Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Раї́вка — село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області. Входить до складу Радомишльської міської громади. Населення становить 84 осіб.
| село Раївка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Громада | Радомишльська міська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 84 |
| Площа | 0,912 км² |
| Густота населення | 92,11 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 12261 |
| Телефонний код | +380 4132 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°28′45″ пн. ш. 29°27′18″ сх. д. / 50.47917° пн. ш. 29.45500° сх. д.Координати: 50°28′45″ пн. ш. 29°27′18″ сх. д. / 50.47917° пн. ш. 29.45500° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 163 м |
| Водойми | р. Раївка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 12260, Житомирська обл., Радомишльський р-н, с. Раковичі, вул. Центральна |
| Карта | |
  Раївка | |
 Раївка | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Розташоване за 15 км на захід від центру громади при річці Раївці, яка поблизу села впадає в річку Білку. Сусідні села: Таборище (3 км), Товсте (3,5 км), Раковичі (4 км), Негребівка (5 км), Комарівка (6 км), Садки (6 км), Борівка (7 км).
Історія
Засноване було на початку XVII століття, коли ці землі належали шляхтичам Лозкам. Син Степана Лозки Йосип був одружений з Геленою зі знатного роду Реїв. На її честь на раковицьких ґрунтах було закладено маєток, названий Реєве. Його згадано під 1643 р. у судовій справі між Петром Кучборським (другим чоловіком Г.Рей після смерті Й.Лозки) та митрополитом Петром Могилою. У подальшому ця назва видозмінилась на Раївку.
У XVIII столітті Раївка згадується в документах греко-католицької митрополії. У 1763 р. власник навколишніх маєтностей Й.Дев'ятківський письмово закріпив ці землі за церквою. У другій половині XVIII ст. після єврейської колонізації краю Раївку згадано у переписах євреїв Київського воєводства за 1778 і 1784 рр. Тоді в селі проживало відповідно 2 і 4 єврейських родини, приписаних до Брусилівського кагалу.
У XIX ст. Раївка входила до Містечківського маєтку (нині — Брусилівський р-н), власниками якого були магнати Подоські, потім перейшло до володінь литовського князя Р.Гедройця, котрий одружився з В.Подоською, і рахувалося за ставищанським православним приходом. Біля села в урочищі Старицькому власник маєтку збудував млина.
Після реформи 1861 р. Раївка увійшла до складу Вишевицької волості Радомисльського повіту. Тут налічувалося 110 православних і 30 католиків. Станом на 1887 р. мешкало 164 жителі. 58 селян мали у володінні 76 десятин землі, оціненої у 576 рублів зі щорічною сплатою в 32 руб. 76 коп.
За даними 1900 р. в селі була школа грамоти, діяли водяний млин і кузня. У «хлібному магазині» стратегічних зернових запасів зберігалося 57 чт. озимини і 27 чт. яровини. Пожежний обоз налічував 4 бочки і 2 багри. В Раївці обліковувалося 69 дворів з 801 жителем (492 чол. і 399 жін.). З-поміж 383 дес. належних до села земельних угідь 83 дес. були у власності селян, 300 дес. — поміщицькі. Разом з навколишніми селами Раївка входила до земельних володінь інженера Г. Шлейфера (керуючий — П. Рогозинський). Господарювали усі землевласники за трипільною системою. У кінці ХІХ ст. Шлейфер ряд своїх земель передав в оренду німецьким колоністам, котрі заснували тут колонії Райки, Дубовець, Жиловець, Садки, Будища, Вигода.
У пору Українських визвольних змагань 1917—1922 рр. Раївка перебувала у вирі національно-визвольного і повстанського руху. Тут рейдували повстанські загони Ю. Мордалевича, Соколовських, Орлика (Ф. Артеменка), І. Струка, до яких приставали місцеві жителі. Отамана Орлика в останньому його бою на хуторі Таборище (8 січня 1922 р.) поранив житель Раївки П.Шуліпенко, котрий командував розвідувальним чекістським загоном.
У листопаді 1921 року через Раївку проходили Волинська та Подільська групи Листопадового походу Армії Української Народної Республіки. 13 листопада 4-й курінь Волинської групи, прикриваючи переправу головних сил через Білку, вів тут затяжний, хоча й нерівний бій з переважаючими військами «червоних». Український курінь було розбито, проте армія Ю.Тютюнника після переправи змогла відійти далі на північ.
Після встановлення радянської влади в Раївці було організовано комнезам, сільраду, до якої входили також села Райки і Довга Гребля. Серед перших її очільників був згаданий П. Шуліпенко. У 1925 р. в Раївці мешкало 887 жителів. У Довгій Греблі — 113, у Райках — 138. В подальшому ці села були зняті з обліку і увійшли до меж Раївки.
В роки колективізації в Раївці утворилися колгоспи ім. Постишева та «2-й рік п'ятирічки» (згодом вони об'єдналися в одне господарство — ім. Чкалова). Проте у зведеннях НКВС відзначалося, що колективізація та інші тогочасні політичні кампанії проходили незадовільно. Недарма під час голодомору 1932—1933 рр. Раївська сільрада була занесена на «чорну дошку».
За сфабрикованими звинуваченнями були репресовані жителі села — брати Володимир, Йосип та Франц Григоревські, Франц Древ'яновський, Огій Іщук, Андрій, Броніслав, Станіслав і Франц Куровські, Матвій Суходольський та ін. В селі знаходиться польсько-українське кладовище.
12 липня 1941 року село було окуповане гітлерівцями.
У пору окупації жителі села брали участь у партизанському русі. Двох сільчан було закатовано і розстріляно фашистами. У Раївці проходила зустріч керівників партизанських з'єднань О.Сабурова, С.Ковпака, І.Хитриченка та інших. Окупантами було вивезено на роботи до Німеччини 21 жителя села.
Під час окупації в селі було спалено 7 будинків, вивезено в Німеччину 14 коней, 13 свиней, 51 овечку, 12 голів молодняка, 1204 птахів.
Вигнано нацистських окупантів з Раївки 9 листопада 1943 року, однак 23 листопада ворог знову заволодів селом. Остаточне визволення прийшло 26 грудня 1943 року.
У братській могилі в центрі села біля парку і клубу поховано 289 воїнів (21 офіцер) 30-ї, 71-ї, 99-ї та 129-ї стрілецьких дивізій, 13-го арткорпусу, що загинули тут під час тяжких боїв, які точилися 23—29 листопада, 5—7, 21—26 грудня 1943-го, та померли в січні 1944-го. Відомі прізвища 144 похованих. У 1958 р. на могилі було встановлено пам'ятник у вигляді бетонної скульптури воїна. У 1988 р. на встановлених там гранітних меморіальних плитах була викарбувано імена похованих воїнів, а також 76 воїнів-односельців, що полягли на фронтах Другої світової війни.
У 1944 р. в Раївській сільраді нараховувалося 718 жителів, 248 дворів.
По війні у довколишніх лісах рейдували загони ОУН і УПА, які користувалися підтримкою місцевого населення. Співробітники НКВС скаржилися, що про їх появу повідомляли через 3-4 дні по тому.
У повоєнний час Раївський колгосп видозмінювався у промислову артіль, а у 1951 році став бригадою укрупненого колгоспу ім. Тельмана, ім. Гагаріна (с. Раковичі). З 1992 р. тут діяв виробничий підрозділ сільгосптовариства «Раковицьке». Нині господарюють приватні і фермерські структури.
У 1954 р. було ліквідовано сільраду з підпорядкуванням села Раковицькій сільській раді.
За переписом 1989 року в Раївці мешкало 147 жителів (48 чоловіків і 99 жінок). Станом на 1 січня 2000 року в селі рахувалося 76 мешканців, 2010 р. — 84, 2015 р. — 51.
Посилання
- Верига В. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
- Молодико В. З історії сіл Радомишльщини. РАЇВКА [ 21 лютого 2020 у Wayback Machine.].
- Молодико В. Останній бій отамана Орлика [ 1 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Раївка [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Rayivka Rayi vka selo v Ukrayini u Zhitomirskomu rajoni Zhitomirskoyi oblasti Vhodit do skladu Radomishlskoyi miskoyi gromadi Naselennya stanovit 84 osib selo Rayivka Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Zhitomirskij rajon Gromada Radomishlska miska gromada Osnovni dani Naselennya 84 Plosha 0 912 km Gustota naselennya 92 11 osib km Poshtovij indeks 12261 Telefonnij kod 380 4132 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 28 45 pn sh 29 27 18 sh d 50 47917 pn sh 29 45500 sh d 50 47917 29 45500 Koordinati 50 28 45 pn sh 29 27 18 sh d 50 47917 pn sh 29 45500 sh d 50 47917 29 45500 Serednya visota nad rivnem morya 163 m Vodojmi r Rayivka Misceva vlada Adresa radi 12260 Zhitomirska obl Radomishlskij r n s Rakovichi vul Centralna Karta Rayivka Rayivka Mapa Rayivka u VikishovishiGeografiyaRoztashovane za 15 km na zahid vid centru gromadi pri richci Rayivci yaka poblizu sela vpadaye v richku Bilku Susidni sela Taborishe 3 km Tovste 3 5 km Rakovichi 4 km Negrebivka 5 km Komarivka 6 km Sadki 6 km Borivka 7 km IstoriyaZasnovane bulo na pochatku XVII stolittya koli ci zemli nalezhali shlyahticham Lozkam Sin Stepana Lozki Josip buv odruzhenij z Gelenoyu zi znatnogo rodu Reyiv Na yiyi chest na rakovickih gruntah bulo zakladeno mayetok nazvanij Reyeve Jogo zgadano pid 1643 r u sudovij spravi mizh Petrom Kuchborskim drugim cholovikom G Rej pislya smerti J Lozki ta mitropolitom Petrom Mogiloyu U podalshomu cya nazva vidozminilas na Rayivku U XVIII stolitti Rayivka zgaduyetsya v dokumentah greko katolickoyi mitropoliyi U 1763 r vlasnik navkolishnih mayetnostej J Dev yatkivskij pismovo zakripiv ci zemli za cerkvoyu U drugij polovini XVIII st pislya yevrejskoyi kolonizaciyi krayu Rayivku zgadano u perepisah yevreyiv Kiyivskogo voyevodstva za 1778 i 1784 rr Todi v seli prozhivalo vidpovidno 2 i 4 yevrejskih rodini pripisanih do Brusilivskogo kagalu U XIX st Rayivka vhodila do Mistechkivskogo mayetku nini Brusilivskij r n vlasnikami yakogo buli magnati Podoski potim perejshlo do volodin litovskogo knyazya R Gedrojcya kotrij odruzhivsya z V Podoskoyu i rahuvalosya za stavishanskim pravoslavnim prihodom Bilya sela v urochishi Starickomu vlasnik mayetku zbuduvav mlina Pislya reformi 1861 r Rayivka uvijshla do skladu Vishevickoyi volosti Radomislskogo povitu Tut nalichuvalosya 110 pravoslavnih i 30 katolikiv Stanom na 1887 r meshkalo 164 zhiteli 58 selyan mali u volodinni 76 desyatin zemli ocinenoyi u 576 rubliv zi shorichnoyu splatoyu v 32 rub 76 kop Za danimi 1900 r v seli bula shkola gramoti diyali vodyanij mlin i kuznya U hlibnomu magazini strategichnih zernovih zapasiv zberigalosya 57 cht ozimini i 27 cht yarovini Pozhezhnij oboz nalichuvav 4 bochki i 2 bagri V Rayivci oblikovuvalosya 69 dvoriv z 801 zhitelem 492 chol i 399 zhin Z pomizh 383 des nalezhnih do sela zemelnih ugid 83 des buli u vlasnosti selyan 300 des pomishicki Razom z navkolishnimi selami Rayivka vhodila do zemelnih volodin inzhenera G Shlejfera keruyuchij P Rogozinskij Gospodaryuvali usi zemlevlasniki za tripilnoyu sistemoyu U kinci HIH st Shlejfer ryad svoyih zemel peredav v orendu nimeckim kolonistam kotri zasnuvali tut koloniyi Rajki Dubovec Zhilovec Sadki Budisha Vigoda U poru Ukrayinskih vizvolnih zmagan 1917 1922 rr Rayivka perebuvala u viri nacionalno vizvolnogo i povstanskogo ruhu Tut rejduvali povstanski zagoni Yu Mordalevicha Sokolovskih Orlika F Artemenka I Struka do yakih pristavali miscevi zhiteli Otamana Orlika v ostannomu jogo boyu na hutori Taborishe 8 sichnya 1922 r poraniv zhitel Rayivki P Shulipenko kotrij komanduvav rozviduvalnim chekistskim zagonom U listopadi 1921 roku cherez Rayivku prohodili Volinska ta Podilska grupi Listopadovogo pohodu Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 13 listopada 4 j kurin Volinskoyi grupi prikrivayuchi perepravu golovnih sil cherez Bilku viv tut zatyazhnij hocha j nerivnij bij z perevazhayuchimi vijskami chervonih Ukrayinskij kurin bulo rozbito prote armiya Yu Tyutyunnika pislya perepravi zmogla vidijti dali na pivnich Pislya vstanovlennya radyanskoyi vladi v Rayivci bulo organizovano komnezam silradu do yakoyi vhodili takozh sela Rajki i Dovga Greblya Sered pershih yiyi ochilnikiv buv zgadanij P Shulipenko U 1925 r v Rayivci meshkalo 887 zhiteliv U Dovgij Grebli 113 u Rajkah 138 V podalshomu ci sela buli znyati z obliku i uvijshli do mezh Rayivki V roki kolektivizaciyi v Rayivci utvorilisya kolgospi im Postisheva ta 2 j rik p yatirichki zgodom voni ob yednalisya v odne gospodarstvo im Chkalova Prote u zvedennyah NKVS vidznachalosya sho kolektivizaciya ta inshi togochasni politichni kampaniyi prohodili nezadovilno Nedarma pid chas golodomoru 1932 1933 rr Rayivska silrada bula zanesena na chornu doshku Za sfabrikovanimi zvinuvachennyami buli represovani zhiteli sela brati Volodimir Josip ta Franc Grigorevski Franc Drev yanovskij Ogij Ishuk Andrij Bronislav Stanislav i Franc Kurovski Matvij Suhodolskij ta in V seli znahoditsya polsko ukrayinske kladovishe 12 lipnya 1941 roku selo bulo okupovane gitlerivcyami U poru okupaciyi zhiteli sela brali uchast u partizanskomu rusi Dvoh silchan bulo zakatovano i rozstrilyano fashistami U Rayivci prohodila zustrich kerivnikiv partizanskih z yednan O Saburova S Kovpaka I Hitrichenka ta inshih Okupantami bulo vivezeno na roboti do Nimechchini 21 zhitelya sela Pid chas okupaciyi v seli bulo spaleno 7 budinkiv vivezeno v Nimechchinu 14 konej 13 svinej 51 ovechku 12 goliv molodnyaka 1204 ptahiv Vignano nacistskih okupantiv z Rayivki 9 listopada 1943 roku odnak 23 listopada vorog znovu zavolodiv selom Ostatochne vizvolennya prijshlo 26 grudnya 1943 roku U bratskij mogili v centri sela bilya parku i klubu pohovano 289 voyiniv 21 oficer 30 yi 71 yi 99 yi ta 129 yi strileckih divizij 13 go artkorpusu sho zaginuli tut pid chas tyazhkih boyiv yaki tochilisya 23 29 listopada 5 7 21 26 grudnya 1943 go ta pomerli v sichni 1944 go Vidomi prizvisha 144 pohovanih U 1958 r na mogili bulo vstanovleno pam yatnik u viglyadi betonnoyi skulpturi voyina U 1988 r na vstanovlenih tam granitnih memorialnih plitah bula vikarbuvano imena pohovanih voyiniv a takozh 76 voyiniv odnoselciv sho polyagli na frontah Drugoyi svitovoyi vijni U 1944 r v Rayivskij silradi narahovuvalosya 718 zhiteliv 248 dvoriv Po vijni u dovkolishnih lisah rejduvali zagoni OUN i UPA yaki koristuvalisya pidtrimkoyu miscevogo naselennya Spivrobitniki NKVS skarzhilisya sho pro yih poyavu povidomlyali cherez 3 4 dni po tomu U povoyennij chas Rayivskij kolgosp vidozminyuvavsya u promislovu artil a u 1951 roci stav brigadoyu ukrupnenogo kolgospu im Telmana im Gagarina s Rakovichi Z 1992 r tut diyav virobnichij pidrozdil silgosptovaristva Rakovicke Nini gospodaryuyut privatni i fermerski strukturi U 1954 r bulo likvidovano silradu z pidporyadkuvannyam sela Rakovickij silskij radi Za perepisom 1989 roku v Rayivci meshkalo 147 zhiteliv 48 cholovikiv i 99 zhinok Stanom na 1 sichnya 2000 roku v seli rahuvalosya 76 meshkanciv 2010 r 84 2015 r 51 PosilannyaVeriga V Listopadovij rejd 1921 roku Kiyiv Vidavnictvo Stiks 2011 Molodiko V Z istoriyi sil Radomishlshini RAYiVKA 21 lyutogo 2020 u Wayback Machine Molodiko V Ostannij bij otamana Orlika 1 listopada 2020 u Wayback Machine Pogoda v seli Rayivka 5 bereznya 2016 u Wayback Machine