Радіоастрономія — розділ астрономії, що вивчає космічні об'єкти шляхом дослідження їх електромагнітного випромінювання в діапазоні радіохвиль. Радіоастрономія виникла в 30-х роках 20-го століття, із появою перших радіотелескопів.
Історія
Припущення про існування радіовипромінювання Сонця висловлювались ще наприкінці XIX століття. Однак космічне радіовипромінювання на хвилі 14,6 м вперше випадково виявив 1931 року американський астроном Карл Янський. Його вважають засновником радіоастрономії. У 1942 було виявлено радіовипромінювання Сонця, 1945 — Місяця, 1946 відкрито перше дискретне джерело радіовипромінювання в сузір'ї Лебедя. Інтенсивний розвиток радіоастрономії пов'язаний з розробкою у другій половині XX століття чутливих приймачів радіосигналів і побудовою великих антенних систем, що дало змогу сконструювати досконалі радіотелескопи. Радіоджерелами є як об'єкти, що були відомі раніше — галактики, хмари іонізованого (H II) і нейтрального (НІ) Гідрогену, емісійні туманності, Сонце та інші зорі, планети Сонячної системи — так і об'єкти, що були виявлені саме завдяки радіоастрономії: радіогалактики, квазари, реліктове випромінювання, пульсари тощо.
Астрономічні радіоджерела
Залежно від об'єктів дослідження радіоастрономію умовно поділяють на сонячну, планетну, галактичну та метагалактичну (позагалактичну).
Радіовипромінювання космічних об'єктів може мати теплову природу або визначатись нерівноважними процесами в космічній плазмі, зокрема, магнітогальмівним (синхротронним) випромінюванням. Джерелами теплового радіовипромінювання є, наприклад, планети Сонячної системи, зони H II, емісійні туманності. Синхротронне випромінювання спостерігається у квазарів, радіогалактик, залишків наднових зір та інших об'єктів, воно завжди поляризоване. Спектр космічного радіовипромінювання, крім неперервного, може бути й лінійчастим. Джерела радіоліній — міжзоряний Гідроген і щільні хмари дифузної речовини в нашій та інших галактиках.
Цікаві факти
- Польський радіоастроном Александр Волщан, який спостерігав в обсерваторії Аресібо за відкритим ним же пульсаром, вперше беззаперечно довів існування екзопланет[].
Див. також
Примітки
Джерела
- Радіоастрономія // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 391. — .
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Radioastronomiya rozdil astronomiyi sho vivchaye kosmichni ob yekti shlyahom doslidzhennya yih elektromagnitnogo viprominyuvannya v diapazoni radiohvil Radioastronomiya vinikla v 30 h rokah 20 go stolittya iz poyavoyu pershih radioteleskopiv IstoriyaJ S Shklovskij vpershe v SRSR prochitav kurs radioastronomiyi 1953 54 rr Pripushennya pro isnuvannya radioviprominyuvannya Soncya vislovlyuvalis she naprikinci XIX stolittya Odnak kosmichne radioviprominyuvannya na hvili 14 6 m vpershe vipadkovo viyaviv 1931 roku amerikanskij astronom Karl Yanskij Jogo vvazhayut zasnovnikom radioastronomiyi U 1942 bulo viyavleno radioviprominyuvannya Soncya 1945 Misyacya 1946 vidkrito pershe diskretne dzherelo radioviprominyuvannya v suzir yi Lebedya Intensivnij rozvitok radioastronomiyi pov yazanij z rozrobkoyu u drugij polovini XX stolittya chutlivih prijmachiv radiosignaliv i pobudovoyu velikih antennih sistem sho dalo zmogu skonstruyuvati doskonali radioteleskopi Radiodzherelami ye yak ob yekti sho buli vidomi ranishe galaktiki hmari ionizovanogo H II i nejtralnogo NI Gidrogenu emisijni tumannosti Sonce ta inshi zori planeti Sonyachnoyi sistemi tak i ob yekti sho buli viyavleni same zavdyaki radioastronomiyi radiogalaktiki kvazari reliktove viprominyuvannya pulsari tosho Astronomichni radiodzherelaDokladnishe Astronomichni radiodzherela Zalezhno vid ob yektiv doslidzhennya radioastronomiyu umovno podilyayut na sonyachnu planetnu galaktichnu ta metagalaktichnu pozagalaktichnu Radioviprominyuvannya kosmichnih ob yektiv mozhe mati teplovu prirodu abo viznachatis nerivnovazhnimi procesami v kosmichnij plazmi zokrema magnitogalmivnim sinhrotronnim viprominyuvannyam Dzherelami teplovogo radioviprominyuvannya ye napriklad planeti Sonyachnoyi sistemi zoni H II emisijni tumannosti Sinhrotronne viprominyuvannya sposterigayetsya u kvazariv radiogalaktik zalishkiv nadnovih zir ta inshih ob yektiv vono zavzhdi polyarizovane Spektr kosmichnogo radioviprominyuvannya krim neperervnogo mozhe buti j linijchastim Dzherela radiolinij mizhzoryanij Gidrogen i shilni hmari difuznoyi rechovini v nashij ta inshih galaktikah Cikavi faktiPolskij radioastronom Aleksandr Volshan yakij sposterigav v observatoriyi Aresibo za vidkritim nim zhe pulsarom vpershe bezzaperechno doviv isnuvannya ekzoplanet dzherelo Div takozhALMA Radioastronomichnij institut NAN Ukrayini Ukrayinski radiointerferometri Akademiyi Nauk Pozazemne zhittyaPrimitki1954 roku dzherelo Lebid A bulo ototozhneno z viddalenoyu galaktikoyuDzherelaRadioastronomiya Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 391 ISBN 966 613 263 X Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985