Станісла́в Фра́нцович Ре́денс (17 травня 1892, місто Мінськ-Мазовецький Ломжинської губернії, тепер Польща — розстріляний 12 лютого 1940, місто Москва) — більшовицький діяч в Україні, чекіст. Один з організаторів Голодомору. Член Центральної Контрольної Комісії ВКП(б) в грудні 1927 — січні 1934 р. Член Центральної Ревізійної Комісії ВКП(б) в лютому 1934 — листопаді 1938 р. Член ЦК КП(б)У в січні 1932 — січні 1934 р. Кандидат у члени Політичного бюро ЦК КП(б)У в січні 1932 — червні 1933 р. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання.
Станіслав Реденс | |
---|---|
пол. Stanisław Redens | |
Народився | 17 травня 1892[1] Мінськ-Мазовецький |
Помер | 12 лютого 1940[1] (47 років) Москва, СРСР |
Поховання | Нове Донське кладовище |
Країна | Республіка Польща Російська імперія СРСР |
Діяльність | державний діяч, політик |
Знання мов | польська |
Учасник | Перша світова війна |
Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] |
Військове звання | Комісар державної безпеки 1-го рангу |
Партія | КПРС і Російська соціал-демократична робітнича партія |
У шлюбі з | d |
Нагороди | |
|
Життєпис
Народився в родині шевця. Батько помер, коли Станіславу Реденсу минув рік, виховувався дядьком. Поляк (батько - німець) за походженням.
Дитинство провів в селищі Кам'янське Катеринославської губернії. У 1902—1907 роках — учень училища при Дніпровському металургійному заводі Катеринославської губернії. У 1907—1914 роках — хлопчик—розсильний, монтер-намотувальник на Дніпровському металургійному заводі Катеринославської губернії.
У вересні 1914 — 1915 року — рядовий 6-го запасного саперного батальйону російської армії, демобілізований через хворобу.
З вересня 1915 року — електромонтер на Дніпровському металургійному заводі, робітник на Катеринославському трубному заводі, робітник Брянського заводу міста Катеринослава.
З березня 1917 року — член Катеринославскої гарнізонної Ради, червоногвардієць. У 1917 році — секретар Кам'янського комітету РСДРП(б); секретар Союзу металістів Дніпровського металургійного заводу; брав участь у боях з військами Центральної Ради.
У 1917—1918 роках — секретар Польської групи Соціал-демократичної партії Литви і Польщі; направлений ЦК КП(б)У з коштовностями у Москву. У 1918 році працював на Московському заводі «Проводник».
З 1918 року працював у ВНК (ВЧК) РРФСР: у 1918 році — слідчий, у 1918 — квітні 1919 року — секретар президії ВЧК; один із найближчих соратників, секретар голови Всеросійської надзвичайної комісії і голови Московської ЧК Фелікса Дзержинського.
У квітні — серпні 1919 року — завідувач юридичного відділу, завідувач слідчого відділу Одеської губернської ЧК. З серпня 1919 року — член колегії, заступник начальника відділу Київської губернської ЧК.
У лютому — липні 1920 року — голова Одеської губернської ЧК. 12 серпня — 20 грудня 1920 року — голова Харківської губернської ЧК. У грудні 1920 — липні 1921 року — голова Кримської губернської ЧК.
У 1921 році — член колегії Всеукраїнської Надзвичайної комісії (ВУЧК).
12 липня — 5 вересня 1921 року — заступник начальника Адміністративно-організаційного управління ВЧК. 5 вересня 1921 — 11 вересня 1922 року — начальник Адміністративно-організаційного управління Державного політичного управління (ДПУ) РРФСР.
11 вересня 1922 — 25 квітня 1923 року — начальник Кримського обласного відділу ДПУ. 25 квітня 1923 — 9 червня 1924 року — начальник ДПУ Кримської АРСР. Одночасно 5 травня — 9 червня 1924 року — начальник Особливого відділу Чорноморського флоту.
У червні 1924 — 1926 року — помічник голови Вищої ради народного господарства (ВРНГ) СРСР Фелікса Дзержинського і секретар Президії ВРНГ СРСР.
У 1926—1928 роках — секретар колегії Народного комісаріату Робітничо-селянської інспекції (РСІ) СРСР — ЦКК ВКП(б), керуючий справами Народного комісаріату Робітничо-селянської інспекції (РСІ) СРСР.
10 листопада 1928 — травень 1931 року — повноважний представник ОДПУ по Закавказькій СФРР, голова Закавказького ДПУ.
17 травня — 25 липня 1931 року — голова ДПУ Білоруської СРР, повноважний представник ОДПУ по Білоруському військовому округу.
25 липня 1931 — 20 лютого 1933 року — голова ДПУ Української СРР, повноважний представник ОДПУ по УСРР.
Реденс — один із організаторів і безпосередній виконавець масових репресій проти учасників національно-визвольних змагань 1917—1921, політичного терору проти лідерів націонал-комунізму та духівництва УАПЦ. Реденс як слухняне знаряддя у руках більшовицької партії відповідав за розкуркулення та організацію штучного голоду в Україні в 1932—1933.
20 лютого 1933 — 10 липня 1934 року — повноважний представник ОДПУ по Московській області.
15 липня 1934 — 20 січня 1938 року — начальник Управління НКВС по Московській області.
20 січня — 22 листопада 1938 року — народний комісар внутрішніх справ Казахської РСР.
22 листопада 1938 року заарештований органами НКВС. Засуджений ВКВС СРСР 21 січня 1940 до вищої міри покарання. Розстріляний.
16 листопада 1961 року визначенням ВКВС СССР вирок скасований і справу припинено за відсутністю складу злочину. Реабілітований.
Звання
- комісар державної безпеки 1-го рангу (26.11.1935)
Нагороди
- орден Леніна (11.07.1937)
- орден Червоного Прапора (20.11.1925)
- орден Трудового Червоного Прапора Української СРР (23.12.1927)
- орден Трудового Червоного Прапора Закавказької СФРР (7.03.1932)
- медаль «ХХ років РСЧА» (22.02.1938)
- знак «Почесний працівник ВЧК—ГПУ(V)» (1924)
- знак «Почесний працівник ВЧК—ГПУ(XV)» (20.12.1932)
Джерела та література
- Шаповал Ю.І., Пристайко В.І., Золотарьов В.А. ЧК – ГПУ – НКВД в Україні: особи, факти, документи. – К.: Абрис, 1997. – 608 с. - C.538 - 539.
- Золотарьов В.А. ЧК-ДПУ-НКВС на Харківщині: люди та долі (1919 – 1941). – Харків: Фоліо, 2003. – 477 с. - С. 24-49.
- Золотарьов В. Свояк Сталіна (сторінки біографії комісара держбезпеки 1 рангу Станіслава Реденса) // З архівів ВУЧК – ГПУ – НКВД – КГБ. – 2004. - № 1/2. - С. 210 -249.
- Золотарьов В. Комісар державної безпеки 1-го рангу Станіслав Францевич Реденс // Формування історичної пам’яті: Польща і Україна: Матеріали Міжнародної наук.-практ. Конф., м. Харків, 12 травня 2007 р. /Генеральне консульство Республіки Польща в Харкові, Польський Дім у Харкові. – Харків: Майдан, 2008. – 432 с. , С. 34 – 62. .
- Кокін С. А. Реденс Станіслав Францович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 167. — .
Посилання
- Реденс // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
- Реденс С.Ф. // Н. В. Петров, К. В. Скоркін «Хто керував НКВД. 1934 — 1941» — М.: Звенья, 1999. — 502 с. — 3000 экз. — .
Це незавершена стаття про діячів Великого терору. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Who led the NKVD
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stanisla v Fra ncovich Re dens 17 travnya 1892 18920517 misto Minsk Mazoveckij Lomzhinskoyi guberniyi teper Polsha rozstrilyanij 12 lyutogo 1940 misto Moskva bilshovickij diyach v Ukrayini chekist Odin z organizatoriv Golodomoru Chlen Centralnoyi Kontrolnoyi Komisiyi VKP b v grudni 1927 sichni 1934 r Chlen Centralnoyi Revizijnoyi Komisiyi VKP b v lyutomu 1934 listopadi 1938 r Chlen CK KP b U v sichni 1932 sichni 1934 r Kandidat u chleni Politichnogo byuro CK KP b U v sichni 1932 chervni 1933 r Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 1 go sklikannya Stanislav Redenspol Stanislaw RedensNarodivsya17 travnya 1892 1892 05 17 1 Minsk MazoveckijPomer12 lyutogo 1940 1940 02 12 1 47 rokiv Moskva SRSRPohovannyaNove Donske kladovisheKrayina Respublika Polsha Rosijska imperiya SRSRDiyalnistderzhavnij diyach politikZnannya movpolskaUchasnikPersha svitova vijnaPosadadeputat Verhovnoyi radi SRSR d Vijskove zvannyaKomisar derzhavnoyi bezpeki 1 go ranguPartiyaKPRS i Rosijska social demokratichna robitnicha partiyaU shlyubi zdNagorodid Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Redens ZhittyepisNarodivsya v rodini shevcya Batko pomer koli Stanislavu Redensu minuv rik vihovuvavsya dyadkom Polyak batko nimec za pohodzhennyam Ditinstvo proviv v selishi Kam yanske Katerinoslavskoyi guberniyi U 1902 1907 rokah uchen uchilisha pri Dniprovskomu metalurgijnomu zavodi Katerinoslavskoyi guberniyi U 1907 1914 rokah hlopchik rozsilnij monter namotuvalnik na Dniprovskomu metalurgijnomu zavodi Katerinoslavskoyi guberniyi Chlen RSDRP b z 1914 roku U veresni 1914 1915 roku ryadovij 6 go zapasnogo sapernogo bataljonu rosijskoyi armiyi demobilizovanij cherez hvorobu Z veresnya 1915 roku elektromonter na Dniprovskomu metalurgijnomu zavodi robitnik na Katerinoslavskomu trubnomu zavodi robitnik Bryanskogo zavodu mista Katerinoslava Z bereznya 1917 roku chlen Katerinoslavskoyi garnizonnoyi Radi chervonogvardiyec U 1917 roci sekretar Kam yanskogo komitetu RSDRP b sekretar Soyuzu metalistiv Dniprovskogo metalurgijnogo zavodu brav uchast u boyah z vijskami Centralnoyi Radi U 1917 1918 rokah sekretar Polskoyi grupi Social demokratichnoyi partiyi Litvi i Polshi napravlenij CK KP b U z koshtovnostyami u Moskvu U 1918 roci pracyuvav na Moskovskomu zavodi Provodnik Z 1918 roku pracyuvav u VNK VChK RRFSR u 1918 roci slidchij u 1918 kvitni 1919 roku sekretar prezidiyi VChK odin iz najblizhchih soratnikiv sekretar golovi Vserosijskoyi nadzvichajnoyi komisiyi i golovi Moskovskoyi ChK Feliksa Dzerzhinskogo U kvitni serpni 1919 roku zaviduvach yuridichnogo viddilu zaviduvach slidchogo viddilu Odeskoyi gubernskoyi ChK Z serpnya 1919 roku chlen kolegiyi zastupnik nachalnika viddilu Kiyivskoyi gubernskoyi ChK U lyutomu lipni 1920 roku golova Odeskoyi gubernskoyi ChK 12 serpnya 20 grudnya 1920 roku golova Harkivskoyi gubernskoyi ChK U grudni 1920 lipni 1921 roku golova Krimskoyi gubernskoyi ChK U 1921 roci chlen kolegiyi Vseukrayinskoyi Nadzvichajnoyi komisiyi VUChK 12 lipnya 5 veresnya 1921 roku zastupnik nachalnika Administrativno organizacijnogo upravlinnya VChK 5 veresnya 1921 11 veresnya 1922 roku nachalnik Administrativno organizacijnogo upravlinnya Derzhavnogo politichnogo upravlinnya DPU RRFSR 11 veresnya 1922 25 kvitnya 1923 roku nachalnik Krimskogo oblasnogo viddilu DPU 25 kvitnya 1923 9 chervnya 1924 roku nachalnik DPU Krimskoyi ARSR Odnochasno 5 travnya 9 chervnya 1924 roku nachalnik Osoblivogo viddilu Chornomorskogo flotu U chervni 1924 1926 roku pomichnik golovi Vishoyi radi narodnogo gospodarstva VRNG SRSR Feliksa Dzerzhinskogo i sekretar Prezidiyi VRNG SRSR U 1926 1928 rokah sekretar kolegiyi Narodnogo komisariatu Robitnicho selyanskoyi inspekciyi RSI SRSR CKK VKP b keruyuchij spravami Narodnogo komisariatu Robitnicho selyanskoyi inspekciyi RSI SRSR 10 listopada 1928 traven 1931 roku povnovazhnij predstavnik ODPU po Zakavkazkij SFRR golova Zakavkazkogo DPU 17 travnya 25 lipnya 1931 roku golova DPU Biloruskoyi SRR povnovazhnij predstavnik ODPU po Biloruskomu vijskovomu okrugu 25 lipnya 1931 20 lyutogo 1933 roku golova DPU Ukrayinskoyi SRR povnovazhnij predstavnik ODPU po USRR Redens odin iz organizatoriv i bezposerednij vikonavec masovih represij proti uchasnikiv nacionalno vizvolnih zmagan 1917 1921 politichnogo teroru proti lideriv nacional komunizmu ta duhivnictva UAPC Redens yak sluhnyane znaryaddya u rukah bilshovickoyi partiyi vidpovidav za rozkurkulennya ta organizaciyu shtuchnogo golodu v Ukrayini v 1932 1933 20 lyutogo 1933 10 lipnya 1934 roku povnovazhnij predstavnik ODPU po Moskovskij oblasti 15 lipnya 1934 20 sichnya 1938 roku nachalnik Upravlinnya NKVS po Moskovskij oblasti 20 sichnya 22 listopada 1938 roku narodnij komisar vnutrishnih sprav Kazahskoyi RSR 22 listopada 1938 roku zaareshtovanij organami NKVS Zasudzhenij VKVS SRSR 21 sichnya 1940 do vishoyi miri pokarannya Rozstrilyanij 16 listopada 1961 roku viznachennyam VKVS SSSR virok skasovanij i spravu pripineno za vidsutnistyu skladu zlochinu Reabilitovanij Zvannyakomisar derzhavnoyi bezpeki 1 go rangu 26 11 1935 Nagorodiorden Lenina 11 07 1937 orden Chervonogo Prapora 20 11 1925 orden Trudovogo Chervonogo Prapora Ukrayinskoyi SRR 23 12 1927 orden Trudovogo Chervonogo Prapora Zakavkazkoyi SFRR 7 03 1932 medal HH rokiv RSChA 22 02 1938 znak Pochesnij pracivnik VChK GPU V 1924 znak Pochesnij pracivnik VChK GPU XV 20 12 1932 Dzherela ta literaturaShapoval Yu I Pristajko V I Zolotarov V A ChK GPU NKVD v Ukrayini osobi fakti dokumenti K Abris 1997 608 s C 538 539 ISBN 966 531 017 8 Zolotarov V A ChK DPU NKVS na Harkivshini lyudi ta doli 1919 1941 Harkiv Folio 2003 477 s S 24 49 ISBN 966 03 1979 7 Zolotarov V Svoyak Stalina storinki biografiyi komisara derzhbezpeki 1 rangu Stanislava Redensa Z arhiviv VUChK GPU NKVD KGB 2004 1 2 S 210 249 Zolotarov V Komisar derzhavnoyi bezpeki 1 go rangu Stanislav Francevich Redens Formuvannya istorichnoyi pam yati Polsha i Ukrayina Materiali Mizhnarodnoyi nauk prakt Konf m Harkiv 12 travnya 2007 r Generalne konsulstvo Respubliki Polsha v Harkovi Polskij Dim u Harkovi Harkiv Majdan 2008 432 s S 34 62 ISBN 978 966 373 205 4 Kokin S A Redens Stanislav Francovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 167 ISBN 978 966 00 1290 5 PosilannyaRedens Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Redens S F N V Petrov K V Skorkin Hto keruvav NKVD 1934 1941 M Zvenya 1999 502 s 3000 ekz ISBN 5 7870 0032 3 Ce nezavershena stattya pro diyachiv Velikogo teroru Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Who led the NKVD d Track Q125566566