Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Холодногірський район Шевченківський район Київський район Салтівський район Немишлянський район Індустріальний район Сл

Райони Харкова

Райони Харкова
  1. Холодногірський район
  2. Шевченківський район
  3. Київський район
  4. Салтівський район
  5. Немишлянський район
  6. Індустріальний район
  7. Слобідський район
  8. Основ'янський район
  9. Новобаварський район
 image

Територія сучасного Харкова поділяється на дев'ять адміністративно-територіальних одиниць — районів у місті:

Перелік

Райони Харкова
Район Населення, тис. осіб Площа
Індустріальний 155,8 3339 га, 33.4 км²
Київський 188,7 4569 га, 45.7 км²
Неми́шлянський 144,2 2229 га, 22.3 км²
Новобаварський 111,2 3471 га, 34.7 км²
Основ'янський 96,5 4532 га, 45.3 км²
Салтівський 310,3 2401 га, 24 км²
Слобідський 149,8 2434 га, 24.3 км²
Холодногірський 93,8 3211 га, 32.1 км²
Шевченківський 220,6 4418 га, 44.2 км²

Історія

image
Мапа Харкова (1938 рік) із нанесеними межами тодішніх районів

У 1724 році у Харкові було 57 вулиць. Територія міста була поділена на 10 церковних приходів.

У XVIII столітті Харків складався з міської частини — територія Університетської гірки, де в XVII столітті існувала фортеця, безпосередньо примикав до неї Харківський Поділ, Захарківська і Залопанська слободи.

Вперше поділ Харкова на райони, який проіснував до 1917 року, відбувся на початку XIX століття. Він мав на меті здійснення поліцейського нагляду за порядком та медико-санітарним обслуговуванням населення.

1917 року було створено Жовтневий район, 1918 року — Івано-Лисогірський.

З 1919 року Харків був столицею РадянськоЇ України. Сюди переїхав уряд республіки і ЦК КП/б/У.

26 січня 1919 року на засіданні Центральної комісії з організації районних рад спільно з колегією відділу внутрішніх справ Харків було розділено на три райони:

  • Івано-Лисогірський;
  • Петинсько-Журавлівський (згодом Петинський);
  • Основ'янсько-Холодногірський.

Виконавчі комітети районних рад народних депутатів міста Харкова вперше утворені в березні 1919 р. після виборів Іваново-Лисогірської, Основ'яно-Холодногірської і Петинсько-Журавлівської районних рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів міста Харкова. Тимчасово припинили діяльність у другому півріччі 1919 р. під час захоплення Харкова денікінцями. В кінці грудня 1919 р. були утворені тимчасові районні революційні комітети, які існували до кінця квітня 1920 р., до передачі управління новообраним районним радам і їх виконкомам.

У період НЕПу райони в місті 1921 року були скасовані та продовжували своє існування тільки як партійні.

У 1924 році було встановлено нову міську межу Харкова, до нової міської межі увійшло 59 населених пунктів, площа міста зросла в 3,64 рази. Нову Баварію, Липову Рощу, Ясну Поляну включено до складу Червоно-Баварської районної ради.

11 вересня 1924 року Петинсько-Журавлівський район перейменовано у Червонозаводський (рос. Краснозаводский).

У жовтні 1924 року Основ'янсько-Холодногірський район став Жовтневим.

У 1925 році утворено Ново-Баварський район.

У 1929 році на засіданні Президії Харківської міської ради робітничих та червоноармійських депутатів Івано-Лисогірский район перейменували у Ленінський.

Постановою секретаріату Всеукраїнського центрального виконавчого комітету від 16.07.1930, протоколом № 44/529 утворено Дзержинський, Ленінський та Жовтневий райони.

У квітні 1931 року було утворено Тракторобудівельну районну раду.

26 червня 1932 року постановою секретаріату ВУЦВК створені Дзержинський, Кагановичський, Червонозаводський райони.

На засіданні Президії ВУЦВК від 4 серпня 1932 року ухвалили рішення щодо створення у місті Харкові двох нових районних рад — у Дзержинському та Червонозаводському районах.

17 жовтня 1934 року у Харкові існували такі адміністративно-територіальні райони: Дзержинський, Жовтневий, Ленінський, Червонозаводський, Червонобаварський, Тракторний.

У 1935 році Ново-Баварський район перейменовано у Червонобаварський.

3 квітня 1935 року постановою Президії Харківської міської ради Тракторобудівельному району надано ім'я С. Орджонікідзе.

Постановою секретаріату Всеукраїнського центрального виконавчого комітету від 08.02.1936 утворено Орджонікідзевський район.

2 вересня 1937 року утворено Сталінський район.

4 січня 1938 року на засіданні Президії Харківської міської ради утворено Кагановичський та Сталінський райони.

8 березня 1940 року виконавчий комітет міста Харкова утворив Комінтернівський район. З 1940 року у місті було 9 районів: Дзержинський, Жовтневий, Кагановичський, Комінтернівський, Ленінський, Орджонікідзевський, Сталінський, Червонобаварський, Червонозаводський райони.

У 1941—1943 роках при німецькій військовій адміністрації і місті утворено 10 районів: Шевченківський, Нагірний, Немишлянський, Петинський, Квітко-Основ'янський, Благовіщенський, Новобаварський, Холодногірський, Тракторний, Павлівський.

У 1946 році утворено 9 нових районів: Дзержинський, Жовтневий, Кагановичський, Комінтернівський, Ленінський, Орджонікідзевський, Сталінський, Червонобаварський і Червонозаводський.

12 серпня 1959 року Червонобаварський район приєднано до Жовтневого.

21 жовтня 1957 року Кагановичський район перейменовано на Київський.

14 вересня 1961 року Сталінський район перейменовано на Московський.

З 1967 року за Червонозаводським районом у російськомовному варіанті закріплюється назва рос. Червонозаводский (замість рос. Краснозаводской).

Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 12.04.1973 з частин Комінтернівського, Орджонікідзевського та Московського районів створено Фрунзенський район.

На черговій 38 сесії Харківської міської ради V скликання, що відбулася 25 листопада 2009 року, було вирішено не утворювати районні у місті Харкові ради після закінчення терміну їх повноважень (ліквідувати їх із весни 2010 року). Також після сесії міський голова М. М. Добкін заявив про скорочення з числа районів у місті заради оптимізації за кількістю мешканців.

2 лютого 2016 року розпорядженням Харківського міського голови у порядку декомунізації перейменовано частину районів Харкова, при цьому міська влада Харкова здійснила спробу залишити частину комуністичних назв:

  • Дзержинський район — Шевченківський район
  • Ленінський район — Холодногірський район
  • Жовтневий район — Жовтневий район на честь свята 14 жовтня (спроба залишити стару назву)
  • Фрунзенський район — Фрунзенський район на честь радянського військового Тимура Фрунзе (спроба залишити стару назву)
  • Орджонікідзевський район — Індустріальний район

17 травня 2016 року розпорядженням Голови Харківської обласної державної адміністрації завершено процес перейменування районів відповідно до закону про декомунізацію:

  • Жовтневий район — Новобаварський район
  • Комінтернівський район — Слобідський район
  • Фрунзенський район — Немишлянський район
  • Червонозаводський район — Основ'янський район

11 травня 2022 року на позачерговій сесії Харківської міської ради Московський район перейменовано на Салтівський район, чим було завершено процес зміни колоніальних назв районів Харкова.

Історія назв

Історія районів Харкова
Сучасна назва Назва до 2016 / 2022 Інші назви
Індустріальний Орджонікідзевський, 1936—2016 Тракторобудівельний (Тракторний) район, 1931—1936
Київський, з 1957 року Київський , 1932—1957
Неми́шлянський Фрунзенський, 1973—2016 утворений 1973 року
Новобаварський Жовтневий, 1917—2016 утворений у 1917, у 1959 приєднано
, 1935—1959 , 1925—1935
Основ'янський Червонозаводський Петинсько-Журавлівський (Петинський), 1919—1924
Салтівський Московський, 1961—2022 , 1937—1961
Слобідський Комінтернівський, 1938—2016 утворений 1938 року
Холодногірський Ленінський, 1924—2016 Іваново-Лисогірський, 1918—1924
Основ'янсько-Холодногірський один з трьох районів Харкова у 1919 році
Шевченківський Дзержинський, 1932 — 2 лютого 2016 утворений 1932 року

Примітки

  1. Статут територіальної громади міста Харкова [ 13 вересня 2009 у Wayback Machine.] на офіційному сайті Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету
  2. Багалій, 1905, с. 34.
  3. Багалій, 1905, с. 42.
  4. Дзержинський район: від джерел до сучасності / Впервые деление Харькова на районы произошло 200 лет назад. Оно преследовало цели осуществления полицейского надзора за порядком и медико-санитарного обслуживания населения. Деление города на части просуществовало до 1917 года / [ 6 червня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. Адміністративно-територіальний поділ міста Харкова[недоступне посилання з квітня 2019] (рос.)
  6. Харьков. Краткая справочная книга /Голиков А. П. /рук/, Дьяченко Н. Т. и др. Харьков: Прапор, 1976. — С. 29.
  7. Історична довідка / 26 січня 1919 року було вирішено розбити місто на три райони ‒ Іваново-Лисогірський, Петинсько-Журавлівський, Основ'янсько-Холодногірский // Департамент адміністративних послуг та споживчого ринку Харківської міської ради, 29.11.2016
  8. стор. 220: Державний архів Харківської області. Путівник (рукопис). Харків, 2008. 1022 с. «Архівні зібрання України», серія «Путівники»
  9. Історична довідка[недоступне посилання з червня 2019]
  10. Тахтаулова, 2016, с. 104.
  11. стор. 124: Харків: Збірник архівних документів і матеріалів / [упоряд. О. С. Гнезділо та ін.; ред. А. І. Епштейн]. — Харків, вид. Національного університету внутрішніх справ, 2004. — 314 с.
  12. Ф. Р-203. Харьковский губернский исполнительный комитет Советов рабочих, крестьянских и красноармейских депутатов (губисполком). 1917—1925 рр.
    арк. 77-78: оп. 1. Спр. 1588. Обязательные постановления Харьковского губисполкома, 241 арк.;
    арк. 22: оп. 2. Спр. 59. Об определении городской черты города Харькова. 1922—1923 рр., 24 л.
  13. арк. 153—153 зв. // Ф. Р-845. Харьковский окружной исполнительный комитет Совета рабочих, крестьянских и красноармейских депутатов г. Харькова 1922—1930 рр. оп. 2. Спр. 479. Дело о подготовке к выборам и о выборах в Советы по округу, 286 арк.
  14. Тахтаулова, 2016, с. 105.
  15. У 1929 році Івано-Лисогірський район (до його складу входили історичні райони Іванівка і Лиса Гора) був перейменований на Ленінський // Косолапова Є. В. Науковий керівник — доктор філологічних наук Тєлєжкіна О. О. Найменування адміністративних районів Харкова, стор. 350—352 in: // ХІV Всеукраїнська студентська науково-технічна конференція «Сталий розвиток міст», 2021, Харків.
  16. За іншими джерелами, Івано-Лисогірский район перейменували у Ленінський ще 1924 року, див. 1.2 Адміністративно-територіальний устрій [Харкова у 2012 році] // Економіко-географічна характеристика господарства міста Харкова. — Харків, 2012
  19. Тахтаулова, 2016, с. 106.
  20. Тахтаулова, 2016, с. 97.
  21. арк. 19 // Ф. Р-2982. Харьковская городская управа 1941—1943 рр. оп. 1. Спр. 2. Приказы по Харьковской городской управе об организации материально-заготовительной конторы, о плохом санитарном состоянии города, об изменении районирования Харькова (16.01.1941 — 29.02.1943), 27 арк.
  22. s:Указ Президії ВР УРСР від 12.08.1959 «Про укрупнення деяких районів Харківської області»
  23. Тахтаулова, 2016, с. 106-107.
  25. . Архів оригіналу за 17 січня 2010. Процитовано 25 листопада 2009.
  26. Потрібно скоротити кількість районів у Харкові — М. Добкін[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
  29. У Харкові перейменували Московський район і три вулиці. Укрінформ. 11 травня 2022. Процитовано 13 травня 2022.
  30. Календар знаменних і пам'ятних дат Новобаварського району / Червонобаварській район засновано у 1925 р. і мав назву Ново-Баварський р-н. З 1935 р. перейменовано у Червонобаварський

Література

  • Багалій (1905). Исторія города Харькова за 250 лѣтъ его существованія (съ 1655-го по 1905-й годъ). Историческая монографія проф. Д. И. Багалѣя и Д. П. Миллера. Томъ первый (XVII—XVIII вв.) — Харьковъ: Изданіе Харьковскаго городского общественнаго управленія. — II + 568 с. — Репринтне видання. — Харків, 2004. — 572 с. —
  • Тахтаулова, Марія Юріївна (2016). Історичний розвиток адресної урбанонімії міста. Харкова (середина XVII – початок XXI століття) (PDF). Розділ 3.1 (с. 85—108). Трансформація урбанонімічного простору Харкова за радянських часів. — Харків, 2016. — 237 с.


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Holodnogirskij rajon Shevchenkivskij rajon Kiyivskij rajon Saltivskij rajon Nemishlyanskij rajon Industrialnij rajon Slobidskij rajon Osnov yanskij rajon Novobavarskij rajon Teritoriya suchasnogo Harkova podilyayetsya na dev yat administrativno teritorialnih odinic rajoniv u misti PerelikRajoni Harkova Rajon Naselennya tis osib Plosha Industrialnij 155 8 3339 ga 33 4 km Kiyivskij 188 7 4569 ga 45 7 km Nemi shlyanskij 144 2 2229 ga 22 3 km Novobavarskij 111 2 3471 ga 34 7 km Osnov yanskij 96 5 4532 ga 45 3 km Saltivskij 310 3 2401 ga 24 km Slobidskij 149 8 2434 ga 24 3 km Holodnogirskij 93 8 3211 ga 32 1 km Shevchenkivskij 220 6 4418 ga 44 2 km IstoriyaMapa Harkova 1938 rik iz nanesenimi mezhami todishnih rajoniv U 1724 roci u Harkovi bulo 57 vulic Teritoriya mista bula podilena na 10 cerkovnih prihodiv U XVIII stolitti Harkiv skladavsya z miskoyi chastini teritoriya Universitetskoyi girki de v XVII stolitti isnuvala fortecya bezposeredno primikav do neyi Harkivskij Podil Zaharkivska i Zalopanska slobodi Vpershe podil Harkova na rajoni yakij proisnuvav do 1917 roku vidbuvsya na pochatku XIX stolittya Vin mav na meti zdijsnennya policejskogo naglyadu za poryadkom ta mediko sanitarnim obslugovuvannyam naselennya 1917 roku bulo stvoreno Zhovtnevij rajon 1918 roku Ivano Lisogirskij Z 1919 roku Harkiv buv stoliceyu RadyanskoYi Ukrayini Syudi pereyihav uryad respubliki i CK KP b U 26 sichnya 1919 roku na zasidanni Centralnoyi komisiyi z organizaciyi rajonnih rad spilno z kolegiyeyu viddilu vnutrishnih sprav Harkiv bulo rozdileno na tri rajoni Ivano Lisogirskij Petinsko Zhuravlivskij zgodom Petinskij Osnov yansko Holodnogirskij Vikonavchi komiteti rajonnih rad narodnih deputativ mista Harkova vpershe utvoreni v berezni 1919 r pislya viboriv Ivanovo Lisogirskoyi Osnov yano Holodnogirskoyi i Petinsko Zhuravlivskoyi rajonnih rad robitnichih selyanskih i chervonoarmijskih deputativ mista Harkova Timchasovo pripinili diyalnist u drugomu pivrichchi 1919 r pid chas zahoplennya Harkova denikincyami V kinci grudnya 1919 r buli utvoreni timchasovi rajonni revolyucijni komiteti yaki isnuvali do kincya kvitnya 1920 r do peredachi upravlinnya novoobranim rajonnim radam i yih vikonkomam U period NEPu rajoni v misti 1921 roku buli skasovani ta prodovzhuvali svoye isnuvannya tilki yak partijni U 1924 roci bulo vstanovleno novu misku mezhu Harkova do novoyi miskoyi mezhi uvijshlo 59 naselenih punktiv plosha mista zrosla v 3 64 razi Novu Bavariyu Lipovu Roshu Yasnu Polyanu vklyucheno do skladu Chervono Bavarskoyi rajonnoyi radi 11 veresnya 1924 roku Petinsko Zhuravlivskij rajon perejmenovano u Chervonozavodskij ros Krasnozavodskij U zhovtni 1924 roku Osnov yansko Holodnogirskij rajon stav Zhovtnevim U 1925 roci utvoreno Novo Bavarskij rajon U 1929 roci na zasidanni Prezidiyi Harkivskoyi miskoyi radi robitnichih ta chervonoarmijskih deputativ Ivano Lisogirskij rajon perejmenuvali u Leninskij Postanovoyu sekretariatu Vseukrayinskogo centralnogo vikonavchogo komitetu vid 16 07 1930 protokolom 44 529 utvoreno Dzerzhinskij Leninskij ta Zhovtnevij rajoni U kvitni 1931 roku bulo utvoreno Traktorobudivelnu rajonnu radu 26 chervnya 1932 roku postanovoyu sekretariatu VUCVK stvoreni Dzerzhinskij Kaganovichskij Chervonozavodskij rajoni Na zasidanni Prezidiyi VUCVK vid 4 serpnya 1932 roku uhvalili rishennya shodo stvorennya u misti Harkovi dvoh novih rajonnih rad u Dzerzhinskomu ta Chervonozavodskomu rajonah 17 zhovtnya 1934 roku u Harkovi isnuvali taki administrativno teritorialni rajoni Dzerzhinskij Zhovtnevij Leninskij Chervonozavodskij Chervonobavarskij Traktornij U 1935 roci Novo Bavarskij rajon perejmenovano u Chervonobavarskij 3 kvitnya 1935 roku postanovoyu Prezidiyi Harkivskoyi miskoyi radi Traktorobudivelnomu rajonu nadano im ya S Ordzhonikidze Postanovoyu sekretariatu Vseukrayinskogo centralnogo vikonavchogo komitetu vid 08 02 1936 utvoreno Ordzhonikidzevskij rajon 2 veresnya 1937 roku utvoreno Stalinskij rajon 4 sichnya 1938 roku na zasidanni Prezidiyi Harkivskoyi miskoyi radi utvoreno Kaganovichskij ta Stalinskij rajoni 8 bereznya 1940 roku vikonavchij komitet mista Harkova utvoriv Kominternivskij rajon Z 1940 roku u misti bulo 9 rajoniv Dzerzhinskij Zhovtnevij Kaganovichskij Kominternivskij Leninskij Ordzhonikidzevskij Stalinskij Chervonobavarskij Chervonozavodskij rajoni U 1941 1943 rokah pri nimeckij vijskovij administraciyi i misti utvoreno 10 rajoniv Shevchenkivskij Nagirnij Nemishlyanskij Petinskij Kvitko Osnov yanskij Blagovishenskij Novobavarskij Holodnogirskij Traktornij Pavlivskij U 1946 roci utvoreno 9 novih rajoniv Dzerzhinskij Zhovtnevij Kaganovichskij Kominternivskij Leninskij Ordzhonikidzevskij Stalinskij Chervonobavarskij i Chervonozavodskij 12 serpnya 1959 roku Chervonobavarskij rajon priyednano do Zhovtnevogo 21 zhovtnya 1957 roku Kaganovichskij rajon perejmenovano na Kiyivskij 14 veresnya 1961 roku Stalinskij rajon perejmenovano na Moskovskij Z 1967 roku za Chervonozavodskim rajonom u rosijskomovnomu varianti zakriplyuyetsya nazva ros Chervonozavodskij zamist ros Krasnozavodskoj Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 12 04 1973 z chastin Kominternivskogo Ordzhonikidzevskogo ta Moskovskogo rajoniv stvoreno Frunzenskij rajon Na chergovij 38 sesiyi Harkivskoyi miskoyi radi V sklikannya sho vidbulasya 25 listopada 2009 roku bulo virisheno ne utvoryuvati rajonni u misti Harkovi radi pislya zakinchennya terminu yih povnovazhen likviduvati yih iz vesni 2010 roku Takozh pislya sesiyi miskij golova M M Dobkin zayaviv pro skorochennya z chisla rajoniv u misti zaradi optimizaciyi za kilkistyu meshkanciv 2 lyutogo 2016 roku rozporyadzhennyam Harkivskogo miskogo golovi u poryadku dekomunizaciyi perejmenovano chastinu rajoniv Harkova pri comu miska vlada Harkova zdijsnila sprobu zalishiti chastinu komunistichnih nazv Dzerzhinskij rajon Shevchenkivskij rajon Leninskij rajon Holodnogirskij rajon Zhovtnevij rajon Zhovtnevij rajon na chest svyata 14 zhovtnya sproba zalishiti staru nazvu Frunzenskij rajon Frunzenskij rajon na chest radyanskogo vijskovogo Timura Frunze sproba zalishiti staru nazvu Ordzhonikidzevskij rajon Industrialnij rajon 17 travnya 2016 roku rozporyadzhennyam Golovi Harkivskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi zaversheno proces perejmenuvannya rajoniv vidpovidno do zakonu pro dekomunizaciyu Zhovtnevij rajon Novobavarskij rajon Kominternivskij rajon Slobidskij rajon Frunzenskij rajon Nemishlyanskij rajon Chervonozavodskij rajon Osnov yanskij rajon 11 travnya 2022 roku na pozachergovij sesiyi Harkivskoyi miskoyi radi Moskovskij rajon perejmenovano na Saltivskij rajon chim bulo zaversheno proces zmini kolonialnih nazv rajoniv Harkova Istoriya nazv Istoriya rajoniv Harkova Suchasna nazva Nazva do 2016 2022 Inshi nazvi Industrialnij Ordzhonikidzevskij 1936 2016 Traktorobudivelnij Traktornij rajon 1931 1936 Kiyivskij z 1957 roku Kiyivskij 1932 1957 Nemi shlyanskij Frunzenskij 1973 2016 utvorenij 1973 roku Novobavarskij Zhovtnevij 1917 2016 utvorenij u 1917 u 1959 priyednano 1935 1959 1925 1935 Osnov yanskij Chervonozavodskij Petinsko Zhuravlivskij Petinskij 1919 1924 Saltivskij Moskovskij 1961 2022 1937 1961 Slobidskij Kominternivskij 1938 2016 utvorenij 1938 roku Holodnogirskij Leninskij 1924 2016 Ivanovo Lisogirskij 1918 1924 Osnov yansko Holodnogirskij odin z troh rajoniv Harkova u 1919 roci Shevchenkivskij Dzerzhinskij 1932 2 lyutogo 2016 utvorenij 1932 rokuPrimitkiStatut teritorialnoyi gromadi mista Harkova 13 veresnya 2009 u Wayback Machine na oficijnomu sajti Harkivskoyi miskoyi radi miskogo golovi vikonavchogo komitetu Bagalij 1905 s 34 Bagalij 1905 s 42 Dzerzhinskij rajon vid dzherel do suchasnosti Vpervye delenie Harkova na rajony proizoshlo 200 let nazad Ono presledovalo celi osushestvleniya policejskogo nadzora za poryadkom i mediko sanitarnogo obsluzhivaniya naseleniya Delenie goroda na chasti prosushestvovalo do 1917 goda 6 chervnya 2009 u Wayback Machine ros Administrativno teritorialnij podil mista Harkova nedostupne posilannya z kvitnya 2019 ros Harkov Kratkaya spravochnaya kniga Golikov A P ruk Dyachenko N T i dr Harkov Prapor 1976 S 29 Istorichna dovidka 26 sichnya 1919 roku bulo virisheno rozbiti misto na tri rajoni Ivanovo Lisogirskij Petinsko Zhuravlivskij Osnov yansko Holodnogirskij Departament administrativnih poslug ta spozhivchogo rinku Harkivskoyi miskoyi radi 29 11 2016 stor 220 Derzhavnij arhiv Harkivskoyi oblasti Putivnik rukopis Harkiv 2008 1022 s Arhivni zibrannya Ukrayini seriya Putivniki Istorichna dovidka nedostupne posilannya z chervnya 2019 Tahtaulova 2016 s 104 stor 124 Harkiv Zbirnik arhivnih dokumentiv i materialiv uporyad O S Gnezdilo ta in red A I Epshtejn Harkiv vid Nacionalnogo universitetu vnutrishnih sprav 2004 314 s F R 203 Harkovskij gubernskij ispolnitelnyj komitet Sovetov rabochih krestyanskih i krasnoarmejskih deputatov gubispolkom 1917 1925 rr ark 77 78 op 1 Spr 1588 Obyazatelnye postanovleniya Harkovskogo gubispolkoma 241 ark ark 22 op 2 Spr 59 Ob opredelenii gorodskoj cherty goroda Harkova 1922 1923 rr 24 l ark 153 153 zv F R 845 Harkovskij okruzhnoj ispolnitelnyj komitet Soveta rabochih krestyanskih i krasnoarmejskih deputatov g Harkova 1922 1930 rr op 2 Spr 479 Delo o podgotovke k vyboram i o vyborah v Sovety po okrugu 286 ark Tahtaulova 2016 s 105 U 1929 roci Ivano Lisogirskij rajon do jogo skladu vhodili istorichni rajoni Ivanivka i Lisa Gora buv perejmenovanij na Leninskij Kosolapova Ye V Naukovij kerivnik doktor filologichnih nauk Tyelyezhkina O O Najmenuvannya administrativnih rajoniv Harkova stor 350 352 in HIV Vseukrayinska studentska naukovo tehnichna konferenciya Stalij rozvitok mist 2021 Harkiv Za inshimi dzherelami Ivano Lisogirskij rajon perejmenuvali u Leninskij she 1924 roku div 1 2 Administrativno teritorialnij ustrij Harkova u 2012 roci Ekonomiko geografichna harakteristika gospodarstva mista Harkova Harkiv 2012 Tahtaulova 2016 s 106 Tahtaulova 2016 s 97 ark 19 F R 2982 Harkovskaya gorodskaya uprava 1941 1943 rr op 1 Spr 2 Prikazy po Harkovskoj gorodskoj uprave ob organizacii materialno zagotovitelnoj kontory o plohom sanitarnom sostoyanii goroda ob izmenenii rajonirovaniya Harkova 16 01 1941 29 02 1943 27 ark s Ukaz Prezidiyi VR URSR vid 12 08 1959 Pro ukrupnennya deyakih rajoniv Harkivskoyi oblasti Tahtaulova 2016 s 106 107 Arhiv originalu za 17 sichnya 2010 Procitovano 25 listopada 2009 Potribno skorotiti kilkist rajoniv u Harkovi M Dobkin nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros U Harkovi perejmenuvali Moskovskij rajon i tri vulici Ukrinform 11 travnya 2022 Procitovano 13 travnya 2022 Kalendar znamennih i pam yatnih dat Novobavarskogo rajonu Chervonobavarskij rajon zasnovano u 1925 r i mav nazvu Novo Bavarskij r n Z 1935 r perejmenovano u ChervonobavarskijLiteraturaBagalij 1905 Istoriya goroda Harkova za 250 lѣt ego sushestvovaniya s 1655 go po 1905 j god Istoricheskaya monografiya prof D I Bagalѣya i D P Millera Tom pervyj XVII XVIII vv Harkov Izdanie Harkovskago gorodskogo obshestvennago upravleniya II 568 s Reprintne vidannya Harkiv 2004 572 s ISBN 5 7707 4374 3 Tahtaulova Mariya Yuriyivna 2016 Istorichnij rozvitok adresnoyi urbanonimiyi mista Harkova seredina XVII pochatok XXI stolittya PDF Rozdil 3 1 s 85 108 Transformaciya urbanonimichnogo prostoru Harkova za radyanskih chasiv Harkiv 2016 237 s

Дата публікації:
Топ