho bazhala revanshu u protistoyanni z Rimom Dlya vidnovlennya finansiv ta stvorennya potuzhnoyi vijskovoyi bazi bulo obrano Pirenejskij pivostriv Z 237 roku do n e pochalisya vijni z pidkorennya iberijskih plemen 229 roku do n e pislya zagibeli Gamilkara jogo spravu prodovzhiv zyat Gasdrubal Rozshirennya volodin karfagenyan stali zagrozhuvati zemlyam Massiliyi soyuznika Rimu yaka mala volodinnya na Pireneyah Tomu 226 roku do n e bulo ukladeno ugodu yakoyu karfagenski volodinnya mali obmezhuvatisya richkoyu Ebro Vosma ugodaDokladnishe Rozshirennya karfagenskih volodin na Pireneyah namiri Gannibala Barki shodo revanshu Vodnochas rozuminnya chastinoyu rimskogo senatu neminuchosti novogo protistoyannya stali prichinoyu Drugoyi Punichnoyi vijni Kozhna zi storin zvinuvatila odna odnu v porushenni ugodi 226 roku do n e Na dumku karfagenskogo uryad Rim porushiv ugodu uklavshi soyuz z Saguntom roztashovanim na pivden vid richki Ebro tobto v karfagenskij sferi Rimlyani v svoyu chergu vvazhali Sagunt poza mezhami bud yakogo vplivu 219 roku do n e Gannibal napav na Sagunt sho sprichinilo vidkritij konflikt i pochatok vijni 218 roku do n e Nezvazhayuchi na poperedni uspihi v Italiyi zreshtoyu karfgaenyani zaznali porazok na pireneyah Siciliyi i Sardiniyi Zreshtoyu Gannibal vimushenij buv zalishiti Italiyu U virishalnij bitvi bilya Zami 201 roku do n e karfagenske vijsko bulo peremozheno Kordoni za umovami dogovoru 201 roku do n e Karfagenyani musili teper prijnyati rimski umovi miru Voni zreklisya vsih svoyih volodin poza Afrikoyu otzhe takozh Ispaniyi vidali rimlyanam svij flot okrim 10 korabliv i zobov yazalisya zaplatiti 10000 talantiv kontribuciyi i ne vesti bojovih dij bez dozvolu rimskogo senatu Masinissa car numidiyi distav titul rimskogo soyuznika i zobov yazavsya stezhiti za Karfagenom DzherelaLiberati A M amp Bourbon F Roma antica storia di una civilta che conquisto il mondo Vercelli White star 1996 Werner Huss Cartagine Bologna Il Mulino 1999 Serrati John Neptune s Altars The Treaties between Rome and Carthage Classical Quarterly 56 1 2006 113 134 Goldsworthy Adrian Storia completa dell esercito romano Logos 2007 ISBN 978 88 7940 306 1