Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пі́льний Олексинець — село в Україні, в Городоцькій міській територіальній громаді Хмельницького району Хмельницької області.
| село Пільний Олексинець | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Хмельницька область |
| Район | Хмельницький район |
| Громада | Городоцька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA68040130350028032 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1796 |
| Населення | 678 |
| Площа | 3,976 км² |
| Густота населення | 227,87 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 32050 |
| Телефонний код | +380 3851 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°11′37″ пн. ш. 26°43′30″ сх. д. / 49.19361° пн. ш. 26.72500° сх. д.Координати: 49°11′37″ пн. ш. 26°43′30″ сх. д. / 49.19361° пн. ш. 26.72500° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 310 м |
| Водойми | Ушиця (річка) |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 32000, Хмельницька обл., Городоцький р-н., м. Городок, вул. Грушевського, 53 |
| Карта | |
  Пільний Олексинець | |
 Пільний Олексинець | |
| Мапа | |
| | |
Географія
На південних відрогах Волино-Подільської височини розташоване село Пільний Олексинець. Воно лежить по обох сторонах річки Ушиця. Село Пільний Олексинець перетинається шосейною дорогою республіканського значення. В п'яти кілометрах на південь знаходиться залізнична станція Ярмолинці, а на південний захід в дванадцяти кілометрах знаходиться залізнична станція Вікторія.
У селі розташований дендропарк «Флора», на північний схід від села — гідрологічна пам'ятка природи Пільноолексинецький став. Неподалік від села бере початок річка Ушиця (ліва притока Дністра).
Історія
У 1710 р. село Напільний Олексинець (первісна назва села) згадане як «пусте» у реєстрі Кам'янецької землі. Тобто, люди в ньому не жили.
Час заснування села Пільний Олексинець невідомий. Відомо лише, що в 1796 році село було передано у володіння поміщиків Йосипа Хамца і Іпполіта Кадлубецького.
Перша згадка про с. Пільний Олексинець біля 1831 р. Воно належало тоді поміщику Міцангу Янушевському. Село Пільний Олексинець складається з трьох частин: Заміщина, Малахівщина, Яловіччина (очевидно, назва цих частин походить від власників села в минулому).
За переказами назва села «Пільний» походить від того, що воно оточено полями, а «Олексинець» — від його першого засновника Олекси із Волині.
Тяжким було становище селян — кріпаків с. Пільний Олексинець. Пани Йосип Хамца і Іпполіт Кадлубецький, які захопили майже всю землю в свої руки, жорстоко експлуатували селян — кріпаків.
Реформа 1861 року не принесла ніякого покращення ні матеріального, ні духовного життя селян. На кінець 19-го століття (90-х років) в селі проживало 1328 українців, з яких 659 чоловіків і 669 жінок.
Малахівщина належала панам Вільчевському, а пізніше Троянівському, що володіли землею в кількості 400 десятин. Яловіччина належала панові Ковалевському, який був царським генералом і радником Миколи ІІ. Його земельні володіння досягали до 500—600 десятин. Пан Ковалевський не проживав постійно у селі. Місцем його проживання був Петербург, а в село він приїздив щороку на дачу.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Городоцької міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Городоцького району, увійшло до складу новоутвореного Хмельницького району.
Населення
Населення становить 678 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними :
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 898 | 99.12% |
| російська | 7 | 0.77% |
| білоруська | 1 | 0.11% |
| Усього | 906 | 100% |
ВІДОМІ ЛЮДИ, ПОВ'ЯЗАНІ З СЕЛОМ ПІЛЬНИЙ ОЛЕКСИНЕЦЬ
УРОДЖЕНЦІ СЕЛА
- Зубар Віктор Володимирович (нар. 15.08.1923 — пом. 09.03.1994, с. Витилівка Кіцманського району Чернівецької області) — український поет. Учасник Другої світової війни. Член Спілки письменників України (1962). Автор збірок «Пагіння» (1959), яку благословив у світ Максим Рильський, «Вітрова донька» (1964), «Синьогори» (1982), «Живокість-зілля» (1969), «Гірський потік» (1978), «Листям і росою» (1983), «До батька Тараса» (1993), «Пролісок: вірші для дітей» (1996). Драма-феєрія «Лісова донька» йшла на сцені Чернівецького драмтеатру ім. Ольги Кобилянської. На основі драмфеєрії «Лісова донька» композитор Мейтус написав оперу. Художник. Намалював біля 80 картин. Високу оцінку картинам Зубара надав народний художник України Гарпенюк. Багато картин розміщено у музеї Чернівців.
- Дрозда Валентин Федорович (нар. 1939) — доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений винахідник України, завідувач відділу проблем з біорізноманіття, синергетики та сталого розвитку Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБ і П). Заступник директора з наукової роботи інституту оздоровлення і відродження народів України. За видатні досягнення у галузі природничих наук професору Дрозді В. Ф. присвоєна іменна, довічна стипендія президента України. Серед іншого, Дрозда В. Ф. автор 1325 наукових публікацій, серед яких 627 свідоцтв СРСР, патентів України, Казахстану.
- Мамлюк Олег Володимирович (1952—2023) — матеріалознавець, доктор технічних наук (2007), професор (2008), викладач, автор ряду наукових статей, винаходів. Директор Київського авіаційного фахового коледжу 1999—2023 рр. Наукові дослідження: процеси оброблення матеріалів різанням; процеси формоутворення поверхонь різанням; технології машино- і літакобудування.
- Чабан Валентин Павлович — народився 4 січня 1961 року. Український правознавець, кандидат юридичних наук, професор кафедри адміністративного права Національної академії внутрішніх справ, полковник міліції, автор (співавтор) понад 100 наукових і науково-методичних праць.
- Огороднік Анатолій Дмитрович т-1942-2009 роки. Кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри медичної та біологічної фізики Чернівецького медичного університету.
- Білас Володимир Євгенович 1939—2021 роки поет, член спілки письменників Хмельницької області. Написав 700 сторінок віршів.
- Білас Анатолій Євгенович 1936—2013 роки закінчив Вінницький музично-педагогічний інститут, композитор, написав більше 100 пісень, хормейстер, співак. Анатолій Авдієвський та Дмитро Гнатюк пропонували йому у 1969 році навчатись у Київській консерваторії з подальшим стажуванням в Італії.
- Мамлюк Олександр Сергійович 1952 р.н. –професійний художник навчався у м. Миколаїв. Художник різноплановий. Поряд із роботами по спеціальності (декоративного та прикладного мистецтва, ескізи, вироби з металів, дерева, скла і інше), намалював більше 100 картин, в основному пейзажі, а також натюрморти та портрети.
- Гранатюк Петро Миколайович кавалер 3 орденів Слави служив в 43 армії медиком.
- Дідик Володимир Миколайович 1952 р.н. –мореплавець, із 20 років до пенсії на морі, 20 років був капітаном торгівельного судна далекого плавання.
- Ратушняк Анатолій Федорович 06.03.1939 року народження. Із 1946 по 1953 рік навчався в Пільноолексинецькій школі. З 1958 по 1960 роки рацював на цілині в Казахстані. З 1960 по 1963 роки служба в армії. З 1963 по 1991 рік працював в Киргизії на ремонтному заводі м. Фрунзе (Бішкек) слюсарем, майстром. Кавалер орденів Трудового Червоного прапора та Дружби Народів.1975-1980 роки — депутат Верховної Ради Киргизії. Делегат з'їзду працівників сільського господарства СРСР від Киргизії. У 1979 році від імені народу Киргизії виступав по телебаченню із промовою про підтримку конституції СРСР. За здобутки у праці відзначався грамотами Президії Верховної Ради СРСР та Киргизії, іншими відзнаками та нагородами. Із 1991 року проживав в різних місцях України з 2010 року проживає в с. Пільний Олексинець
У СЕЛІ НАВЧАЛИСЬ
1. ГОЛУБОВСЬКИЙ АНАТОЛІЙ ПИЛИПОВИЧ 1937—2000 р.р. Народився в с. Кузьмин Городоцького району Хмельницької області.
Із 4 по 10 клас навчався у місцевій школі. У 1961 році з відзнакою закінчив Вінницький медичний інститут. Кандидат медичних наук. Захистив кандидатську десертацію на тему(«Коронарна хвороба серця» під час роботи в Вінницькому медінституту перебував в закордонних відрядженнях з групою спеціалістів на Кубі, пізніше — Афганістані (1963 рік), як радник з питань охорони здоров'я.
2. БЕРЕГОВИЙ ДМИТРО ВАСИЛЬОВИЧ
У 1962—1965 р. навчався у 9-11 класах Пільноолексинецької школи закінчив із срібною медаллю. Кандидат медичних наук . Працював головним лікарем райлікарні у м. Волочиськ Хмельницької області.
У СЕЛІ ПРАЦЮВАЛИ
1. БУДНИЙ БОГДАН ЄВГЕНОВИЧ- 25.11.1953 року народження в с. Горішня Слобідка Тернопільської області. Український педагог, видавець. Доктор педагогічних наук (1997), професор 2001. Від 1979 Тернопільському національному педагогічному університеті, асистент старшого викладача, доцент, професор кафедри фізики. Від 1997 року — директор, головний редактор приватного видавництва « Навчальна книга — Богдан» У 1975—1977 роках викладав фізику у Пільноолексинецькій школі.
2. ПРОДЕУС ПЕТРО Павлович народився в с. Балакири Городоцького району Хмельницької області. Доктор медичних наук. Працює головним лікарем дитячої лікарні № 9 імені Сперанського у Москві. У Пільному Олексинці в 60-х роках працював фельдшером.
3. КАРБУНАРОВ ІЛЛЯ СТЕПАНОВИЧ 18.06. 1928 — 20.01.1990 р.р. – професійний художник. Закінчив художнє училище в Омську. Малював портрети в тому числі автопртрет, пейзажі Камянця — Подільського та Очакова, де проживав. Поза межами України малював пейзажі Казахстану, а також натюрморти. У місті Снігурівка Миколаївської області де теж проживав зберігається 40 його картин. Майстер спорту по футболу. Кілька років проживав та працював у селі (1967—1969 р.)
У СЕЛІ ПРОЖИВАЛИ І ПЕРЕБУВАЛИ
1. КОВАЛЕВСЬКИЙ ГРИГОРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
Царський генерал, власник частини села, що зветься Неловіччина (Яловіччина). До сьогодні збереглися побудований ним будинок, криниця та (скоріш за все) посаджені власноруч 3 липи.
2. СТРЕМБУШ
Власник частини села, що зветься Заміщина (Замоєвщина)
Підприємець. Побудував у селі цегельну та цукеркову фабрики, а також ферму де утримував 18 корів. За свідченнями, до працівників відносився по — людськи.
За радянських часів великий маєток розібрали, у 1964—965 р. розкопали і розібрали фундамент будинку.
3. МАНДРИКА ЛЕСЯ ВАСИЛІВНА
Бабуся, дідусь, мама- корінні жителі села. Народилася у Львові у 1962 році. Професійна художниця, у 1987 році закінчила Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва. Член Національної спілки художників України. Із 1994 року Викладач курсу сакрального мистецтва. Учасниця всеукраїнських, міжнародних художніх виставок і міжнародних симпозіумів від 1987 року. Різнопланова художниця — вироби із скла та їх розпис, пейзажі, іконопис та інше. В селі часто бувала у бабусі та інших родичів.
Див. також
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
Примітки
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
- Погода в селі Пільний Олексинець [ 11 липня 2017 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pi lnij Oleksinec selo v Ukrayini v Gorodockij miskij teritorialnij gromadi Hmelnickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti selo Pilnij OleksinecStav na okolici sela Pilnij OleksinecStav na okolici sela Pilnij OleksinecKrayina UkrayinaOblast Hmelnicka oblastRajon Hmelnickij rajonGromada Gorodocka miska gromadaKod KATOTTG UA68040130350028032Osnovni daniZasnovane 1796Naselennya 678Plosha 3 976 km Gustota naselennya 227 87 osib km Poshtovij indeks 32050Telefonnij kod 380 3851Geografichni daniGeografichni koordinati 49 11 37 pn sh 26 43 30 sh d 49 19361 pn sh 26 72500 sh d 49 19361 26 72500 Koordinati 49 11 37 pn sh 26 43 30 sh d 49 19361 pn sh 26 72500 sh d 49 19361 26 72500Serednya visota nad rivnem morya 310 mVodojmi Ushicya richka Misceva vladaAdresa radi 32000 Hmelnicka obl Gorodockij r n m Gorodok vul Grushevskogo 53KartaPilnij OleksinecPilnij OleksinecMapa Pilnij Oleksinec u VikishovishiGeografiyaNa pivdennih vidrogah Volino Podilskoyi visochini roztashovane selo Pilnij Oleksinec Vono lezhit po oboh storonah richki Ushicya Selo Pilnij Oleksinec peretinayetsya shosejnoyu dorogoyu respublikanskogo znachennya V p yati kilometrah na pivden znahoditsya zaliznichna stanciya Yarmolinci a na pivdennij zahid v dvanadcyati kilometrah znahoditsya zaliznichna stanciya Viktoriya U seli roztashovanij dendropark Flora na pivnichnij shid vid sela gidrologichna pam yatka prirodi Pilnooleksineckij stav Nepodalik vid sela bere pochatok richka Ushicya liva pritoka Dnistra IstoriyaU 1710 r selo Napilnij Oleksinec pervisna nazva sela zgadane yak puste u reyestri Kam yaneckoyi zemli Tobto lyudi v nomu ne zhili Chas zasnuvannya sela Pilnij Oleksinec nevidomij Vidomo lishe sho v 1796 roci selo bulo peredano u volodinnya pomishikiv Josipa Hamca i Ippolita Kadlubeckogo Persha zgadka pro s Pilnij Oleksinec bilya 1831 r Vono nalezhalo todi pomishiku Micangu Yanushevskomu Selo Pilnij Oleksinec skladayetsya z troh chastin Zamishina Malahivshina Yalovichchina ochevidno nazva cih chastin pohodit vid vlasnikiv sela v minulomu Za perekazami nazva sela Pilnij pohodit vid togo sho vono otocheno polyami a Oleksinec vid jogo pershogo zasnovnika Oleksi iz Volini Tyazhkim bulo stanovishe selyan kripakiv s Pilnij Oleksinec Pani Josip Hamca i Ippolit Kadlubeckij yaki zahopili majzhe vsyu zemlyu v svoyi ruki zhorstoko ekspluatuvali selyan kripakiv Reforma 1861 roku ne prinesla niyakogo pokrashennya ni materialnogo ni duhovnogo zhittya selyan Na kinec 19 go stolittya 90 h rokiv v seli prozhivalo 1328 ukrayinciv z yakih 659 cholovikiv i 669 zhinok Malahivshina nalezhala panam Vilchevskomu a piznishe Troyanivskomu sho volodili zemleyu v kilkosti 400 desyatin Yalovichchina nalezhala panovi Kovalevskomu yakij buv carskim generalom i radnikom Mikoli II Jogo zemelni volodinnya dosyagali do 500 600 desyatin Pan Kovalevskij ne prozhivav postijno u seli Miscem jogo prozhivannya buv Peterburg a v selo vin priyizdiv shoroku na dachu 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 727 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hmelnickoyi oblasti uvijshlo do skladu Gorodockoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Gorodockogo rajonu uvijshlo do skladu novoutvorenogo Hmelnickogo rajonu NaselennyaNaselennya stanovit 678 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 898 99 12 rosijska 7 0 77 biloruska 1 0 11 Usogo 906 100 VIDOMI LYuDI POV YaZANI Z SELOM PILNIJ OLEKSINECURODZhENCI SELA Zubar Viktor Volodimirovich nar 15 08 1923 pom 09 03 1994 s Vitilivka Kicmanskogo rajonu Cherniveckoyi oblasti ukrayinskij poet Uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni Chlen Spilki pismennikiv Ukrayini 1962 Avtor zbirok Paginnya 1959 yaku blagosloviv u svit Maksim Rilskij Vitrova donka 1964 Sinogori 1982 Zhivokist zillya 1969 Girskij potik 1978 Listyam i rosoyu 1983 Do batka Tarasa 1993 Prolisok virshi dlya ditej 1996 Drama feyeriya Lisova donka jshla na sceni Cherniveckogo dramteatru im Olgi Kobilyanskoyi Na osnovi dramfeyeriyi Lisova donka kompozitor Mejtus napisav operu Hudozhnik Namalyuvav bilya 80 kartin Visoku ocinku kartinam Zubara nadav narodnij hudozhnik Ukrayini Garpenyuk Bagato kartin rozmisheno u muzeyi Chernivciv Drozda Valentin Fedorovich nar 1939 doktor silskogospodarskih nauk profesor zasluzhenij vinahidnik Ukrayini zaviduvach viddilu problem z bioriznomanittya sinergetiki ta stalogo rozvitku Nacionalnogo universitetu bioresursiv i prirodokoristuvannya Ukrayini NUB i P Zastupnik direktora z naukovoyi roboti institutu ozdorovlennya i vidrodzhennya narodiv Ukrayini Za vidatni dosyagnennya u galuzi prirodnichih nauk profesoru Drozdi V F prisvoyena imenna dovichna stipendiya prezidenta Ukrayini Sered inshogo Drozda V F avtor 1325 naukovih publikacij sered yakih 627 svidoctv SRSR patentiv Ukrayini Kazahstanu Mamlyuk Oleg Volodimirovich 1952 2023 materialoznavec doktor tehnichnih nauk 2007 profesor 2008 vikladach avtor ryadu naukovih statej vinahodiv Direktor Kiyivskogo aviacijnogo fahovogo koledzhu 1999 2023 rr Naukovi doslidzhennya procesi obroblennya materialiv rizannyam procesi formoutvorennya poverhon rizannyam tehnologiyi mashino i litakobuduvannya Chaban Valentin Pavlovich narodivsya 4 sichnya 1961 roku Ukrayinskij pravoznavec kandidat yuridichnih nauk profesor kafedri administrativnogo prava Nacionalnoyi akademiyi vnutrishnih sprav polkovnik miliciyi avtor spivavtor ponad 100 naukovih i naukovo metodichnih prac Ogorodnik Anatolij Dmitrovich t 1942 2009 roki Kandidat fiziko matematichnih nauk docent kafedri medichnoyi ta biologichnoyi fiziki Cherniveckogo medichnogo universitetu Bilas Volodimir Yevgenovich 1939 2021 roki poet chlen spilki pismennikiv Hmelnickoyi oblasti Napisav 700 storinok virshiv Bilas Anatolij Yevgenovich 1936 2013 roki zakinchiv Vinnickij muzichno pedagogichnij institut kompozitor napisav bilshe 100 pisen hormejster spivak Anatolij Avdiyevskij ta Dmitro Gnatyuk proponuvali jomu u 1969 roci navchatis u Kiyivskij konservatoriyi z podalshim stazhuvannyam v Italiyi Mamlyuk Oleksandr Sergijovich 1952 r n profesijnij hudozhnik navchavsya u m Mikolayiv Hudozhnik riznoplanovij Poryad iz robotami po specialnosti dekorativnogo ta prikladnogo mistectva eskizi virobi z metaliv dereva skla i inshe namalyuvav bilshe 100 kartin v osnovnomu pejzazhi a takozh natyurmorti ta portreti Granatyuk Petro Mikolajovich kavaler 3 ordeniv Slavi sluzhiv v 43 armiyi medikom Didik Volodimir Mikolajovich 1952 r n moreplavec iz 20 rokiv do pensiyi na mori 20 rokiv buv kapitanom torgivelnogo sudna dalekogo plavannya Ratushnyak Anatolij Fedorovich 06 03 1939 roku narodzhennya Iz 1946 po 1953 rik navchavsya v Pilnooleksineckij shkoli Z 1958 po 1960 roki racyuvav na cilini v Kazahstani Z 1960 po 1963 roki sluzhba v armiyi Z 1963 po 1991 rik pracyuvav v Kirgiziyi na remontnomu zavodi m Frunze Bishkek slyusarem majstrom Kavaler ordeniv Trudovogo Chervonogo prapora ta Druzhbi Narodiv 1975 1980 roki deputat Verhovnoyi Radi Kirgiziyi Delegat z yizdu pracivnikiv silskogo gospodarstva SRSR vid Kirgiziyi U 1979 roci vid imeni narodu Kirgiziyi vistupav po telebachennyu iz promovoyu pro pidtrimku konstituciyi SRSR Za zdobutki u praci vidznachavsya gramotami Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR ta Kirgiziyi inshimi vidznakami ta nagorodami Iz 1991 roku prozhivav v riznih miscyah Ukrayini z 2010 roku prozhivaye v s Pilnij OleksinecU SELI NAVChALIS 1 GOLUBOVSKIJ ANATOLIJ PILIPOVICh 1937 2000 r r Narodivsya v s Kuzmin Gorodockogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Iz 4 po 10 klas navchavsya u miscevij shkoli U 1961 roci z vidznakoyu zakinchiv Vinnickij medichnij institut Kandidat medichnih nauk Zahistiv kandidatsku desertaciyu na temu Koronarna hvoroba sercya pid chas roboti v Vinnickomu medinstitutu perebuvav v zakordonnih vidryadzhennyah z grupoyu specialistiv na Kubi piznishe Afganistani 1963 rik yak radnik z pitan ohoroni zdorov ya 2 BEREGOVIJ DMITRO VASILOVICh U 1962 1965 r navchavsya u 9 11 klasah Pilnooleksineckoyi shkoli zakinchiv iz sribnoyu medallyu Kandidat medichnih nauk Pracyuvav golovnim likarem rajlikarni u m Volochisk Hmelnickoyi oblasti U SELI PRACYuVALI 1 BUDNIJ BOGDAN YeVGENOVICh 25 11 1953 roku narodzhennya v s Gorishnya Slobidka Ternopilskoyi oblasti Ukrayinskij pedagog vidavec Doktor pedagogichnih nauk 1997 profesor 2001 Vid 1979 Ternopilskomu nacionalnomu pedagogichnomu universiteti asistent starshogo vikladacha docent profesor kafedri fiziki Vid 1997 roku direktor golovnij redaktor privatnogo vidavnictva Navchalna kniga Bogdan U 1975 1977 rokah vikladav fiziku u Pilnooleksineckij shkoli 2 PRODEUS PETRO Pavlovich narodivsya v s Balakiri Gorodockogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Doktor medichnih nauk Pracyuye golovnim likarem dityachoyi likarni 9 imeni Speranskogo u Moskvi U Pilnomu Oleksinci v 60 h rokah pracyuvav feldsherom 3 KARBUNAROV ILLYa STEPANOVICh 18 06 1928 20 01 1990 r r profesijnij hudozhnik Zakinchiv hudozhnye uchilishe v Omsku Malyuvav portreti v tomu chisli avtoprtret pejzazhi Kamyancya Podilskogo ta Ochakova de prozhivav Poza mezhami Ukrayini malyuvav pejzazhi Kazahstanu a takozh natyurmorti U misti Snigurivka Mikolayivskoyi oblasti de tezh prozhivav zberigayetsya 40 jogo kartin Majster sportu po futbolu Kilka rokiv prozhivav ta pracyuvav u seli 1967 1969 r U SELI PROZhIVALI I PEREBUVALI 1 KOVALEVSKIJ GRIGORIJ OLEKSANDROVICh Carskij general vlasnik chastini sela sho zvetsya Nelovichchina Yalovichchina Do sogodni zbereglisya pobudovanij nim budinok krinicya ta skorish za vse posadzheni vlasnoruch 3 lipi 2 STREMBUSh Vlasnik chastini sela sho zvetsya Zamishina Zamoyevshina Pidpriyemec Pobuduvav u seli cegelnu ta cukerkovu fabriki a takozh fermu de utrimuvav 18 koriv Za svidchennyami do pracivnikiv vidnosivsya po lyudski Za radyanskih chasiv velikij mayetok rozibrali u 1964 965 r rozkopali i rozibrali fundament budinku 3 MANDRIKA LESYa VASILIVNA Babusya didus mama korinni zhiteli sela Narodilasya u Lvovi u 1962 roci Profesijna hudozhnicya u 1987 roci zakinchila Lvivskij institut prikladnogo ta dekorativnogo mistectva Chlen Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini Iz 1994 roku Vikladach kursu sakralnogo mistectva Uchasnicya vseukrayinskih mizhnarodnih hudozhnih vistavok i mizhnarodnih simpoziumiv vid 1987 roku Riznoplanova hudozhnicya virobi iz skla ta yih rozpis pejzazhi ikonopis ta inshe V seli chasto buvala u babusi ta inshih rodichiv Div takozhPodillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi PrimitkiPro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hmelnickoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 15 lipnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihPosilannyaPogoda v seli Pilnij Oleksinec 11 lipnya 2017 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi