Піст Естер івр ת ע נ ית א ס ת ר Тааніт Естер в юдаїзмі день жалоби і посту що триває від світанку до настання сутінків 1

Піст Естер (івр. תַּעֲנִית אֶסְתֵּר‎, Тааніт Естер) — в юдаїзмі день жалоби і посту, що триває від світанку до настання сутінків 13-го адара, в переддень свята Пурим. Якщо тринадцяте адара випадає на Суботу (Шабат), пост переноситься на передуючий Суботі четвер (11 адара).

Так як піст Естер не входить до числа чотирьох згаданих в Писанні громадських постів, закони його дотримання м'якше: не поститися дозволено вагітним, годуючим матерям, хворим, тим хто приймає антибіотики, у кого болять очі, хто виконує важку роботу, а також наречені всі сім днів весільного святкування. Всі перераховані вище повинні будуть «сплатити» пропущений піст згодом.

Історія

Піст був встановлений в пам'ять про події Пурима, коли з ініціативи Есфір (Естер) євреї Персії постилися і молилися про порятунок від винищення їх підступним Аманом.

Поширена помилка, що піст був прийнятий євреями за часів Естер за всі наступні покоління: «як самі вони встановили для себе і для нащадків своїх щодо посту і молитви» (Книга Естер, 9:31). Насправді ці рядки належать до чотирьох постів, пов'язаних з трауром по втраченому Храму, а піст Естер виник за часів ^[en] і вперше згаданий в талмудичному трактаті «Софрім».

У раввіністичній традиції прийнято вважати, що Есфір (Естер) постила 14, 15 і 16 нісана, тобто напередодні та у перші два дні свята Песах. За однією з версій, сьогоднішній піст Естер встановлений в пам'ять про ці події і перенесений на переддень Пурима, оскільки постити в Песах заборонено.

За іншою версією, піст пов'язаний зі звичаєм постити перед битвою — вважалося, що це допомагає отримати небесне благословення. В такому випадку, євреї могли постити перед битвою з прихильниками Амана.

Фактично, піст Естер — це ще один, додатковий, піст в пам'ять про руйнування Храму.

Див. також

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пурим

Смысл, законы и обычаи поста Эстер(рос.)
Законы поста Эстер и чтения Мегилы в Пурим(рос.)
Сидур «Врата Молитвы» (Шаарей Тфила) на будни, субботу и праздники ; нусах ашкеназ ; транслитерация, перевод, комментарий и пояснения к порядку молитв / под ред. ; . Иерусалим, 2008.(рос.)

Це незавершена стаття про юдаїзм.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.