Скляна піраміда Лувру у дворі Наполеона (cour Napoléon) служить головним входом до Лувру та є одним із символів Парижа.
Піраміда Лувру | |
---|---|
| |
48°51′39″ пн. ш. 2°20′09″ сх. д. / 48.8610000000277722° пн. ш. 2.335861111138888724° сх. д.Координати: 48°51′39″ пн. ш. 2°20′09″ сх. д. / 48.8610000000277722° пн. ш. 2.335861111138888724° сх. д. | |
Країна | Франція |
Розташування | I округ Парижа |
Тип | Піраміда |
Матеріал | скло і сталь |
Стиль | Єгиптизуючий стиль |
Архітектор | Бей Юймін |
Дата заснування | 1981 |
Піраміда Лувру Піраміда Лувру (Франція) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Метро: лінії 1 і 7, станція Palais Royal — Musée du Louvre
Історія
Через 200 років після Французької революції президент-масон Франсуа Міттеран запропонував проєкт «Великого Лувру». Міттеран хотів перетворити королівський в найбільший музей у світі. Його ідеєю було також продовження історичної осі Парижа — дев'ятикілометрової перспективи, що проходить по Єлисейських полях. Так званий бере свій початок від кінної статуї Людовика XIV, розташованої біля піраміди Лувру, проходить через Тріумфальну арку й закінчується Великий аркою в сучасному кварталі Парижа Дефанс.
У 1985–1989 за проєктом знаменитого архітектора Йо Мінг Пея, американця китайського походження, було побудовано піраміду, що повністю складається з скляних сегментів і забезпечує оптимальне освітлення підземного холу. Піраміда оточена фонтанами і трьома пірамідами меншого розміру.
Спочатку проєкт скляної піраміди був оцінений у пресі доволі критично, проте з часом піраміда стала сприйматися як невіддільний елемент імператорського палацу, надавши ансамблю нотку сучасності. Проєкт освітлення розробляв американський світлодизайнер Клод Енгл, що встановив галогенні лампи по внутрішньому периметру піраміди. Через 15 років керівництво Лувру замінило колишні лампи на металогалогенні, що мають меншу потужність і більшу світловіддачу. Так, завдяки «холодному» освітленню, піраміда набула сучаснішого вигляду. Дизайнерське рішення Енгла залишилося недоторканим.
Числа і факти
- Піраміда складається з 603 ромбоподібних і 70 трикутних скляних сегментів товщиною 21 мм.
- Висота піраміди — 21,65 м, довжина сторони основи — 35 м, кут нахилу — 52 °.
- Вага піраміди — близько 180 тонн.
- Прототипом послужила піраміда Хеопса.
Галерея
Примітки
- Ілюмінатор — журнал світлових рішень, номер 2 (22) −2006 — =% D0 & articleid = 983 Онлайн версія[недоступне посилання]
- . Архів оригіналу за 12 січня 2002. Процитовано 11 листопада 2010.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Піраміда Лувру |
- Проєкт піраміди на сайті Йо Мінг Пея
- Фотографії скляної піраміди
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sklyana piramida Luvru u dvori Napoleona cour Napoleon sluzhit golovnim vhodom do Luvru ta ye odnim iz simvoliv Parizha Piramida Luvru48 51 39 pn sh 2 20 09 sh d 48 8610000000277722 pn sh 2 335861111138888724 sh d 48 8610000000277722 2 335861111138888724 Koordinati 48 51 39 pn sh 2 20 09 sh d 48 8610000000277722 pn sh 2 335861111138888724 sh d 48 8610000000277722 2 335861111138888724Krayina FranciyaRoztashuvannya I okrug ParizhaTip PiramidaMaterial sklo i stalStil Yegiptizuyuchij stilArhitektor Bej YujminData zasnuvannya 1981Piramida LuvruPiramida Luvru Franciya Mediafajli u Vikishovishi Piramida Luvru Piramida Luvru Metro liniyi 1 i 7 stanciya Palais Royal Musee du LouvreIstoriyaCherez 200 rokiv pislya Francuzkoyi revolyuciyi prezident mason Fransua Mitteran zaproponuvav proyekt Velikogo Luvru Mitteran hotiv peretvoriti korolivskij v najbilshij muzej u sviti Jogo ideyeyu bulo takozh prodovzhennya istorichnoyi osi Parizha dev yatikilometrovoyi perspektivi sho prohodit po Yelisejskih polyah Tak zvanij bere svij pochatok vid kinnoyi statuyi Lyudovika XIV roztashovanoyi bilya piramidi Luvru prohodit cherez Triumfalnu arku j zakinchuyetsya Velikij arkoyu v suchasnomu kvartali Parizha Defans U 1985 1989 za proyektom znamenitogo arhitektora Jo Ming Peya amerikancya kitajskogo pohodzhennya bulo pobudovano piramidu sho povnistyu skladayetsya z sklyanih segmentiv i zabezpechuye optimalne osvitlennya pidzemnogo holu Piramida otochena fontanami i troma piramidami menshogo rozmiru Spochatku proyekt sklyanoyi piramidi buv ocinenij u presi dovoli kritichno prote z chasom piramida stala sprijmatisya yak neviddilnij element imperatorskogo palacu nadavshi ansamblyu notku suchasnosti Proyekt osvitlennya rozroblyav amerikanskij svitlodizajner Klod Engl sho vstanoviv galogenni lampi po vnutrishnomu perimetru piramidi Cherez 15 rokiv kerivnictvo Luvru zaminilo kolishni lampi na metalogalogenni sho mayut menshu potuzhnist i bilshu svitloviddachu Tak zavdyaki holodnomu osvitlennyu piramida nabula suchasnishogo viglyadu Dizajnerske rishennya Engla zalishilosya nedotorkanim Chisla i faktiPiramida skladayetsya z 603 rombopodibnih i 70 trikutnih sklyanih segmentiv tovshinoyu 21 mm Visota piramidi 21 65 m dovzhina storoni osnovi 35 m kut nahilu 52 Vaga piramidi blizko 180 tonn Prototipom posluzhila piramida Heopsa GalereyaPrimitkiIlyuminator zhurnal svitlovih rishen nomer 2 22 2006 D0 amp articleid 983 Onlajn versiya nedostupne posilannya Arhiv originalu za 12 sichnya 2002 Procitovano 11 listopada 2010 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Piramida Luvru Proyekt piramidi na sajti Jo Ming Peya Fotografiyi sklyanoyi piramidi