Рерік (нім. Rerik; лат. Reric) — середньовічне місто, торговельний центр (емпорій) на південному узбережжі Балтійського моря, центр ободритів.
Рерік | |
---|---|
53°57′20″ пн. ш. 11°28′53″ сх. д. / 53.95560000002777201° пн. ш. 11.48140000002777938° сх. д.Координати: 53°57′20″ пн. ш. 11°28′53″ сх. д. / 53.95560000002777201° пн. ш. 11.48140000002777938° сх. д. | |
Країна | Німеччина |
Розташування | Мекленбург-Передня Померанія |
Тип | археологічна пам'ятка і город[d] |
Рерік Рерік (Німеччина) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Рерік був побудований близько 700 року н. е., коли ободрити оселилися в даному регіоні, і скоро Рерік став поліетнічниммістом зі змішаним слов'яно-скандинавським населенням.
Довгий час точне місце розташування Реріка було невідомим. За право вважатися історичними правонаступниками Реріка боролися вагрський Ольденбург, Любек, Дорф-Мекленбург, . Розкопки Кільського університету та Археологічного відомства землі Мекленбург-Передня Померанія, що проводилися в 1995–1998 роках в межах села Бловац (Ґрос-Штремкендорф) на східному узбережжі Вісмарської затоки Мекленбурзької бухти, відкрили велику частину якогось торгового центру та прилеглих до нього поховань площею 23 гектари. Топографічне розташування і датування (згідно знахідкам і дендрохронології) досить точно відповідають часові існування міста Реріка. Однак, для у більш точному визначенні варто вважати на те, що принципово може підходити будь-який морський торговельний центр часів Каролінгів. Поселення в Ґрос-Штремкендорфі було одним з найбільших торгових центрів в південній частині узбережжя Балтійського моря між Хедебю і Воліном у гирлі р. Одеру — його територія в 2 рази перевищувала за площею міста Хайтабу (Хедебю) і Рібе того ж періоду. У поселенні виявлені знахідки раннього слов'янського періоду, які дендрологічним методом оцінюються в діапазоні від 735 року до 811 року. Іншими поселеннями прибережної зони VIII-IX століття є Старигард, (нім. Alt-Lübeck), Росток-Дірков (нім. Dierkow), і Ральсвік на схід від Ґрос-Штремкендорфу. На схід і на північний схід Ґрос-Штремкендорфу знаходяться ділянки з ранньою слов'янською керамікою — товаром, в основному без оздоблення, який повинен бути того ж часу, що і прибережне поселення Ґрос-Штремкендорф.
На початку IX століття, після укладення франками союзу з ободритами проти саксонців і данців Карл I Великий використовував цей порт в торгових цілях, через тривалу війну. Згідно франкських анналів данський конунг Гудфред в 808 році зруйнував Рерік, а населення переселив в конкуруючий порт Хедебю (Слісторп):
З Годфрідом у згаданому вище поході були слов'яни, які називалися вільці. Через старовинну ворожнечу, яку вони мали звичайно зберігати з ободритами, вони з доброї волі з'єдналися з його військом. І коли сам він повернувся у своє королівство, вони також повернулися додому з видобутком, який змогли захопити у ободритів. Годфрід перш ніж повернувся, зруйнував [[Емпорій (раннє середньовіччя)|емпорій], який на мові данів називається Рерік і який виплатою податей давав його королівству вигоду, і, переселивши звідти торговців, розпустив флот [і] з усім військом прийшов до порту, який називається Слісторп.Оригінальний текст (лат.)Erant cum Godofrido in expeditione praedicta Sclavi, qui dicuntur Wilzi, qui propter antiquas inimicitias, quas cum Abodritis habere solebant, sponte se copiis eius coniunxerunt; ipsoque in regnum suum revertente, cum praeda, quam in Abodritis capere potuerunt, et ipsi domum regressi sunt. Godofridus vero, priusquam reverteretur, distructo emporio, quod in oceani litore constitutum lingua Danorum Reric dicebatur et magnam regno illius commoditatem vectigalium persolutione praestabat, translatisque inde negotiatoribus, soluta classe ad portum, qui Sliesthorp dicitur, cum universo exercitu venit.
Рерік був значним поселенням. У XI столітті Адам Бременський називав ободритів «ререгами». Назва «ререгі» (Reregis) використовував і Саксонський анналіст.
Назва
У мандрівника Ібрагіма ібн Якуба близько 965 р. говориться про головну фортецю слов'янського князя Накура. Назва фортеці може бути прочитана як «Аззан», або як «Гран» (можливо «Град»). Оскільки Ібрагім наводить переклад «велика фортеця», то надалі можлива слов'янська назва «Веліград». Ризький учитель, сходознавець Ф. Вестберг відстоював читання «Аззан» і ототожнював згаданий ібн Якубом населений пункт з Шверіном, а не Реріком.
Можливо «Веліград» Ібрагіма ібн Якуба (близько 965 р.) співвідноситься з «Міхеленбургом» у саксів (в 995 р.). У свою чергу «Міхеленбург» строго відповідає «Магнополісу» хроністів Адама Бременського і Гельмольда фон Бозау. У всіх випадках значення збігається — «велике, головне місто». Зі свого боку данці називали його «Рерік» (імовірно від давньоскан. Reyrr — «очерет», через розташування в старій озерній улоговині, покритій густими заростями очерету).
Вацлав Ганка (відомий своїми фальсифікаціями) вказував на зв'язок назви поселення з назвою сокола «falco cyanopus» проводячи аналогію з замками і фортецями «Sokol», «Gestrabj», «Falkenstein», «Habichtstein». Цитує Ганка . Павло Шафарик читав назва «Рерік» як «Рарог», а назва народу «ререгі» як «рарожани». Павло Шафарик вказував на існування слова «rarog», що позначає в польській мові один з видів сокола «балабана» і порівнював з назвою польського села «Рарог» в Плоцьком краї і з подібними іменами інших слов'янських міст і замків — Орел, Сокіл, Яструб. Ґрунтуючись на даному прочитанні припускав, що «Рарог» було слов'янською назвою фортеці «Рерік».
Гедеонов С. О. відстоював ідею, що «Рерік» (сокіл) було прізвиськом ободрітського князя Дражко в честь якого названа столиця, а Рерік (соколи) було прізвиськом власне ободритов. Гедеонов припускає, що прізвисько Рюрик могло бути родовим в сімействі ободритськіх князів, родичів Рюрика. Цитував Гедеонова і Дмитро Іловайський.
Вальтер Фогель висунув гіпотезу, що Рерік в більш ранніх рукописах згадується як «Берік». Цієї точки зору дотримувався і Омелян Пріцак, однак вона була розкритикована.
зазначає, що назва слов'янського Веліграда «Рерик» стало улюбленим аргументом деяких представників російської «антинорманістської школи». Дійсно, воно перегукується з іменем «Рюрик» — і кращого доказу неслов'янського походження цього імені важко було б уявити. Слов'яни називали свою столицю Веліградом. Скандинави ж звали Веліград «Реріком», так само, як германці — Мекленбургом. Не звернути уваги на цей широко відомий факт можуть лише через якесь непорозуміння. Очевидно, від використання даного аргументу раціональний «антинорманіст» повинен відмовитися.
Археологія Гросс-Штрьомкендорф
Розкопками 1990-го і другої половини 1990-х років було виявлено ремісничо-торгове поселення «скандинавського типу» з гаванню і прилеглим цвинтарем змішаного обряду. Поселення площею не менше 18 га \ 45 акрів було забудовано регулярною вуличної сіткою з напівземлянок. Дендрохронологія і знахідки [en] обґрунтували атрибуцію виявленого поселення з Реріком.
Див. також
Примітки
- S. Brather. Rerik // Johannes Hoops Reallexikon der germanischen Altertumskunde. Bd. 24. Quadriburgium — Rind. — Walter de Gruyter, 2003. — С. 514–515. — . (нім.)
- Йоахим Херрман Ободриты, лютичи, руяне // Славяне и скандинавы: Сб. ст. : Пер. с нем. / Общ. ред. Е. А. Мельниковой. — г. Москва: изд. «Прогресс», 1986 г. — 416 с. (рос.)
- Ole Harck, Christian Lübke, Zwischen Reric und Bornhöved: Die Beziehungen zwischen den Dänen und ihren slawischen Nachbarn vom 9. Bis ins 13. Jahrhundert: Beiträge einer internationalen Konferenz, Leipzig, 4.-6. Dezember 1997, Franz Steiner Verlag, 2001, p.12, (нім.)
- Jürgen Happ, Reric, der verlorene Handelsplatz der Wikinger am südwestlichen Zipfel der Ostsee 2nd edition, Mensing, 2004, (нім.)
- Müller-Wille, Michael Emporium Reric // Edited by Sebastian Brather, Dieter Geuenich, Christoph Huth Historia archaeologica. — Berlin, New York: Walter de Gruyter, 2009. — P. 454. — eBook . (англ.)
- Müller-Wille, Michael Emporium Reric // Edited by Sebastian Brather, Dieter Geuenich, Christoph Huth Historia archaeologica. — Berlin, New York: Walter de Gruyter, 2009. — P. 456. — eBook . (англ.)
- Annalista Saxo. — Monumenta Germaniae Historica. SS. — Hannover : Impensis Bibliopolii Avlici Hahniani, 1844. — Т. VI. — P. 609. (лат.)
- Саксонский анналист. Годы 745—1039. сайт «Восточная литература». Архів оригіналу за 2 травня 2012. Процитовано 18 листопада 2014. (рос.)
- А. Куник, «О времени, въ которомъ жилъ Израильтянинъ Ибрагимъ ибн-Якубъ» // Извѣстия ал-Бекри и других авторов о Руси и Славянах (Приложеніе къ XXXII тому записокъ И. Академіи наукъ). — г. СПб., 1878 г. — С. 104. (рос.)
- Herrmann, Joachim (1970). «Die Slawen in Deutschland». Berlin: Akademie-Verlag GmbH. p. 188 (нім.)
- Вестберг Ф. // «Комментарій на записку Ибрагима Ибн-Якуба о славянахъ». — СПб, 1903. — С. 19-23. (рос.)
- Adamus, «Gesta Hammaburgensis ecclesiae pontificum [ 2007-12-23 у Wayback Machine.]» (лат.)
- INCIPIUNT CRONICA SLAVORUM EDITA A VENERABILI HELMOLDO PRESBITERO [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (лат.)
- Аннали королівства франків
Godofridus vero, priusquam reverteretur, distructo emporio, quod in oceani litore constitutum lingua Danorum Reric dicebatur et magnam regno illius commoditatem vectigalium persolutione praestabat, translatisque inde negotiatoribus, soluta classe ad portum, qui Sliesthorp dicitur, cum universo exercitu venit.
- Georg Christian Friedrich Lisch: Zu Mecklenburgs ältester Geschichte: Jahrbücher des Vereins für Mecklenburgische Geschichte und Altertumskunde, Band 1 (1836), S. 173–176 (нім.)
- Pavel Jozef Šafárik, «Sebraneʹ spisy». — Nákl. B. Tempského, 1863. — Т. 2. — С. 608.
- А. Гильфердинг, «Исторія балтійскихъ славянъ|Исторія балтійскихъ славянъ». — г. С.-Петербургъ: Издание Д. Е. Кожанчикова, 1874 г. — Т. 4. — С. 272. (рос.)
- С. Гедеонов с замѣчаніями А. Куника. Отрывки изъ исслѣдованій о Варяжскомъ вопросѣ (статья вторая) // Записки Императорской Академіи наук [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]. — г. СПб., 1862 г. — Т. 2. — С. 184–192. (рос.)
- Иловайский Д. И., VI Филологія норманистовъ. Имена князей // Разысканія о началѣ Руси. — 1876. — С. 304. (рос.)
- Pritsak O. The Origin of Rus', Russian Review, Vol. 36, No. 3, Jul., 1977, p. 265
- P. Paulsen, Studien zur Wikinger-Kultur, Neumunster 1933, p. 212
- Dirk Jellema, Frisian Trade in the Dark Ages, Speculum, Vol. 30, No. 1 (Jan., 1955), p. 27
- Алексеев С. В., «Славянская Европа VII–VIII вв.» — г. Москва: изд. «Вече», 2007 г. — С. 446. — 480 с. — . (рос.)
- Härke, Heinrich. Das Gräberfeld des frühmittelalterlichen Seehandelsplatzes von Groß Strömkendorf, Lkr. Nordwestmecklenburg. By Marcus Gerds. Groß Strömkendorf – Reric. Die Menschen und ihre Lebensumstände. By Michael Wolf. Teil 1 (text) and 2 (catalogue). Forschungen zu Groß Strömkendorf V,1 = Frühmittelalterliche Archäologie zwischen Ostsee und Mittelmeer 6 (ed. by the Römisch-Germanische Kommission des Deutschen Archäologischen Instituts). Wiesbaden: Reichert Verlag. 2015. 418 + 294 pp., 91 + 289 figures, 14 tables. // Early Medieval Europe. — 2018. — Vol. 26, iss. 1. — P. 111–114. — ISSN 0963-9462. — DOI: .
Джерела
- Müller-Wille, Michael. Emporium Reric // Historia archaeologica. — Berlin, New York : Walter de Gruyter, 2009. — С. 453—474. — eBook .
- S. Brather. Rerik // Reallexikon der germanischen Altertumskunde. Bd. 24. Quadriburgium - Rind. — Walter de Gruyter, 2003. — С. 514-515. — . (нім.)
- Vogel W. Das emporium Reric, Festskrift til Halvdan Koht. Oslo, 1933. S. 85-92
- Археологія Бловаца (Groß Strömkendorf):
- Brorsson, Torbjörn. Ceramics as an identity marker: A preliminary study on the Gross Strömkendorf pottery // Bodendenkmalpflege in Mecklenburg-Vorpommern, 2002, vol. 50, pp. 247–256, ISSN 0947-3998 Huth, Berlin, New York (Walter de Gruyter) 2009, pp. 453–474,
- Schmölcke, Ulrich (2002): Die Tierknochenfunde des frühmittelalterlichen Seehandelsplatzes von Groß Strömkendorf, Kreis Nordwestmecklenburg
- Schmölcke, Ulrich (2004): Nutztierhaltung, Jagd und Fischerei. Zur Nahrungsmittelwirtschaft des frühgeschichtlichen Handelsplatzes von Groß Strömkendorf, Landkreis Nordwestmecklenburg. Beiträge zur Ur- und Frühgeschichte Mecklenburg-Vorpommerns 43. Lübstorf, 200 S.
- Schmölcke, Ulrich (2004): Die Stetigkeit als archäozoologische Bewertungsmethode: Beispiele aus Paläoichthyologie (frühmittelalterlicher Seehandelsplatz Groß Strömkendorf) und Paläoökologie (Neolithikum Schleswig-Holsteins). Beiträge zur Archäologie und Prähistorischen Anthropologie 4, 195–203.
- Pöche, Alexander. Die Glasfunde des frühmittelalterlichen Handelsplatzes von Groß Strömkendorf bei Wismar. — Kiel, 2001.
- Dörfler, W., D. Hoffmann & H. Jöns (1998): Archäologische, geologische und pollenanalytische Untersuchungen in Groß Strömkendorf
- Astrid Tummuscheit, «Gross Strömkendorf: a market site of the eighth century on the Baltic sea coast». In T. Pestell and K. Ulmschneider (eds) Markets in Early Medieval Europe.
- Jöns, Hauke. War das „emporium Reric“ der Vorläufer von Haithabu? // Bodendenkmalpflege in Mecklenburg-Vorpommern. — 1999. — Т. 47. — С. 201-213.
- Schuldt, Ewald: Eine slawische Siedlung von Groß Strömkendorf, Kreis Wismar
- Lässig (2000): Die Tiergräber und Tierbeigaben auf dem frühslawischen Gräberfeld von Groß Strömkendorf. Die osteologische Bestimmung und Untersuchungen zur Tiergrabsitte, Kiel
- Wolf M, Lüth F, Jöns H, Schultz M (2001) Auf den Spuren des historischen Reric: Eine anthropologisch-paläopathologische Untersuchung. In: Schultz M, et al. (Hg.) Homo — unsere Herkunft und Zukunft. Cuvillier Verlag, Göttingen, 276–282.
- W. Bastian, Beobachtungen in Burg und Siedlung Alt-Gaarz, Kr. Doberan. Ein Beitr. zur Lage von R., in: Varia Archaeologica (Festschr. W. Unverzagt), 1964, 237–254.
- R. Beltz, Der Burgwall von Alt-Gaarz (Mecklenburg), Nachrichtenbl. für dt. Vorzeit 11, 1935, 107.
- Ders., Die Burg von Alt-Gaarz in Mecklenburg (Reric?), Forsch. und Fortschritte 11, 1935, 357–338.
- S. Brather, Merowinger- und karolingerzeitliches «Fremdgut» bei den NW-Slawen. Gebrauchsgut und Elitenkultur im sw. Ostseeraum, PZ 71, 1996, 46-84
- Ders., Arch. der w. Slawen. Siedlung, Wirtschaft und Ges. im früh- und hochma. O-Mitteleuropa, 2001.
- B. Friedmann, Unters. zur Gesch. des abodritischen Fürstentums bis zum Ende des 10. Jh.s, 1986.
- J. Herrmann, Ober das hist. und siedlungsgeschichtl. Umfeld des Seehandelsplatzes Reric zu Beginn des 9. Jh.s, Offa 37,1980,201-207.
- Ders., Zur Struktur von Handel und Handelsplätzen im sw. Ostseegebiet vom 8.—10. Jh., Ber. RGK 69, 1988 (1989), 720–739.
- D. Jantzen, M. Schirren, 'Rerik steht wieder auf' oder 'Die Lösung des Reric-Problems' im April 1938, in: Studien zur Archäologie des Ostseeraumes. (Festschrift für M. Müller-Wille), 1998, 67-76. Neumünster: Wachtholtz
- H.Jöns, Der frühgeschiehtl. Seehandelsplatz von Groß Strömkendorf, in: Ch. Lübke (Hrsg), Struktur und Wandel im Früh- und Hoch-MA. Eine Bestandsaufnahme aktueller Forsch. zur Germania Slavica, 1998, 127–143.
- Ders., Groß Strömkendorf, handelspladsen ved Wismar. Et exempel på urbaniseringens tidlige fase i det vestslaviske område, in: D. Meier (Hrsg.), Beretning fra syttendetværfaglige vikingesymp., 1998, 29-52.
- Ders. u.a., Ausgr. auf dem frühgeschichtl. Seehandelsplatz von Groß Strömkendorf, Kr. NW-Mecklenburg. Erste Ergebnisse eines Forsch.sprojektes, Germania 75, 1997, 193–221.
- F. Wietrzichowski, Unters, zu den Anfangen des frühma. Seehandels im s. Ostseeraum unter bes. Berücksichtigung der Grabungsergebnisse von Groß Strömkendorf, 1993
- Ole Harck, Christian Lübke (Hrsg.): Zwischen Reric und Bornhöved: die Beziehungen zwischen den Dänen und ihren slawischen Nachbarn vom 9. bis ins 13. Jahrhundert: Beiträge einer internationalen Konferenz, Leipzig, 4.-6. Dezember 1997, Franz Steiner Verlag , 2001, (нім.)
- Hauke Jöns und Michael Müller-Wille: Der Ostseehandel. Schiffsverkehr und Warenströme. Katalog: Menschen — Zeiten — Räume. Archäologie in Deutschland. Ausstellung Berlin und Bonn 2002/2003, Berlin 2002, S. 346–351. (нім.)
- Michael Müller-Wille: Ribe — Reric — Haithabu. Zur frühen Urbanisierung im südskandinavischen und westslawischen Gebiet. In: K. Brandt, M. Müller-Wille u. Ch. In: Radtke (Hrsg.): Haithabu und die frühe Stadtentwicklung im nördlichen Europa. Schriften des Archäologischen Landesmuseums 8, Neumünster 2002. S. 321–337 u. 431–441. (нім.)
- A. Pöche: Die Glasfunde des mittelalterlichen Handelsplatzes von Groß Strömkendorf bei Wismar, Dissertation Kiel 2001 (нім.)
Посилання
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rerik nim Rerik lat Reric serednovichne misto torgovelnij centr emporij na pivdennomu uzberezhzhi Baltijskogo morya centr obodritiv Rerik53 57 20 pn sh 11 28 53 sh d 53 95560000002777201 pn sh 11 48140000002777938 sh d 53 95560000002777201 11 48140000002777938 Koordinati 53 57 20 pn sh 11 28 53 sh d 53 95560000002777201 pn sh 11 48140000002777938 sh d 53 95560000002777201 11 48140000002777938Krayina NimechchinaRoztashuvannyaMeklenburg Perednya PomeraniyaTiparheologichna pam yatka i gorod d RerikRerik Nimechchina Mediafajli u VikishovishiKarta rannoserednovichnogo torgovelnogo centru Rerik Rerik buv pobudovanij blizko 700 roku n e koli obodriti oselilisya v danomu regioni i skoro Rerik stav polietnichnimmistom zi zmishanim slov yano skandinavskim naselennyam Dovgij chas tochne misce roztashuvannya Rerika bulo nevidomim Za pravo vvazhatisya istorichnimi pravonastupnikami Rerika borolisya vagrskij Oldenburg Lyubek Dorf Meklenburg Rozkopki Kilskogo universitetu ta Arheologichnogo vidomstva zemli Meklenburg Perednya Pomeraniya sho provodilisya v 1995 1998 rokah v mezhah sela Blovac Gros Shtremkendorf na shidnomu uzberezhzhi Vismarskoyi zatoki Meklenburzkoyi buhti vidkrili veliku chastinu yakogos torgovogo centru ta prileglih do nogo pohovan plosheyu 23 gektari Topografichne roztashuvannya i datuvannya zgidno znahidkam i dendrohronologiyi dosit tochno vidpovidayut chasovi isnuvannya mista Rerika Odnak dlya u bilsh tochnomu viznachenni varto vvazhati na te sho principovo mozhe pidhoditi bud yakij morskij torgovelnij centr chasiv Karolingiv Poselennya v Gros Shtremkendorfi bulo odnim z najbilshih torgovih centriv v pivdennij chastini uzberezhzhya Baltijskogo morya mizh Hedebyu i Volinom u girli r Oderu jogo teritoriya v 2 razi perevishuvala za plosheyu mista Hajtabu Hedebyu i Ribe togo zh periodu U poselenni viyavleni znahidki rannogo slov yanskogo periodu yaki dendrologichnim metodom ocinyuyutsya v diapazoni vid 735 roku do 811 roku Inshimi poselennyami priberezhnoyi zoni VIII IX stolittya ye Starigard nim Alt Lubeck Rostok Dirkov nim Dierkow i Ralsvik na shid vid Gros Shtremkendorfu Na shid i na pivnichnij shid Gros Shtremkendorfu znahodyatsya dilyanki z rannoyu slov yanskoyu keramikoyu tovarom v osnovnomu bez ozdoblennya yakij povinen buti togo zh chasu sho i priberezhne poselennya Gros Shtremkendorf Na pochatku IX stolittya pislya ukladennya frankami soyuzu z obodritami proti saksonciv i danciv Karl I Velikij vikoristovuvav cej port v torgovih cilyah cherez trivalu vijnu Zgidno frankskih annaliv danskij konung Gudfred v 808 roci zrujnuvav Rerik a naselennya pereseliv v konkuruyuchij port Hedebyu Slistorp Z Godfridom u zgadanomu vishe pohodi buli slov yani yaki nazivalisya vilci Cherez starovinnu vorozhnechu yaku voni mali zvichajno zberigati z obodritami voni z dobroyi voli z yednalisya z jogo vijskom I koli sam vin povernuvsya u svoye korolivstvo voni takozh povernulisya dodomu z vidobutkom yakij zmogli zahopiti u obodritiv Godfrid persh nizh povernuvsya zrujnuvav Emporij rannye serednovichchya emporij yakij na movi daniv nazivayetsya Rerik i yakij viplatoyu podatej davav jogo korolivstvu vigodu i pereselivshi zvidti torgovciv rozpustiv flot i z usim vijskom prijshov do portu yakij nazivayetsya Slistorp Originalnij tekst lat Erant cum Godofrido in expeditione praedicta Sclavi qui dicuntur Wilzi qui propter antiquas inimicitias quas cum Abodritis habere solebant sponte se copiis eius coniunxerunt ipsoque in regnum suum revertente cum praeda quam in Abodritis capere potuerunt et ipsi domum regressi sunt Godofridus vero priusquam reverteretur distructo emporio quod in oceani litore constitutum lingua Danorum Reric dicebatur et magnam regno illius commoditatem vectigalium persolutione praestabat translatisque inde negotiatoribus soluta classe ad portum qui Sliesthorp dicitur cum universo exercitu venit Annali korolivstva frankiv Rerik buv znachnim poselennyam U XI stolitti Adam Bremenskij nazivav obodritiv reregami Nazva reregi Reregis vikoristovuvav i Saksonskij annalist NazvaU mandrivnika Ibragima ibn Yakuba blizko 965 r govoritsya pro golovnu fortecyu slov yanskogo knyazya Nakura Nazva forteci mozhe buti prochitana yak Azzan abo yak Gran mozhlivo Grad Oskilki Ibragim navodit pereklad velika fortecya to nadali mozhliva slov yanska nazva Veligrad Rizkij uchitel shodoznavec F Vestberg vidstoyuvav chitannya Azzan i ototozhnyuvav zgadanij ibn Yakubom naselenij punkt z Shverinom a ne Rerikom Mozhlivo Veligrad Ibragima ibn Yakuba blizko 965 r spivvidnositsya z Mihelenburgom u saksiv v 995 r U svoyu chergu Mihelenburg strogo vidpovidaye Magnopolisu hronistiv Adama Bremenskogo i Gelmolda fon Bozau U vsih vipadkah znachennya zbigayetsya velike golovne misto Zi svogo boku danci nazivali jogo Rerik imovirno vid davnoskan Reyrr ocheret cherez roztashuvannya v starij ozernij ulogovini pokritij gustimi zarostyami ocheretu Vaclav Ganka vidomij svoyimi falsifikaciyami vkazuvav na zv yazok nazvi poselennya z nazvoyu sokola falco cyanopus provodyachi analogiyu z zamkami i fortecyami Sokol Gestrabj Falkenstein Habichtstein Cituye Ganka Pavlo Shafarik chitav nazva Rerik yak Rarog a nazva narodu reregi yak rarozhani Pavlo Shafarik vkazuvav na isnuvannya slova rarog sho poznachaye v polskij movi odin z vidiv sokola balabana i porivnyuvav z nazvoyu polskogo sela Rarog v Plockom krayi i z podibnimi imenami inshih slov yanskih mist i zamkiv Orel Sokil Yastrub Gruntuyuchis na danomu prochitanni pripuskav sho Rarog bulo slov yanskoyu nazvoyu forteci Rerik Gedeonov S O vidstoyuvav ideyu sho Rerik sokil bulo prizviskom obodritskogo knyazya Drazhko v chest yakogo nazvana stolicya a Rerik sokoli bulo prizviskom vlasne obodritov Gedeonov pripuskaye sho prizvisko Ryurik moglo buti rodovim v simejstvi obodritskih knyaziv rodichiv Ryurika Cituvav Gedeonova i Dmitro Ilovajskij Valter Fogel visunuv gipotezu sho Rerik v bilsh rannih rukopisah zgaduyetsya yak Berik Ciyeyi tochki zoru dotrimuvavsya i Omelyan Pricak odnak vona bula rozkritikovana zaznachaye sho nazva slov yanskogo Veligrada Rerik stalo ulyublenim argumentom deyakih predstavnikiv rosijskoyi antinormanistskoyi shkoli Dijsno vono peregukuyetsya z imenem Ryurik i krashogo dokazu neslov yanskogo pohodzhennya cogo imeni vazhko bulo b uyaviti Slov yani nazivali svoyu stolicyu Veligradom Skandinavi zh zvali Veligrad Rerikom tak samo yak germanci Meklenburgom Ne zvernuti uvagi na cej shiroko vidomij fakt mozhut lishe cherez yakes neporozuminnya Ochevidno vid vikoristannya danogo argumentu racionalnij antinormanist povinen vidmovitisya Arheologiya Gross ShtromkendorfRozkopkami 1990 go i drugoyi polovini 1990 h rokiv bulo viyavleno remisnicho torgove poselennya skandinavskogo tipu z gavannyu i prileglim cvintarem zmishanogo obryadu Poselennya plosheyu ne menshe 18 ga 45 akriv bulo zabudovano regulyarnoyu vulichnoyi sitkoyu z napivzemlyanok Dendrohronologiya i znahidki en obgruntuvali atribuciyu viyavlenogo poselennya z Rerikom Div takozhSlaviya Hedebyu Epoha vikingiv RerikPrimitkiS Brather Rerik Johannes Hoops Reallexikon der germanischen Altertumskunde Bd 24 Quadriburgium Rind Walter de Gruyter 2003 S 514 515 ISBN 3110175754 nim Joahim Herrman Obodrity lyutichi ruyane Slavyane i skandinavy Sb st Per s nem Obsh red E A Melnikovoj g Moskva izd Progress 1986 g 416 s ros Ole Harck Christian Lubke Zwischen Reric und Bornhoved Die Beziehungen zwischen den Danen und ihren slawischen Nachbarn vom 9 Bis ins 13 Jahrhundert Beitrage einer internationalen Konferenz Leipzig 4 6 Dezember 1997 Franz Steiner Verlag 2001 p 12 ISBN 3 515 07671 9 nim Jurgen Happ Reric der verlorene Handelsplatz der Wikinger am sudwestlichen Zipfel der Ostsee 2nd edition Mensing 2004 ISBN 3 87533 007 2 nim Muller Wille Michael Emporium Reric Edited by Sebastian Brather Dieter Geuenich Christoph Huth Historia archaeologica Berlin New York Walter de Gruyter 2009 P 454 ISBN 978 3 11 022337 8 eBook ISBN 978 3 11 022338 5 angl Muller Wille Michael Emporium Reric Edited by Sebastian Brather Dieter Geuenich Christoph Huth Historia archaeologica Berlin New York Walter de Gruyter 2009 P 456 ISBN 978 3 11 022337 8 eBook ISBN 978 3 11 022338 5 angl Annalista Saxo Monumenta Germaniae Historica SS Hannover Impensis Bibliopolii Avlici Hahniani 1844 T VI P 609 lat Saksonskij annalist Gody 745 1039 sajt Vostochnaya literatura Arhiv originalu za 2 travnya 2012 Procitovano 18 listopada 2014 ros A Kunik O vremeni v kotorom zhil Izrailtyanin Ibragim ibn Yakub Izvѣstiya al Bekri i drugih avtorov o Rusi i Slavyanah Prilozhenie k XXXII tomu zapisok I Akademii nauk g SPb 1878 g S 104 ros Herrmann Joachim 1970 Die Slawen in Deutschland Berlin Akademie Verlag GmbH p 188 nim Vestberg F Kommentarij na zapisku Ibragima Ibn Yakuba o slavyanah SPb 1903 S 19 23 ros Adamus Gesta Hammaburgensis ecclesiae pontificum 2007 12 23 u Wayback Machine lat INCIPIUNT CRONICA SLAVORUM EDITA A VENERABILI HELMOLDO PRESBITERO 4 bereznya 2016 u Wayback Machine lat Annali korolivstva frankivGodofridus vero priusquam reverteretur distructo emporio quod in oceani litore constitutum lingua Danorum Reric dicebatur et magnam regno illius commoditatem vectigalium persolutione praestabat translatisque inde negotiatoribus soluta classe ad portum qui Sliesthorp dicitur cum universo exercitu venit Georg Christian Friedrich Lisch Zu Mecklenburgs altester Geschichte Jahrbucher des Vereins fur Mecklenburgische Geschichte und Altertumskunde Band 1 1836 S 173 176 nim Pavel Jozef Safarik Sebraneʹ spisy Nakl B Tempskeho 1863 T 2 S 608 A Gilferding Istoriya baltijskih slavyan Istoriya baltijskih slavyan g S Peterburg Izdanie D E Kozhanchikova 1874 g T 4 S 272 ros S Gedeonov s zamѣchaniyami A Kunika Otryvki iz isslѣdovanij o Varyazhskom voprosѣ statya vtoraya Zapiski Imperatorskoj Akademii nauk 29 listopada 2014 u Wayback Machine g SPb 1862 g T 2 S 184 192 ros Ilovajskij D I VI Filologiya normanistov Imena knyazej Razyskaniya o nachalѣ Rusi 1876 S 304 ros Pritsak O The Origin of Rus Russian Review Vol 36 No 3 Jul 1977 p 265 P Paulsen Studien zur Wikinger Kultur Neumunster 1933 p 212 Dirk Jellema Frisian Trade in the Dark Ages Speculum Vol 30 No 1 Jan 1955 p 27 Alekseev S V Slavyanskaya Evropa VII VIII vv g Moskva izd Veche 2007 g S 446 480 s ISBN 978 5 9533 2041 2 ros Harke Heinrich Das Graberfeld des fruhmittelalterlichen Seehandelsplatzes von Gross Stromkendorf Lkr Nordwestmecklenburg By Marcus Gerds Gross Stromkendorf Reric Die Menschen und ihre Lebensumstande By Michael Wolf Teil 1 text and 2 catalogue Forschungen zu Gross Stromkendorf V 1 Fruhmittelalterliche Archaologie zwischen Ostsee und Mittelmeer 6 ed by the Romisch Germanische Kommission des Deutschen Archaologischen Instituts Wiesbaden Reichert Verlag 2015 418 294 pp 91 289 figures 14 tables Early Medieval Europe 2018 Vol 26 iss 1 P 111 114 ISSN 0963 9462 DOI 10 1111 emed 12256 DzherelaMuller Wille Michael Emporium Reric Historia archaeologica Berlin New York Walter de Gruyter 2009 S 453 474 ISBN 978 3 11 022337 8 eBook ISBN 978 3 11 022338 5 S Brather Rerik Reallexikon der germanischen Altertumskunde Bd 24 Quadriburgium Rind Walter de Gruyter 2003 S 514 515 ISBN 3110175754 nim Vogel W Das emporium Reric Festskrift til Halvdan Koht Oslo 1933 S 85 92Arheologiya Blovaca Gross Stromkendorf Brorsson Torbjorn Ceramics as an identity marker A preliminary study on the Gross Stromkendorf pottery Bodendenkmalpflege in Mecklenburg Vorpommern 2002 vol 50 pp 247 256 ISSN 0947 3998 Huth Berlin New York Walter de Gruyter 2009 pp 453 474 ISBN 978 3 11 022337 8 Schmolcke Ulrich 2002 Die Tierknochenfunde des fruhmittelalterlichen Seehandelsplatzes von Gross Stromkendorf Kreis Nordwestmecklenburg Schmolcke Ulrich 2004 Nutztierhaltung Jagd und Fischerei Zur Nahrungsmittelwirtschaft des fruhgeschichtlichen Handelsplatzes von Gross Stromkendorf Landkreis Nordwestmecklenburg Beitrage zur Ur und Fruhgeschichte Mecklenburg Vorpommerns 43 Lubstorf 200 S Schmolcke Ulrich 2004 Die Stetigkeit als archaozoologische Bewertungsmethode Beispiele aus Palaoichthyologie fruhmittelalterlicher Seehandelsplatz Gross Stromkendorf und Palaookologie Neolithikum Schleswig Holsteins Beitrage zur Archaologie und Prahistorischen Anthropologie 4 195 203 Poche Alexander Die Glasfunde des fruhmittelalterlichen Handelsplatzes von Gross Stromkendorf bei Wismar Kiel 2001 Dorfler W D Hoffmann amp H Jons 1998 Archaologische geologische und pollenanalytische Untersuchungen in Gross Stromkendorf Astrid Tummuscheit Gross Stromkendorf a market site of the eighth century on the Baltic sea coast In T Pestell and K Ulmschneider eds Markets in Early Medieval Europe Jons Hauke War das emporium Reric der Vorlaufer von Haithabu Bodendenkmalpflege in Mecklenburg Vorpommern 1999 T 47 S 201 213 Schuldt Ewald Eine slawische Siedlung von Gross Stromkendorf Kreis Wismar Lassig 2000 Die Tiergraber und Tierbeigaben auf dem fruhslawischen Graberfeld von Gross Stromkendorf Die osteologische Bestimmung und Untersuchungen zur Tiergrabsitte Kiel Wolf M Luth F Jons H Schultz M 2001 Auf den Spuren des historischen Reric Eine anthropologisch palaopathologische Untersuchung In Schultz M et al Hg Homo unsere Herkunft und Zukunft Cuvillier Verlag Gottingen 276 282 W Bastian Beobachtungen in Burg und Siedlung Alt Gaarz Kr Doberan Ein Beitr zur Lage von R in Varia Archaeologica Festschr W Unverzagt 1964 237 254 R Beltz Der Burgwall von Alt Gaarz Mecklenburg Nachrichtenbl fur dt Vorzeit 11 1935 107 Ders Die Burg von Alt Gaarz in Mecklenburg Reric Forsch und Fortschritte 11 1935 357 338 S Brather Merowinger und karolingerzeitliches Fremdgut bei den NW Slawen Gebrauchsgut und Elitenkultur im sw Ostseeraum PZ 71 1996 46 84 Ders Arch der w Slawen Siedlung Wirtschaft und Ges im fruh und hochma O Mitteleuropa 2001 B Friedmann Unters zur Gesch des abodritischen Furstentums bis zum Ende des 10 Jh s 1986 J Herrmann Ober das hist und siedlungsgeschichtl Umfeld des Seehandelsplatzes Reric zu Beginn des 9 Jh s Offa 37 1980 201 207 Ders Zur Struktur von Handel und Handelsplatzen im sw Ostseegebiet vom 8 10 Jh Ber RGK 69 1988 1989 720 739 D Jantzen M Schirren Rerik steht wieder auf oder Die Losung des Reric Problems im April 1938 in Studien zur Archaologie des Ostseeraumes Festschrift fur M Muller Wille 1998 67 76 Neumunster Wachtholtz H Jons Der fruhgeschiehtl Seehandelsplatz von Gross Stromkendorf in Ch Lubke Hrsg Struktur und Wandel im Fruh und Hoch MA Eine Bestandsaufnahme aktueller Forsch zur Germania Slavica 1998 127 143 Ders Gross Stromkendorf handelspladsen ved Wismar Et exempel pa urbaniseringens tidlige fase i det vestslaviske omrade in D Meier Hrsg Beretning fra syttendetvaerfaglige vikingesymp 1998 29 52 Ders u a Ausgr auf dem fruhgeschichtl Seehandelsplatz von Gross Stromkendorf Kr NW Mecklenburg Erste Ergebnisse eines Forsch sprojektes Germania 75 1997 193 221 F Wietrzichowski Unters zu den Anfangen des fruhma Seehandels im s Ostseeraum unter bes Berucksichtigung der Grabungsergebnisse von Gross Stromkendorf 1993 Ole Harck Christian Lubke Hrsg Zwischen Reric und Bornhoved die Beziehungen zwischen den Danen und ihren slawischen Nachbarn vom 9 bis ins 13 Jahrhundert Beitrage einer internationalen Konferenz Leipzig 4 6 Dezember 1997 Franz Steiner Verlag 2001 ISBN 3515076719 nim Hauke Jons und Michael Muller Wille Der Ostseehandel Schiffsverkehr und Warenstrome Katalog Menschen Zeiten Raume Archaologie in Deutschland Ausstellung Berlin und Bonn 2002 2003 Berlin 2002 S 346 351 nim Michael Muller Wille Ribe Reric Haithabu Zur fruhen Urbanisierung im sudskandinavischen und westslawischen Gebiet In K Brandt M Muller Wille u Ch In Radtke Hrsg Haithabu und die fruhe Stadtentwicklung im nordlichen Europa Schriften des Archaologischen Landesmuseums 8 Neumunster 2002 S 321 337 u 431 441 nim A Poche Die Glasfunde des mittelalterlichen Handelsplatzes von Gross Stromkendorf bei Wismar Dissertation Kiel 2001 nim Posilannya angl