Ральці

Ральці (однина — ралець) — натуральна і грошова данина залежних категорій населення козацькій старшині, міській адміністрації, священикам та ін. у Гетьманщині 2-ї пол. 17 — 18 ст. Їх розмір не був сталим. «Дача на ральці» здійснювалася у вигляді «подарунків» кілька разів на рік, як правило, на Пасху та Різдво. Вона нерідко називалася «поклоном» і чітко відмежовувалася від хабаря, офіційно визнавалася владою. Незважаючи на те, що ральці не раз заборонялися гетьманським правлінням і царським урядом уже в 1-й чв. 18 ст., їх місцями продовжували збирати і в 19 ст., наприклад, у Києві, в окремих селах Полтавщини та Київщини. У деяких регіонах України згадки про ральці збереглися в народній пам'яті й донині.

Див. також

• Проїзні митні збори Запорізької Січі

Джерела та література

• Гуржій О. І. Ральці // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 132. — .

Посилання

• Проїзні митні збори Запорізької Січі // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 2 : М — Я. — С. 304. — 536 с. — .
• Поклін // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1414. — 1000 екз.
• Ралець // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1556. — 1000 екз.