Рам Мохан Рай

Рам Мохан Рай (রাজা রামমোহন রায়, 24 травня 1772 —27 вересня 1833) — індійський соціальний та релігійний реформатор, фундатор Бенгальського Просвітництва, письменник, перекладач. Його ім'я також пишуть як Раммохан.

Рам Мохан Рай
бенг. রামমোহন রায়
Народився	22 травня 1772(1772-05-22)^[1]^[3]^[4] ^d, ^d, ^d, Хуглі, ^d, Бенгальське президентство, ^d, Британська імперія^[5]
Помер	27 вересня 1833(1833-09-27)^[1]^[2]^[…](61 рік) Бристоль, Англія, Сполучене Королівство^[5] ·гарячка^[5]
Поховання	^d і ^d
Країна	^d
Діяльність	філософ, social reformer, письменник, перекладач
Знання мов	бенгальська, англійська^[1], санскрит^[5] і перська^[5]
Конфесія	Брахмо Самадж^[5]
Автограф
Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі^[6]

Життєпис

Походив з родини брахманів. Його батько Рамаканта Рай був вішнуїстом, а мати Таріні Деві — шиваїсткою. Отримав всебічну домашню освіту, переважно релігійного напрямку. Батько бажав, щоб син був вченим, а мати — державним службовцем. Замолоду багато подорожував північною Індією, зокрема ашрамами у Гімалаях, також побував у Тибеті.

По поверненню до Бенгалії поступив службовцем до Британської Ост-Індської компанії у Калькутті. Водночас своїми знаннями та вченістю отримав почесне звання пандита.

У 1795 затоваришував з англійським місіонером Вільямом Кері. У 1803–1815 роках як мунші (приватний клерк) був у штаті канцелярії Компанії. У 1815 році переїхав до Серампура. У 1817 році був одним з ініціаторів створення Гінду Коледжу, який став оплотом вільнодумства.

У 1820-х почав активно займатися питання економіки, релігії. філософії, культури. Складав численні трактати з бенгальської мови (її основ, правил написання текстів, тематик та завдань), перспектив християнства в Індії, стану жінки в індійському суспільстві, щодо основ влади. Зробив переклад бенгальською «Веданти», «Брахма-сутри», «Упанідадів».

У 1821 заснував газету «Шомбад коумуді» («Місячне світло новин»). Перші газети на мовах урду, перською («Мірат-уль-акбар», 1822 рік) та гінді стали виходити в Калькутті, багато в чому завдяки його ентузіазму.

У 1822 був ініціатором утворення Англо-індуської школи у Калькутті, а у 1826 — веданта Коледж, де викладалися монотеїстські знання у рамках навчальної програми за західним зразком.

У 1828 за його ініціативи було створено релігійно-реформаторське товариство «Брахмо самадж», яке боролося проти релігійних забобонів за проведення соціальних реформ. Він виступав за монотеїзм, поклоніння Богу-Абсолюту, а також проти обряду саті, полігамії, дитячих шлюбів, жорсткого додержання кастової системи, виступав за надання жінкам права спадкування майна. Його гуманістичні ідеї часто збігалися з християнськими ідеалами.

У 1830 як посол падишаха Акбара II (з титулом раджі) вирушив до Великої Британії для перемовин щодо фінансової політики Ост-Індської компанії в Індії, а також з приводу заборони обряду саті (самоспалення вдів). Проте не досяг успіху, під час перебування в Англії Рам Мохан Рай захворів на менінгіт і помер у Бристолі 27 вересня 1833.

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
3. Encyclopædia Britannica
   d:Track:Q5375741
4. Енциклопедія Брокгауз
   d:Track:Q237227
5. https://www-britannica-com.translate.goog/biography/Ram-Mohan-Roy
6. https://www.britannica.com/biography/Ram-Mohan-Roy

Джерела

• Wilhelm Halbfass: Rammohan Roy und seine hermeneutische Situation. У: Ders.: Indien und Europa. Perspektiven ihrer geistigen Begegnung. Schwabe, Basel 1981, S. 228. (нім.)