Тімолео́нт (411—335 роки до н. е.), також Тімолеон — правитель Сіракуз та східної Сицилії з 344 до 337 року до н. е.
Тімолеонт | |
---|---|
дав.-гр. Τιμολέων | |
Народився | 411 до н. е. Стародавній Коринф, d, Коринфія, Пелопоннес, Греція |
Помер | 337 до н. е. Сиракуза, Стародавній Рим |
Діяльність | політик, військовослужбовець |
Знання мов | давньогрецька |
Учасник | d, d і d |
Посада | стратег |
Військове звання | стратег |
Брати, сестри | d |
|
Шлях до влади
Тімоленот народився у Коринфі, був відомий та шанованим громадянином, якого також поважали за військові здібності. Особливих даних про його життя та діяльність до 345 року до н. е. практично немає.
З початком громадянської боротьби у Сіракузах, протиборства з Діонісієм Молодшим до Коринфу звернулися частина сіракузян за допомогою проти тирана. Керівництво Коринфу спрямувало Тімолеона з військом на 10 суден до Сицилії. Водночас скориставшись із ситуації висадилися також карфагеняни. Їх спільником став Гікет, тиран міста Леонтіни. Гікет домовився з карфагенськими полководцями, що ті перехоплять Тімолеонта у протоці Мессани, а він сам захопить Сіракузи.
Справді у 345 році до н. е. Гікет раптовим ударом зміг розбити Діонісія Молодшого, але заволодів він лише суходільною частиною міста, але на Ортігії все ще тримався Діонісій Молодший. Намагання карфагенського флоту не пропустити та захопити Тімолеонта поблизу Регія скінчилася невдачею. Тімолеонт змусив флот Карфагена відступити, а сам висадився поблизу Тавроменія, тиран якого Андромах перейшов на його бік. Вирішальна битва між Гікетом та Тімолеонтом відбулася біля міста Адранона, що південно-західніше Етни, в якій коринфянин здобув повну перемогу.
Після цього успіху Тімолеонт швидко захопив Сіракузи (344 рік до н. е.), а незабаром Діонісій Молодший здався на Ортігії.
Правитель Сіракуз
Становище Тімолеонта все ще залишалося хитким. Гікет вирішив взяти реванш, для чого запросив карфагенського полководця Магона. Той з 150 суднами намагався прорватися у Велику гавань Сіракуз, але невдало. Об'єднані сили Гікета та Магона зустріли Тімолеоната на суходолі під Катаною, де зазнали нищівної поразки. Після цього почалися чвари між Гікетом та Магоном, останній незабаром залишив острів. Гікет вимушений був відмовиться від спроб захопити Сіракузи. У 344 році до н. е. Тімолеонт зайняв Мессану.
У Сіракузах Тімолеонт наказав знищити фортецю на острові Ортігія та будинки колишніх тиранів. Ввів також конституцію, яка мала як демократичні, так і олігархічні риси.
Конституція Тімолеонта
На верховну посаду обирався жрець (амфіпол) Зевса Олімпійського (з трьох родів). Він отримував посаду епоніма, яка була лише номінально головною, великої політичної ваги не мала.
Тімолеонт повернув 5000 вигнанців з Італії та інших міст Сицилії. З Еллади він запросив, а незабаром й розселив на старій площі Сіракуз 40 тисяч поселенців, а у приєднаній до поліса області Агірон ще 10 тисяч.
Подальше протистояння
Після цього Тімолеонт почав боротися проти інших тиранів острова. Тімолеонт розбив і відправив у вигнання тирана Енгія та Аполлонії Лептіна, завоював область Ентелу, що належала Карфагену. В цілому Тімолеонт розумів, що боротьба з карфагенянами попереду. Для успішного протистояння ворогу він 341 році до н. е. створив військовий союз (симмахію) підкорених та союзних йому міст, а також тирани Андромах з Тавроменія й Мамерк з Катани. Навіть давній ворог Тімолеонта Гікет з Леонтін зголосився підтримати симмахію.
339 до н. е. розпочалася війна Карфагена із сицилійськими греками. Об'єднані грецькі сили на чолі із Тімолеонтом розбили карфагенян на річці Криміс. Після цього Тімолеонт вирішив ліквідувати залишки тиранії на острові. Зважаючи на такі дії, Гікет та Мамерк у 338 році до н. е. об'єдналися в союз проти Сіракуз. Спочатку бойові дії тиранів проти Тімолеонта були вдалими. Мамерк зміг розбити один із загонів сіракузян під Мессаною. В цей час Тімолеонт взяв в облогу містечко Калаврію. Скориставшись цим Гікет вдерся до сіракузької області, але швидко повернувшийся Тімолеонт розбив його на річці Дамірій. Після цього найманці видали Гікета та його сина Евполема Тімолеону, який наказ тих стратити. Незабаром був розбитий й Мамерк, який вимушений був шукати у Південній Італії підтримки. На час його відсутності гарнізон та громадяни здали Катану Тімолеонту (338 рік до н. е.). В свою чергу Мамерк почав шукати допомоги у тирана Мессани Гіппона. Все виявилося марним. Як тільки Тімолеонт з'явився під стінами міста, Гіппон та Мамерк були вбиті власними військами, які потім здали Мессану Тімолеонту.
Водночас Тімолеонт захопив міста та , де відсторонив від влади тиранів Нікодема та Аполлоніада відповідно. Єдиним тираном залишився Андромах з Тавроменії. Після цього у 337 році до н. е. Тімолеонт відмовився від влади й останні два роки свого життя прожив самотнім життям.
Примітки
- Любкер Ф. Timoleon // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1393–1394.
- Тимолеон // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1901. — Т. XXXIII. — С. 185.
- А. Пр. Тимофан // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1901. — Т. XXXIII. — С. 189.
- Корнелій Непот, 2021, с. 135.
- Корнелій Непот, 2021, с. 137.
Джерела
- Корнелій Непот. Життєписи видатних античних полководців / Пер. з латини, упоряд., прим., словн. імен, назв, термінів та підбір іл. Володимира Литвинова. — Київ : Прометей, 2021. — 248 с. — .
- M. Cary, Tebe, in «Storia del mondo antico», vol. V, 1999, pp. 90-118
- R. Hackforth, La Sicilia dal 367 al 330 a.C., in «Storia del mondo antico», vol. V, 1999, pp. 248—278
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Timoleo nt 411 335 roki do n e takozh Timoleon pravitel Sirakuz ta shidnoyi Siciliyi z 344 do 337 roku do n e Timoleontdav gr TimolewnNarodivsya411 do n e Starodavnij Korinf d Korinfiya Peloponnes GreciyaPomer337 do n e Sirakuza Starodavnij RimDiyalnistpolitik vijskovosluzhbovecZnannya movdavnogreckaUchasnikd d i dPosadastrategVijskove zvannyastrategBrati sestrid Mediafajli u Vikishovishi Timoleont portret iz Promptuarii Iconum Insigniorum Shlyah do vladiSiciliya IV st do n e Timolenot narodivsya u Korinfi buv vidomij ta shanovanim gromadyaninom yakogo takozh povazhali za vijskovi zdibnosti Osoblivih danih pro jogo zhittya ta diyalnist do 345 roku do n e praktichno nemaye Z pochatkom gromadyanskoyi borotbi u Sirakuzah protiborstva z Dionisiyem Molodshim do Korinfu zvernulisya chastina sirakuzyan za dopomogoyu proti tirana Kerivnictvo Korinfu spryamuvalo Timoleona z vijskom na 10 suden do Siciliyi Vodnochas skoristavshis iz situaciyi visadilisya takozh karfagenyani Yih spilnikom stav Giket tiran mista Leontini Giket domovivsya z karfagenskimi polkovodcyami sho ti perehoplyat Timoleonta u protoci Messani a vin sam zahopit Sirakuzi Spravdi u 345 roci do n e Giket raptovim udarom zmig rozbiti Dionisiya Molodshogo ale zavolodiv vin lishe suhodilnoyu chastinoyu mista ale na Ortigiyi vse she trimavsya Dionisij Molodshij Namagannya karfagenskogo flotu ne propustiti ta zahopiti Timoleonta poblizu Regiya skinchilasya nevdacheyu Timoleont zmusiv flot Karfagena vidstupiti a sam visadivsya poblizu Tavromeniya tiran yakogo Andromah perejshov na jogo bik Virishalna bitva mizh Giketom ta Timoleontom vidbulasya bilya mista Adranona sho pivdenno zahidnishe Etni v yakij korinfyanin zdobuv povnu peremogu Pislya cogo uspihu Timoleont shvidko zahopiv Sirakuzi 344 rik do n e a nezabarom Dionisij Molodshij zdavsya na Ortigiyi Pravitel SirakuzStanovishe Timoleonta vse she zalishalosya hitkim Giket virishiv vzyati revansh dlya chogo zaprosiv karfagenskogo polkovodcya Magona Toj z 150 sudnami namagavsya prorvatisya u Veliku gavan Sirakuz ale nevdalo Ob yednani sili Giketa ta Magona zustrili Timoleonata na suhodoli pid Katanoyu de zaznali nishivnoyi porazki Pislya cogo pochalisya chvari mizh Giketom ta Magonom ostannij nezabarom zalishiv ostriv Giket vimushenij buv vidmovitsya vid sprob zahopiti Sirakuzi U 344 roci do n e Timoleont zajnyav Messanu U Sirakuzah Timoleont nakazav znishiti fortecyu na ostrovi Ortigiya ta budinki kolishnih tiraniv Vviv takozh konstituciyu yaka mala yak demokratichni tak i oligarhichni risi Konstituciya Timoleonta Na verhovnu posadu obiravsya zhrec amfipol Zevsa Olimpijskogo z troh rodiv Vin otrimuvav posadu eponima yaka bula lishe nominalno golovnoyu velikoyi politichnoyi vagi ne mala Timoleont povernuv 5000 vignanciv z Italiyi ta inshih mist Siciliyi Z Elladi vin zaprosiv a nezabarom j rozseliv na starij ploshi Sirakuz 40 tisyach poselenciv a u priyednanij do polisa oblasti Agiron she 10 tisyach Podalshe protistoyannya Pislya cogo Timoleont pochav borotisya proti inshih tiraniv ostrova Timoleont rozbiv i vidpraviv u vignannya tirana Engiya ta Apolloniyi Leptina zavoyuvav oblast Entelu sho nalezhala Karfagenu V cilomu Timoleont rozumiv sho borotba z karfagenyanami poperedu Dlya uspishnogo protistoyannya vorogu vin 341 roci do n e stvoriv vijskovij soyuz simmahiyu pidkorenih ta soyuznih jomu mist a takozh tirani Andromah z Tavromeniya j Mamerk z Katani Navit davnij vorog Timoleonta Giket z Leontin zgolosivsya pidtrimati simmahiyu 339 do n e rozpochalasya vijna Karfagena iz sicilijskimi grekami Ob yednani grecki sili na choli iz Timoleontom rozbili karfagenyan na richci Krimis Pislya cogo Timoleont virishiv likviduvati zalishki tiraniyi na ostrovi Zvazhayuchi na taki diyi Giket ta Mamerk u 338 roci do n e ob yednalisya v soyuz proti Sirakuz Spochatku bojovi diyi tiraniv proti Timoleonta buli vdalimi Mamerk zmig rozbiti odin iz zagoniv sirakuzyan pid Messanoyu V cej chas Timoleont vzyav v oblogu mistechko Kalavriyu Skoristavshis cim Giket vdersya do sirakuzkoyi oblasti ale shvidko povernuvshijsya Timoleont rozbiv jogo na richci Damirij Pislya cogo najmanci vidali Giketa ta jogo sina Evpolema Timoleonu yakij nakaz tih stratiti Nezabarom buv rozbitij j Mamerk yakij vimushenij buv shukati u Pivdennij Italiyi pidtrimki Na chas jogo vidsutnosti garnizon ta gromadyani zdali Katanu Timoleontu 338 rik do n e V svoyu chergu Mamerk pochav shukati dopomogi u tirana Messani Gippona Vse viyavilosya marnim Yak tilki Timoleont z yavivsya pid stinami mista Gippon ta Mamerk buli vbiti vlasnimi vijskami yaki potim zdali Messanu Timoleontu Vodnochas Timoleont zahopiv mista ta de vidstoroniv vid vladi tiraniv Nikodema ta Apolloniada vidpovidno Yedinim tiranom zalishivsya Andromah z Tavromeniyi Pislya cogo u 337 roci do n e Timoleont vidmovivsya vid vladi j ostanni dva roki svogo zhittya prozhiv samotnim zhittyam PrimitkiLyubker F Timoleon Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 1393 1394 d Track Q4249594d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q24933120d Track Q45267271d Track Q1459210d Track Q30059240 Timoleon Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1901 T XXXIII S 185 d Track Q656d Track Q602358d Track Q24491121d Track Q19908137d Track Q23892973 A Pr Timofan Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1901 T XXXIII S 189 d Track Q1404415d Track Q23892973d Track Q602358d Track Q19908137d Track Q656d Track Q24491161 Kornelij Nepot 2021 s 135 Kornelij Nepot 2021 s 137 DzherelaKornelij Nepot Zhittyepisi vidatnih antichnih polkovodciv Per z latini uporyad prim slovn imen nazv terminiv ta pidbir il Volodimira Litvinova Kiyiv Prometej 2021 248 s ISBN 978 617 7502 45 5 M Cary Tebe in Storia del mondo antico vol V 1999 pp 90 118 R Hackforth La Sicilia dal 367 al 330 a C in Storia del mondo antico vol V 1999 pp 248 278