Рада п'ятисот (фр. Conseil des Cinq-Cents) — нижня палата французького Законодавчого корпусу у 1795-1799, згідно з французькою конституцією III року республіки.
Рада п'ятисот | |
Дата створення / заснування | 23 вересня 1795 |
---|---|
Юрисдикція | Директорія |
Розташування штаб-квартири | Тюїльрі |
Замінений на | d і Трибунат |
На заміну | Національний конвент |
Час/дата припинення існування | 1799 |
Рада п'ятисот у Вікісховищі |
Складалася, як випливає з назви, з 500 депутатів, які вибиралися департаментськими виборчими зборами на три роки, з осіб, які досягли 30-річного віку.
Оновлювалася щорічно на одну третину; один раз допускалося переобрання слідом за закінченням першого терміну, але наступного разу та ж особа могла бути обрана лише через два роки.
Засідала в Тюїльрі, окремо від верхньої палати — Ради старійшин, яка засідала спочатку в Манежі, а потім у Бурбонському палаці.
Щоб не допустити створення депутатських груп і партій (як це сталося в Національних зборах, де депутати залежно від політичних уподобань сідали праворуч або ліворуч від голови, або як у Законодавчих зборах та Конвенті, де радикальні депутати займали місця на верхніх лавах, звідки і отримали назву — монтаньяри (від французького "монтань — гора)), були прийняті спеціальні правила для розсадження депутатів:
- всі місця були відокремлені одне від одного;
- депутатам було заборонено більше місяця сидіти на тих самих місцях;
- всі місця були пронумеровані і призначалися депутатам по жеребку щомісяця.
Обирала президента і секретаря не більше, ніж на місячний термін. Засідання були публічні, члени отримували платню. Тільки їй належало за конституцією право пропозиції нових законів. Пропозиції, схвалені Радою п'ятисот, називалися резолюціями (фр. résolutions) і, щоб стати законом, потребували затвердження Ради старійшин.
Проіснувала до Перевороту 18-19 брюмера у 1799.
Див. також
- Список членів Ради п'ятисот
Примітки
- Совет пятисот и Совет Старейшин // Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 4 т. — СПб., 1907—1909. (рос.)
- Олар. А. Политическая история Французской революции. — Москва: ОГИЗ, 1938. — С. 720.
Література
- Совет пятьсот // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rada p yatisot fr Conseil des Cinq Cents nizhnya palata francuzkogo Zakonodavchogo korpusu u 1795 1799 zgidno z francuzkoyu konstituciyeyu III roku respubliki Rada p yatisot Data stvorennya zasnuvannya23 veresnya 1795 YurisdikciyaDirektoriya Roztashuvannya shtab kvartiriTyuyilri Zaminenij nad i Tribunat Na zaminuNacionalnij konvent Chas data pripinennya isnuvannya1799 Rada p yatisot u Vikishovishi Skladalasya yak viplivaye z nazvi z 500 deputativ yaki vibiralisya departamentskimi viborchimi zborami na tri roki z osib yaki dosyagli 30 richnogo viku Onovlyuvalasya shorichno na odnu tretinu odin raz dopuskalosya pereobrannya slidom za zakinchennyam pershogo terminu ale nastupnogo razu ta zh osoba mogla buti obrana lishe cherez dva roki Zasidala v Tyuyilri okremo vid verhnoyi palati Radi starijshin yaka zasidala spochatku v Manezhi a potim u Burbonskomu palaci Shob ne dopustiti stvorennya deputatskih grup i partij yak ce stalosya v Nacionalnih zborah de deputati zalezhno vid politichnih upodoban sidali pravoruch abo livoruch vid golovi abo yak u Zakonodavchih zborah ta Konventi de radikalni deputati zajmali miscya na verhnih lavah zvidki i otrimali nazvu montanyari vid francuzkogo montan gora buli prijnyati specialni pravila dlya rozsadzhennya deputativ vsi miscya buli vidokremleni odne vid odnogo deputatam bulo zaboroneno bilshe misyacya siditi na tih samih miscyah vsi miscya buli pronumerovani i priznachalisya deputatam po zherebku shomisyacya Obirala prezidenta i sekretarya ne bilshe nizh na misyachnij termin Zasidannya buli publichni chleni otrimuvali platnyu Tilki yij nalezhalo za konstituciyeyu pravo propoziciyi novih zakoniv Propoziciyi shvaleni Radoyu p yatisot nazivalisya rezolyuciyami fr resolutions i shob stati zakonom potrebuvali zatverdzhennya Radi starijshin Proisnuvala do Perevorotu 18 19 bryumera u 1799 Div takozhSpisok chleniv Radi p yatisotPrimitkiSovet pyatisot i Sovet Starejshin Malyj enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 4 t SPb 1907 1909 ros Olar A Politicheskaya istoriya Francuzskoj revolyucii Moskva OGIZ 1938 S 720 LiteraturaSovet pyatsot Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref