У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Крак значення Крак також відомий як Krakus чи Gracchus легендарний

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Крак (значення).

Крак, також відомий як Krakus чи Gracchus — легендарний польський князь, засновник Кракова. Дата його народження, смерті і роки правління невідомі.

Крак Змієборець

Князь Кракова

Правління	VI-VII ст.ст.
Попередник	Лех
Наступник	Крак II
Біографічні дані
Імена	Кракус
Народження	VI ст.
Смерть	VII ст. Краків
Поховання	Курган Крака, Краків, Польща
Діти	Крак, Лех, Ванда
Батько	Родогайс
Медіафайли у Вікісховищі

За словами , свідчення якого є найдавнішими, Крак був одним із князів/намісників поляків, що ратились із галлами в Паннонії чи Каринтії (літописець того прямо не вказує), після чого був обраний королем і дав початок організації польської держави.

Легенди

Таким Крака побачив Валерій Ельяш-Радзіковський

Після повернення на польські землі проголошений королем. Мав двох синів (Крака II i Леха II) та дочку. Його сини вбили страшного вавельського дракона, a Лех II через заздрощі вбив свого брата. Інша легенда розповідає про те, що сам Крак вбив того дракона. Дочку звали Вандою i вона є героїнею іншої легенди.

Легенда про Крака подібна до чеського Крока, а мотив битви із драконом імовірно запозичений з легенди про Св. Юрія. Хоч і вважається найстарішою польською легендою, проте містить сліди подій VII i VIII століть. Після смерті Крака йому насипали високий курган (Курган Крака), де згідно з легендою він і спочиває. Жителі Кракова носили землю на той курган в рукавах, після чого виникло свято (рукав польською буде rękaw), а сам курган назвали Краковим.

Постать князя Крака знову з'являється у XX столітті, проте тільки в творах .

Крака називають Змієборцем.

З хроніки

Алессандро Ґуаґніні, *Sarmatiae Europeae descriptio*, Спіра, 1581

Легенда про Крака починається у Кадлубека з подій після війни з римлянами, де згадується, що праполяки вибрали Крака князем. Потім Кадлубек стисло описує події, що пов'язані з іншим племенем, сусідами поляків, — галлами. Вони почали переселятись в Паннонію, що призвело до війн із праполяками, оскільки на тих землях в Середньовіччі жили слов'яни. Такий стан речей показав перші відцентрові тенденції — загрозу розпаду держави і поділ на племена. Для того, щоб уникнути руйнації держави, Крак, повернувшись із походу в Каринтію, збирає загальне віче, на якому отримує підтримку народу. Кадлубек приписує йому такі слова: «Як світ без сонця, так і країна без короля…»

Бібліографія

Mistrz Wincenty Kadłubek, Kronika Polska, tłum. B. Kürbis, Wrocaław 2003. s.13-15.
Jan Długosz, Roczniki, czyli kroniki sławnego Królestwa Polskiego, ks. 1 — 2, Warszawa 1961.
Justyn, Zarys dziejów powszechnych według Pompejusza Trogusa, tłum. L. Lewandowski, Warszawa 1988.
O. Balzer, Studyum o Kadłubku, [w:] Pisma Pośmiertne, t. I, II, Lwów 1934—1935.

Див. також

Попередник
Лех

Князь Кракова
VI-VII

Наступник
Крак II