Ренкавка

Ренкавка - Краківське свято, що відзначається на горі Ласота після першого весняного повного місяця (зараз зазвичай у Великодній вівторок ), відсилаючи до слов'янської традиції весняного свята мертвих . Традиція Ренкавки включає, серед іншого, метання та катання яєць, символ нового життя .

Ренкавка
Ренкавка у Вікісховищі

Фестиваль « Традиційний фестиваль Ренкавкі » на Кургані Кракуса

Історія

Назва звичаю походить від назви кургану Крака, який на гравюрі Маттеуса Меріана та Вішера де Йонге приблизно 1600 року називається "Tumulus dictus Rekawka" (Курган під назвою Ренкавка ).

З ним пов’язана легенда про курган, який насипав народ після смерті Крака . За переказами, землю для кургану носили в рукавах, звідси й назва «Ренкавка». На подібний корінь вказує одна з епіграм Яна Кохановського, в якій «ренкав» означає могилу, насипану руками. Сам корінь слова, всупереч народній традиції, не має нічого спільного з перенесенням землі, хоча відноситься до культу померлих.

Назва може походити від праслов’янського слова зі значенням, пов’язаним із похованням ( чеське rakev, словацьке rakva – труна, сербське raka/raka – могила, хорватське rakva – могила, словенське rak – марія, могила, старослов’янське rak – могила, рос. рака/raka - ковчег /труна для мощей , спільнорос., білоруський, укр . рака/raka – «гробниця з мощами святого», болг. слов'янське *raka ⇐ *orka ⇐ латинське arka ). У 1592 році в Краківському земельному суді відбулася справа про кордони Воли . Йшлося про швидке розсипання сімнадцяти курганів, які відокремлюють територію села Воля Свєнтодуська від материка міста Казімєж, села Янова Воля та насильницького заселення материка і в районі села Воля ... і при дорозі, що веде з Казімєжа на Велічку ". Документ містить детальний опис меж Воли, до яких наприклад, примикали луки міста Казімєжа, один із них, розташований при Величковій дорозі (нині вул. Величка ; вул. Під час незалежності Казімєжа вулиця Краківська також називалася вулицею Велицькою, оскільки вела до Велічки, потім більш-менш уздовж лінії, яку тягне сьогоднішня вулиця Лімановського до сьогоднішньої вулиці Велицької), із західного боку її називали Рачкою .

Прояви первісного шанування померлих включали, серед іншого, скидання з пагорба їжі та монет. Можливо, в його основі лежав, можливо, дослов’янський курган і поєднання ниток краківської легенди зі слов’янськими віруваннями . Обряд також може бути відлунням стародавніх кельтських традицій, пов'язаних з культом бога смерті Смерція .

На схилі кургану катали яйця, шевські пироги, обваржанки, булочки, яблука, пряники прямо в руки хлопцям і натовпу . Навіть у 1939 році найбільшою атракцією було кидання зверху хлібом, яблуками, крашанками, іграшками та повітряними кульками .

Сьогодні

Внаслідок заборони святкування, введеної австрійцями під час поділів, після відновлення незалежності до кінця 20 століття єдиним залишком Ренкавкі був церковний ярмарок, який проводився в сусідній церкві св. Бенедикта . З 2001 року на Кургані та навколо нього проводиться світський фестиваль під назвою «Фестиваль традиційної Ренкавки», організований Культурним центром Підґуже та командою віслянців «Крак», посилаючись на нібито дохристиянську природу звичаю , в рамках якого представлені інсценізації обрядів, пов'язаних з приходом весни, покази реконструкцій побуту ранньосередньовічних поселень та боротьби воїнів .

Схожі фестивалі

Під час великоднього періоду подібні звичаї проводяться в багатьох країнах, напр. в Англії, Німеччині, Росії. Приклади включають: скандинавське Äggrullning, англійське Egg rolling або німецьке Ostereierschieben біля Баутцена.

Копець заповнений глядачами під час середньовічних лицарських боїв на фестивалі Rękawka 2023.

Коментарі

Виноски

1. Biblioteka krakowska s. 68, 1947
2. , Słownik wyrazów obcego a mniej jasnego pochodzenia: używanych w języku polskim, Kraków 1905, s. 15, hasło: arka
3. Валерий Леонидович Васильев, К вопросу о топонимических схождениях между русским северо-западом и Словенией [w:] "Jezykoslovni zapiski", Nr14/2, Lublana 2008, artykuł (ru), całość (sl), praca dotyczy toponimii
4. Elżbieta Maria Firlet, Wola Duchacka pod Krakowem - historia i krajobraz [w:] nr 20, Kraków 1998, s.63.
5. Elżbieta Dziwisz (rozmawia z ), , "", Nr 65/2004
6. Archaeoastronomy. tom 14 s. 120 w: Kotlarczyk, J. 1973 Tumulus Galleus dictus Rękawka. Sprawozdania z posiedzeń Komisji Naukowych PAN ; "Tradycje celtyckie w obrzędowości Protosłowian" Rosen-Przeworska, s. 269, Religia: Belzebub-ciałopalenie: Tadeusz Gadacz, Bogusław Milerski. 2001 "boga Smertiusa lub tez Smertullosa" s. 390
7. Anna Butcher, Barbara Guziuk-Świca, Alina Laskowska-Mańko. Bliżej polski: wiedza o Polsce i jej kulturze - Tom 1 s. 35
8. A new Polish grammar. 1939 s. 268
9. Baraniecka-Olszewska, 2019.
10. Tradycyjne Święto Rękawki. Centrum Kultury Podgórza. Процитовано 28 березня 2022.

Бібліографія

• Historia Tradycyjnego Święta Rękawki. dkpodgorze.krakow.pl. na stronie Domu Kultury "Podgórze"
• Oglądając się na Kraka. Kraków. Antropologie dziedzictwa. 2019.

Помилка цитування: Теги <ref> існують для групи під назвою «uwaga», але не знайдено відповідного тегу <references group="uwaga"/>