Пітер Барлоу

Пітер Барлоу (англ. Peter Barlow; 13 жовтня 1776(17761013) — 1 березня 1862) — англійський фізик і математик.

Пітер Барлоу
англ. Peter Barlow
Народився	13 жовтня 1776(1776-10-13)^[1] або 15 жовтня 1776(1776-10-15)^[2] Норвіч, Велика Британія
Помер	1 березня 1862(1862-03-01)^[3]^[2]^[…] (85 років) , Велика Британія
Країна	Велика Британія
Діяльність	математик, фізик, викладач університету
Галузь	фізика, математика, механіка
Вчене звання	член Лондонського королівського товариства (з 1823).
Членство	Лондонське королівське товариство Американська академія мистецтв і наук Російська академія наук
Відомий завдяки:	лінзою Барлоу, таблицями Барлоу, формулою Барлоу
Діти	^d ^d
Нагороди	член Лондонського королівського товариства Член Американської академії мистецтв і наук^[d]
Пітер Барлоу у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Барлоу.

Біографічні дані

Барлоу народився в Норвічі. Освіту отримав самостійно. В 1801 році у віці двадцяти п'яти років його було призначено викладачем математики в у (південно-східний Лондон). На цій посаді Барлоу працював до 1847 року. У 1823 році він став членом Королівського товариства а через два роки отримав медаль Коплі. Член Петербурзької (1826) і Французької (1828) академій наук. У 1832 році його було обрано почесним членом Американської академії мистецтв і наук. Барлоу приділяв багато уваги паровозобудуванню і брав участь у засіданнях залізничних комісій у 1836, 1839, 1842 та 1845 роках. Він також провів декілька розслідувань для новоствореної Залізничної інспекції на початку 1840-х років.

Його сини Пітер Вільям Барлоу та Вільям Генрі Барлоу стали видатними інженерами-будівельниками XIX століття.

Наукові заслуги

Essay on magnetic attractions, and on the laws of terrestrial and electro magnetism, 1824

Наукові роботи відносяться до магнетизму, електромагнетизму, оптики. Підготував математичні таблиці квадратів та кубів, квадратних і кубічних коренів, обернених величин всіх цілих чисел до 12500 («таблиці Барлоу»). Вивчав досконалі числа. Досліджував земний магнетизм, вивчав вплив заліза на покази корабельного компаса і запропонував метод його коригування. Провів піонерські дослідження опору металів, деревини, каменю, цементу. Він зробив значний внесок у створення «Encyclopaedia Metropolitana».

Барлоу отримав багато нагород від британських і зарубіжних наукових співтовариств.

Його основні роботи:

• «Елементарні дослідження з теорії чисел» (1811);
• «Новий математичний і філософський словник» (1814);
• «Нові математичні таблиці» (1814);
• «Нарис про магнітне притягання, а також про закони земного та електромагнетизму» (1824).

Пітер Барлоу також опублікував декілька робіт з теорії міцності матеріалів, а саме «Нарис про міцність і напруження в деревині» (1817) та «Монографію про опір матеріалів». Шосте видання (1867) першої з цих робіт було підготовлене синами Барлоу після його смерті і доповнене біографією їх батька.

Також, відомий роботами, присвяченими дослідженню електромагнетизму (), розробці конструкцій ахроматичних телескопів (лінза Барлоу).

Див. також

• Закон Барлоу
• Формула Барлоу
• Лінза Барлоу
• Таблиці Барлоу

Примітки

1. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863
2. Архів історії математики Мактьютор — 1994.
   d:Track:Q547473
3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
4. Encyclopædia Britannica
   d:Track:Q5375741
5. Encyclopedia Britannica Online: Peter Barlow
6. Lance Day and Ian McNeil, Biographical dictionary of the history of technology, Routledge, 1995, page 42.
7. . Архів оригіналу за 18 вересня 2011. Процитовано 3 червня 2012.
8. Book of Members, 1780-2010: Chapter B (PDF). American Academy of Arts and Sciences. Архів (PDF) оригіналу за 24 березня 2013. Процитовано 17 травня 2011.
9. Таблицы Барлоу/ Под. ред. Л. С. Хренова. М.: Наука, 1975. — 376 с.
10. An Elementary Investigation of the Theory of Numbers(англ.)
11. A New Mathematical and Philosophical Dictionary(англ.)
12. New Mathematical Tables(англ.)

Джерела

• Храмов Ю. А. Физики : Биографический справочник. — К. : Наукова думка, 1977. — 512 с. — 50 000 прим.

Посилання

• (англ.)
• (англ.)
• John J. O'Connor; Edmund F. Robertson Peter Barlow у MacTutor History of Mathematics archive. (англ.)