Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Піцундський собор груз ბიჭვინთის ტაძარი або Патріарший собор в Піцунді на честь Апостола Андрія Первозванного християнсь

Піцундський собор

Піцундський собор

Піцундський собор (груз. ბიჭვინთის ტაძარი) або Патріарший собор в Піцунді на честь Апостола Андрія Первозванного — християнський собор, побудований в Піцунді (в ті часи Пітіунт) спочатку в IV столітті. В подальшому перебудовувався в VI столітті і у X столітті, за часів Абхазького та Грузинського царств.

Піцундський собор
image
43°10′ пн. ш. 40°19′ сх. д. / 43.167° пн. ш. 40.317° сх. д. / 43.167; 40.317Координати: 43°10′ пн. ш. 40°19′ сх. д. / 43.167° пн. ш. 40.317° сх. д. / 43.167; 40.317
Тип спорудикафедральний собор[d]
Розташуванняimage Грузія і image Республіка Абхазія, Піцунда
ЗасновникБаграт III Багратіоні
Перша згадка10 століття
Висота29 м
Належністьправослав'я
Станd
Оригінальна назвагруз. ბიჭვინთის ტაძარი
ЕпонімАндрій Первозваний
Вебсайтpitsundaorgan.webs.com
image
image
Піцундський собор (Абхазія)
image Піцундський собор у Вікісховищі

Зараз де-юре грузинський православний собор знаходиться на території незалежної де-факто Республіки Абхазія, яка визнана на міжнародному рівні як частина Грузії. Собор в даний час використовується Абхазькою Православною Церквою і служить місцем цього органу, хоча це використання заперечується Республікою Грузія і не визнане помісними православними церквами.

Історія собору

У IV столітті на території фортеці, спорудженої римлянами двома століттями раніше на місці стародавнього Пітіунта, яка служила форпостом Римської імперії в цьому регіоні, був побудований старохристиянський храм-базиліка, в якому служив єпископ Стратофіл, який брав участь у Вселенському Нікейському соборі 325 року. В кінці V — початку VI століття підлога цього храму площею в 60 квадратних метрів була прикрашена багатою мозаїкою, що є шедевром стародавнього мистецтва, що має світове значення. Цей одна з найдавніших на Кавказі мозаїчних підлог була виконана з камінчиків-кубиків місцевих порід дванадцяти кольорів. На мозаїці також був напис давньогрецькою мовою.

Візантійський імператор Юстиніан I, під владою якого знаходився Пітіунт в VI столітті, вважав місто важливою фортецею на Кавказькому узбережжі Чорного моря. У VI столітті в фортеці на місці вже зношеного храму IV століття, імовірно за його наказом, був зведений новий величний храм. У 541 році в ньому знаходилася єпископська кафедра.

Новий купольний храм, споруджений в IX—X ст., був збудований з використанням цегли. Собор в середині X століття став кафедрою Абхазького католікосату Грузинської православної церкви. В XI — XV століттях собор неодноразово оновлювався. В XVII столітті, під загрозою нападу з боку турків, кафедра Абхазького католікосату переноситься в Гелатський монастир (Грузія), собор був покинутий. За даними французького мандрівника XVII століття Жана Шардена, Католікосат один раз на рік відвідував собор зі свитою єпископів і князів, щоб виконувати освячення мирою. Собор був освячений в 1869 році, коли Абхазія вже була частиною Російської імперії.

В 1975 році німецькими майстрами в соборі був встановлений орган.

Архітектурні особливості

image

Собор належить до типу хрестовокупольних, трехнефних і трьохапсидних храмів. Розміри його в плані становлять 43,3 × 22,7 метра. Зведений з каменю і цегли. У розподілі цих матеріалів спостерігається певний порядок. Стіни храму від цоколя складені виключно кам'яними блоками, потім кладка набуває змішаний характер: ряди каменю перемежовуються з цегляними прошарками. Чим вище, тим кам'яні прошарки тонше, а цегляні — товщі. Верхня частина стін, барабан і купол, що на них спочиває, внутрішні опори-стовпи складені повністю з цегли різного розміру. На центральній вівтарній апсиді зовні між вікнами товстою цеглою викладені хрести. Гладкі стіни покриті штукатуркою, в колишні часи прикрашеної фресками, від яких тепер збереглися лише пояс медальйонів в вівтарі.

Всередині собору, в західній його частині знаходиться усипальниця, в якій знаходяться дві гробниці, влаштовані апостолам Андрію Первозванному і Симону Кананіта, про що свідчать фрескові зображення двох апостолів всередині усипальниці.

  • image
    Піцундський собор у 1847 році. Малюнок Григорія Гагаріна.
  • image
    Вікно собору
  • image
    Орган в Піцундському соборі


Примітки

  1. Из истории средневековой Абхазии
  2. Акты собранные Кавказскою Археографическою Комиссиею (Acts of Caucasian Archeographic Commission), v. 5, pp. 1069—1070, cited by Экзеков, Мусса (2012). По обе стороны Большого Кавказа. Сборник документов (1-я половина XIX века). Том II. Питер. с. 574—575. ISBN .

Посилання

  • (рос.)
  • Пицундский орган (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Picundskij sobor gruz ბიჭვინთის ტაძარი abo Patriarshij sobor v Picundi na chest Apostola Andriya Pervozvannogo hristiyanskij sobor pobudovanij v Picundi v ti chasi Pitiunt spochatku v IV stolitti V podalshomu perebudovuvavsya v VI stolitti i u X stolitti za chasiv Abhazkogo ta Gruzinskogo carstv Picundskij sobor43 10 pn sh 40 19 sh d 43 167 pn sh 40 317 sh d 43 167 40 317 Koordinati 43 10 pn sh 40 19 sh d 43 167 pn sh 40 317 sh d 43 167 40 317Tip sporudikafedralnij sobor d Roztashuvannya Gruziya i Respublika Abhaziya PicundaZasnovnikBagrat III BagrationiPersha zgadka10 stolittyaVisota29 mNalezhnistpravoslav yaStandOriginalna nazvagruz ბიჭვინთის ტაძარიEponimAndrij PervozvanijVebsajtpitsundaorgan webs comPicundskij sobor Abhaziya Picundskij sobor u Vikishovishi Zaraz de yure gruzinskij pravoslavnij sobor znahoditsya na teritoriyi nezalezhnoyi de fakto Respubliki Abhaziya yaka viznana na mizhnarodnomu rivni yak chastina Gruziyi Sobor v danij chas vikoristovuyetsya Abhazkoyu Pravoslavnoyu Cerkvoyu i sluzhit miscem cogo organu hocha ce vikoristannya zaperechuyetsya Respublikoyu Gruziya i ne viznane pomisnimi pravoslavnimi cerkvami Istoriya soboruU IV stolitti na teritoriyi forteci sporudzhenoyi rimlyanami dvoma stolittyami ranishe na misci starodavnogo Pitiunta yaka sluzhila forpostom Rimskoyi imperiyi v comu regioni buv pobudovanij starohristiyanskij hram bazilika v yakomu sluzhiv yepiskop Stratofil yakij brav uchast u Vselenskomu Nikejskomu sobori 325 roku V kinci V pochatku VI stolittya pidloga cogo hramu plosheyu v 60 kvadratnih metriv bula prikrashena bagatoyu mozayikoyu sho ye shedevrom starodavnogo mistectva sho maye svitove znachennya Cej odna z najdavnishih na Kavkazi mozayichnih pidlog bula vikonana z kaminchikiv kubikiv miscevih porid dvanadcyati koloriv Na mozayici takozh buv napis davnogreckoyu movoyu Vizantijskij imperator Yustinian I pid vladoyu yakogo znahodivsya Pitiunt v VI stolitti vvazhav misto vazhlivoyu forteceyu na Kavkazkomu uzberezhzhi Chornogo morya U VI stolitti v forteci na misci vzhe znoshenogo hramu IV stolittya imovirno za jogo nakazom buv zvedenij novij velichnij hram U 541 roci v nomu znahodilasya yepiskopska kafedra Novij kupolnij hram sporudzhenij v IX X st buv zbudovanij z vikoristannyam cegli Sobor v seredini X stolittya stav kafedroyu Abhazkogo katolikosatu Gruzinskoyi pravoslavnoyi cerkvi V XI XV stolittyah sobor neodnorazovo onovlyuvavsya V XVII stolitti pid zagrozoyu napadu z boku turkiv kafedra Abhazkogo katolikosatu perenositsya v Gelatskij monastir Gruziya sobor buv pokinutij Za danimi francuzkogo mandrivnika XVII stolittya Zhana Shardena Katolikosat odin raz na rik vidviduvav sobor zi svitoyu yepiskopiv i knyaziv shob vikonuvati osvyachennya miroyu Sobor buv osvyachenij v 1869 roci koli Abhaziya vzhe bula chastinoyu Rosijskoyi imperiyi V 1975 roci nimeckimi majstrami v sobori buv vstanovlenij organ Arhitekturni osoblivostiSobor nalezhit do tipu hrestovokupolnih trehnefnih i trohapsidnih hramiv Rozmiri jogo v plani stanovlyat 43 3 22 7 metra Zvedenij z kamenyu i cegli U rozpodili cih materialiv sposterigayetsya pevnij poryadok Stini hramu vid cokolya skladeni viklyuchno kam yanimi blokami potim kladka nabuvaye zmishanij harakter ryadi kamenyu peremezhovuyutsya z ceglyanimi prosharkami Chim vishe tim kam yani prosharki tonshe a ceglyani tovshi Verhnya chastina stin baraban i kupol sho na nih spochivaye vnutrishni opori stovpi skladeni povnistyu z cegli riznogo rozmiru Na centralnij vivtarnij apsidi zovni mizh viknami tovstoyu cegloyu vikladeni hresti Gladki stini pokriti shtukaturkoyu v kolishni chasi prikrashenoyi freskami vid yakih teper zbereglisya lishe poyas medaljoniv v vivtari Vseredini soboru v zahidnij jogo chastini znahoditsya usipalnicya v yakij znahodyatsya dvi grobnici vlashtovani apostolam Andriyu Pervozvannomu i Simonu Kananita pro sho svidchat freskovi zobrazhennya dvoh apostoliv vseredini usipalnici GalleryPicundskij sobor u 1847 roci Malyunok Grigoriya Gagarina Vikno soboru Organ v Picundskomu soboriPrimitkiIz istorii srednevekovoj Abhazii Akty sobrannye Kavkazskoyu Arheograficheskoyu Komissieyu Acts of Caucasian Archeographic Commission v 5 pp 1069 1070 cited by Ekzekov Mussa 2012 Po obe storony Bolshogo Kavkaza Sbornik dokumentov 1 ya polovina XIX veka Tom II Piter s 574 575 ISBN 9785459008906 Posilannya ros Picundskij organ ros

Дата публікації:
Топ