Радаґаст

Не плутати з Радогостом — слов'янським божеством.

Радаґаст Бурий (англ. Radagast the Brown; в деяких перекадах Радаґаст Брунатний) — персонаж роману Дж. Р. Р. Толкіна «Володар Перснів», четвертий з магів — істарі, член Білої Ради.

Радаґаст
англ. Radagast
Творець:	Джон Роналд Руел Толкін
Твори:	Володар перснів, Хоббіт: Несподівана подорож, Хоббіт: Пустка Смога і Хоббіт: Битва п'яти воїнств
Стать:	^d

У Амані Радаґаста звали Айвенділ (кв. Aiwendil — «друг пташок») — він був майаром валіе Яванни і за її наполяганням був посланий у Середзем'я в парі з Курумо (Саруманом) для допомоги йому в боротьбі з Сауроном.

Як і всі істарі, Айвенділ з'явився у постаті старої людини, що хоч і повільно проте старілася. Він був майстром зміни форми та кольору, добре знав мову тварин і міг розмовляти з ними.

Полюбивши звірів та пташок, Радаґаст покинув ельфів і людей і прововодив свої дні серед диких тварин. За це він і отримав своє ім' я, що, як говорять, на старій нуменорській говірці означає «пастир тварин».

Тривалий час маг жив у місцевості Росгобел розташованій між Ірисною Низовиною та Морок — лісом.

В повісті «Гобіт» Ґандальф у розмові з Беорном згадує Радаґаста:

— Я чарівник, — вів далі Ґандальф. — Я чув про вас, хоча ви про мене — ні. Але, можливо, ви чули про мого доброго кузена Радаґаста, який живе на південній окраїні Морок-лісу? — Так, здається, він непоганий хлопець як на чарівника. Раніше я час від часу бачився з ним, — відказав Беорн.

— Толкін Дж. Р. Р. Розділ 8. Чудернацька оселя // Гобіт, або Туди і звідти / пер. з англ. Олени О'Лір

Коли Саруман став зрадником, то за допомогою Радаґаста він став використовувати птахів з метою шпигунства за довколишніми землями (зокрема великих ворон — кребайн, що стежили за походом Братства Персня у Ерегіоні). Сам Радаґаст тривалий час не здогадувався про справжні цілі, вважаючи, що допомагає стежити за слугами Саурона. Сам Саруман зневажливо відгукувався про мага, називаючи його «дурнем», "простаком" та «пташинним приборкувачем».

Влітку 3018 р. Третьої Епохи Саруман велів Радаґасту розшукати Ґандальфа і повідомити йому, що назгули прямують на захід, шукаючи шлях у країну дрібноросликів Шир. Радаґаст зустрів Ґандальфа на Зеленому Шляху поблизу Брі в День Середини Літа і передав йому наказ Сарумана з'явитись до нього в Ізенгард, не підозрюючи про зраду. Як наслідок Гандальф прибув до фортеці і потрапив у полон з якого був визволений через місяць орлом Гвагаіром Повелителем Вітрів, котрому Радаґаст через звірів та птахів повідомив про назгулів та орків.

Про подальшу долю мага нічого не говориться. Сини Елронда розшукували його, щоб запросити на раду в Рівенділлі, але з Розгобела він вже кудись переселився. Відомо, що з істарів лише один Олорін (Ґандальф) повернувся до Валінора, повністю виконавши покладену на нього місію. Чи повернувся на Захід Айвенділ в легендаріумі Дж. Р. Р. Толкіна не говориться.

Походження імені

На думку Джона Д. Рейтліфа автора «Історії Гобіта» ім'я може походити від однієї з європейських мов давньоанглійської, готської та однієї з слов' янських. З них давньоанглійська близька до мов народів долини Андуїна. В ній «rad»- руна «Р», що означає «дорога», «gast» — основна назва для «духа» зі змінним значенням від ангела до «людського створіння». Радагаст — «дух дороги».

Другий можливий прототип бог західнослов'янського племені ободритів Радеґаст (Radegast). Адам Бременський у своїй праці «Діяння архієпископів гамбурзької церкви» пише про храм Радеґаста в західнослов'янському місті Ретра. Німецький етнограф Якоб Грімм називає Радеґаста слов'янським еквівалентом германського бога Вотана та Гермеса (Меркурія) в класичному пантеоні богів.

Третім можливим прототипом є готський вождь і король Радаґайс Radegaisus (помер у 406 р. н. е.), чиє ім' я згадується у деяких джерелах XVIII—XIX ст. як Радаґаст (Rhadagast). Проте дана історична особа не схожа на Радаґаста з легендаріуму Толкіна.

Образ Радаґаста в кіно

У фільмі Пітера Джексона «Володар Перснів: Братство Персня» образ Радаґаста відсутній. Так, у фільмі Ґандальф прибуває за порадою до Сарумана сам, в той час як у книзі його спрямовує Радаґаст, який говорить, що той чекає на нього. Потім він же викликає йому на допомогу орла Гвайхіра, а не Ґандальф просить привести до нього метелика.

Як повноцінний герой Радаґаст у виконанні Сильвестра Маккоя з'являється у трилогії «Гобіт» у вигляді дивакуватого діда, що лікує їжаків, їздить на санчатах запряжених гігантськими кролями. Він володіє магією за допомогою якої відганяє від свого будинку гігантських павуків з Морок-лісу. Також він помічає в руїнах замку у Дол-Ґулдурі тінь Некроманта і стикається з Королем-Чаклуном, який намагається вбити його мечем, котрий Радаґаст вибиває своїм магічним жезлом.

Радаґаст зустрічає Ґандальфа і розповідає йому про все бачене в Морок-Лісі та Дол-Гулдурі, передавши як доказ моргульський меч відбитий у Короля-Чаклуна.

Розповідь Ґандальфа про події в лісі Саруман вислуховує скептично і говорить, що Радаґаст більше їсть гриби і тиняється в лісі ніж займається справою, а Некромант, швидше за все — просто людина, що оволоділа чорною магією.

Примітки

1. Толкин, Дж. Р. Р. (2010-е гг.). Неоконченные сказания Нуменора и Средиземья - эссе "Истари". www. litmir. com. (рос.) . {{}}: |access-date= вимагає |url= (); Пропущений або порожній |url= ()
2. В пізнішій примітці імен істарі про Радаґаста говориться, що це ім'я походить з говірки людей, що жили в долині Андуїна (ймовірно мова йде про еотеодів чи беорнингів) і що тепер важко встановити, що воно означає. (Толкін Дж. Р. Р. Неоконченные сказания — эссе «Истари» http: // www. litmir. com.)
3. Толкин Дж. Р. Р. (1991). Властелин Колец - Ч. 1. Братство кольца - Кн. 2. - Глава 2. Совет у Элронда (рос.) . Санкт - Петербург: "Северо - Запад". с. 306—312. ISBN .