Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Резиденція Зальцдалюм або замок-палац Зальцдалюм (нім. Schloss Salzdahlum) — палацово-парковий ансамбль у стилі бароко, котрий був створений за наказом герцога Антона Ульріха Брауншвайг-Вольфенбюттельського наприкінці 17 ст.
Дещо про замовника ансамблю
Герцог був достатньо типовою особою володаря доби бароко. Відомо, що він свого часу відвідав Італію і був у захваті від пишності палаців і побуту князів світських і церковних. Пристрасть до розкошів він і переніс на батьківщину. Бажання мати пишну резиденцію привело до перетворення села Зальцдалюм на пишну герцогську садибу з палацом і садом бароко.
Він прийшов до влади в пору зрілості, тому поспішав в прагненні створити пишний герцогський двір. За стереотипами тої доби володар мав мати пишну резиденцію, сад бароко, картинну галерею, кабінет курйозів, цікавитися театром тощо. Все це матиме і його резиденція у селі Зальцдалюм. Для картинної галереї було вибудоване окреме приміщення, практично перше на землях Німеччини. Збірки герцога розташували спочатку в павільйоні малий Мостгоф, потім в павільйоні Великий Мостгоф.
Село Зальцдалюм було розташоване на шляху між Брауншвайгом та Вольфенбютелем, в останньому була зимова резиденція герцога. Незважаючи на пишність резиденції в Зальцдалюмі вона не була місцем постійного перебування родини герцога, а призначалась для перебування тільки літку.
Будівництво
Першим в ансамблі майбутньої резиденції був вибудований Люстгаус, невеликий заміський палац для насолод на природі. 1684 року в Люстгаусі відбулося весілля доньки герцога з принцом Гюнтером фон Шварцбургом.
1687 року герцог повернувся з подорожі до Італії і зажадав створити заміську резиденцію за італійськими та французькими зразками. Серед зразків, на котрий орієнтувались, була інтимна резиденція короля Луї XIV в Марлі. Але герцог відмовився від плану з невеликим ансамблем і зажадав створити пишну резиденцію, що нагадувала пишність Версаля.
Місцевість для резиденції було обрана не досить вдало. Тут були заболочені ґрунти і первісно були проведені осушувальні та дренажні роботи. Ансамбль створювали на південний захід від поселення. Попередні підрахунки показали, що кошторис задуманого ансамблю набагато перебільшував можливості герцогської скарбниці. Відступати від плану герцог не дуже хотів, але пішов на всіляке здешевлення кошторису. Будівельні роботи доручили місцевому архітекторові Герману Корбу, що стажувався з бароковим архітектором Йоганом Бальтазаром Лаутенбахом. Герман Корб був відомим майстром дерев'яної архітектури, тому споруди нової герцогської резиденції були вибудовані з деревини, що помітно здешевлювало будівництво. Лише фундаменти, колони споруд та сходинки зробили кам'яними. Всі фасади майстерно камуфлювали так, що вони справляли враження створених з пісковику.
Будівництво тривало шість років (1688—1694) і коштувало 55000 рейхсталерів. Додаткові гроші були витрачені на оздоблення та меблі. 30 травня 1894 року на свято 60-річчя дружини герцога Єлизавети Юліани резиденція була урочисто відкрита. Композитор Георг Каспар Шурманн написав на урочистості кантату. Свята відкриття тривали чотири дні.
Складові частини ансамблю
Гравер Тобіас Кверфурт 1710 року опрлюднив гравюри його роботи з краєвидами і спорудами резиденції. Ансамбль з двох боків оточували рови, з третього вибудували стіну. На вході вибудували вартівню.
Ансамбль резиденції мав сам палац, палацову каплицю, кавалерський павільйон, оперний театр, кухні і стайні, оранжерею. На відміну від типових палаців тої доби парадні приміщення були облаштовані на першому, а не на другому поверсі. Низка залів палацу мала власне оздоблення, серед них — зала аудієнцій, антикамера для шляхетних відвідувачів (зала очікування), Порцелянова зала, Японський кабінет, Зелений кабінет, Голландська кухня, зала слави тощо.
Сад бароко в резиденції Зальцдалюм
Заокруглені галереї облямовували партер. Загальна кількість садово-паркових скульптур сягала 160. Серед паркових споруд — театр просто неба, павільйон усамітнення (ермітаж), гірка Парнас, парковий лабіринт, Грот, декілька ставків тощо. На сучасні розміри парк мав близько 14 гектарів, а його найбільша протяжність сягала 400 метрів.
1713 року сад був доповнений.
За років правління герцога Карла І у 1750 році сад бароко переробили в сад рококо.
Ліквідація 1813 року
Вже наприкінці 18 ст. за правління герцога Карла Вільгельма Фердинанда дерев'яні конструкції споруд попсувались. Свята були перенесені в інші місця і споруди резиденції занепали. Оранжерею розібрали вже 1797 року, а сад резиденцій втратив риси бароко і рококо.
Невелике німецьке герцогство було захоплене 1806 року вояками армії Наполеона І Бонапарта, а його державність була ліквідована. Землі приєднали до Вестфальського королівства, створеного для родича Наполеона. Армії Наполеона взагалі не збирались рахуватися з малими герцогствами Німеччини і грабували все як військові трофеї. Так, Домінік Віван-Денон вивіз 250 найбільш художньо вартісних творів мистецтва і картин в Наполеонівський музей, що пізніше перейменують в Лувр.
Підрахунки показали, що ремонтувати і відновлювати дерев'яні споруди у Зальцдалюмі надзвичайно дорого. Новий володар краю король Жером дав наказ розібрати попсовані споруди резиденції Зальцдалюм до фундаментів, їх остаточно розібрали 1813 року.
Дворянство герцогства не скорилося Наполеонові Бонапарту і виступило спочатку на боці армій австрійського імператора, а потім на боці Великої Британії. Майже всі брауншвейзькі офіцери загинули, що знайшло свій вдячний відгук в картині британця Джона Еререта Мілле «Чорний брауншвейгець». Після усунення від політики Наполеона І мистецькі колекції вдалося повернути на батьківщину. Але частка їх була розпродана тимчасовими володарями.
Зальцдалюм, друкована графіка (обрані твори)
-
![image]()
Палац резиденції Зальцдалюм -
![image]()
Резиденція Зальцдалюм. Дворик оранжереї -
![image]()
Резиденція Зальцдалюм. «Грот Луна» -
![image]()
Резиденція Зальцдалюм. «Павільйон Парнас» -
![image]()
Резиденція Зальцдалюм. Фонтан «Наяди»
Див. також
Джерела
- Ernst Andreas Friedrich: Das Lustschloss Salzdahlum. In: ders.: Wenn Steine reden könnten. Band 2, Landbuch-Verlag, Hannover 1992, , S. 159 f.
- Alfred Walz: Seltenheiten der Natur als auch der Kunst — die Kunst- und Naturalienkammer auf Schloss Salzdahlum. Herzog-Anton-Ulrich-Museum, Braunschweig 1994, (Ausstellung im Herzog-Anton-Ulrich-Museum vom 8. September bis 30. Oktober 1994).
- Holger Wittig: Das fürstliche Lustschloß Salzdahlum. Wolfenbüttel 1996.
- Peter Albrecht, Simon Paulus (Hrsg.): Hermann Korb und seine Zeit — Barockes Bauen im Fürstentum Braunschweig-Wolfenbüttel. Appelhans, Braunschweig 2006, (Hrsg. vom Museum im Schloss Wolfenbüttel und dem Fachgebiet Baugeschichte der Technischen Universität Braunschweig).
- Georg Oswald Cott: Goethe besucht das Schloss Salzdahlum. Braunschweig, am 23. August 1784. In: Braunschweigischer Kalender 2010, ISSN 0343-0316, S. 56 f.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rezidenciya Zalcdalyum abo zamok palac Zalcdalyum nim Schloss Salzdahlum palacovo parkovij ansambl u stili baroko kotrij buv stvorenij za nakazom gercoga Antona Ulriha Braunshvajg Volfenbyuttelskogo naprikinci 17 st Desho pro zamovnika ansamblyuKristof Berngard Franke Anton Ulrih Braunshvajg Volfenbyuttelskij Gercog buv dostatno tipovoyu osoboyu volodarya dobi baroko Vidomo sho vin svogo chasu vidvidav Italiyu i buv u zahvati vid pishnosti palaciv i pobutu knyaziv svitskih i cerkovnih Pristrast do rozkoshiv vin i perenis na batkivshinu Bazhannya mati pishnu rezidenciyu privelo do peretvorennya sela Zalcdalyum na pishnu gercogsku sadibu z palacom i sadom baroko Vin prijshov do vladi v poru zrilosti tomu pospishav v pragnenni stvoriti pishnij gercogskij dvir Za stereotipami toyi dobi volodar mav mati pishnu rezidenciyu sad baroko kartinnu galereyu kabinet kurjoziv cikavitisya teatrom tosho Vse ce matime i jogo rezidenciya u seli Zalcdalyum Dlya kartinnoyi galereyi bulo vibudovane okreme primishennya praktichno pershe na zemlyah Nimechchini Zbirki gercoga roztashuvali spochatku v paviljoni malij Mostgof potim v paviljoni Velikij Mostgof Selo Zalcdalyum bulo roztashovane na shlyahu mizh Braunshvajgom ta Volfenbyutelem v ostannomu bula zimova rezidenciya gercoga Nezvazhayuchi na pishnist rezidenciyi v Zalcdalyumi vona ne bula miscem postijnogo perebuvannya rodini gercoga a priznachalas dlya perebuvannya tilki litku BudivnictvoPershim v ansambli majbutnoyi rezidenciyi buv vibudovanij Lyustgaus nevelikij zamiskij palac dlya nasolod na prirodi 1684 roku v Lyustgausi vidbulosya vesillya donki gercoga z princom Gyunterom fon Shvarcburgom 1687 roku gercog povernuvsya z podorozhi do Italiyi i zazhadav stvoriti zamisku rezidenciyu za italijskimi ta francuzkimi zrazkami Sered zrazkiv na kotrij oriyentuvalis bula intimna rezidenciya korolya Luyi XIV v Marli Ale gercog vidmovivsya vid planu z nevelikim ansamblem i zazhadav stvoriti pishnu rezidenciyu sho nagaduvala pishnist Versalya Miscevist dlya rezidenciyi bulo obrana ne dosit vdalo Tut buli zabolocheni grunti i pervisno buli provedeni osushuvalni ta drenazhni roboti Ansambl stvoryuvali na pivdennij zahid vid poselennya Poperedni pidrahunki pokazali sho koshtoris zadumanogo ansamblyu nabagato perebilshuvav mozhlivosti gercogskoyi skarbnici Vidstupati vid planu gercog ne duzhe hotiv ale pishov na vsilyake zdeshevlennya koshtorisu Budivelni roboti doruchili miscevomu arhitektorovi Germanu Korbu sho stazhuvavsya z barokovim arhitektorom Joganom Baltazarom Lautenbahom German Korb buv vidomim majstrom derev yanoyi arhitekturi tomu sporudi novoyi gercogskoyi rezidenciyi buli vibudovani z derevini sho pomitno zdeshevlyuvalo budivnictvo Lishe fundamenti koloni sporud ta shodinki zrobili kam yanimi Vsi fasadi majsterno kamuflyuvali tak sho voni spravlyali vrazhennya stvorenih z piskoviku Budivnictvo trivalo shist rokiv 1688 1694 i koshtuvalo 55000 rejhstaleriv Dodatkovi groshi buli vitracheni na ozdoblennya ta mebli 30 travnya 1894 roku na svyato 60 richchya druzhini gercoga Yelizaveti Yuliani rezidenciya bula urochisto vidkrita Kompozitor Georg Kaspar Shurmann napisav na urochistosti kantatu Svyata vidkrittya trivali chotiri dni Skladovi chastini ansamblyuGraver Tobias Kverfurt 1710 roku oprlyudniv gravyuri jogo roboti z krayevidami i sporudami rezidenciyi Ansambl z dvoh bokiv otochuvali rovi z tretogo vibuduvali stinu Na vhodi vibuduvali vartivnyu Ansambl rezidenciyi mav sam palac palacovu kaplicyu kavalerskij paviljon opernij teatr kuhni i stajni oranzhereyu Na vidminu vid tipovih palaciv toyi dobi paradni primishennya buli oblashtovani na pershomu a ne na drugomu poversi Nizka zaliv palacu mala vlasne ozdoblennya sered nih zala audiyencij antikamera dlya shlyahetnih vidviduvachiv zala ochikuvannya Porcelyanova zala Yaponskij kabinet Zelenij kabinet Gollandska kuhnya zala slavi tosho Sad baroko v rezidenciyi ZalcdalyumZaokrugleni galereyi oblyamovuvali parter Zagalna kilkist sadovo parkovih skulptur syagala 160 Sered parkovih sporud teatr prosto neba paviljon usamitnennya ermitazh girka Parnas parkovij labirint Grot dekilka stavkiv tosho Na suchasni rozmiri park mav blizko 14 gektariv a jogo najbilsha protyazhnist syagala 400 metriv 1713 roku sad buv dopovnenij Za rokiv pravlinnya gercoga Karla I u 1750 roci sad baroko pererobili v sad rokoko Likvidaciya 1813 rokuVzhe naprikinci 18 st za pravlinnya gercoga Karla Vilgelma Ferdinanda derev yani konstrukciyi sporud popsuvalis Svyata buli pereneseni v inshi miscya i sporudi rezidenciyi zanepali Oranzhereyu rozibrali vzhe 1797 roku a sad rezidencij vtrativ risi baroko i rokoko Nevelike nimecke gercogstvo bulo zahoplene 1806 roku voyakami armiyi Napoleona I Bonaparta a jogo derzhavnist bula likvidovana Zemli priyednali do Vestfalskogo korolivstva stvorenogo dlya rodicha Napoleona Armiyi Napoleona vzagali ne zbiralis rahuvatisya z malimi gercogstvami Nimechchini i grabuvali vse yak vijskovi trofeyi Tak Dominik Vivan Denon viviz 250 najbilsh hudozhno vartisnih tvoriv mistectva i kartin v Napoleonivskij muzej sho piznishe perejmenuyut v Luvr Pidrahunki pokazali sho remontuvati i vidnovlyuvati derev yani sporudi u Zalcdalyumi nadzvichajno dorogo Novij volodar krayu korol Zherom dav nakaz rozibrati popsovani sporudi rezidenciyi Zalcdalyum do fundamentiv yih ostatochno rozibrali 1813 roku Dvoryanstvo gercogstva ne skorilosya Napoleonovi Bonapartu i vistupilo spochatku na boci armij avstrijskogo imperatora a potim na boci Velikoyi Britaniyi Majzhe vsi braunshvejzki oficeri zaginuli sho znajshlo svij vdyachnij vidguk v kartini britancya Dzhona Erereta Mille Chornij braunshvejgec Pislya usunennya vid politiki Napoleona I mistecki kolekciyi vdalosya povernuti na batkivshinu Ale chastka yih bula rozprodana timchasovimi volodaryami Zalcdalyum drukovana grafika obrani tvori Rezidenciya Zalcdalyum generalnij plan na 1710 r Palac rezidenciyi Zalcdalyum Rezidenciya Zalcdalyum Dvorik oranzhereyi Rezidenciya Zalcdalyum Grot Luna Rezidenciya Zalcdalyum Paviljon Parnas Rezidenciya Zalcdalyum Fontan Nayadi Div takozhArhitektura baroko Zhivopis baroko Sad baroko Kartinna galereya Kabinet kurjoziv Teatr prosto neba Palac Vajsenshtajn Muzej gercoga Antona Ulriha Spisok barokovih palaciv YevropiDzherelaPortal Arhitektura Portal Baroko Portal Derev yana arhitektura Portal Sadi i parki Portal Nimechchina Ernst Andreas Friedrich Das Lustschloss Salzdahlum In ders Wenn Steine reden konnten Band 2 Landbuch Verlag Hannover 1992 ISBN 3 7842 0479 1 S 159 f Alfred Walz Seltenheiten der Natur als auch der Kunst die Kunst und Naturalienkammer auf Schloss Salzdahlum Herzog Anton Ulrich Museum Braunschweig 1994 ISBN 3 922279 31 7 Ausstellung im Herzog Anton Ulrich Museum vom 8 September bis 30 Oktober 1994 Holger Wittig Das furstliche Lustschloss Salzdahlum Wolfenbuttel 1996 Peter Albrecht Simon Paulus Hrsg Hermann Korb und seine Zeit Barockes Bauen im Furstentum Braunschweig Wolfenbuttel Appelhans Braunschweig 2006 ISBN 3 937664 51 3 Hrsg vom Museum im Schloss Wolfenbuttel und dem Fachgebiet Baugeschichte der Technischen Universitat Braunschweig Georg Oswald Cott Goethe besucht das Schloss Salzdahlum Braunschweig am 23 August 1784 In Braunschweigischer Kalender 2010 ISSN 0343 0316 S 56 f