Адміністративний поділ Вроцлава територіальний поділ міста Вроцлава на З 1991 року це житлові масиви яких на сьогодні на

Адміністративний поділ Вроцлава — територіальний поділ міста Вроцлава на . З 1991 року це житлові масиви, яких на сьогодні налічується 48.

Сучасний адміністративний поділ (з 1991 р.)

Поділ на поселення

У 1991 році міська рада Вроцлава скасувала існуючі в часи Польської Народної Республіки районні управління та розпочала процес об’єднання колишніх районних відділів у загальноміські, який тривав протягом 1990-х років. Однак державні інституції часто все ще мають компетенцію щодо територій колишніх округів, наприклад окружні суди, відділи ZUS або податкові служби. Їхні назви також використовуються в багатьох інших ситуаціях, наприклад, у разі забуття довоєнних топонімів (особливо на території колишнього району Середмістя), що часто призводить до помилок, як у випадку з районом Кшикі та однойменний житловий масив.

Обговорювалося створення районів самоврядування за прикладом Варшави чи Кракова, а також створення організацій самоврядування колишніх міст: та , але дискусії не привели до розробки конкретних рішень. На підставі постанови Вроцлавської міської ради натомість були створені житлові масиви, які мають маєткові ради та правління, які виконують обмежені функції місцевого самоврядування . Нинішні межі маєтків встановлено постановою Вроцлавської міської ради від 21 січня 2016 року , в якій змінено межі деяких маєтків.

Адміністративні райони (od 1991)	Кількість мешканців в тис. 2017(2008)	Зміна кількості населення 2008-2017	Кількість житла (2017)	Площа (km²)	Густота населення (ос/km²)	Колишній р-н	Примітки: райони	Німецька назва (do 1945)
Гайовиці	24,8 (27,6)	↓10,4%	13 789	1,71	14502,92	Фабрична		Gabitz
Гаюв-Поповиці Полудньове	25,8 (26,4)	↓2,3%	12 830	3,13	8242,81	Фабрична	Гондув Малий Поповиці	Klein-Gandau Pöpelwitz
Грабішин-Грабішинек	13,8 (13,1)	↑5,3%	8 217	4,09	3374,08	Фабрична	Грабішин Грабішинек	Gräbschen Leedeborn
Єжманово-Ярнолтув-Страховіце-Осінєц	2,1 (1,8)	↑16,7%	666	17,21	122,02	Фабрична	Єжманово Ярнолтув Страховиці Осінєц	Hermannsdorf Arnoldsmühle Schöngarten Стабловиці Злотники Маршовиці Ратинь Мокра Пустки Жар Гайова	Deutsch-Lissa Stabelwitz Goldschmieden Marschwitz Rathen Muckerau Heidau Saara Altenhain
Маслиці	10,1 (6,4)	↑57,8%	5 125	6,61	1527,99	Фабрична		Masselwitz
Мухобур малий	8,4 (8,8)	↓4,5%	3 455	4,96	1693,55	Фабрична		Klein-Mochbern
Мухобур великий	12,2 (7,8)	↑56,4%	7 093	6,86	1778,43	Фабрична		Groß-Mochbern
Новий двур	16,4 (18,2)	↓9,9%	6 902	1,91	8586,39	Фабрична		Mariahöfchen
Опорув	7,0 (6,4)	↑9,4%	3 317	6,46	1083,59	Фабрична		Opperau
Пілчиці-Кожанув-Поповиці Пулночне	33,5 (36,3)	↓7,7%	16 143	8,53	3927,32	Фабрична	Пілчице Кожанув Поповиці	Pilsnitz Cosel Pöpelwitz
Праце Оджанське	5,0 (3,2)	↑56,2%	2 688	10,02	499,00	Фабрична	Праце Оджанське Янувек Нова Карчма	Herrnprotsch Johannisber Neusand
Жернікі	3,9 (3,4)	↑14,7%	1 495	3,90	1000,00	Фабрична		Neukirch
Бєньковіце	0,5 (0,5)	0,0%	179	1,43	349,65	Кшикі		Benkwitz
Борек	13,0 (13,9)	↓6,5%	7 582	2,75	4727,27	Кшикі		Kleinburg
Брохув	7,4 (5,0)	↑48,0%	3 894	3,73	1983,91	Кшикі		Brockau
Гай	20,3 (19,7)	↑3,0%	10 493	2,60	7807,69	Кшикі		Herdain
Хуби	21,1 (23,3)	↓9,4%	10 962	2,06	10242,72	Кшикі	Хуби, Глинянки	Huben, Lehmgruben
Ягодно	5,6 (2,0)	↑180,0%	4 337	3,42	1637,43	Кшикі
Клеціна	6,5 (5,2)	↑25,0%	3 836	3,76	1728,72	Кшикі		Klettendorf
Кшикі-Партиніце	19,9 (13,3)	↑49,6%	12 532	5,25	3790,48	Кшикі	Кшикі Партиніце	Krietern Hartlieb
Ксьонже	5,9 (4,8)	↑22,9%	3 531	10,24	576,17	Кшикі	Ксьонже мале i Ксьонже Велике Сьвьонтнікі Опатовіце Бердзани Новий Дом	Tschansch Althofnass Ottwitz Pirscham Neuhaus
Ольташин	6,6 (4,9)	↑34,7%	3 191	3,37	1958,46	Кшикі		Oltaschin (później: Herzogshufen)
Повстанців Шльонських	28,2 (32,1)	↓12,1%	17 252	2,37	11898,73	Кшикі	в народі Південь, також включає Дворек та частину історичних Гайовіц	Kaiser-Wilhelm-Viertel
Пшедмєйсцє Олавське	22,3 (24,2)	↓7,9%	14 268	5,96	3741,61	Кшикі		Ohlauer Vorstadt
Тарногай	6,8 (4,9)	↑38,8%	6 036	2,94	2312,93	Кшикі		Dürrgoy
Войчице	5,9 (4,1)	↑43,9%	3 160	3,27	1804,28	Кшикі		Woischwitz (później: Hoinstein)
Карловіце-Ружанка	33,6 (35,3)	↓4,8%	16 233	10,68	3146,07	Псє Поле	Карловіце Ружанка Міровєц Поланка Посьвьонтне	Carlowitz Rosenthal Friedewalde Polinke Lilenthal
Клечкув	6,4 (6,7)	↓4,5%	4 725	1,87	3422,46	Псє Поле		Kletschkau
Ковале	2,3 (2,1)	↑9,5%	933	6,42	358,26	Псє Поле		Cawallen
Ліпа Пйотровска	1,8 (0,5)	↑260,0%	1 662	2,88	625,00	Псє Поле		Leipe-Petersdorf
Особовіце-Родзін	3,0 (2,3)	↑30,4%	1 409	18,62	161,12	Псє Поле	Особовіце Родзін	Oswitz Ransern
Павловіце	2,2 (1,9)	↑15,8%	771	4,43	496,61	Псє Поле		Pawelwitz (później: Wendelborn)
Полановіце-Посьвьонтне-Лігота	4,5 (3,6)	↑25,0%	2 826	5,63	799,29	Псє Поле	Лігота Полановіце Посьвьонтне	Sternsiedlung Rosenthal Pohlanowitz Lilenthal
Псє Поле-Завідавіє	29,6 (25,5)	↑16,1%	14 277	16,43	1801,58	Псє Поле	Псє Поле Закжув Згожеліско Клокочице	Hundsfeld Sakrau Görlitz Glockschütz
Солтисовіце	3,7 (2,9)	↑27,6%	2 223	4,54	814,98	Псє Поле		Schottwitz
Свойчице-Страхоцін-Войнув	6,3 (4,7)	↑34,0%	4 170	12,47	505,21	Псє Поле	Страхоцін Свойчице Войнув Попєле	Strachate (później: Drachenwald) Schwoitsch (później: Güntherbrücke) Drachenbrunn Popel
Сьвінари	0,7 (0,8)	↓12,5%	259	9,13	76,67	Псє Поле
Відава	1,6 (1,4)	↑14,3%	580	4,09	391,20	Псє Поле		Weide
Пшедмєйстє Свєдніцке	14,6 (17,0)	↓14,1%	10 372	1,50	9733,33	Старе місто		Schweidnitzer Vorstadt
Старе місто	10,3 (12,5)	↓17,6%	6 699	2,00	5150,00	Старе місто	історичне старе місто та нове місто	Altstadt, Neustadt
Щепін	20,9 (23,2)	↓9,9%	13 365	4,39	4760,82	Старе місто	Пшедмєйстє Міколайське	Tschepine, Nikolai-Vorstadt
Біскупін-Сепольно-Домбє-Бартошовіце	22,1 (22,3)	↓0,9%	10 043	5,89	3752,12	Центр	Бартошовіце Біскупін Домбє Сепольно	Bartheln Bischofswalde Grüneiche Zimpel
Надодже	24,8 (28,0)	↓11,4%	14 211	1,98	12525,25	Центр		Oder-Vorstadt
Олбін	34,6 (39,2)	↓11,7%	19 020	2,61	13256,71	Центр		Elbing
Площа Грюнвальдська	14,5 (15,3)	↓5,2%	7 399	1,44	10069,44	Центр	охоплює територію колишнього села Рибаки	Fischerau
Заціше-Залєсє-Щитнікі	4,7 (4,1)	↑14,6%	1 536	3,67	1280,65	Центр	Щитнікі Заціше Залєсє	Scheitnig Wilhelmsruh Leerbeuthel, Leerbeutel

Межі житлових масивів у Вроцлаві з 2016 року

Розподіл за дослідженнями

У Вроцлава застосовано зовсім інший поділ міста, відповідний містобудівним нормам міста, на районні комплекси і ці комплекси на планувальні території: міські комплекси та райони забудови.

Комплекс Центрального району
Комплекс Гандовського району
Комплекс Кшицького району
Олавський районний комплекс
Комплекс Карловіцького району
Комплекс лісництва
Комплекс району Псіє Поле

Історичний адміністративний поділ Вроцлава

Адміністративний поділ до 1945 року

До 1945 року Вроцлав (тоді Бреслау) був поділений на два етапи: на Stadteile (частини міста), що відповідали колишнім районам, і вони були поділені на Viertel (райони), іноді адміністративно пов’язані один з одним, що походить від початкового поділу. середньовічного міста на чотири частини, тобто Фіртель (станом на 1904–1911)

Старе місто (Altstadt)

Schloßviertel (Замковий район)
Taschenviertel (район Санк)
Neumarktviertel (район Новий Тарг)
Elisabethviertel (район Св. Елізабет)

(Oder-Stadtteil)

Matthiasviertel (район святого Матвія)
Bürgerwerder ( )
Schießwerderviertel (Кепа Стшелецька)
Elbing ( )
Kletschkau ( )
Polinke ( )

район Пяскове (Sand-Stadtteil)

Domviertel (Кафедральний район; Острів Тумський )
Hochschulviertel (Академічний округ); Neu-Scheitnig (Нові Щитніки)
Штернфіртель (район зірковий)
Михайлісфіртель (район святого Михайла)
Шейтніг ( )
Leerbeutel ( )

район Олави (Ohlauer Stadteil)

Mauritiusviertel (район св. Мауріція)
Ohleviertel (район Олавський)
Morgenau ( Раковєц )
Parschner Viertel (Парчув)

(Strehlener Stadteil)

Teichäckern (Ставкові поля)
Lehmgruben ( )
Herdain ( )
Huben ( )
Dürrgoy ( )

Свідницький район (Schweidnitzer Stadtteil)

Tauentzienviertel (район Тауенцін)
Siebenhufen (Сім Ланів)
Gabitz ( )
Neudorf (Нова Вєсь)
Kleinburg ( )
Kaiser-Wilhelm-Viertel (квартал кайзера Вільгельма)

Міколайський район (Nikolai-Stadteil)

Friedrich-Wilhelm-Viertel (квартал Фредеріка Вільгельма)
Märkisches Viertel (район Маркійський)
Tschepine ( )
Pöpelwitz ( )
Zankholz (Спірний ліс)

Адміністративний поділ 1945-1952

Поділ Вроцлава на області в 1946–1951 рр

Прийняття влади в місті польською адміністрацією у 1945 році спричинило також зміни в адміністративному поділі Вроцлава. Існуючий поділ, яким користувалися німці, перестав діяти, а замість нього міська управа запровадила поділ на 12 нових одиниць – областей, але вже в 1946 році їх кількість скоротилася до восьми. Керуючою установою для кожного з восьми районів була Муніципальна районна канцелярія – допоміжний підрозділ міської ради. У 1951 році чотири райони збільшили свою площу за рахунок приєднаних до міста житлових масивів. Поділ Вроцлава на вісім районів перестав діяти в 1952 році, коли їх замінили п'ять районів, межі яких частково збігалися з межами колишніх районів. До складу окремих областей увійшли такі населені пункти:

Район I - Старе місто, район Олавське, Мале Ксьонже, Велике Ксєнже та південно-східні житлові масиви, окружний офіс знаходився на , 12
Район II - територія, обмежена Одрою, Стара Одрою та Міським каналом, окружний офіс знаходився на вулиці Сталіна, 62 (сьогодні Jedności Narodowej)
Район III - південні житлові масиви Вроцлава, у 1951 році були додані Брохув, Бєньковіце, Ягодно, Клецина, Ламовіце Старе, Олташин і Войшице, місце розташування районного управління було на вулиці Костюшко, 31
Район IV - південно-західні житлові масиви міста, територія пізнішого району Фабрична, Опорув і Мухобор Великий були додані в 1951 році, місце розташування районного управління було на вулиці Podwale Mikołajskie, 13
Район V - зона т.зв Wielka Wyspa, резиденція крайового представництва знаходилась на вулиці Партизантів, 68
Район VI - північні житлові масиви Вроцлава, у 1951 році було додано Солтисовіце, місце розташування районного управління було на вулиці Каспровича, 46
Район VII - Пше Поле та східні житлові масиви міста, у 1951 році були додані Закшув, Згожеліско та Войнув, місце розташування районного управління було на вулиці Krzywoustego 290
Округ VIII – Лєшніца та західні населені пункти міста, місце розташування окружного відділу було на вулиці Скочиляса, 16.

Адміністративний поділ 1952-1990

Після адміністративної реформи 1950 р. Вроцлав був поділений на п'ять районів, з районними як органами єдиної державної влади.

У дужках дата приєднання до Вроцлава ; відсутність такої дати означає, що маєток є частиною середньовічного ядра міста.

Старе місто
(1808)
(1808)

Центр міста

(1928)
(1928)
(1928)
(1991 – засновано після поділу Олбіна)
(1808)
Plac Grunwaldzki (1991 – створено після поділу Олбіна)
(1924)
(1928)
(1904)
(1808 Stare Szczytniki; 1868 Nowe Szczytniki)

(1951)
(1928)
(1897)
(1951)
(1868)
(1904)
Глинянки (1868)
(1868)
(1951)
Клєціна (1951)
(1928)
Ксьонже Маленькі та (1928)
Старе Ламовіце (1951)
(1928)
(1951)
(1928)
(1928)
Полуднє (1868)
(1808)
(1904)
(1928)
(1928)
(1904)
(1808)
(1951)

Карловіце (1928)
(1808)
(1973)
(1928)
(1973)
(1928)
(1973)
(1951)
Мировець (1928)
Особовіце (1928)
(1970)
(1808)
(1973)
(1928)
(1973)
(1928)
(1973)
(1928)
(1951)
(1928)
(1928)
(1973)
(1973)
(1951)
(1951)
(1951)

(1868)
(1928)
(1911)
(1911)
Янувек (1973)
(1973)
(1973)
(1928)
(1928)
(1928)
Маршовиці (1973)
(1928)
(1973)
(1928)
(1951)
(1928)
(1928)
(1928)
(1951)
(1928)
(1897)
(1928)
(1928)
(1928)
(1928)
(1928)
та (1973)
(1928)
(1973)
(1928)

Виноски

Załącznik do uchwały nr XX/110/91 Rady Miejskiej Wrocławia z 20 marca 1991.
Uchwała nr XX/419/16 Rady Miejskiej Wrocławia z dnia 21 stycznia 2016 r. zmieniająca uchwałę nr XX/110/91 Rady Miejskiej Wrocławia w sprawie podziału Wrocławia na osiedla (PDF). Dz. Urz. Woj. 2016.465 (пол.). Wojewoda Dolnośląski. 29 січня 2016. Процитовано 16 жовтня 2019.
Małgorzata Wieliczko. Reforma wrocławskich osiedli. Fundusz osiedlowy. 100 prac prezydenta Jacka Sutryka (пол.). wroclaw.pl. Процитовано 9 вересня 2019.
Studium uwarunkowań i kierunków zagospodarowania przestrzennego.

Зовнішні посилання

Вроцлав - район чи житловий масив?

Коментарі

nowypodział
uchw
mapa

[xx-1] Załącznik do uchwały nr XX/110/91 Rady Miejskiej Wrocławia z 20 marca 1991.

[XX-3] Uchwała nr XX/419/16 Rady Miejskiej Wrocławia z dnia 21 stycznia 2016 r. zmieniająca uchwałę nr XX/110/91 Rady Miejskiej Wrocławia w sprawie podziału Wrocławia na osiedla (PDF). Dz. Urz. Woj. 2016.465 (пол.). Wojewoda Dolnośląski. 29 січня 2016. Процитовано 16 жовтня 2019.

[4] Małgorzata Wieliczko. Reforma wrocławskich osiedli. Fundusz osiedlowy. 100 prac prezydenta Jacka Sutryka (пол.). wroclaw.pl. Процитовано 9 вересня 2019.

[Studium-6] Studium uwarunkowań i kierunków zagospodarowania przestrzennego.

[2] wypodział

[5] uchw

[7] mapa