«Піно-грі» (фр. pinot gris) — технічний (винний) сорт винограду, який використовується для виробництва білих вин. Належить до еколого-географічної групи західноєвропейських сортів винограду. Нині поширений на всіх континентах. Попри те, що шкірка ягід забарвлена в червонуваті відтінки, виноград цей відносять до білих сортів.
Розповсюдження
Сорт винограду «піно-грі» походить з французьких виноробних регіонів Шампань або Бургундія і є однією з мутацій винограду «піно-нуар» з широкого сімейства . На початку XVIII століття він широко розповсюдився з Німеччини. В Австрії цей сорт винограду з'являється значно раніше — сюди він був завезений ченцями-цистерціанцями в XIII—XIV століттях (звідки й місцева назва «Сірий ченець» («Grauer Mönch»). В даний час «піно-грі» займає значне місце на виноробних площах Франції (2. 582 га у 2007), Німеччини (4. 413 га у 2008, тобто 4,1 % від загальної площі виноградників), Австралії (2. 469 га у 2007), Нової Зеландії (1. 383 га у 2007), Австрії (300 га), Швейцарії (214 га), в Люксембурзі, Румунії, Молдові, Угорщині, Хорватії, Канаді, ПАР, Китаї, в Україні та ін. Всього у світі під цей сорт винограду відведено близько 15 тисяч га.
Загальні відомості
З винограду «піно-грі» виходять малокислі, з великою кількістю різних екстрактів білі вина з досить високим вмістом алкоголю. Ці вина соковитого золотистого кольору, при високій якості продукту до якого додаються коричневі відтінки. Смак освіжаючий, з яблучною складовою. Вино пропонується подавати до рибних страв або як аперитив.
Ягоди цього сорту винограду мають форму від круглої до овальної, середньої величини і на гроні щільно прилягають одна до іншої. Колір ягід — від рожевого до червоного, дозрілі ягоди іноді мають сірий відтінок. Шкірочка тонка, але досить міцна. Листя п'ятипалі, середньої величини, округлі, темно-зеленого кольору. Краї — зубчасті, поверхня — бугристо-грубувата. Молоді листки вкриті волосками, які згодом зникають.
Виноград «піно-грі» дозріває рано і досить уразливий при ранніх заморозках. В той же час його деревоподібна лоза добре переносить помірні морози Центральної Європи.
Синоніми
Сорти винограду «піно-грі» відомі також під назвами:
- Affume
- Anche cendree
- Arnaison gris
- Arnoison gris
- Aserat
- Auvergnas gris
- Auvergne gris
- Auvernas gris
- Auvernat gris
- Auvernet
- Auxerrat
- Auxerrois gris
- Auxois
- Baratszinszolo
- Bayonner
- Beurot
- Biliboner
- Blauer Riesling
- Blauer Traminer
- Borgogna grigio
- Burgundac sivi
- Burgundske sede
- Burgundske sive
- Burot
- Casper
- Champagner
- Claevner roth
- Cordelier gris
- Cordonnier gris
- Crvena klevanjka
- Druher
- Drusen
- Drusent
- Druser
- Edelclaevner
- Edelklevner
- Enfume
- Faultraube
- Fauvet
- Friset
- Fromenteau gris
- Fromentot
- Grau Clevnet
- Grauclevner
- Graue Burgunder
- Grauer Claevner
- Grauer Klevner
- Grauer Monch
- Grauer Riesling
- Grauer Rulander
- Grauer Tokayer
- Grauklaeber
- Grauklaevner
- Grauklevner
- Graburgunder (данське)
- Gris commun
- Gris cordelier
- Gris de Dornot
- Griset
- Hamsas szollo
- Hamuszolo
- Hamvas szolo
- Kapuzinerkutten
- Klebroth
- Kleiner Traminer
- Kleingrau
- Klevanjka
- Klevanjka crvena
- Klevner rot
- Levraut
- Malvasier grau
- Malvoisie oder Malvoisien
- Mauserl
- Mausfarbe
- Monch grau
- Molvoisie valais
- Moreote gris
- Moreote gris rouge
- Murys
- Muscade
- Musler
- Noirien gris
- Ouche cendree
- Petit gris
- Pineau cendree
- Pineau gris
- Pinot Beurot
- Pinot burot
- Pinot cendre
- Pinot franc
- Pinot gris
- Pinot grigio
- Pinot seryi
- Piros kisburgundi
- Pirosburgundi
- Pyzhik
- Rauchler
- Raulander
- Raulander
- Rehfahl
- Reilander
- Rheingau
- Rheingrau
- Rheintraube
- Riesling grau
- Rohlander
- Rolander
- Rollander
- Rolonder Drusen
- Roter Burgunder
- Roter Clewner
- Roter Klevner
- Rothe Savoyertraube
- Rother Claevner
- Rother Clevner
- Rother Clewner
- Rother Drusen
- Rother Klaevener
- Rother Klaevner
- Rother Klevner
- Rother Rulander
- Rothfrankisch
- Rouci sedive
- Rulander
- Rulender
- Rulander sivi
- Rulanda
- Rulandac sivi
- Ruhlandi
- Rulander
- Rulandske sede
- Ryjik
- Ryzik
- Schieler
- Speierer
- Speirer
- Speyeren
- Speyerer
- Speyrer
- Spinovy hrozen
- Stahler
- Strahler
- Szurke kisburgundi
- Szurke Klevner
- Szurkebarat
- Tockay gris
- Tockayer
- Tokay
- Tokay d'Alsace (раніше)
- Tromenteau gris
- Valais
- Viliboner
- Villibroner
- Vinum Bonum
- Wilibroner і Zelenak
Література
- Walter Hillebrand, Heinz Lott und Franz Pfaff: Taschenbuch der Rebsorten. 13. Auflage. Fachverlag Fraund, Mainz, 2003, .
- Pierre Galet: Dictionnaire encyclopédique des cépages. 1. Auflage. Hachette Livre, 2000, .
- C. u. F. Lange: Das Weinlexikon. 1. Auflage. Fischer Verlag, 2003, .
- Dagmar Ehrlich: Das Rebsorten ABC. 1. Auflage. Hallwag (Gräfe & Unzer), München, 2005, .
- Jancis Robinson: Das Oxford Weinlexikon, 3. überarbeitete Ausgabe. 1. Auflage. Gräfe und Unzer Verlag, München, 2007, .
Доповнення
- Піно-грі, інформація від інституту виноградарства Гейльвейлерхоф, Німеччина (Institut für Rebenzüchtung Geilweilerhof).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pino Pino gri fr pinot gris tehnichnij vinnij sort vinogradu yakij vikoristovuyetsya dlya virobnictva bilih vin Nalezhit do ekologo geografichnoyi grupi zahidnoyevropejskih sortiv vinogradu Nini poshirenij na vsih kontinentah Popri te sho shkirka yagid zabarvlena v chervonuvati vidtinki vinograd cej vidnosyat do bilih sortiv RozpovsyudzhennyaSort vinogradu pino gri pohodit z francuzkih vinorobnih regioniv Shampan abo Burgundiya i ye odniyeyu z mutacij vinogradu pino nuar z shirokogo simejstva Na pochatku XVIII stolittya vin shiroko rozpovsyudivsya z Nimechchini V Avstriyi cej sort vinogradu z yavlyayetsya znachno ranishe syudi vin buv zavezenij chencyami cisterciancyami v XIII XIV stolittyah zvidki j misceva nazva Sirij chenec Grauer Monch V danij chas pino gri zajmaye znachne misce na vinorobnih ploshah Franciyi 2 582 ga u 2007 Nimechchini 4 413 ga u 2008 tobto 4 1 vid zagalnoyi ploshi vinogradnikiv Avstraliyi 2 469 ga u 2007 Novoyi Zelandiyi 1 383 ga u 2007 Avstriyi 300 ga Shvejcariyi 214 ga v Lyuksemburzi Rumuniyi Moldovi Ugorshini Horvatiyi Kanadi PAR Kitayi v Ukrayini ta in Vsogo u sviti pid cej sort vinogradu vidvedeno blizko 15 tisyach ga Zagalni vidomostiZ vinogradu pino gri vihodyat malokisli z velikoyu kilkistyu riznih ekstraktiv bili vina z dosit visokim vmistom alkogolyu Ci vina sokovitogo zolotistogo koloru pri visokij yakosti produktu do yakogo dodayutsya korichnevi vidtinki Smak osvizhayuchij z yabluchnoyu skladovoyu Vino proponuyetsya podavati do ribnih strav abo yak aperitiv Yagodi cogo sortu vinogradu mayut formu vid krugloyi do ovalnoyi serednoyi velichini i na groni shilno prilyagayut odna do inshoyi Kolir yagid vid rozhevogo do chervonogo dozrili yagodi inodi mayut sirij vidtinok Shkirochka tonka ale dosit micna Listya p yatipali serednoyi velichini okrugli temno zelenogo koloru Krayi zubchasti poverhnya bugristo grubuvata Molodi listki vkriti voloskami yaki zgodom znikayut Vinograd pino gri dozrivaye rano i dosit urazlivij pri rannih zamorozkah V toj zhe chas jogo derevopodibna loza dobre perenosit pomirni morozi Centralnoyi Yevropi SinonimiVino pino gri z Elzasu Sorti vinogradu pino gri vidomi takozh pid nazvami Affume Anche cendree Arnaison gris Arnoison gris Aserat Auvergnas gris Auvergne gris Auvernas gris Auvernat gris Auvernet Auxerrat Auxerrois gris Auxois Baratszinszolo Bayonner Beurot Biliboner Blauer Riesling Blauer Traminer Borgogna grigio Burgundac sivi Burgundske sede Burgundske sive Burot Casper Champagner Claevner roth Cordelier gris Cordonnier gris Crvena klevanjka Druher Drusen Drusent Druser Edelclaevner Edelklevner Enfume Faultraube Fauvet Friset Fromenteau gris Fromentot Grau Clevnet Grauclevner Graue Burgunder Grauer Claevner Grauer Klevner Grauer Monch Grauer Riesling Grauer Rulander Grauer Tokayer Grauklaeber Grauklaevner Grauklevner Graburgunder danske Gris commun Gris cordelier Gris de Dornot Griset Hamsas szollo Hamuszolo Hamvas szolo Kapuzinerkutten Klebroth Kleiner Traminer Kleingrau Klevanjka Klevanjka crvena Klevner rot Levraut Malvasier grau Malvoisie oder Malvoisien Mauserl Mausfarbe Monch grau Molvoisie valais Moreote gris Moreote gris rouge Murys Muscade Musler Noirien gris Ouche cendree Petit gris Pineau cendree Pineau gris Pinot Beurot Pinot burot Pinot cendre Pinot franc Pinot gris Pinot grigio Pinot seryi Piros kisburgundi Pirosburgundi Pyzhik Rauchler Raulander Raulander Rehfahl Reilander Rheingau Rheingrau Rheintraube Riesling grau Rohlander Rolander Rollander Rolonder Drusen Roter Burgunder Roter Clewner Roter Klevner Rothe Savoyertraube Rother Claevner Rother Clevner Rother Clewner Rother Drusen Rother Klaevener Rother Klaevner Rother Klevner Rother Rulander Rothfrankisch Rouci sedive Rulander Rulender Rulander sivi Rulanda Rulandac sivi Ruhlandi Rulander Rulandske sede Ryjik Ryzik Schieler Speierer Speirer Speyeren Speyerer Speyrer Spinovy hrozen Stahler Strahler Szurke kisburgundi Szurke Klevner Szurkebarat Tockay gris Tockayer Tokay Tokay d Alsace ranishe Tromenteau gris Valais Viliboner Villibroner Vinum Bonum Wilibroner i ZelenakLiteraturaWalter Hillebrand Heinz Lott und Franz Pfaff Taschenbuch der Rebsorten 13 Auflage Fachverlag Fraund Mainz 2003 ISBN 3 921156 53 x Pierre Galet Dictionnaire encyclopedique des cepages 1 Auflage Hachette Livre 2000 ISBN 2 0123633 18 C u F Lange Das Weinlexikon 1 Auflage Fischer Verlag 2003 ISBN 3 596 15867 2 Dagmar Ehrlich Das Rebsorten ABC 1 Auflage Hallwag Grafe amp Unzer Munchen 2005 ISBN 3 7742 6960 2 Jancis Robinson Das Oxford Weinlexikon 3 uberarbeitete Ausgabe 1 Auflage Grafe und Unzer Verlag Munchen 2007 ISBN 978 3 8338 0691 9 DopovnennyaPino gri informaciya vid institutu vinogradarstva Gejlvejlerhof Nimechchina Institut fur Rebenzuchtung Geilweilerhof