Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Людми́ла Микола́ївна Ра́дченко (*24 січня 1932) — українська спортсменка-легкоатлетка, стрибунка у висоту, довжину та спринтерка, чемпіонка Української РСР зі стрибків у висоту, чемпіонка Української РСР і СРСР зі стрибків у довжину, учасниця Олімпійських ігор 1960 року, заслужена працівниця культури Української РСР, ветеран праці, Заслужена працівниця фізичної культури і спорту України, спортивна журналістка.
| Людмила Миколаївна Радченко | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Загальна інформація | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  СРСР→ Україна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Місце проживання | Київ | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 24 січня 1932 (92 роки) Київ, Українська СРР, СРСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 167 см | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 59 кг | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Спорт | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вид спорту | легка атлетика | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Дисципліна | стрибки у довжину, стрибки у висоту, спринт | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Спортивне звання | майстер спорту | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Клуб | «Спартак» (Київ) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нац. збірна | СРСР УРСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Участь і здобутки | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті рекорди | 6,28 м у довжину (1958) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Життєпис
Народилася 24 січня 1932 року в Києві.
У 1941 році — Радченки евакуювалися до Челябінська, де жив мамин брат. Сестра Людмили в дорозі перехворіла на тиф.
У 1944 році, після повернення до Києва, намагалася вступити до балетної школи і стати балериною, як мама. Але у дівчинки виявили відсутність музичного слуху. Через цю відмову хотіла накласти на себе руки. Цього ж року мама відвела Люду на заняття зі спортивної гімнастики, де вона займалася впродовж року й отримала хорошу фізичну підготовку.
Згодом Люду попросили виступити в складі шкільної команди зі стрибків у висоту на міських змаганнях. Вона подолала висоту 1 метр 45 см, випередивши суперниць. Тренер , який тоді був викладачем кафедри легкої атлетики Київського державного інституту фізичної культури, запропонував Радченко приходити на тренування на стадіон імені Микити Хрущова. Це збіглося з переїздом сім'ї Радченко з Солом'янського району Києва в центральний район і переходом Люди в школу № 33. Тож вона вирішила займатися легкою атлетикою.
Із 1950 по 1955 рік навчалася в Київському державному інституті фізичної культури. Спеціальність — «викладач фізичного виховання».
6 травня 1951 року, на змаганнях у Києві, встановила рекорд України — стрибнула у висоту на 1,54 м.
На початку 1950-х привела до Сергія Левенштейна Ігоря Петренка (майбутнього чемпіона і рекордсмена СРСР та УРСР зі стибків з жердиною) і ще п'ятьох підлітків зі свого двору. Сама на той час вже була в Юнацькій збірній СРСР.
У 1952 році — потрапила до Збірної СРСР як стрибунка у висоту.
На початку серпня 1953 року перемогла на Чемпіонаті Української РСР з легкої атлетики — стрибнула у висоту на 1,53 м.
30 серпня 1953 року, на змаганнях у Харкові, встановила другий рекорд України — стрибнула у висоту на 1,60 м.
На початку жовтня 1954 року отримала бронзу на Чемпіонаті Української РСР з легкої атлетики в бігу на 100 метрів з результатом 12,6 с.
У 1957 році — перемогла на Чемпіонаті Української РСР з легкої атлетики — стрибнула в довжину на 5,94 м.
У 1958 році — знову перемогла на Чемпіонаті Української РСР з легкої атлетики — стрибнула в довжину на 5,87 м.
У 1959 році — отримала срібло на Чемпіонаті Української РСР з легкої атлетики — стрибнула в довжину на 6,01 м.
У липні 1960 року — перемогла на — стрибнула в довжину на 6,15 м.
Учасниця Олімпійських ігор 1960 року в Римі як стрибунка в довжину. У фінальній серії стрибків — зайняла п'яте місце з результатом 6,16 м. Цього ж року нагороджена Почесною грамотою Президіуму Верховної ради УРСР.
Працювала черговим тренером на стадіоні «Спартак».
Із 1962 по 1966 рік — навчалася на вечірньому відділенні факультету журналістики Київського державного університету.
Після відходу з великого спорту — працювала спортивною кореспонденткою в Києві. Друкувалася в журналі «Фізкультура і спорт».
Із квітня 1966 року — роз'їздна кореспондентка «Спортивної газети».
Із 1969 року — членкиня Спілки журналістів України.
Із березня 1972 року — старша літпрацівниця «Спортивної газети», а з грудня 1973 року — завідувачка відділом учнівської молоді газети.
У 1982 році отримала медаль «На пам'ять 1500-ліття Києва».
У 1984 році — звання Заслужений працівник культури Української РСР. Цього ж року видала книгу-збірку «З фізкультурою дружимо» (видавництво «Здоров'я», Київ).
У 1985 році — вийшла книга «Від надії до перемоги» (московське видавництво «Физкультура и спорт»), літературний запис якої зробила Радченко.
У 1986 році отримала срібну медаль ВДНГ СРСР.
У 1987 році — медаль Ветеран праці.
Із листопада 1988 року — старша кореспондентка при редакторі «Спортивної газети».
Із 1992 року — оглядачка «Спортивної газети».
Членкиня президії Федерації легкої атлетики. Членкиня Національного олімпійського комітету України двох перших скликань. Заслужена працівниця фізичної культури і спорту України.
У 2001 році стала лавреаткою Асоціації спортивних журналістів України у номінації «Зал слави. Золотий фонд АСЖУ та КАСЖ». А також — лавреаткою конкурсу серед спортивних журналістів «Олімпійці України» у номінації «За вірність та видатні досягнення у спортивній журналістиці».
У 2005 році отримала Вищу нагороду Асоціації спортивних журналістів України — «Приз імені Ігоря Засєди», яка щороку присуджується найкращому спортивному журналісту України.
У 2006 році стала кращою спортивною журналісткою року в конкурсі «Україна Олімпійська» в номінації «За відданість олімпійському руху».
Сорок два роки пропрацювала в «Спортивній газеті» — до її закриття у 2008 році.
У 2009 році стала стипендіаткою Кабінету Міністрів України як діяч фізичної культури і спорту. А також — перемогла у конкурсі серед журналістів на кращу публікацію/кращий сюжет про легку атлетику.
У 2012 році стала лавреаткою Асоціації спортивних журналістів України у номінації «Золоті пера і голоси АСЖУ».
У 2021 році отримала Орден княгині Ольги ІІІ ступеня.
Особисте життя
Рід матері
Прадід по матері був дворовим кріпаком графа Мусіна-Пушкіна.
Бабуся по матері — Олена Карлівна.
Дід по матері — Михайло Єлисейович Соловей, православний селянин Полтавської губернії Прилуцького повіту Срібнянської волості. Був четвертим сином у багатодітній сім'ї. Працював у Києві прикажчиком у магазині в купця. Після його смерті — викупив магазин і на початок російсько-японської війни розбагатів. Під час війни відправив на передову кілька ешелонів з продовольством. Згодом, за успіхи в постачанні армії, отримав дворянство, яке не поширювалося на дітей. Працюючи в Києві, орендував землю, якою тепер проходить вулиця Івана Драча, збудував на ній невеликий особняк для сім'ї та два прибуткові будинки. Будинки зводилися за рахунок кредиту. Після більшовицького перевороту — будинки в сім'ї відібрали.
Мати
Мати, Ольга Михайлівна Соловей, була балериною. Пізніше — економісткою.
Батько
Батько, Микола Радченко, співав баритоном у Київській опері. Пізніше став архітектором і проектував у Києві низку будинків. Повернувшись з війни, працював у Будтресті, відновлював Київ, в тому числі — Київський університет.
Помер у 1946 році.
Сім'я
Має сестру і молодшого брата Сергія.
У 1962 році — народила блюзнюків. Донька — померла, син Юра — вижив.
Бібліографія
- На порозі // Фізкультура і спорт. — 1963. — № 11.
- Одинадцяте зусилля // Старт. — 1965. — № 10.
- Один з п'ятьох // Старт. — 1968. — № 8.
- Романтика розрахунку // Старт. — 1969. — № 10.
- Золото найвищого гатунку // Старт. — 1971. — № 3.
- Міжвузівські центри — здобутки і прорахунки // Старт. — 1977. — № 8.
- Добрий початок // Старт. — 1978. — № 5.
- Її перша любов // Старт. — 1978. — № 8.
- … І вітер в обличчя // Старт. — 1978. — № 9.
- Все починалося в школі // Старт. — 1979. — № 2.
- Коли живеш мрією… // Старт. — 1980. — № 10.
- Як гартується старшокурсник // Спортивна газета. — 1984. — 7 січня.
- За чіткою системою, такт і контакт // Спортивна газета. — 1984. — 22 березня.
- З фізкультурою дружимо: науково-популярна література. — Київ: Здоров'я, 1984. — 77 с.
- Ткаченко Н. В. От надежды до победы: для детей / лит. запись Л. Н. Радченко. — М.: Физкультура и спорт, 1985. — 64 с. — Серія: Твой первый старт. — 50 000 екз.
- Спартаківські прогресори // Спортивна газета. — 2001. — 25 грудня.
- Три «бойові» дні в «Соколі» // Спортивна газета. — 2005. — 29 березня.
- Рибалко: «Наукою займуся після Олімпіади» // Спортивна газета. — 2007. — 3 серпня.
- Наухатько: «Наступного року Київ прийме ЧЄ» // Спортивна газета. — 2007. — 18 грудня.
- Відкриття як історичне шоу // Спортивна газета. — 2008. — 15 серпня.
Див. також
Джерела
- Бєлих М., Богачик П., Синицький З. Легкоатлети України. Видання друге, доповнене і перероблене. — К.: Здоров'я, 1979. — 278 с.
- Історія Фізкультурно-спортивного товариства «Спартак»// Сайт Фізкультурно-спортивного товариства «Спартак».
- Легкая атлетика: Справочник / Составитель Р. В. Орлов. — М.: Физкультура и спорт, 1983. — 392 с. (рос.)
- Людмила Радченко: «Берегите Землю. Это наша жизнь»// Офіційний сайт Федерації легкої атлетики України. — 2012. — 23 січня. (рос.)
- Людмила Радченко на Olympedia.org (англ.)
- Маевский В. Догнать уходящий поезд// Зеркало недели. — 1998. — 6 листопада. — № 45.
- Радченко Людмила Миколаївна// Про спортсменку на офіційному сайті Верховної Ради України.
- Сазонова Ю. О. Спортивна журналістика України: провідні персоналії та основні газетно-журнальні видання (ХІХ–ХХІ ст.): монографія. — Миколаїв: Вид-во ЧНУ ім. Петра Могили, 2020. — С. 69, 88-89. —
- Тумасов Ю. До 90-річчя фіналістки Олімпійських ігор і відомої журналістки Людмили Радченко// Офіційний сайт Федерації легкої атлетики України
- Тумасов Ю. З блокнота архіваріуса: романтики стрибків// Офіційний сайт Федерації легкої атлетики України
- Члени АСЖУ — лауреати державних нагород // Новина на сайті Асоціації спортивних журналістів України.
- Эпштейн Л.Ю. Лучшие результаты в истории украинской легкой атлетики. — К.: ФЛАУ, 1994. — 194 с. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyudmi la Mikola yivna Ra dchenko 24 sichnya 1932 19320124 ukrayinska sportsmenka legkoatletka stribunka u visotu dovzhinu ta sprinterka chempionka Ukrayinskoyi RSR zi stribkiv u visotu chempionka Ukrayinskoyi RSR i SRSR zi stribkiv u dovzhinu uchasnicya Olimpijskih igor 1960 roku zasluzhena pracivnicya kulturi Ukrayinskoyi RSR veteran praci Zasluzhena pracivnicya fizichnoyi kulturi i sportu Ukrayini sportivna zhurnalistka Lyudmila Mikolayivna RadchenkoZagalna informaciyaGromadyanstvo SRSR UkrayinaMisce prozhivannya KiyivNarodzhennya 24 sichnya 1932 1932 01 24 92 roki Kiyiv Ukrayinska SRR SRSRZrist 167 smVaga 59 kgSportVid sportu legka atletikaDisciplina stribki u dovzhinu stribki u visotu sprintSportivne zvannya majster sportuKlub Spartak Kiyiv Nac zbirna SRSR URSRUchast i zdobutkiOsobisti rekordi 6 28 m u dovzhinu 1958 Nagorodi Zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini Zasluzhenij pracivnik fizichnoyi kulturi i sportu Ukrayini Orden knyagini Olgi III stupenya Legka atletika Chempionat SRSR Zoloto stribki v dovzhinu Zoloto 1953 Kiyiv stribki u visotu Bronza 1954 Odesa big na 100 metriv Zoloto 1957 Odesa stribki v dovzhinu Zoloto 1958 misto stribki v dovzhinu Sriblo 1959 Kiyiv stribki v dovzhinu U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Radchenko ZhittyepisNarodilasya 24 sichnya 1932 roku v Kiyevi U 1941 roci Radchenki evakuyuvalisya do Chelyabinska de zhiv mamin brat Sestra Lyudmili v dorozi perehvorila na tif U 1944 roci pislya povernennya do Kiyeva namagalasya vstupiti do baletnoyi shkoli i stati balerinoyu yak mama Ale u divchinki viyavili vidsutnist muzichnogo sluhu Cherez cyu vidmovu hotila naklasti na sebe ruki Cogo zh roku mama vidvela Lyudu na zanyattya zi sportivnoyi gimnastiki de vona zajmalasya vprodovzh roku j otrimala horoshu fizichnu pidgotovku Zgodom Lyudu poprosili vistupiti v skladi shkilnoyi komandi zi stribkiv u visotu na miskih zmagannyah Vona podolala visotu 1 metr 45 sm viperedivshi supernic Trener yakij todi buv vikladachem kafedri legkoyi atletiki Kiyivskogo derzhavnogo institutu fizichnoyi kulturi zaproponuvav Radchenko prihoditi na trenuvannya na stadion imeni Mikiti Hrushova Ce zbiglosya z pereyizdom sim yi Radchenko z Solom yanskogo rajonu Kiyeva v centralnij rajon i perehodom Lyudi v shkolu 33 Tozh vona virishila zajmatisya legkoyu atletikoyu Iz 1950 po 1955 rik navchalasya v Kiyivskomu derzhavnomu instituti fizichnoyi kulturi Specialnist vikladach fizichnogo vihovannya 6 travnya 1951 roku na zmagannyah u Kiyevi vstanovila rekord Ukrayini stribnula u visotu na 1 54 m Na pochatku 1950 h privela do Sergiya Levenshtejna Igorya Petrenka majbutnogo chempiona i rekordsmena SRSR ta URSR zi stibkiv z zherdinoyu i she p yatoh pidlitkiv zi svogo dvoru Sama na toj chas vzhe bula v Yunackij zbirnij SRSR U 1952 roci potrapila do Zbirnoyi SRSR yak stribunka u visotu Na pochatku serpnya 1953 roku peremogla na Chempionati Ukrayinskoyi RSR z legkoyi atletiki stribnula u visotu na 1 53 m 30 serpnya 1953 roku na zmagannyah u Harkovi vstanovila drugij rekord Ukrayini stribnula u visotu na 1 60 m Na pochatku zhovtnya 1954 roku otrimala bronzu na Chempionati Ukrayinskoyi RSR z legkoyi atletiki v bigu na 100 metriv z rezultatom 12 6 s U 1957 roci peremogla na Chempionati Ukrayinskoyi RSR z legkoyi atletiki stribnula v dovzhinu na 5 94 m U 1958 roci znovu peremogla na Chempionati Ukrayinskoyi RSR z legkoyi atletiki stribnula v dovzhinu na 5 87 m U 1959 roci otrimala sriblo na Chempionati Ukrayinskoyi RSR z legkoyi atletiki stribnula v dovzhinu na 6 01 m U lipni 1960 roku peremogla na stribnula v dovzhinu na 6 15 m Uchasnicya Olimpijskih igor 1960 roku v Rimi yak stribunka v dovzhinu U finalnij seriyi stribkiv zajnyala p yate misce z rezultatom 6 16 m Cogo zh roku nagorodzhena Pochesnoyu gramotoyu Prezidiumu Verhovnoyi radi URSR Pracyuvala chergovim trenerom na stadioni Spartak Iz 1962 po 1966 rik navchalasya na vechirnomu viddilenni fakultetu zhurnalistiki Kiyivskogo derzhavnogo universitetu Pislya vidhodu z velikogo sportu pracyuvala sportivnoyu korespondentkoyu v Kiyevi Drukuvalasya v zhurnali Fizkultura i sport Iz kvitnya 1966 roku roz yizdna korespondentka Sportivnoyi gazeti Iz 1969 roku chlenkinya Spilki zhurnalistiv Ukrayini Iz bereznya 1972 roku starsha litpracivnicya Sportivnoyi gazeti a z grudnya 1973 roku zaviduvachka viddilom uchnivskoyi molodi gazeti U 1982 roci otrimala medal Na pam yat 1500 littya Kiyeva U 1984 roci zvannya Zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayinskoyi RSR Cogo zh roku vidala knigu zbirku Z fizkulturoyu druzhimo vidavnictvo Zdorov ya Kiyiv U 1985 roci vijshla kniga Vid nadiyi do peremogi moskovske vidavnictvo Fizkultura i sport literaturnij zapis yakoyi zrobila Radchenko U 1986 roci otrimala sribnu medal VDNG SRSR U 1987 roci medal Veteran praci Iz listopada 1988 roku starsha korespondentka pri redaktori Sportivnoyi gazeti Iz 1992 roku oglyadachka Sportivnoyi gazeti Chlenkinya prezidiyi Federaciyi legkoyi atletiki Chlenkinya Nacionalnogo olimpijskogo komitetu Ukrayini dvoh pershih sklikan Zasluzhena pracivnicya fizichnoyi kulturi i sportu Ukrayini U 2001 roci stala lavreatkoyu Asociaciyi sportivnih zhurnalistiv Ukrayini u nominaciyi Zal slavi Zolotij fond ASZhU ta KASZh A takozh lavreatkoyu konkursu sered sportivnih zhurnalistiv Olimpijci Ukrayini u nominaciyi Za virnist ta vidatni dosyagnennya u sportivnij zhurnalistici U 2005 roci otrimala Vishu nagorodu Asociaciyi sportivnih zhurnalistiv Ukrayini Priz imeni Igorya Zasyedi yaka shoroku prisudzhuyetsya najkrashomu sportivnomu zhurnalistu Ukrayini U 2006 roci stala krashoyu sportivnoyu zhurnalistkoyu roku v konkursi Ukrayina Olimpijska v nominaciyi Za viddanist olimpijskomu ruhu Sorok dva roki propracyuvala v Sportivnij gazeti do yiyi zakrittya u 2008 roci U 2009 roci stala stipendiatkoyu Kabinetu Ministriv Ukrayini yak diyach fizichnoyi kulturi i sportu A takozh peremogla u konkursi sered zhurnalistiv na krashu publikaciyu krashij syuzhet pro legku atletiku U 2012 roci stala lavreatkoyu Asociaciyi sportivnih zhurnalistiv Ukrayini u nominaciyi Zoloti pera i golosi ASZhU U 2021 roci otrimala Orden knyagini Olgi III stupenya Osobiste zhittyaRid materi Pradid po materi buv dvorovim kripakom grafa Musina Pushkina Babusya po materi Olena Karlivna Did po materi Mihajlo Yelisejovich Solovej pravoslavnij selyanin Poltavskoyi guberniyi Priluckogo povitu Sribnyanskoyi volosti Buv chetvertim sinom u bagatoditnij sim yi Pracyuvav u Kiyevi prikazhchikom u magazini v kupcya Pislya jogo smerti vikupiv magazin i na pochatok rosijsko yaponskoyi vijni rozbagativ Pid chas vijni vidpraviv na peredovu kilka esheloniv z prodovolstvom Zgodom za uspihi v postachanni armiyi otrimav dvoryanstvo yake ne poshiryuvalosya na ditej Pracyuyuchi v Kiyevi orenduvav zemlyu yakoyu teper prohodit vulicya Ivana Dracha zbuduvav na nij nevelikij osobnyak dlya sim yi ta dva pributkovi budinki Budinki zvodilisya za rahunok kreditu Pislya bilshovickogo perevorotu budinki v sim yi vidibrali Mati Mati Olga Mihajlivna Solovej bula balerinoyu Piznishe ekonomistkoyu Batko Batko Mikola Radchenko spivav baritonom u Kiyivskij operi Piznishe stav arhitektorom i proektuvav u Kiyevi nizku budinkiv Povernuvshis z vijni pracyuvav u Budtresti vidnovlyuvav Kiyiv v tomu chisli Kiyivskij universitet Pomer u 1946 roci Sim ya Maye sestru i molodshogo brata Sergiya U 1962 roci narodila blyuznyukiv Donka pomerla sin Yura vizhiv BibliografiyaNa porozi Fizkultura i sport 1963 11 Odinadcyate zusillya Start 1965 10 Odin z p yatoh Start 1968 8 Romantika rozrahunku Start 1969 10 Zoloto najvishogo gatunku Start 1971 3 Mizhvuzivski centri zdobutki i prorahunki Start 1977 8 Dobrij pochatok Start 1978 5 Yiyi persha lyubov Start 1978 8 I viter v oblichchya Start 1978 9 Vse pochinalosya v shkoli Start 1979 2 Koli zhivesh mriyeyu Start 1980 10 Yak gartuyetsya starshokursnik Sportivna gazeta 1984 7 sichnya Za chitkoyu sistemoyu takt i kontakt Sportivna gazeta 1984 22 bereznya Z fizkulturoyu druzhimo naukovo populyarna literatura Kiyiv Zdorov ya 1984 77 s Tkachenko N V Ot nadezhdy do pobedy dlya detej lit zapis L N Radchenko M Fizkultura i sport 1985 64 s Seriya Tvoj pervyj start 50 000 ekz Spartakivski progresori Sportivna gazeta 2001 25 grudnya Tri bojovi dni v Sokoli Sportivna gazeta 2005 29 bereznya Ribalko Naukoyu zajmusya pislya Olimpiadi Sportivna gazeta 2007 3 serpnya Nauhatko Nastupnogo roku Kiyiv prijme ChYe Sportivna gazeta 2007 18 grudnya Vidkrittya yak istorichne shou Sportivna gazeta 2008 15 serpnya Div takozhHronologiya rekordiv Ukrayini z legkoyi atletiki Stribki u visotu zhinki DzherelaByelih M Bogachik P Sinickij Z Legkoatleti Ukrayini Vidannya druge dopovnene i pereroblene K Zdorov ya 1979 278 s Istoriya Fizkulturno sportivnogo tovaristva Spartak Sajt Fizkulturno sportivnogo tovaristva Spartak Legkaya atletika Spravochnik Sostavitel R V Orlov M Fizkultura i sport 1983 392 s ros Lyudmila Radchenko Beregite Zemlyu Eto nasha zhizn Oficijnij sajt Federaciyi legkoyi atletiki Ukrayini 2012 23 sichnya ros Lyudmila Radchenko na Olympedia org angl Maevskij V Dognat uhodyashij poezd Zerkalo nedeli 1998 6 listopada 45 Radchenko Lyudmila Mikolayivna Pro sportsmenku na oficijnomu sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Sazonova Yu O Sportivna zhurnalistika Ukrayini providni personaliyi ta osnovni gazetno zhurnalni vidannya HIH HHI st monografiya Mikolayiv Vid vo ChNU im Petra Mogili 2020 S 69 88 89 ISBN 978 966 336 367 7 Tumasov Yu Do 90 richchya finalistki Olimpijskih igor i vidomoyi zhurnalistki Lyudmili Radchenko Oficijnij sajt Federaciyi legkoyi atletiki Ukrayini Tumasov Yu Z bloknota arhivariusa romantiki stribkiv Oficijnij sajt Federaciyi legkoyi atletiki Ukrayini Chleni ASZhU laureati derzhavnih nagorod Novina na sajti Asociaciyi sportivnih zhurnalistiv Ukrayini Epshtejn L Yu Luchshie rezultaty v istorii ukrainskoj legkoj atletiki K FLAU 1994 194 s ros Rekordi Poperednik Harkiv Rekordsmenka URSR zi stribkiv u visotu 6 travnya 1951 30 serpnya 1951 Nastupnik Dniprodzerzhinsk Poperednik Kiyiv Rekordsmenka URSR zi stribkiv u visotu 30 serpnya 1953 27 lipnya 1954 Nastupnik Kiyiv