Віктор Іванович Рижих (27 липня 1933, Омськ — 13 грудня 2021) — український художник. Член Національної спілки художників України (1961). Заслужений художник УРСР (1980), народний художник України (2004). Дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України (2006).
Рижих Віктор Іванович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 27 липня 1933 Омськ, Західно-Сибірський край, РСФРР, СРСР | |||
Смерть | 13 грудня 2021 (88 років) | |||
Київ, Україна | ||||
Жанр | портрет, пейзаж і натюрморт | |||
Навчання | Київський державний художній інститут (1958) | |||
Діяльність | художник | |||
Вчитель | Іванов Михайло Інокентійович, Сльота Петро Дорофійович і Зоря Галина Денисівна | |||
Член | Національна спілка художників України | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Біографія
Віктор Іванович Рижих народився 29 липня 1933 року в м. Омськ (Росія). У 1958 році закінчив Київський державний художній інститут (майстерня історичного живопису К. Трохименка).
У 1986–1989 роках обіймав посаду заступника голови Київської організації Спілки художників України.
У 2001–2006 роках — член-кореспондент Національної академії мистецтв України, з 2007 року — дійсний член (академік).
Творчість
Найбільш відомі твори: «Хокей» (1966), «Реліквії Бреста» (1968), «Інтерклуб» (1970), «Пошук» (1972), «Портрет Галини Неледви» (1972), «Венеція. Канал Гранде» (1974), «Херсонес», «Музика», «Портрет Наталії Нестерової», «Гості Києва» (1975), «Портрет Роберта Богдасарова» (1977), «Удвох» (1978), «Київський футбол» (1979), «На Черкащині» (1980), «На Капітолії» (1990), «Рим Цезаря», «Античне Причорномор'я» (1982), «Аеропорт» (1983), «Кібернетики», «Ранок в Арлі» (1985), «Художник та модель. XX сторіччя» (1989), «Конкістадор», «Охоронець Сени», «Сванетія» (1993), «Римський мотив» (1996), «Париж» (1998), «Жирона» (1997), «На Подолі. Самсон» (1999), «Античний діалог», «Венеція» (2000), «Портрет Костянтина Степанкова», «Портрет кібернетика Валерія Олександрова» (2001); серія натюрмортів (2001—2004) та ін.
Учасник вітчизняних і міжнародних художніх виставок: в Києві (1980, 1993, 1997, 2002, 2003), Москві (1982), Грузії (1983,1984), Чикаго (1992), Іспанії (1996).
Твори В. Рижих зберігаються у Національному художньому музеї України, Зібранні (колекції) образотворчого мистецтва Градобанку, Третьяковській галереї (Москва), Запорізькому, Миколаївському, Сумському, Луганському, Харківському художніх музеях, Державному музеї мистецтв Грузії, Музеї Людвіга (Кельн, Німеччина), приватних колекціях.
Нагороди
- медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
- медаль Спілки художників Росії
Примітки
- Пішов з життя знаковий київський художник Віктор Рижих, Вечірній Київ, 14.12.2021
Джерела
- Біографія на сайті АМУ
- Біографія на сайті Аукціонного дому «Корнерс»
- Біографія на сайті НСХУ
- Роботи Віктора Рижих у колекції Гриньових.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rizhih Viktor Ivanovich Rizhih 27 lipnya 1933 Omsk 13 grudnya 2021 ukrayinskij hudozhnik Chlen Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini 1961 Zasluzhenij hudozhnik URSR 1980 narodnij hudozhnik Ukrayini 2004 Dijsnij chlen akademik Nacionalnoyi akademiyi mistectv Ukrayini 2006 Rizhih Viktor IvanovichNarodzhennya27 lipnya 1933 1933 07 27 Omsk Zahidno Sibirskij kraj RSFRR SRSRSmert13 grudnya 2021 2021 12 13 88 rokiv Kiyiv UkrayinaZhanrportret pejzazh i natyurmortNavchannyaKiyivskij derzhavnij hudozhnij institut 1958 DiyalnisthudozhnikVchitelIvanov Mihajlo Inokentijovich Slota Petro Dorofijovich i Zorya Galina DenisivnaChlenNacionalna spilka hudozhnikiv UkrayiniNagorodiBiografiyaViktor Ivanovich Rizhih narodivsya 29 lipnya 1933 roku v m Omsk Rosiya U 1958 roci zakinchiv Kiyivskij derzhavnij hudozhnij institut majsternya istorichnogo zhivopisu K Trohimenka U 1986 1989 rokah obijmav posadu zastupnika golovi Kiyivskoyi organizaciyi Spilki hudozhnikiv Ukrayini U 2001 2006 rokah chlen korespondent Nacionalnoyi akademiyi mistectv Ukrayini z 2007 roku dijsnij chlen akademik TvorchistNajbilsh vidomi tvori Hokej 1966 Relikviyi Bresta 1968 Interklub 1970 Poshuk 1972 Portret Galini Neledvi 1972 Veneciya Kanal Grande 1974 Hersones Muzika Portret Nataliyi Nesterovoyi Gosti Kiyeva 1975 Portret Roberta Bogdasarova 1977 Udvoh 1978 Kiyivskij futbol 1979 Na Cherkashini 1980 Na Kapitoliyi 1990 Rim Cezarya Antichne Prichornomor ya 1982 Aeroport 1983 Kibernetiki Ranok v Arli 1985 Hudozhnik ta model XX storichchya 1989 Konkistador Ohoronec Seni Svanetiya 1993 Rimskij motiv 1996 Parizh 1998 Zhirona 1997 Na Podoli Samson 1999 Antichnij dialog Veneciya 2000 Portret Kostyantina Stepankova Portret kibernetika Valeriya Oleksandrova 2001 seriya natyurmortiv 2001 2004 ta in Uchasnik vitchiznyanih i mizhnarodnih hudozhnih vistavok v Kiyevi 1980 1993 1997 2002 2003 Moskvi 1982 Gruziyi 1983 1984 Chikago 1992 Ispaniyi 1996 Tvori V Rizhih zberigayutsya u Nacionalnomu hudozhnomu muzeyi Ukrayini Zibranni kolekciyi obrazotvorchogo mistectva Gradobanku Tretyakovskij galereyi Moskva Zaporizkomu Mikolayivskomu Sumskomu Luganskomu Harkivskomu hudozhnih muzeyah Derzhavnomu muzeyi mistectv Gruziyi Muzeyi Lyudviga Keln Nimechchina privatnih kolekciyah Nagorodimedal U pam yat 1500 richchya Kiyeva medal Spilki hudozhnikiv RosiyiPrimitkiPishov z zhittya znakovij kiyivskij hudozhnik Viktor Rizhih Vechirnij Kiyiv 14 12 2021DzherelaBiografiya na sajti AMU Biografiya na sajti Aukcionnogo domu Korners Biografiya na sajti NSHU Roboti Viktora Rizhih u kolekciyi Grinovih