Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Півде́нний В'єтна́м (Республіка В'єтнам, в'єт. Việt Nam Cộng hòa) — країна в південній частині материкової Південно-Східної Азії, а також поширене в літературі найменування держави, що існувала в 1954—1976 (фактично до 1975) в частині сучасного В'єтнаму на південь від 17 паралелі (річки Бенхай). Терміни «Південний В'єтнам» і «Північний В'єтнам» здобули загального користування в 1954 році під час Женевської конференції, коли В'єтнам зазнав розділу на комуністичну і не комуністичну зони по 17-й паралелі.
Найменування держави:
- 1954—1955: Держава В'єтнам (в'єт. Quốc gia Việt Nam)
- 1955—1975: Республіка В'єтнам (в'єт. Việt Nam Cộng Hòa)
- 1975—1976: Республіка Південний В'єтнам (в'єт. Cộng Hòa Miền Nam Việt Nam).
Столицею Південного В'єтнаму було місто Сайгон (нині Хошимін).
Витоки Південного В'єтнаму можна віднести до французької колонії Кохінхіна, частини французького Індокитаю, яка складалася з південної третини В'єтнаму. Після Другої світової війни, В'єтмінь, очолювана Хо Ши Міном, проголосила «В'єтнамську незалежність» в Ханої. У 1949 році, не комуністичні в'єтнамські політики сформували інший уряд в Сайгоні очолюваний колишнім імператором Бао Дайом. Бао Дая було повалено прем'єр-міністром Нго Дінь З'ємом в 1955 році, який проголосив себе президентом після референдуму. Нго Дінь З'єма було повалено в результаті військового перевороту в 1963 році, розпочата серія короткотривалих військових урядів. Генерал керував країною протягом 1967—1975 років. В'єтнамська війна почалася в 1959 році з заколоту В'єтконгу за допомогою військ Північного В'єтнаму. Під час кульмінації боротьби — Тетського наступу у 1968 році, було зареєстровано понад 1,5 мільйонів Південно-в'єтнамських солдатів і 500 000 американських солдатів у Південному В'єтнамі. Незважаючи на мирний договір укладений у січні 1973 року, бойові дії продовжувалися, до поки армія Північного В'єтнаму не захопила Сайгон 30 квітня 1975 року.
Історія
Існувало кілька причин того, чому Південний В'єтнам відокремився від Північного. Ця територія пізніше за все була приєднана до історичної в'єтнамської держави. У зв'язку з цим Франція відносно легко окупувала цю частину В'єтнаму в XIX столітті. У той час як Аннам (Центральний В'єтнам) і Тонкін (Північний В'єтнам) мали статус протекторатів, Південний В'єтнам (Кохінхіна) був колонією і від нього навіть обиралися депутати до французького парламенту. Тому французькі інтереси тут були сильніші, ніж в іншій частині В'єтнаму, і після закінчення Другої світової війни французи доклали всіх зусиль, щоб не допустити на цю територію партизанів з Північного В'єтнаму. У 1949 на півдні В'єтнаму була проголошена держава, формальним правителем якого був імператор Бао Дай, фактично ж у ньому управляла колоніальна адміністрація. У 1954 згідно з Женевським договором відбулося розділення В'єтнаму, при цьому близько 1 млн католиків із Північного В'єтнаму втекло на південь.
Південнов'єтнамський уряд, проте, зіткнувся з нездатністю повністю контролювати країну, на території якої боролися різні релігійні і терористичні угруповання.
Війна між Північним В'єтнамом і партизанами Південного В'єтнаму, з одного боку, проти США і уряду Південного В'єтнаму, з іншого боку, формально закінчилася в 1973 році підписанням Паризьких мирних угод, після підписання яких американські війська були виведені з Південного В'єтнаму. Але північнов'єтнамська армія в порушення цих угод продовжила ведення бойових дій з метою анексувати країну. У березні-квітні 1975 року в результаті ця мета була досягнута. Новий уряд був повністю підконтрольний північнов'єтнамський адміністрації, і в 1976 році було оголошено про «об'єднання» Південного і Північного В'єтнаму в єдину Соціалістичну республіку В'єтнам.
Географія
Південний В'єтнам має поділ на прибережні низовини, гірське Центральне нагір'я (), і дельту річки Меконг.
Політичний устрій
Південний В'єтнам пережив багато політичних змін у своєму короткому житті. Спочатку, держава була конституційною монархією, з імператором Бао Даєм на чолі. Але в'єтнамська монархія була непопулярною через співпрацю монархів з французькими колонізаторами.
У 1955 році відбувся референдум, який був фіктивним опитуванням, з результатами 98 % голосів на користь скасування монархії. В Сайгоні, Нго Дінь З'єм отримав 133 % голосів. Цей референдум скасував монархію і зробив прем'єр-міністра Нго Дінь З'єма першим президентом. Незважаючи на успіхи в політиці, економіці і соціальні зміни в перші 5 років, Нго Дінь З'єм швидко став диктатором. З мовчазної згоди уряду Сполучених Штатів, офіцери АРВН на чолі з генералом організували державний переворот і вбили його в 1963 році. Військові мали короткотривалий уряд, поки генеральна повалив Міна у січні 1964 року. До кінця 1965 року, відбулося кілька переворотів, цивільні особи на чолі урядів дозволили робити видимість громадянського правління, а не військової хунти.
У 1965 році цивільний уряд добровільно подав у відставку і передав владу військовим, в надії на те що це принесе стабільність і єдність нації. Обрані Установчі збори з представництвом військових вирішили змінити державну систему на парламентську систему з сильним президентом. Було обрано двопалатну Національну Асамблею, що складалася з сенату і палати представників, які були обрані в 1967 році. Військовому уряду, спочатку не вдалося забезпечити стабільність. Через внутрішні конфлікти і політичну недосвідченість, викликану різними фракціями, в армії розпочалась череда переворотів і контр-переворотів один проти одного. Ситуація стабілізувалася в середині 1965 року, коли голова В'єтнамських ВПС Нгуєн Као Кі став прем'єр-міністром, з генералом Нгуєн Ван Тіу як номінальним главою держави.
У 1967 році Південний В'єтнам провів свої перші вибори за новою системою. Після виборів Південний В'єтнам перейшов до президентської системи. Військові призначили Нгуен Ван Тіу як свого кандидата, і його було обрано. Тіу швидко прибирає владу до своїх рук на велике розчарування тих, хто сподівався на епоху більшої політичної відкритості. Його було переобрано президентом у 1971 році, отримавши підозріло високі 94 % голосів виборців. Тіу правив до останніх днів війни, пішовши у відставку в 1975 році. Зіонг Ван Мінь останній президент країни, беззастережно здався комуністичним військам через кілька днів після вступу на посаду.
Південний В'єтнам був членом , Азійський банк розвитку (АБР), Світовий банк (МБРР), Міжнародна асоціація розвитку (МАР), (МФК), МВФ, Міжнародна організація супутникового зв'язку (Intelsat), Інтерпол, МОК, МКС, Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, ЮНЕСКО та Всесвітній поштовий союз (ВПС).
Економіка
Південний В'єтнам мав вільну ринкову економіку та орієнтувався на Захід. Мав власну авіакомпанію — . Економіка в значній мірі трималась на американських дотаціях й наявності великої кількості американців у країні у 1961—1973 роках. Виробництво електрики збільшилося у чотирнадцять разів протягом 1954—1973 років, а промисловість збільшувала випуск продукції в середньому на 6,9 % на рік. В той же період, виробництво рису збільшилося на 203 %, а кількість студентів в університетах зросло з 2,000 до 90,000. Американська допомога досягла 2,3 млрд дол США в 1973 році, але знизилася до 1,1 млрд дол США в 1974 році. Інфляція зросла до 200 %, оскільки країна страждала від економічних потрясінь через зниження американської допомоги, а також зростання цін на нафту в жовтні 1973 року.
«Об'єднання» В'єтнаму в 1976 році привело до введення централізованої планової економіки Північного В'єтнаму на півдні. Країна не мала значного економічного прогресу протягом наступних двадцяти років.
Після розпаду Радянського Союзу і закінчення радянської допомоги, керівництво В'єтнаму погодилося з необхідністю змін. Її окупаційну армію було виведено з Лаосу та Камбоджі. Після цього країна здійснила економічні реформи і створила ринкову економіку в середині 1990-х. Уряд, як і раніше, здійснює тоталітарну колективну диктатуру під пильним контролем Комуністичної партії.
Демографія
Близько 90 % населення Південного В'єтнаму складали в'єтнамці, 10 % були хоа, , французи, тями тощо.
Див. також
Примітки
- Jacobs, Seth (2006). Cold War Mandarin: Ngo Dinh Diem and the Origins of America's War in Vietnam, 1950–1963. Rowman & Littlefield. с. 95. ISBN .
- Kim, Youngmin, «The South Vietnamese Economy During the Vietnam War, 1954—1975»
- Wiest, Andrew A., The Vietnam War, 1956—1975, p. 80.
Посилання
- (archived from the original on 2009-03-25). (англ.)
- The Constitution of the Republic of Vietnam 1967
- HIẾN PHÁP VIỆT NAM CỘNG HOÀ 1967 (в'єтн.)
- 1975: Saigon surrenders at news.bbc.co.uk.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Respublika V yetnam Việt Nam Cộng hoa 越南共和 Republique du Viet Nam 1955 1975 Prapor Pivdennogo V yetnamu Deviz Tổ quốc Danh dự Trach nhiệm ukrayinskoyu Batkivshina Chest Vidpovidalnist ukrayinskoyu Zaklik do gromadyan source source Stolicya Sajgon Mova i V yetnamska mova Francuzka mova de fakto odna z oficijnih Religiya Buddizm Hristiyanstvo Konfucianstvo Daosizm Plosha 173 809 km Naselennya 19 4 mln Forma pravlinnya Unitarna prezidentska konstitucijna respublika 1955 1963 i 1967 1975 rr Vijskova hunta 1963 1967 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pivdennij V yetnam Pivde nnij V yetna m Respublika V yetnam v yet Việt Nam Cộng hoa krayina v pivdennij chastini materikovoyi Pivdenno Shidnoyi Aziyi a takozh poshirene v literaturi najmenuvannya derzhavi sho isnuvala v 1954 1976 faktichno do 1975 v chastini suchasnogo V yetnamu na pivden vid 17 paraleli richki Benhaj Termini Pivdennij V yetnam i Pivnichnij V yetnam zdobuli zagalnogo koristuvannya v 1954 roci pid chas Zhenevskoyi konferenciyi koli V yetnam zaznav rozdilu na komunistichnu i ne komunistichnu zoni po 17 j paraleli Najmenuvannya derzhavi 1954 1955 Derzhava V yetnam v yet Quốc gia Việt Nam 1955 1975 Respublika V yetnam v yet Việt Nam Cộng Hoa 1975 1976 Respublika Pivdennij V yetnam v yet Cộng Hoa Miền Nam Việt Nam Stoliceyu Pivdennogo V yetnamu bulo misto Sajgon nini Hoshimin Vitoki Pivdennogo V yetnamu mozhna vidnesti do francuzkoyi koloniyi Kohinhina chastini francuzkogo Indokitayu yaka skladalasya z pivdennoyi tretini V yetnamu Pislya Drugoyi svitovoyi vijni V yetmin ocholyuvana Ho Shi Minom progolosila V yetnamsku nezalezhnist v Hanoyi U 1949 roci ne komunistichni v yetnamski politiki sformuvali inshij uryad v Sajgoni ocholyuvanij kolishnim imperatorom Bao Dajom Bao Daya bulo povaleno prem yer ministrom Ngo Din Z yemom v 1955 roci yakij progolosiv sebe prezidentom pislya referendumu Ngo Din Z yema bulo povaleno v rezultati vijskovogo perevorotu v 1963 roci rozpochata seriya korotkotrivalih vijskovih uryadiv General keruvav krayinoyu protyagom 1967 1975 rokiv V yetnamska vijna pochalasya v 1959 roci z zakolotu V yetkongu za dopomogoyu vijsk Pivnichnogo V yetnamu Pid chas kulminaciyi borotbi Tetskogo nastupu u 1968 roci bulo zareyestrovano ponad 1 5 miljoniv Pivdenno v yetnamskih soldativ i 500 000 amerikanskih soldativ u Pivdennomu V yetnami Nezvazhayuchi na mirnij dogovir ukladenij u sichni 1973 roku bojovi diyi prodovzhuvalisya do poki armiya Pivnichnogo V yetnamu ne zahopila Sajgon 30 kvitnya 1975 roku IstoriyaIsnuvalo kilka prichin togo chomu Pivdennij V yetnam vidokremivsya vid Pivnichnogo Cya teritoriya piznishe za vse bula priyednana do istorichnoyi v yetnamskoyi derzhavi U zv yazku z cim Franciya vidnosno legko okupuvala cyu chastinu V yetnamu v XIX stolitti U toj chas yak Annam Centralnij V yetnam i Tonkin Pivnichnij V yetnam mali status protektorativ Pivdennij V yetnam Kohinhina buv koloniyeyu i vid nogo navit obiralisya deputati do francuzkogo parlamentu Tomu francuzki interesi tut buli silnishi nizh v inshij chastini V yetnamu i pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni francuzi doklali vsih zusil shob ne dopustiti na cyu teritoriyu partizaniv z Pivnichnogo V yetnamu U 1949 na pivdni V yetnamu bula progoloshena derzhava formalnim pravitelem yakogo buv imperator Bao Daj faktichno zh u nomu upravlyala kolonialna administraciya U 1954 zgidno z Zhenevskim dogovorom vidbulosya rozdilennya V yetnamu pri comu blizko 1 mln katolikiv iz Pivnichnogo V yetnamu vteklo na pivden Pivdennov yetnamskij uryad prote zitknuvsya z nezdatnistyu povnistyu kontrolyuvati krayinu na teritoriyi yakoyi borolisya rizni religijni i teroristichni ugrupovannya Vijna mizh Pivnichnim V yetnamom i partizanami Pivdennogo V yetnamu z odnogo boku proti SShA i uryadu Pivdennogo V yetnamu z inshogo boku formalno zakinchilasya v 1973 roci pidpisannyam Parizkih mirnih ugod pislya pidpisannya yakih amerikanski vijska buli vivedeni z Pivdennogo V yetnamu Ale pivnichnov yetnamska armiya v porushennya cih ugod prodovzhila vedennya bojovih dij z metoyu aneksuvati krayinu U berezni kvitni 1975 roku v rezultati cya meta bula dosyagnuta Novij uryad buv povnistyu pidkontrolnij pivnichnov yetnamskij administraciyi i v 1976 roci bulo ogolosheno pro ob yednannya Pivdennogo i Pivnichnogo V yetnamu v yedinu Socialistichnu respubliku V yetnam GeografiyaPivdennij V yetnam maye podil na priberezhni nizovini girske Centralne nagir ya i deltu richki Mekong Politichnij ustrijPivdennij V yetnam perezhiv bagato politichnih zmin u svoyemu korotkomu zhitti Spochatku derzhava bula konstitucijnoyu monarhiyeyu z imperatorom Bao Dayem na choli Ale v yetnamska monarhiya bula nepopulyarnoyu cherez spivpracyu monarhiv z francuzkimi kolonizatorami U 1955 roci vidbuvsya referendum yakij buv fiktivnim opituvannyam z rezultatami 98 golosiv na korist skasuvannya monarhiyi V Sajgoni Ngo Din Z yem otrimav 133 golosiv Cej referendum skasuvav monarhiyu i zrobiv prem yer ministra Ngo Din Z yema pershim prezidentom Nezvazhayuchi na uspihi v politici ekonomici i socialni zmini v pershi 5 rokiv Ngo Din Z yem shvidko stav diktatorom Z movchaznoyi zgodi uryadu Spoluchenih Shtativ oficeri ARVN na choli z generalom organizuvali derzhavnij perevorot i vbili jogo v 1963 roci Vijskovi mali korotkotrivalij uryad poki generalna povaliv Mina u sichni 1964 roku Do kincya 1965 roku vidbulosya kilka perevorotiv civilni osobi na choli uryadiv dozvolili robiti vidimist gromadyanskogo pravlinnya a ne vijskovoyi hunti U 1965 roci civilnij uryad dobrovilno podav u vidstavku i peredav vladu vijskovim v nadiyi na te sho ce prinese stabilnist i yednist naciyi Obrani Ustanovchi zbori z predstavnictvom vijskovih virishili zminiti derzhavnu sistemu na parlamentsku sistemu z silnim prezidentom Bulo obrano dvopalatnu Nacionalnu Asambleyu sho skladalasya z senatu i palati predstavnikiv yaki buli obrani v 1967 roci Vijskovomu uryadu spochatku ne vdalosya zabezpechiti stabilnist Cherez vnutrishni konflikti i politichnu nedosvidchenist viklikanu riznimi frakciyami v armiyi rozpochalas chereda perevorotiv i kontr perevorotiv odin proti odnogo Situaciya stabilizuvalasya v seredini 1965 roku koli golova V yetnamskih VPS Nguyen Kao Ki stav prem yer ministrom z generalom Nguyen Van Tiu yak nominalnim glavoyu derzhavi U 1967 roci Pivdennij V yetnam proviv svoyi pershi vibori za novoyu sistemoyu Pislya viboriv Pivdennij V yetnam perejshov do prezidentskoyi sistemi Vijskovi priznachili Nguen Van Tiu yak svogo kandidata i jogo bulo obrano Tiu shvidko pribiraye vladu do svoyih ruk na velike rozcharuvannya tih hto spodivavsya na epohu bilshoyi politichnoyi vidkritosti Jogo bulo pereobrano prezidentom u 1971 roci otrimavshi pidozrilo visoki 94 golosiv viborciv Tiu praviv do ostannih dniv vijni pishovshi u vidstavku v 1975 roci Ziong Van Min ostannij prezident krayini bezzasterezhno zdavsya komunistichnim vijskam cherez kilka dniv pislya vstupu na posadu Pivdennij V yetnam buv chlenom Azijskij bank rozvitku ABR Svitovij bank MBRR Mizhnarodna asociaciya rozvitku MAR MFK MVF Mizhnarodna organizaciya suputnikovogo zv yazku Intelsat Interpol MOK MKS Mizhnarodnij ruh Chervonogo Hresta i Chervonogo Pivmisyacya YuNESKO ta Vsesvitnij poshtovij soyuz VPS EkonomikaDokladnishe Pivdennij V yetnam mav vilnu rinkovu ekonomiku ta oriyentuvavsya na Zahid Mav vlasnu aviakompaniyu Ekonomika v znachnij miri trimalas na amerikanskih dotaciyah j nayavnosti velikoyi kilkosti amerikanciv u krayini u 1961 1973 rokah Virobnictvo elektriki zbilshilosya u chotirnadcyat raziv protyagom 1954 1973 rokiv a promislovist zbilshuvala vipusk produkciyi v serednomu na 6 9 na rik V toj zhe period virobnictvo risu zbilshilosya na 203 a kilkist studentiv v universitetah zroslo z 2 000 do 90 000 Amerikanska dopomoga dosyagla 2 3 mlrd dol SShA v 1973 roci ale znizilasya do 1 1 mlrd dol SShA v 1974 roci Inflyaciya zrosla do 200 oskilki krayina strazhdala vid ekonomichnih potryasin cherez znizhennya amerikanskoyi dopomogi a takozh zrostannya cin na naftu v zhovtni 1973 roku Ob yednannya V yetnamu v 1976 roci privelo do vvedennya centralizovanoyi planovoyi ekonomiki Pivnichnogo V yetnamu na pivdni Krayina ne mala znachnogo ekonomichnogo progresu protyagom nastupnih dvadcyati rokiv Pislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu i zakinchennya radyanskoyi dopomogi kerivnictvo V yetnamu pogodilosya z neobhidnistyu zmin Yiyi okupacijnu armiyu bulo vivedeno z Laosu ta Kambodzhi Pislya cogo krayina zdijsnila ekonomichni reformi i stvorila rinkovu ekonomiku v seredini 1990 h Uryad yak i ranishe zdijsnyuye totalitarnu kolektivnu diktaturu pid pilnim kontrolem Komunistichnoyi partiyi DemografiyaBlizko 90 naselennya Pivdennogo V yetnamu skladali v yetnamci 10 buli hoa francuzi tyami tosho Div takozhDemokratichna Respublika V yetnam V yetmin Indokitaj Francuzkij Indokitaj Buddijska krizaPrimitkiJacobs Seth 2006 Cold War Mandarin Ngo Dinh Diem and the Origins of America s War in Vietnam 1950 1963 Rowman amp Littlefield s 95 ISBN 0 7425 4447 8 Kim Youngmin The South Vietnamese Economy During the Vietnam War 1954 1975 Wiest Andrew A The Vietnam War 1956 1975 p 80 Posilannya archived from the original on 2009 03 25 angl The Constitution of the Republic of Vietnam 1967 HIẾN PHAP VIỆT NAM CỘNG HOA 1967 v yetn 1975 Saigon surrenders at news bbc co uk