Республіканський театр ляльок — республіканський ляльковий театр у столиці Узбекистану місті Ташкенті, одна з головних дитячих театральних сцен країни; значний осередок культури міста й держави.
Республіканський театр ляльок | ||||
---|---|---|---|---|
Республіканський театр ляльок | ||||
41°18′25″ пн. ш. 69°15′40″ сх. д. / 41.30694444447177460° пн. ш. 69.26111111113878849° сх. д.Координати: 41°18′25″ пн. ш. 69°15′40″ сх. д. / 41.30694444447177460° пн. ш. 69.26111111113878849° сх. д. | ||||
Країна | Узбекистан | |||
Місто | ||||
Адреса | вул. Афросіаб, 1 | |||
Тип | ляльковий театр | |||
Статус | республіканський | |||
Відкрито | 25 листопада 1939 року | |||
Репертуар | узбецькі народні казки, світові казки, дитяча література | |||
Керівництво | директор Р. М. Ісраїлов головний режисер Ф. У. Ходжаєв | |||
puppettheatre.ru | ||||
Ідентифікатори і посилання | ||||
| ||||
|
Загальні дані
Республіканський театр ляльок міститься в спеціально зведеній розкішній будівлі у середмісті Ташкента, й розташований за адресою:
- вул. Афросіаб, буд. 1, м. Ташкент—700029, Узбекистан.
Велика будівля театру кінця 1970-х нагадує казковий палац з білими зубчастими вежами, з візерунковою в'яззю різьблення по дереву і ганчу, кольоровою керамікою та міддю, райдужними вітражами і фонтанами, музеєм ляльок і казковим східним містечком з химерним підсвічуванням. Ця будівля є справжньою національною гордістю сучасного архітектурного зодчества Узбекистану й чудовим подарунком дітям.
Директор театру — Ісраїлов Равшан Махкамович, головний режисер — Ходжаєв Фатхулла Убаєвич.
Історія театру
Історія ташкентського лялькового театру бере свій початок від створеної 1928 року лялькової студії «Петрушка» при першому у Середній Азії театрі Юного глядача, до якої увійшла невелика група акторів, очолювана народним лялькарем не в першому поколінні Ташпулатом Даніяровим. Успішно пропрацювавши 10 років, ця студія, разом з російським театром ляльок при Ташкентському Палаці піонерів стала основою першої трупи Республіканського театру ляльок.
Республіканський театр ляльок був створений у Ташкенті 25 грудня 1939 року в крихітному приміщенні на вулиці Карла Маркса. Прем'єра на сцені — «Великий Іван» С. Образцова і С. Преображенського, поставлена І. Ліозиним, Н. Рахімовим і М. Єфимовим, послужила початком творчого шляху театру.
З початку роботи колективу він поповнився багатьма обдарованими фахівцями, серед яких особливо відрізнялися віддані своїй справі ентузіасти: директор Раїса Львівна Ананьєва, художник-скульптор Є. Г. Подгурська, режисери Л. В. Волкова, Ю. Ю. Трахтерова, артисти А. Саїдалієв, Т. Даніяр, В. М. Грязнова, З. Ісхакова, М. Рахматуллаєва, Н. Зайнутдінов і багато інших.
У наступні роки творчі завдання театру ускладнювались, розширявся і збагачувався репертуар ташкентського лялькового — до нього, зокрема, ввійшли твори дитячої літературної класики «Білосніжка», «Том Сойєр», «Каштанка», «Снігова королева», «Казка про мертву царівну і сім богатирів», «Маленький Мук», «Мауглі». Особлива увага ташкентськими лялькарями була приділена виробленню «власного обличчя» — створенню національного репертуару. Першою національної казкою, поставленою театром, була вистава «Даврон» Я. Бабаджанова. А вже наступними спектаклями узбецької національної професіональної лялькової драматургії стали: «Пригоди Фатіми» М. Хабібуллаєва, «Бір чігітдан - Мінг чігіт» М. Розімухамедова, «Фархад і Ширін» А. Навої, «Таємнича сопілка» М. Халіла , «Чарівна сарна» А. Кабулова, «Бичок - гострі ріжки» Р. Фархад, «Острів чарівних літер» Х. Імонбердиєва, «Посміхнися» Айхон, «Витівки Майсари» Хамзи.
У цей період і згодом до лав ташкентських лялькарів влилася ціла плеяда чудових фахівців. Серед них, зокрема, режисери А. М. Арбенін, Б. В. Сахновський; режисер і актор М. Зайнутдінов; художники І. Я. Вальденберг, Д. В. Ушаков, Б. В. Челлі, Г. А. Візель, Р. В. Левицький, М. О. Бачурін; майстер з виготовлення ляльок А. С. Семікова; балетмейстер М. М. Гердт; актори-лялькарі В. М. Грязнова, К. М. Яковлєва, А. С. Юлінська.
Поступово в театрі відбулося становлення дорослого репертуару, закладеного ще в сатиричних програмах та концертних сценках воєнного часу (2 Світова). Тепер у основі цих постановок лежала професійна драматургія: «Чортовий млин» І. Штока, «12 стільців» І. Ільфа і Є. Петрова, «Чарівна Галатея» Б. Гадора, С. Дарваша, «Гурій Львович Синиця» В. Диховичного і Л. Слобідського, «І сміх, і сльози, і любов» В. Полякова, «Голий король» Є. Шварца. Художній рівень цих вистав, поставлених талановитими режисерами: Ф. Шейном, В. Іогельсеном, Л. Хаїтовим, заслуженим діячем мистецтв РРФСР М. Корольовим, А. Бєлінським становив серйозну конкуренцію постановкам «дорослих» драматичних театрів.
Заслужений успіх Республіканського театру ляльок у 1970-ті роки принесли цікаві, яскраві роботи, народжені в багаторічній праці творчого тандему заслужених діячів мистецтв Узбекистану І. Р. Якубова та В. Г. Акудіна. Вони стали воістину корифеями узбецького театру ляльок, пропрацювавши пліч-о-пліч чверть століття. Так, плід їх співпраці — спектакль «Семург» був відзначений спеціальною премією Міністерства культури СРСР на І-му фестивалі театрів ляльок Середньої Азії, «Алдар Косе» — нагороджений дипломом Всесоюзного фестивалю театрального мистецтва народів СРСР, відзначені на інших оглядах і фестивалях були спектаклі: «12 місяців», «Дівчина-джигіт», «Спляча красуня», «Казка про доброту», «Ну, вовк, постривай!» і багато інших.
У 1979 році, в рік 40-річчя колектив Республіканського театру ляльок відзначив своє новосілля в новозбудованому будинку на тодішньому проспекті Космонавтів 1, про який мріяло не одне покоління ташкентських лялькарів. Ця знаменна подія була приурочена до урочистого відкриття Міжнародного фестивалю театрів ляльок країн Азії, в якому, активну участь брав великий лялькар світу С. В. Образцов.
У 1993 році до театру прийшов на роботу Шамурат Юсупов (нині заслужений артист Узбекистану) — нова творча особистість, за плечима якого становлення Бухарського театру ляльок і десять років творчої діяльності на посаді головного режисера. Він здійснив у театрі нову постановку казки «Хасан - шукач щастя» Є. Сперанського, яка на 4-му Республіканському фестивалі в місті Андижані здобула приз «За найкращий спектакль року».
У 1990—2000-і роки провідними виконавцями Республіканського театру ляльок є заслужена артистка Узбекистану М. Ігамназарова, майстри сцени Г. Хорошавцева, Г. Прокоф'єва, Н. Устюгіна, Ф. Ходжаєв, О. Мірзагіязов, В. Юсупова.
Репертуар і діяльність
У чинному (2000-ні) репертуарі Республіканського театру ляльок у Ташкенті вистави за узбецькими народними казками, казками народів світу, літературними казками, що є світовою класикою (Г. К. Андерсен, Ш. Перро, Р. Кіплінг тощо), казками і дитячою літеартурою, як вітчизняною, в т.ч. і радянського часу, так і зарубіжною, а також експериментальні постановки, авторські вистави за етнографічними, фольклорними, літературними мотивами: «Попелюшка», «І знову Андерсен ...», «Іссумбосі», «Караван-сарай», «Хто сказав «Мяу?»», «Хлопчик-горошок», «Пригоди Фатіми», «Ріккі-Тіккі-Таві», «Казки Оле-Лукоє», «Сембо», «Три веселих п'ятачки», «Лускунчик», «Червоний Капелюшок», «Зоряний Хлопчик».
Республіканський театр ляльок є учасником I і II фестивалів театрів ляльок Середньої Азії і Казахстану, Міжнародного фестивалю країн Азії. Був неодноразовим переможцем і учасником 6 Республіканських фестивалів. Нагороджувався пам'ятними подарунками, дипломами, нагородами і званнями. У 1999 році був удостоєний Міжнародною нагородою якості «За високий професіоналізм та естетичне виховання юних поколінь» у місті Мехіко (Мексика).
Особливе місце у діяльності Республіканського театру ляльок займають зарубіжні поїздки на Міжнародні фестивалі та гастролі. Театр побував у Бірмі, Пакистані, Афганістані, Франції, Індії, Болгарії, Німеччині, США, Туреччині, Республіці Корея, Єгипті, Росії. І в кожній країні спектаклі гралися на мовах приймаючої сторони. Прагнення розширити творчі контакти, познайомити з узбецьким мистецтвом глядачів інших республік ближнього зарубіжжя призвело театр до здійснення обмінних гастролей з іншими театрами ляльок країн СНД: з міст Челябінська, Шимкента, Дніпропетровська, Самари, Києва, Кишинева, Алмати, Бішкека та інших.
У 2003 році театр був запрошений на престижний II Міжнародний фестиваль ім. С. В. Образцова з виставою «І знову Андерсен» Д. Юлдашева, а після успішного виступу в Москві цей спектакль був відібраний на VI Міжнародний фестиваль «АРТ-ВІЗИТ» у м. Краснодарі. У наступному (2004) році ця вистава удостоїласячесті відкривати краснодарський фестиваль театрів ляльок.
З концертом «Ассалом, Навруз!» М. Ашурової театр виступив на Міжнародному фестивалі у Каїрі (Єгипет) в 2004 році, і тоді ж (з місячною перервою) на фольклорномц фестивалі у Пакистані.
Одним з найважливіших компонентів творчої діяльності Республіканського театру ляльок є багаторічний стаж членства у Міжнародному союзі діячів театрів ляльок УНІМА, що дозволяє підтримувати постійні творчі контакти з колегами з різних країн світу.
Виноски
- Адреса театру [ 2010-03-28 у Wayback Machine.] на Офіційна вебсторінка театру [ 2010-03-26 у Wayback Machine.] (рос.)
- Афіша (театру) [ 28 березня 2010 у Wayback Machine.] на Офіційна вебсторінка театру [ 2010-03-26 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела, посилання та література
- Офіційна вебсторінка театру (рос.)
- Республіканський театр ляльок (Ташкент) на www.afisha.uz (рос.)
- на Офіційна вебсторінка театру (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Respublikanskij teatr lyalok respublikanskij lyalkovij teatr u stolici Uzbekistanu misti Tashkenti odna z golovnih dityachih teatralnih scen krayini znachnij oseredok kulturi mista j derzhavi Respublikanskij teatr lyalok Respublikanskij teatr lyalokRespublikanskij teatr lyalok41 18 25 pn sh 69 15 40 sh d 41 30694444447177460 pn sh 69 26111111113878849 sh d 41 30694444447177460 69 26111111113878849 Koordinati 41 18 25 pn sh 69 15 40 sh d 41 30694444447177460 pn sh 69 26111111113878849 sh d 41 30694444447177460 69 26111111113878849 Krayina UzbekistanMisto TashkentAdresa vul Afrosiab 1Tip lyalkovij teatrStatus respublikanskijVidkrito 25 listopada 1939 rokuRepertuar uzbecki narodni kazki svitovi kazki dityacha literaturaKerivnictvo direktor R M Israyilov golovnij rezhiser F U Hodzhayevpuppettheatre ruIdentifikatori i posilannyaZagalni daniRespublikanskij teatr lyalok mistitsya v specialno zvedenij rozkishnij budivli u seredmisti Tashkenta j roztashovanij za adresoyu vul Afrosiab bud 1 m Tashkent 700029 Uzbekistan Velika budivlya teatru kincya 1970 h nagaduye kazkovij palac z bilimi zubchastimi vezhami z vizerunkovoyu v yazzyu rizblennya po derevu i ganchu kolorovoyu keramikoyu ta middyu rajduzhnimi vitrazhami i fontanami muzeyem lyalok i kazkovim shidnim mistechkom z himernim pidsvichuvannyam Cya budivlya ye spravzhnoyu nacionalnoyu gordistyu suchasnogo arhitekturnogo zodchestva Uzbekistanu j chudovim podarunkom dityam Direktor teatru Israyilov Ravshan Mahkamovich golovnij rezhiser Hodzhayev Fathulla Ubayevich Istoriya teatruIstoriya tashkentskogo lyalkovogo teatru bere svij pochatok vid stvorenoyi 1928 roku lyalkovoyi studiyi Petrushka pri pershomu u Serednij Aziyi teatri Yunogo glyadacha do yakoyi uvijshla nevelika grupa aktoriv ocholyuvana narodnim lyalkarem ne v pershomu pokolinni Tashpulatom Daniyarovim Uspishno propracyuvavshi 10 rokiv cya studiya razom z rosijskim teatrom lyalok pri Tashkentskomu Palaci pioneriv stala osnovoyu pershoyi trupi Respublikanskogo teatru lyalok Respublikanskij teatr lyalok buv stvorenij u Tashkenti 25 grudnya 1939 roku v krihitnomu primishenni na vulici Karla Marksa Prem yera na sceni Velikij Ivan S Obrazcova i S Preobrazhenskogo postavlena I Liozinim N Rahimovim i M Yefimovim posluzhila pochatkom tvorchogo shlyahu teatru Z pochatku roboti kolektivu vin popovnivsya bagatma obdarovanimi fahivcyami sered yakih osoblivo vidriznyalisya viddani svoyij spravi entuziasti direktor Rayisa Lvivna Ananyeva hudozhnik skulptor Ye G Podgurska rezhiseri L V Volkova Yu Yu Trahterova artisti A Sayidaliyev T Daniyar V M Gryaznova Z Ishakova M Rahmatullayeva N Zajnutdinov i bagato inshih U nastupni roki tvorchi zavdannya teatru uskladnyuvalis rozshiryavsya i zbagachuvavsya repertuar tashkentskogo lyalkovogo do nogo zokrema vvijshli tvori dityachoyi literaturnoyi klasiki Bilosnizhka Tom Sojyer Kashtanka Snigova koroleva Kazka pro mertvu carivnu i sim bogatiriv Malenkij Muk Maugli Osobliva uvaga tashkentskimi lyalkaryami bula pridilena viroblennyu vlasnogo oblichchya stvorennyu nacionalnogo repertuaru Pershoyu nacionalnoyi kazkoyu postavlenoyu teatrom bula vistava Davron Ya Babadzhanova A vzhe nastupnimi spektaklyami uzbeckoyi nacionalnoyi profesionalnoyi lyalkovoyi dramaturgiyi stali Prigodi Fatimi M Habibullayeva Bir chigitdan Ming chigit M Rozimuhamedova Farhad i Shirin A Navoyi Tayemnicha sopilka M Halila Charivna sarna A Kabulova Bichok gostri rizhki R Farhad Ostriv charivnih liter H Imonberdiyeva Posmihnisya Ajhon Vitivki Majsari Hamzi U cej period i zgodom do lav tashkentskih lyalkariv vlilasya cila pleyada chudovih fahivciv Sered nih zokrema rezhiseri A M Arbenin B V Sahnovskij rezhiser i aktor M Zajnutdinov hudozhniki I Ya Valdenberg D V Ushakov B V Chelli G A Vizel R V Levickij M O Bachurin majster z vigotovlennya lyalok A S Semikova baletmejster M M Gerdt aktori lyalkari V M Gryaznova K M Yakovlyeva A S Yulinska Postupovo v teatri vidbulosya stanovlennya doroslogo repertuaru zakladenogo she v satirichnih programah ta koncertnih scenkah voyennogo chasu 2 Svitova Teper u osnovi cih postanovok lezhala profesijna dramaturgiya Chortovij mlin I Shtoka 12 stilciv I Ilfa i Ye Petrova Charivna Galateya B Gadora S Darvasha Gurij Lvovich Sinicya V Dihovichnogo i L Slobidskogo I smih i slozi i lyubov V Polyakova Golij korol Ye Shvarca Hudozhnij riven cih vistav postavlenih talanovitimi rezhiserami F Shejnom V Iogelsenom L Hayitovim zasluzhenim diyachem mistectv RRFSR M Korolovim A Byelinskim stanoviv serjoznu konkurenciyu postanovkam doroslih dramatichnih teatriv Zasluzhenij uspih Respublikanskogo teatru lyalok u 1970 ti roki prinesli cikavi yaskravi roboti narodzheni v bagatorichnij praci tvorchogo tandemu zasluzhenih diyachiv mistectv Uzbekistanu I R Yakubova ta V G Akudina Voni stali voistinu korifeyami uzbeckogo teatru lyalok propracyuvavshi plich o plich chvert stolittya Tak plid yih spivpraci spektakl Semurg buv vidznachenij specialnoyu premiyeyu Ministerstva kulturi SRSR na I mu festivali teatriv lyalok Serednoyi Aziyi Aldar Kose nagorodzhenij diplomom Vsesoyuznogo festivalyu teatralnogo mistectva narodiv SRSR vidznacheni na inshih oglyadah i festivalyah buli spektakli 12 misyaciv Divchina dzhigit Splyacha krasunya Kazka pro dobrotu Nu vovk postrivaj i bagato inshih U 1979 roci v rik 40 richchya kolektiv Respublikanskogo teatru lyalok vidznachiv svoye novosillya v novozbudovanomu budinku na todishnomu prospekti Kosmonavtiv 1 pro yakij mriyalo ne odne pokolinnya tashkentskih lyalkariv Cya znamenna podiya bula priurochena do urochistogo vidkrittya Mizhnarodnogo festivalyu teatriv lyalok krayin Aziyi v yakomu aktivnu uchast brav velikij lyalkar svitu S V Obrazcov U 1993 roci do teatru prijshov na robotu Shamurat Yusupov nini zasluzhenij artist Uzbekistanu nova tvorcha osobistist za plechima yakogo stanovlennya Buharskogo teatru lyalok i desyat rokiv tvorchoyi diyalnosti na posadi golovnogo rezhisera Vin zdijsniv u teatri novu postanovku kazki Hasan shukach shastya Ye Speranskogo yaka na 4 mu Respublikanskomu festivali v misti Andizhani zdobula priz Za najkrashij spektakl roku U 1990 2000 i roki providnimi vikonavcyami Respublikanskogo teatru lyalok ye zasluzhena artistka Uzbekistanu M Igamnazarova majstri sceni G Horoshavceva G Prokof yeva N Ustyugina F Hodzhayev O Mirzagiyazov V Yusupova Repertuar i diyalnistU chinnomu 2000 ni repertuari Respublikanskogo teatru lyalok u Tashkenti vistavi za uzbeckimi narodnimi kazkami kazkami narodiv svitu literaturnimi kazkami sho ye svitovoyu klasikoyu G K Andersen Sh Perro R Kipling tosho kazkami i dityachoyu litearturoyu yak vitchiznyanoyu v t ch i radyanskogo chasu tak i zarubizhnoyu a takozh eksperimentalni postanovki avtorski vistavi za etnografichnimi folklornimi literaturnimi motivami Popelyushka I znovu Andersen Issumbosi Karavan saraj Hto skazav Myau Hlopchik goroshok Prigodi Fatimi Rikki Tikki Tavi Kazki Ole Lukoye Sembo Tri veselih p yatachki Luskunchik Chervonij Kapelyushok Zoryanij Hlopchik Respublikanskij teatr lyalok ye uchasnikom I i II festivaliv teatriv lyalok Serednoyi Aziyi i Kazahstanu Mizhnarodnogo festivalyu krayin Aziyi Buv neodnorazovim peremozhcem i uchasnikom 6 Respublikanskih festivaliv Nagorodzhuvavsya pam yatnimi podarunkami diplomami nagorodami i zvannyami U 1999 roci buv udostoyenij Mizhnarodnoyu nagorodoyu yakosti Za visokij profesionalizm ta estetichne vihovannya yunih pokolin u misti Mehiko Meksika Osoblive misce u diyalnosti Respublikanskogo teatru lyalok zajmayut zarubizhni poyizdki na Mizhnarodni festivali ta gastroli Teatr pobuvav u Birmi Pakistani Afganistani Franciyi Indiyi Bolgariyi Nimechchini SShA Turechchini Respublici Koreya Yegipti Rosiyi I v kozhnij krayini spektakli gralisya na movah prijmayuchoyi storoni Pragnennya rozshiriti tvorchi kontakti poznajomiti z uzbeckim mistectvom glyadachiv inshih respublik blizhnogo zarubizhzhya prizvelo teatr do zdijsnennya obminnih gastrolej z inshimi teatrami lyalok krayin SND z mist Chelyabinska Shimkenta Dnipropetrovska Samari Kiyeva Kishineva Almati Bishkeka ta inshih U 2003 roci teatr buv zaproshenij na prestizhnij II Mizhnarodnij festival im S V Obrazcova z vistavoyu I znovu Andersen D Yuldasheva a pislya uspishnogo vistupu v Moskvi cej spektakl buv vidibranij na VI Mizhnarodnij festival ART VIZIT u m Krasnodari U nastupnomu 2004 roci cya vistava udostoyilasyachesti vidkrivati krasnodarskij festival teatriv lyalok Z koncertom Assalom Navruz M Ashurovoyi teatr vistupiv na Mizhnarodnomu festivali u Kayiri Yegipet v 2004 roci i todi zh z misyachnoyu perervoyu na folklornomc festivali u Pakistani Odnim z najvazhlivishih komponentiv tvorchoyi diyalnosti Respublikanskogo teatru lyalok ye bagatorichnij stazh chlenstva u Mizhnarodnomu soyuzi diyachiv teatriv lyalok UNIMA sho dozvolyaye pidtrimuvati postijni tvorchi kontakti z kolegami z riznih krayin svitu VinoskiAdresa teatru 2010 03 28 u Wayback Machine na Oficijna vebstorinka teatru 2010 03 26 u Wayback Machine ros Afisha teatru 28 bereznya 2010 u Wayback Machine na Oficijna vebstorinka teatru 2010 03 26 u Wayback Machine ros Dzherela posilannya ta literaturaOficijna vebstorinka teatru ros Respublikanskij teatr lyalok Tashkent na www afisha uz ros na Oficijna vebstorinka teatru ros