Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Замок Раугенштайн — руїни середньовічного замку в місті Баден в Австрії. Замок розташований у долині [de], на північний схід від міста Швехат.
| Раугенштайн | |
|---|---|
 | |
48°00′46″ пн. ш. 16°12′18″ сх. д. / 48.01296111113888543° пн. ш. 16.20515000002777839° сх. д.Координати: 48°00′46″ пн. ш. 16°12′18″ сх. д. / 48.01296111113888543° пн. ш. 16.20515000002777839° сх. д. | |
| Тип | d і руїни[1] |
| Статус спадщини | пам'ятка культурної спадщини[d][1] |
| Країна |  Австрія |
| Розташування | Баден[1] |
| Стан | |
  Раугенштайн (Австрія) | |
 Раугенштайн у Вікісховищі | |
Історія
Імовірно, замок побудувала одночасно з розташованим по сусідству замком Раугенек у середині XII століття сім'я Турс. Уперше замок згадано в земельному кадастрі Клостернойбурга 1186 року під назвою Alber et Chonrat de Ruhinstein, власником указано Зейфріда Турса фон Раугенштайна (Seyfried Turso von Rauhenstein). У XII і XIII століттях замок належав роду Турс, міністрам Бабенбергів. До кінця XIII століття рід Турсів вимер і замок перейшов у володіння сім'ї Пілліхсдорфер. 1386 року замок успадкував Ханс III Пухгайм. 1408 року [ru] під проводом Йоганна Лауна захопили й розграбували замок.
1466 року власник замку Вільгельм Пухгайм розграбував кортеж імператриці Елеонори, дружини імператора Фрідріха III. Хоча охорона змогла повернути награбоване, імператор вислав каральний загін під керівництвом Георга Поттендорфа, розграбувавши і забравши замок в імператорське володіння. Внаслідок облоги частину укріплень зруйновано.
В ході Угорської війни в 1460-х роках проти короля Матвія I, замки Раугенштайн, Раугенек і Рор частково зруйновано. Оскільки імператор Фрідріх гостро потребував грошей для продовження воєн, замок Раугенштайн, нарівні з іншими імперськими володіннями, заклали.
1529 року замок зруйнували . У XV і XVI століттях замок служив центром земельного суду району. Поліптик 1534 року вказує замок Раугенштайн як центр довколишніх земель.
Протягом наступних ста років замок часто змінював власників, які або купували, або успадкували Раугенштайн. Так 1635 року Ганс Пауль Бауер отримав від Фердинанда II титул фрайгера фон і цу Раугенштайн, попри те, що Бауер практично не займався цим замком і не виділяв грошей на ремонт, а через 9 років заклав замок. У наступні роки Раугенштайн часто перепродувався, змінивши до 1683 року понад 8 власників.
1683 року в ході Австро-турецької війни замок дуже постраждав і являв собою практично руїни. До 1705 бракувало більшої частини даху, дверей і вікон, а 1713 року новий власник замку, Франц Антон фон Кваренті і Раал, наказав зняти з занедбаного будинку залишок покрівлі для ухилення від введеного податку на дахи. В 1741 Раугенштайн перейшов у володіння до сучасних господарів, сім'ї [de].
Від 1790 до 1808 замок орендувала фірма Мюльбек і Гебенштрайт, яка відкрила в приміщеннях виробництво скипидару. Виробництво не пішло на користь ні замку, ні місцевому термальному курорту.
1808 року замок орендував [de], віденський підприємець, колекціонер і письменник. Він відреставрував будинок, очистив і відкрив для відвідування не лише руїни, але й донжон. Ще у XVIII столітті навколо замку розпланували парк зі статуями, павільйонами та ставком з водяними черепахами. З цього часу руїни відкрили для відвідування, постійно реставрували та зміцнювали.
У другій половині XX століття інтерес до замку Раугенштайн знову зріс. Від 1993 поряд із замком проводиться фестиваль Ruinenfestl.
Архітектура
Протягом усієї своєї історії будівлю постійно перебудовували і добудовували. Можна виділити 4 етапи становлення замка.
Романський період
Першим на місці замку зведено невеликий двоповерховий романський палац, розміром близько 20х8 метрів. Попри скромні розміри, з долини будівля виглядала значно соліднішою завдяки вигідному розташуванню на вершині скелі і солідній кам'яній кладці. З боку двору в палаці розташовувалися двоє подвійних дверей: головні (ширина отвору 2 метри) та господарські (ширина отвору 70 см). Виходячи з висоти дверей можна зробити висновок, що перший поверх мав близько 2 м заввишки.
Другий поверх палацу мав висоту близько 3 м і його займали житлові та представницькі кімнати. Зі східного боку палацу частково зберігся фронтон.
З боку двору немає жодних залишків чи натяків на вікна тоді, як у стіні, зверненій до долини, розташовувалися романські вікна, розширені пізніше в епоху бароко.
Готичний період
У XIV столітті, можливо після руйнування 1299 року, до палацу добудували ще два поверхи, при цьому старий поділ на перші два поверхи збережено. Третій поверх був уже значно вищим за старі, його висота становила 4,5 м. Можливо, на поверсі була підвісна стеля. Подібні конструкції часто зустрічаються в будинках того часу. Висота 4 поверху становила 3 м.
Тоді як не збереглося жодного сліду романських вікон, багато готичних вікон дійшло до нас. Тільки одне з них збереглося в початковому вигляді і є простим прямокутним вікном. Інші вікна замуровано в епоху бароко, але вони легко вгадуються з боку фасаду.
До нас дійшли готичні ланцетоподібні двері [ 12 січня 2012 у Wayback Machine.], розташовані на 4 поверсі.
Бароковий період
На початку XVII століття будинок повністю перебудовано. Палац поділено на 3 поверхи, при цьому висота першого поверху не змінилася. Стіни, звернені у внутрішній двір, вертикально розчленували на 4 частини, пробивши нові вікна. Вікна першого поверху, що виходять на долину, розширили, повністю знищивши романські вікна XII—XIV століть. На другому та третьому поверхах заклали старі вікна та пробили нові великі прямокутні витягнуті вікна.
Під час перебудови додано багато камінів, що завдало значної шкоди романській кладці та знищило цінні готичні елементи.
Новий час
1790 року в зруйнованій будівлі розмістили фабрику з виробництва скипидару. Після обвалення залишків даху вмонтовано навіс, сліди кріплення якого можна побачити у вигляді косих вирубок на стінах.
Примітки
- Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- . www.burgen-austria.com. Архів оригіналу за 31 жовтня 2021. Процитовано 30 жовтня 2016.
- . Tourismus Baden. Архів оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 30 жовтня 2016.
- [1] — Braumüller & Seidel, 1844-01-01. — 394 с. з джерела 31 жовтня 2021
- [2] — Braumüller & Seidel, 1844-01-01. — 394 с. з джерела 31 жовтня 2021
- Österreichische Nationalbibliothek. . anno.onb.ac.at. Архів оригіналу за 31 жовтня 2021. Процитовано 1 листопада 2016.
- Austria, Regionalmedien. . meinbezirk.at. Архів оригіналу за 3 листопада 2016. Процитовано 1 листопада 2016.
- . www.burgenseite.com. Архів оригіналу за 3 листопада 2016. Процитовано 1 листопада 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zamok Raugenshtajn ruyini serednovichnogo zamku v misti Baden v Avstriyi Zamok roztashovanij u dolini de na pivnichnij shid vid mista Shvehat Raugenshtajn48 00 46 pn sh 16 12 18 sh d 48 01296111113888543 pn sh 16 20515000002777839 sh d 48 01296111113888543 16 20515000002777839 Koordinati 48 00 46 pn sh 16 12 18 sh d 48 01296111113888543 pn sh 16 20515000002777839 sh d 48 01296111113888543 16 20515000002777839Tipd i ruyini 1 Status spadshinipam yatka kulturnoyi spadshini d 1 Krayina Avstriya ISO3166 1 alpha 3 AUT ISO3166 1 cifrovij 040 RoztashuvannyaBaden 1 StanRaugenshtajn Avstriya Raugenshtajn u VikishovishiIstoriyaImovirno zamok pobuduvala odnochasno z roztashovanim po susidstvu zamkom Raugenek u seredini XII stolittya sim ya Turs Upershe zamok zgadano v zemelnomu kadastri Klosternojburga 1186 roku pid nazvoyu Alber et Chonrat de Ruhinstein vlasnikom ukazano Zejfrida Tursa fon Raugenshtajna Seyfried Turso von Rauhenstein U XII i XIII stolittyah zamok nalezhav rodu Turs ministram Babenbergiv Do kincya XIII stolittya rid Tursiv vimer i zamok perejshov u volodinnya sim yi Pillihsdorfer 1386 roku zamok uspadkuvav Hans III Puhgajm 1408 roku ru pid provodom Joganna Launa zahopili j rozgrabuvali zamok 1466 roku vlasnik zamku Vilgelm Puhgajm rozgrabuvav kortezh imperatrici Eleonori druzhini imperatora Fridriha III Hocha ohorona zmogla povernuti nagrabovane imperator vislav karalnij zagin pid kerivnictvom Georga Pottendorfa rozgrabuvavshi i zabravshi zamok v imperatorske volodinnya Vnaslidok oblogi chastinu ukriplen zrujnovano V hodi Ugorskoyi vijni v 1460 h rokah proti korolya Matviya I zamki Raugenshtajn Raugenek i Ror chastkovo zrujnovano Oskilki imperator Fridrih gostro potrebuvav groshej dlya prodovzhennya voyen zamok Raugenshtajn narivni z inshimi imperskimi volodinnyami zaklali 1529 roku zamok zrujnuvali U XV i XVI stolittyah zamok sluzhiv centrom zemelnogo sudu rajonu Poliptik 1534 roku vkazuye zamok Raugenshtajn yak centr dovkolishnih zemel Protyagom nastupnih sta rokiv zamok chasto zminyuvav vlasnikiv yaki abo kupuvali abo uspadkuvali Raugenshtajn Tak 1635 roku Gans Paul Bauer otrimav vid Ferdinanda II titul frajgera fon i cu Raugenshtajn popri te sho Bauer praktichno ne zajmavsya cim zamkom i ne vidilyav groshej na remont a cherez 9 rokiv zaklav zamok U nastupni roki Raugenshtajn chasto pereproduvavsya zminivshi do 1683 roku ponad 8 vlasnikiv Tobias Raulino Vid na zamok Vajlburg akvarel bl 1839 Na perednomu plani zliva vidno ukripleni i vidkriti dlya vidviduvannya ruyini zamku Raugenshtajn 1683 roku v hodi Avstro tureckoyi vijni zamok duzhe postrazhdav i yavlyav soboyu praktichno ruyini Do 1705 brakuvalo bilshoyi chastini dahu dverej i vikon a 1713 roku novij vlasnik zamku Franc Anton fon Kvarenti i Raal nakazav znyati z zanedbanogo budinku zalishok pokrivli dlya uhilennya vid vvedenogo podatku na dahi V 1741 Raugenshtajn perejshov u volodinnya do suchasnih gospodariv sim yi de Vid 1790 do 1808 zamok orenduvala firma Myulbek i Gebenshtrajt yaka vidkrila v primishennyah virobnictvo skipidaru Virobnictvo ne pishlo na korist ni zamku ni miscevomu termalnomu kurortu 1808 roku zamok orenduvav de videnskij pidpriyemec kolekcioner i pismennik Vin vidrestavruvav budinok ochistiv i vidkriv dlya vidviduvannya ne lishe ruyini ale j donzhon She u XVIII stolitti navkolo zamku rozplanuvali park zi statuyami paviljonami ta stavkom z vodyanimi cherepahami Z cogo chasu ruyini vidkrili dlya vidviduvannya postijno restavruvali ta zmicnyuvali U drugij polovini XX stolittya interes do zamku Raugenshtajn znovu zris Vid 1993 poryad iz zamkom provoditsya festival Ruinenfestl ArhitekturaProtyagom usiyeyi svoyeyi istoriyi budivlyu postijno perebudovuvali i dobudovuvali Mozhna vidiliti 4 etapi stanovlennya zamka Romanskij period Pershim na misci zamku zvedeno nevelikij dvopoverhovij romanskij palac rozmirom blizko 20h8 metriv Popri skromni rozmiri z dolini budivlya viglyadala znachno solidnishoyu zavdyaki vigidnomu roztashuvannyu na vershini skeli i solidnij kam yanij kladci Z boku dvoru v palaci roztashovuvalisya dvoye podvijnih dverej golovni shirina otvoru 2 metri ta gospodarski shirina otvoru 70 sm Vihodyachi z visoti dverej mozhna zrobiti visnovok sho pershij poverh mav blizko 2 m zavvishki Drugij poverh palacu mav visotu blizko 3 m i jogo zajmali zhitlovi ta predstavnicki kimnati Zi shidnogo boku palacu chastkovo zberigsya fronton Z boku dvoru nemaye zhodnih zalishkiv chi natyakiv na vikna todi yak u stini zvernenij do dolini roztashovuvalisya romanski vikna rozshireni piznishe v epohu baroko Gotichnij period U XIV stolitti mozhlivo pislya rujnuvannya 1299 roku do palacu dobuduvali she dva poverhi pri comu starij podil na pershi dva poverhi zberezheno Tretij poverh buv uzhe znachno vishim za stari jogo visota stanovila 4 5 m Mozhlivo na poversi bula pidvisna stelya Podibni konstrukciyi chasto zustrichayutsya v budinkah togo chasu Visota 4 poverhu stanovila 3 m Todi yak ne zbereglosya zhodnogo slidu romanskih vikon bagato gotichnih vikon dijshlo do nas Tilki odne z nih zbereglosya v pochatkovomu viglyadi i ye prostim pryamokutnim viknom Inshi vikna zamurovano v epohu baroko ale voni legko vgaduyutsya z boku fasadu Do nas dijshli gotichni lancetopodibni dveri 12 sichnya 2012 u Wayback Machine roztashovani na 4 poversi Barokovij period Na pochatku XVII stolittya budinok povnistyu perebudovano Palac podileno na 3 poverhi pri comu visota pershogo poverhu ne zminilasya Stini zverneni u vnutrishnij dvir vertikalno rozchlenuvali na 4 chastini probivshi novi vikna Vikna pershogo poverhu sho vihodyat na dolinu rozshirili povnistyu znishivshi romanski vikna XII XIV stolit Na drugomu ta tretomu poverhah zaklali stari vikna ta probili novi veliki pryamokutni vityagnuti vikna Pid chas perebudovi dodano bagato kaminiv sho zavdalo znachnoyi shkodi romanskij kladci ta znishilo cinni gotichni elementi Novij chas 1790 roku v zrujnovanij budivli rozmistili fabriku z virobnictva skipidaru Pislya obvalennya zalishkiv dahu vmontovano navis slidi kriplennya yakogo mozhna pobachiti u viglyadi kosih virubok na stinah PrimitkiWiki Loves Monuments monuments database 2017 d Track Q28563569d Track Q4580425 www burgen austria com Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2021 Procitovano 30 zhovtnya 2016 Tourismus Baden Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2016 Procitovano 30 zhovtnya 2016 1 Braumuller amp Seidel 1844 01 01 394 s z dzherela 31 zhovtnya 2021 2 Braumuller amp Seidel 1844 01 01 394 s z dzherela 31 zhovtnya 2021 Osterreichische Nationalbibliothek anno onb ac at Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2021 Procitovano 1 listopada 2016 Austria Regionalmedien meinbezirk at Arhiv originalu za 3 listopada 2016 Procitovano 1 listopada 2016 www burgenseite com Arhiv originalu za 3 listopada 2016 Procitovano 1 listopada 2016