Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
[[Категорія:Колишні держави Азії|Республіка Гаваї, 4 липня 1894]]
| англ. Republic of Hawaii гав. Lepupalika ʻo Hawaiʻi | |||||
| |||||
| |||||
| Девіз Ua Mau ke Ea o ka ʻĀina i ka Pono | |||||
| Гімн Hawaii Pono’i | |||||
 | |||||
| Столиця | Гонолулу | ||||
| Мови | англійська, гавайська | ||||
| Форма правління | Однопартійна республіка | ||||
| Президент | |||||
| Історія | |||||
| - Засновано | 4 липня 1894 | ||||
| - Ліквідовано | 7 липня 1898 | ||||
| |||||
Республіка Гаваї — колишня держава на Гавайських островах, що існувала між 1894 і 1898 роками. Гавайська республіка виникла після скасування Гавайського королівства та припинення повноважень тимчасового уряду 4 липня 1894 року. 7 липня 1898 року Гаваї були анексовані США й отримали статус території Гаваї.
У 1893 році на Гавайських островах в результаті втручання американських військових і за підтримки американського бізнесу була повалена монархія. Республіку Гаваї очолювали [ru] і , американці за походженням і піддані гавайських королів за місцем народження, говорили по-гавайськи. При цьому вони обидва мали тісні політичні, фінансові та сімейні зв'язки з США і лобіювали у Вашингтоні приєднання Гавайської республіки.
Розслідування Блаунта і Моргана
Після повалення королеви Ліліуокалані було утворено тимчасовий уряд. Майбутнє Гавайських островів було в цей момент не цілком зрозуміле. Одна група впливу пропонувала передати владу принцесі й відновити обмежену монархію. Через те, що принцеса в цей час не знаходилася на островах, пропозиція не отримала підтримки. Президент США Бенджамін Гаррісон, який підтримував приєднання Гавайських островів, в 1892 році не був переобраний на новий термін, що послабило групу, яка виступала за входження островів до складу США. Знаючи про це, Лоррін Терстон за місяць до відходу Гаррісона домовився з конгресом США про майбутню ратифікацію договору про приєднання Гаваїв. Наступник Гаррісона Гровер Клівленд відразу після вступу на посаду заморозив підготовку договору і розпорядився почати розслідування.
Клівленд призначив колишнього конгресмена від штату Джорджія представником Державного Департаменту США (міністром) на Гаваях для розслідування обставин повалення монархії. Блаунт склав звіт, який повідомляв, що його попередник, представник Державного Департаменту на Гаваях , був на стороні супротивників монархії і надав їм військову допомогу, наказавши американським військам висадитися з крейсера «Бостон» на берег. На підставі звіту Клівленд призначив представником (міністром) на Гаваї та відправив його в Гонолулу з секретними дорученнями. Вілліс провів переговори зі поваленою королевою і домігся від неї обіцянки оголосити амністію учасникам перевороту в разі приходу до влади. Після цього він висунув формальну вимогу про розпуск Тимчасового уряду і повної реставрації монархії. Він не міг знати про те, що рішення було запізнілим, оскільки Клівленд вже передав відповідну справу в Конгрес. 23 грудня 1893 року Сенфорд Доул послав відповідь Віллісу з відмовою передати владу королеві.
У відповідь на пояснення Клівленда сенат США ухвалив резолюцію, зобов'язавши свій Комітет із зовнішніх зв'язків провести відкриті слухання і допитати свідків, щоб визначити, чи не перевищив президент Клівленд свої повноваження, призначивши Блаунта міністром і надавши йому значні повноваження без узгодження з сенатом. Головою комісії став , сенатор з Алабами, прихильник включення Гавайських островів до складу США.
Висновки комісії були опубліковані 26 лютого 1894 року і суперечили висновкам звіту Блаунта. Комісія визначила, що Збройні сили США зберігали нейтралітет під час перевороту, зняла звинувачення зі Стівенса, але визнала, що призначення Блаунта без схвалення Конгресу не суперечило конституції. Дев'ять членів комісії Моргана не змогли домовитися про висновки, і звіт був підписаний лише особисто Морганом.
Після прийняття низки резолюцій конгресу США, президент Клівленд відмовився визнати тимчасовий уряд як де-факто, так і де-юре.
Проголошення республіки
Тимчасовий уряд побоювався, що Гровер Клівленд буде продовжувати втручатися у справи островів з метою поновлення монархії. Крім того, вони припускали, що до кінця терміну Клівленда приєднання островів не відбудеться, а для довгострокового управління островами була потрібна більш укорінена форма правління, ніж тимчасовий уряд. Тому 30 травня 1894 року тимчасовий уряд скликав Конституційні збори, і останнім прийняв проєкт конституції Республіки Гаваї. Республіка була проголошена 4 липня 1894 року в Гонолулу. Сенфорд Доул став президентом республіки.
Змова Вілкокса
У 1895 році прихильник поновлення монархії Роберт Вільям Вілкокс здійснив змову з метою повернення королеви до влади. Його прихильники привели з Сан-Франциско корабель зі зброєю та амуніцією, і таємно розвантажили його в Гонолулу. 6 січня 1895 року змовники зустрілися, щоб обговорити план швидкого повалення республіки й відновлення монархії. Однак на початку здійснення плану вони несподівано зустрілися з нарядом поліції, і швидко були заарештовані. Вілкокс кілька днів ховався в горах, але потім також був заарештований. Уряд оголосив, що в резиденції поваленої королеви Ліліуокалані [ru] (англ. Washington Place) було знайдено зброю, тим самим звинувативши її в співучасті у змові.
Королева була віддана під суд. Прокурор звинуватив її у зраді, оскільки вона повинна була знати, що зброя призначалася для повалення республіки. У відповідь королева виголосила промову, в якій розцінила події 1893 роки як державний переворот, і що вона не присягала ні тимчасовому уряду, ні Республіці Гаваї, і вона не визнає права республіки судити її, але вона також не знала про змову і з метою блага для свого народу виступає проти насильницьких дій. Вона була засуджена до п'яти років тюремного ув'язнення і трудових робіт, а також оштрафована на 10 тисяч доларів. Своє ув'язнення вона відбувала в спальні у палаці Іолані в Гонолулу, який перебував під цілодобовою охороною. Через вісім місяців розпорядженням Доула вона була переведена під домашній арешт, а вже через рік була амністована та переїхала у Вашингтон.
Анексія США і скасування республіки
У 1896 році президентом США був обраний Вільям Мак-Кінлі, і 4 березня 1897 року він вступив на посаду. Керівництво Республіки Гаваї негайно розпочало переговори про приєднання, які завершилися влітку 1898 року. Президент вважав, що Гавайські острови мають істотну стратегічну цінність для США, особливо у світлі розпочатої іспано-американської війни. Крім того, Велика Британія, Франція та Японія також проявляли інтерес до островів. Проте договір не отримав підтримки конгресу США через петицію гавайців, яка була спрямована проти приєднання. Тому анексія США з перетворенням Республіки Гаваї в Територію Гаваї була здійснена за допомогою резолюції Ньюлендса. 16 червня 1898 року резолюцію схвалив конгрес, а 7 липня остаточно підписав президент. Формальна передача влади відбулася 12 серпня 1898 року.
Див. також
Примітки
- История внешней политики и дипломатии США: 1867-1918 (рос.). Наука. 1997. с. 383. ISBN .
- Associated Press (16 серпня 2009). Hawaii's Marks 50th Anniversary of Statehood: A brief history of Hawaii, from Polynesian voyagers to an island-born president. ABC News.
- Daws, Gavan (1997). Shoal of time: a history of the Hawaiian Islands (вид. 15. print). Honolulu: Univ. of Hawaii Press. с. 278. ISBN .
- Russ, William Adam. The Hawaiian Revolution (1893-94). — Associated University Presses, 1992. — С. 335. — .
- Tate, Merze. The United States and the Hawaiian Kingdom: A Political History. — Yale University Press, 1965. — С. 253.
- Hawaii's Story by Hawaii's Queen. digital.library.upenn.edu. Процитовано 29 листопада 2023.
- Noenoe K. Silva. The 1897 Petitions Protesting Annexation [ 17 березня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
- Annexation of the Hawaiian Islands. Collection at Bartleby.com (англ.). 15 червня 2022. Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 29 листопада 2023.
Бібліографія
- Allen, Helena G. Sanford Ballard Dole: Hawaii's Only President, 1844-1926 (1998).
- Kuykendall, Ralph Simpson. Hawaii: A History, from Polynesian Kingdom to American State (2003)
- Schweizer, Niklaus R. His Hawaiian Excellency: The Overthrow of the Hawaiian Monarchy and the Annexation of Hawaii (1994).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kategoriya Kolishni derzhavi Aziyi Respublika Gavayi 4 lipnya 1894 angl Republic of Hawaii gav Lepupalika ʻo Hawaiʻi 4 lipnya 1894 7 lipnya 1898 Prapor Gerb Deviz Ua Mau ke Ea o ka ʻAina i ka Pono Gimn Hawaii Pono i Respublika Gavayi istorichni kordoni na karti Stolicya Gonolulu Movi anglijska gavajska Forma pravlinnya Odnopartijna respublika Prezident Istoriya Zasnovano 4 lipnya 1894 Likvidovano 7 lipnya 1898 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Respublika Gavayi Respublika Gavayi kolishnya derzhava na Gavajskih ostrovah sho isnuvala mizh 1894 i 1898 rokami Gavajska respublika vinikla pislya skasuvannya Gavajskogo korolivstva ta pripinennya povnovazhen timchasovogo uryadu 4 lipnya 1894 roku 7 lipnya 1898 roku Gavayi buli aneksovani SShA j otrimali status teritoriyi Gavayi U 1893 roci na Gavajskih ostrovah v rezultati vtruchannya amerikanskih vijskovih i za pidtrimki amerikanskogo biznesu bula povalena monarhiya Respubliku Gavayi ocholyuvali ru i amerikanci za pohodzhennyam i piddani gavajskih koroliv za miscem narodzhennya govorili po gavajski Pri comu voni obidva mali tisni politichni finansovi ta simejni zv yazki z SShA i lobiyuvali u Vashingtoni priyednannya Gavajskoyi respubliki Rozsliduvannya Blaunta i MorganaPislya povalennya korolevi Liliuokalani bulo utvoreno timchasovij uryad Majbutnye Gavajskih ostroviv bulo v cej moment ne cilkom zrozumile Odna grupa vplivu proponuvala peredati vladu princesi j vidnoviti obmezhenu monarhiyu Cherez te sho princesa v cej chas ne znahodilasya na ostrovah propoziciya ne otrimala pidtrimki Prezident SShA Bendzhamin Garrison yakij pidtrimuvav priyednannya Gavajskih ostroviv v 1892 roci ne buv pereobranij na novij termin sho poslabilo grupu yaka vistupala za vhodzhennya ostroviv do skladu SShA Znayuchi pro ce Lorrin Terston za misyac do vidhodu Garrisona domovivsya z kongresom SShA pro majbutnyu ratifikaciyu dogovoru pro priyednannya Gavayiv Nastupnik Garrisona Grover Klivlend vidrazu pislya vstupu na posadu zamoroziv pidgotovku dogovoru i rozporyadivsya pochati rozsliduvannya Klivlend priznachiv kolishnogo kongresmena vid shtatu Dzhordzhiya predstavnikom Derzhavnogo Departamentu SShA ministrom na Gavayah dlya rozsliduvannya obstavin povalennya monarhiyi Blaunt sklav zvit yakij povidomlyav sho jogo poperednik predstavnik Derzhavnogo Departamentu na Gavayah buv na storoni suprotivnikiv monarhiyi i nadav yim vijskovu dopomogu nakazavshi amerikanskim vijskam visaditisya z krejsera Boston na bereg Na pidstavi zvitu Klivlend priznachiv predstavnikom ministrom na Gavayi ta vidpraviv jogo v Gonolulu z sekretnimi doruchennyami Villis proviv peregovori zi povalenoyu korolevoyu i domigsya vid neyi obicyanki ogolositi amnistiyu uchasnikam perevorotu v razi prihodu do vladi Pislya cogo vin visunuv formalnu vimogu pro rozpusk Timchasovogo uryadu i povnoyi restavraciyi monarhiyi Vin ne mig znati pro te sho rishennya bulo zapiznilim oskilki Klivlend vzhe peredav vidpovidnu spravu v Kongres 23 grudnya 1893 roku Senford Doul poslav vidpovid Villisu z vidmovoyu peredati vladu korolevi U vidpovid na poyasnennya Klivlenda senat SShA uhvaliv rezolyuciyu zobov yazavshi svij Komitet iz zovnishnih zv yazkiv provesti vidkriti sluhannya i dopitati svidkiv shob viznachiti chi ne perevishiv prezident Klivlend svoyi povnovazhennya priznachivshi Blaunta ministrom i nadavshi jomu znachni povnovazhennya bez uzgodzhennya z senatom Golovoyu komisiyi stav senator z Alabami prihilnik vklyuchennya Gavajskih ostroviv do skladu SShA Visnovki komisiyi buli opublikovani 26 lyutogo 1894 roku i superechili visnovkam zvitu Blaunta Komisiya viznachila sho Zbrojni sili SShA zberigali nejtralitet pid chas perevorotu znyala zvinuvachennya zi Stivensa ale viznala sho priznachennya Blaunta bez shvalennya Kongresu ne superechilo konstituciyi Dev yat chleniv komisiyi Morgana ne zmogli domovitisya pro visnovki i zvit buv pidpisanij lishe osobisto Morganom Pislya prijnyattya nizki rezolyucij kongresu SShA prezident Klivlend vidmovivsya viznati timchasovij uryad yak de fakto tak i de yure Progoloshennya respublikiTimchasovij uryad poboyuvavsya sho Grover Klivlend bude prodovzhuvati vtruchatisya u spravi ostroviv z metoyu ponovlennya monarhiyi Krim togo voni pripuskali sho do kincya terminu Klivlenda priyednannya ostroviv ne vidbudetsya a dlya dovgostrokovogo upravlinnya ostrovami bula potribna bilsh ukorinena forma pravlinnya nizh timchasovij uryad Tomu 30 travnya 1894 roku timchasovij uryad sklikav Konstitucijni zbori i ostannim prijnyav proyekt konstituciyi Respubliki Gavayi Respublika bula progoloshena 4 lipnya 1894 roku v Gonolulu Senford Doul stav prezidentom respubliki Zmova VilkoksaU 1895 roci prihilnik ponovlennya monarhiyi Robert Vilyam Vilkoks zdijsniv zmovu z metoyu povernennya korolevi do vladi Jogo prihilniki priveli z San Francisko korabel zi zbroyeyu ta amuniciyeyu i tayemno rozvantazhili jogo v Gonolulu 6 sichnya 1895 roku zmovniki zustrilisya shob obgovoriti plan shvidkogo povalennya respubliki j vidnovlennya monarhiyi Odnak na pochatku zdijsnennya planu voni nespodivano zustrilisya z naryadom policiyi i shvidko buli zaareshtovani Vilkoks kilka dniv hovavsya v gorah ale potim takozh buv zaareshtovanij Uryad ogolosiv sho v rezidenciyi povalenoyi korolevi Liliuokalani ru angl Washington Place bulo znajdeno zbroyu tim samim zvinuvativshi yiyi v spivuchasti u zmovi Koroleva bula viddana pid sud Prokuror zvinuvativ yiyi u zradi oskilki vona povinna bula znati sho zbroya priznachalasya dlya povalennya respubliki U vidpovid koroleva vigolosila promovu v yakij rozcinila podiyi 1893 roki yak derzhavnij perevorot i sho vona ne prisyagala ni timchasovomu uryadu ni Respublici Gavayi i vona ne viznaye prava respubliki suditi yiyi ale vona takozh ne znala pro zmovu i z metoyu blaga dlya svogo narodu vistupaye proti nasilnickih dij Vona bula zasudzhena do p yati rokiv tyuremnogo uv yaznennya i trudovih robit a takozh oshtrafovana na 10 tisyach dolariv Svoye uv yaznennya vona vidbuvala v spalni u palaci Iolani v Gonolulu yakij perebuvav pid cilodobovoyu ohoronoyu Cherez visim misyaciv rozporyadzhennyam Doula vona bula perevedena pid domashnij aresht a vzhe cherez rik bula amnistovana ta pereyihala u Vashington Aneksiya SShA i skasuvannya respublikiU 1896 roci prezidentom SShA buv obranij Vilyam Mak Kinli i 4 bereznya 1897 roku vin vstupiv na posadu Kerivnictvo Respubliki Gavayi negajno rozpochalo peregovori pro priyednannya yaki zavershilisya vlitku 1898 roku Prezident vvazhav sho Gavajski ostrovi mayut istotnu strategichnu cinnist dlya SShA osoblivo u svitli rozpochatoyi ispano amerikanskoyi vijni Krim togo Velika Britaniya Franciya ta Yaponiya takozh proyavlyali interes do ostroviv Prote dogovir ne otrimav pidtrimki kongresu SShA cherez peticiyu gavajciv yaka bula spryamovana proti priyednannya Tomu aneksiya SShA z peretvorennyam Respubliki Gavayi v Teritoriyu Gavayi bula zdijsnena za dopomogoyu rezolyuciyi Nyulendsa 16 chervnya 1898 roku rezolyuciyu shvaliv kongres a 7 lipnya ostatochno pidpisav prezident Formalna peredacha vladi vidbulasya 12 serpnya 1898 roku Div takozhGavajske korolivstvo Gavayi Gavajski ostroviPrimitkiIstoriya vneshnej politiki i diplomatii SShA 1867 1918 ros Nauka 1997 s 383 ISBN 978 5 02 008656 2 Associated Press 16 serpnya 2009 Hawaii s Marks 50th Anniversary of Statehood A brief history of Hawaii from Polynesian voyagers to an island born president ABC News Daws Gavan 1997 Shoal of time a history of the Hawaiian Islands vid 15 print Honolulu Univ of Hawaii Press s 278 ISBN 978 0 8248 0324 7 Russ William Adam The Hawaiian Revolution 1893 94 Associated University Presses 1992 S 335 ISBN 0945636431 Tate Merze The United States and the Hawaiian Kingdom A Political History Yale University Press 1965 S 253 Hawaii s Story by Hawaii s Queen digital library upenn edu Procitovano 29 listopada 2023 Noenoe K Silva The 1897 Petitions Protesting Annexation 17 bereznya 2012 u Wayback Machine angl Annexation of the Hawaiian Islands Collection at Bartleby com angl 15 chervnya 2022 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 29 listopada 2023 BibliografiyaAllen Helena G Sanford Ballard Dole Hawaii s Only President 1844 1926 1998 Kuykendall Ralph Simpson Hawaii A History from Polynesian Kingdom to American State 2003 Schweizer Niklaus R His Hawaiian Excellency The Overthrow of the Hawaiian Monarchy and the Annexation of Hawaii 1994