Ретрополяція ретроспективне прогнозування дія зворотня прогнозуванню знаходження за відомими значеннями змінної її невід

Ретрополяція, ретроспективне прогнозування — дія, зворотня прогнозуванню: знаходження за відомими значеннями змінної її невідомих значень на початку динамічного ряду. Ретрополяція застосовується як метод дослідження минулих умов з урахуванням умов у теперішньому, як і метод планування поточних дій з урахуванням поглядів на бажаному майбутньому. Як метод дослідження, ретрополяція виходить із поточних та недавніх тенденцій системи для визначення її минулих тенденцій. Як метод планування, ретрополяція починається з визначення бажаного майбутнього, а потім працює у зворотному напрямку для визначення політики та програм, які зв'яжуть це задане майбутнє зі сьогоденням.

Прогнозування та ретрополяція

Основи ретрополяції як методу планування були викладені Джоном Б. Робінсоном з університету Ватерлоо в 1990. Фундаментальне питання ретроспективного прогнозування полягає в наступному: «Якщо ми хочемо досягти певної мети, які дії мають бути вжиті для її досягнення?».

У той час як прогнозування включає прогноз майбутнього на основі аналізу поточних тенденцій, ретроспективне прогнозування підходить до проблеми майбутнього з протилежного напрямку; це «метод, в якому передбачаються майбутні бажані умови і потім визначаються кроки для досягнення цих умов, замість того, щоб робити кроки, які є просто продовженням існуючих тенденцій, екстрапольованих на майбутнє».

У статистиці

У статистиці та аналізі даних ретрополяцію можна розглядати як протилежність прогнозуванню:

прогнозування включає передбачення майбутніх (невідомих) значень залежних змінних на основі відомих значень незалежної змінної, тобто невідомі значення в кінці часового ряду знаходяться за відомими значеннями на початку ряду;
ретрополяція включає прогноз невідомих значень незалежних змінних на початку тимчасового ряду для пояснення відомих значень залежної змінної в кінці тимчасового ряду.

Ретроспективне прогнозування дозволяє провести імітаційний експеримент, при якому порівнюються дві траєкторії: імітована траєкторія аналізованої змінної та траєкторія реальної системи.

Ретрополяція та картина майбутнього

Ретрополяція як термін, введений Джоном Б. Робінсоном в 1982, включає опис певної і конкретної майбутньої ситуації. Від цієї ситуації проводиться уявний рух назад у часі, крок за кроком, на стільки етапів, скільки необхідно, щоб прийти від майбутнього до сьогодення та визначити механізм, за допомогою якого це конкретне майбутнє може бути досягнуте з сьогодення.

Ретрополяція не пов'язана з прогнозом майбутнього:

Основною відмінністю ретрополяції є занепокоєння не можливими варіантами майбутнього, а тим, як можна досягти бажаного майбутнього. Таким чином, є суто ^[en] методом, що передбачає «роботу у зворотному напрямку» від конкретної майбутньої кінцевої точки до сьогодення, щоб визначити, які заходи політики потрібні для досягнення цього майбутнього.

Згідно з Янсеном (1994, стор 503):

У рамках технологічного розвитку «прогнозування» стосується екстраполяції досягнень у майбутнє та дослідження досягнень, які можуть бути реалізовані за допомогою технологій у довгостроковій перспективі. І навпаки, аргументація «ретрополяції» полягає в наступному: на основі взаємопов'язаної картини вимог, яким технологія має відповідати в майбутньому — «критеріїв стійкості» — для спрямування та визначення процесу, в якому має розвиватися технологія, а також можливо темпу, з яким це процес розробки має набути чинності.

Ретроспективне прогнозування [є] важливою підмогою у визначенні напряму, в якому повинна розвиватися технологія, та у визначенні цілей, які мають бути встановлені для такого розвитку. Таким чином, ретроспективне прогнозування є ідеальним методом пошуку для визначення характеру та масштабів технологічної проблеми, що створюється стійким розвитком, і, таким чином, воно може служити для спрямування процесу пошуку у бік нових — стійких — технологій.

Практичне застосування

Ретрополяція дедалі частіше використовується у міському плануванні та управлінні водними та енергетичними ресурсами. Вона використовувалася ^[en] та його колегами з Тихоокеанського інститута у дослідженні 1995 року з водної політики Каліфорнії як альтернативу традиційним підходам до планування водних ресурсів Каліфорнії. У 2006 році в окрузі Капітал служба водопостачання, яка обслуговує велику територію Вікторії в Британській Колумбії, Канада, взяла на себе зобов'язання проводити ретрополяцію до 2050 року як елемент усіх майбутніх ініціатив зі стратегічного планування водних ресурсів.

Ретрополяція є ключовим компонентом ^[en], концепції, розробленої Еморі Ловінсом після енергетичної кризи 1973 року в Сполучених Штатах.

Ретрополяція — ключовий елемент «Основ стратегічного сталого розвитку», вперше розроблених ^[en], засновником ^[en], міжнародної некомерційної організації, що займається прикладними дослідженнями в галузі сталого розвитку.

Ретрополяція використовується при реконструкції клімату та в космології для визначення умов (тобто значень невідомих незалежних змінних), які існували в далекому минулому, на основі відомих (точніше оцінених) значень минулих залежних змінних.

Дослідницькі групи, які використовують ретрополяцію

The Natural Step Canada
^[en]
^[en]
Тихоокеанський інститут
^[en]
Stratalis Group

Див. також

Примітки

Ретрополяция // Большой экономический словарь. — М.: Институт новой экономики. А. Н. Азрилиян. 1997.
Page 12. The Soft Path for Water in a Nutshell (2005). Oliver M Brandes and David B. Brooks. A joint publication of Friends of the Earth Canada and the . , Victoria BC.
Robinson, John B. 1990. Futures under glass: a recipe for people who hate to predict Futures, vol. 22, issue 8, pp. 820—842.
Tinker, J. 1996. From 'Introduction' ix-xv. Life in 2030: Exploring a Sustainable Future for Canada, edited by J.B. Robinson et al. Vancouver: University of British Columbia Press.
Page 5. Environmental Change and Challenge: A Canadian Perspective by Philip Dearden, Bruce Mitchell. / 9780195410143 / 0-19-541014-9. Oxford University Press.
Holmberg, J.; Robèrt (2000). Backcasting від неоverlapping sustainability principles: framework for strategic planning (PDF) (вид. International Journal of Sustainable Development and World Ecology). с. 294.
Ретроспективный прогноз // Экономико-математический словарь: Словарь современной экономической науки. — М.: Дело. Л. И. Лопатников. 2003.
Yeates, LB (2004). Thought Experimentation: A Cognitive Approach, Graduate Diploma in Arts (By Research) Dissertation. University of New South Wales.
Robinson, JB, «Energy Backcasting: A Proposed Method of Policy Analysis», Energy Policy, Vol.10, No.4 (December 1982), pp. 337—345.^{[недоступне посилання]}
Robinson, JB, «Unlearning and Backcasting: Rethinking Some of the Questions We Ask About the Future», ''Technological Forecasting and Social Change'', Vol.33, No.4, (July 1988), pp. 325—338.
Robinson, J., «Future Subjunctive: Backcasting як Social Learning», Futures, Vol.35, No.8, (October 2003), pp. 839—856.
Robinson's backcasting approach is very similar to the anticipatory scenarios of Ducot and Lubben (1980), and Bunn and Salo (1993).
Dreborg, KH, «Essence of Backcasting», Futures, Vol.28, No.9, (November 1996), pp. 813—828. [Архівовано 2017-12-01 у Wayback Machine.], p.814.
Gleick, P.H., P. Loh, S.V. Gomez, J. Morrison. 1995. California Water 2020: A Sustainable Vision. Pacific Institute, Oakland, California (May 1995)
Архивированная копия (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 25 грудня 2021.
«Energy Strategy: The Road Not Taken?» published in Foreign Affairs, in October 1976

Джерела

Bunn, DW & Salo, AA, «Forecasting with Scenarios», European Journal of Operational Research, Vol.68, No.3, (13 August 1993), pp. 291—303.
Ducot, C. & Lubben, GJ, «A Typology for Scenarios», Futures, Vol.11, No.1, (February 1980), pp. 51-57.
Holmberg, J. & Robèrt, KH 2000, «Backcasting від неоverlapping sustainability principles: framework for strategic planning», International Journal of Sustainable Development and World Ecology, 74, 291—308.
Jansen, L., «Towards a Sustainable Future, en route with Technology», pp. 496—525 in Dutch Committee for Long-Term Environmental Policy (ed.), The Environment: Towards a Sustainable Future (Environment & Policy, Volume 1), Kluwer Academic Publishers, (Dortrecht), 1994.

Посилання

Soft Path for Water in Nutshell (2005). Oliver M Brandes та David B. Brooks. На основі публікації статей з Північної Canada і POLIS Project on Ecological Governance. University of Victoria, Victoria BC.
Backcasting Presentation from IA Summit 2007 — backcasting as a technique in Information Architecture
Slides for backcasting workshop — IA Summit 2008
Reverse Engineering the Future TEDx Talk Hildy Gottlieb, TEDxTucson 2011

[1] Ретрополяция // Большой экономический словарь. — М.: Институт новой экономики. А. Н. Азрилиян. 1997.

[2] Page 12. The Soft Path for Water in a Nutshell (2005). Oliver M Brandes and David B. Brooks. A joint publication of Friends of the Earth Canada and the . , Victoria BC.

[Robinson_1990-3] Robinson, John B. 1990. Futures under glass: a recipe for people who hate to predict Futures, vol. 22, issue 8, pp. 820—842.

[4] Tinker, J. 1996. From 'Introduction' ix-xv. Life in 2030: Exploring a Sustainable Future for Canada, edited by J.B. Robinson et al. Vancouver: University of British Columbia Press.

[5] Page 5. Environmental Change and Challenge: A Canadian Perspective by Philip Dearden, Bruce Mitchell. / 9780195410143 / 0-19-541014-9. Oxford University Press.

[6] Holmberg, J.; Robèrt (2000). Backcasting від неоverlapping sustainability principles: framework for strategic planning (PDF) (вид. International Journal of Sustainable Development and World Ecology). с. 294.

[7] Ретроспективный прогноз // Экономико-математический словарь: Словарь современной экономической науки. — М.: Дело. Л. И. Лопатников. 2003.

[8] Yeates, LB (2004). Thought Experimentation: A Cognitive Approach, Graduate Diploma in Arts (By Research) Dissertation. University of New South Wales.

[9] Robinson, JB, «Energy Backcasting: A Proposed Method of Policy Analysis», Energy Policy, Vol.10, No.4 (December 1982), pp. 337—345.^{[недоступне посилання]}

[10] Robinson, JB, «Unlearning and Backcasting: Rethinking Some of the Questions We Ask About the Future», ''Technological Forecasting and Social Change'', Vol.33, No.4, (July 1988), pp. 325—338.

[11] Robinson, J., «Future Subjunctive: Backcasting як Social Learning», Futures, Vol.35, No.8, (October 2003), pp. 839—856.

[12] Robinson's backcasting approach is very similar to the anticipatory scenarios of Ducot and Lubben (1980), and Bunn and Salo (1993).

[13] Dreborg, KH, «Essence of Backcasting», Futures, Vol.28, No.9, (November 1996), pp. 813—828. [Архівовано 2017-12-01 у Wayback Machine.], p.814.

[14] Gleick, P.H., P. Loh, S.V. Gomez, J. Morrison. 1995. California Water 2020: A Sustainable Vision. Pacific Institute, Oakland, California (May 1995)

[15] Архивированная копия (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 25 грудня 2021.

[16] «Energy Strategy: The Road Not Taken?» published in Foreign Affairs, in October 1976