Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Підполо́ззя (місцевою говіркою — Пі́дполоззя) — село в Жденіївській селищній громаді Мукачівського району Закарпатської області України. Лежить над річками Латорицею та Жденівкою, на висоті 365 метрів над рівнем моря, за 21 км від залізничної станції Воловець та 4 км від траси Київ — Чоп.
| село Підполоззя | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Закарпатська область | ||
| Район | Мукачівський район | ||
| Громада | Жденіївська громада | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1946 | ||
| Населення | 798 | ||
| Площа | 1,518 км² | ||
| Густота населення | 525,69 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 89121 | ||
| Телефонний код | +380 3136 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 48°44′47″ пн. ш. 23°01′12″ сх. д. / 48.74639° пн. ш. 23.02000° сх. д.Координати: 48°44′47″ пн. ш. 23°01′12″ сх. д. / 48.74639° пн. ш. 23.02000° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря | 365 м | ||
| Водойми | річки Латориця, Жденівка | ||
| Відстань до залізничної станції | до залізничної станції Воловець 21 км | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 89121, Закарпатська обл., Воловецький р-н, с. Підполоззя, 59 | ||
| Карта | |||
  Підполоззя | |||
 Підполоззя | |||
| Мапа | |||
| | |||
Підполоззя є найтеплішим населеним пунктом серед всіх у Воловецькому районі, оскільки лежить найнижче над рівнем моря, туй живе Лерачка.
Історія
В околицях Підполоззя в 1860 році виявлено великий бронзовий скарб пізньої бронзи. В колекцію Т.Легоцького потрапило 18 предметів. З лівого боку дороги Підполоззя — Нижні Ворота, в урочищі Кічера виявлено поховання угорського дружинника кінця ІХ — початку Х століть.
Першу документальну згадку про село Пудполок відносять до 1430 року. Село належало різним поміщикам. У 1619 Пудполок та його присілок Романок входили до складу володінь династії Ракоці, і аж у 1888 році їх об'єднали в одне поселення — Підполоззя.
За часів угорського режиму село називалось «Везерсалаш», що означало «стоянка полководця», сучасна ж назва села походить від місця розташування — попід верболозами.
В часи середньовіччя тут виробляли поташ і виварювали селітру. В 1848 році внаслідок епідемії холери село знелюдніло, тільки на початку XX століття почало відроджуватися.
Релігія
храм Покрови пр. богородиці. 1840.
Розповідають, що давніше село було на протилежному березі ріки і мало назву Попідлоззя.
У 1888 р. після об'єднання Підполоззя і Романівця було запроваджено угорську назву Везерсалаш (Vezérszállás) на згадку про перебування в селі Ференца Ракоці II в 1707 р.
Вперше стару дерев'яну церкву зазначено в 1692 р. У 1733 р. згадують дерев'яну церкву св. Михайла з двома дзвонами. Пізніше парохія спорожніла. У 1774 р. верецький управитель Венцел Гайзлер забрав покинуту ділянку, а парохії дав нову, біля церкви. У 1798 р. згадують трухляву церкву в Підполоззі.
На поч. XX ст. населення Підполоззя становило 167 греко-католиків. Філії були в селах Верхня Грабівниця (95 осіб), Яловий (дерев'яна церква, 74 особи), Абранка (дерев'яна церква, 205), Задільське (дерев'яна церква, 170), Шлоґ (дерев'яна каплиця, 45).
Теперішня типова мурована церква з бароковою вежею збудована на місці дерев'яної за о. Василя Дулишковича. Нава має коробове склепіння, настелене з грубих дощок. Зі старого іконостаса збереглося кілька ікон, а новий встановили, згідно з угорським написом на окремій дошці, в 1912 р. за священика Івана Станканинця та куратора Івана Дужара.
Ліва частина іконостаса згоріла, її замінили в 1980-х роках. З трьох дзвонів на вежі два походять з 1930 p., а один відлив Ласло Лайош у 1882 р. за священика Еміла Головачка, вчителя Михайла Годинця.
У книзі «Триодіон» (Львів, 1701) записано, що купили її до «…церкви пудполоскои до заложенне храма Михайла Року Бжго АΨІЄ (1715)», що, можливо, свідчить про освячення дерев'яної церкви в 1715 р.
На книзі Октоіх залишив підпис о. Григорій підполозький у 1711 р., а купив її Марцій з дружиною Марією і передав до церкви 6 грудня 1711 р. Ще один запис свідчить, що книгу записано на церкву 18 січня 1762 р.
храм св. Трійці. 1994.
Оскільки стара церква належить православним, у день Святої Трійці 1993 р. освятили наріжний камінь під будівництво нової, мурованої з каменю греко-католицької церкви. Ділянку на березі Латориці, що зветься «Хренівка», виділив голова колгоспу Дмитро Ісак. За один рік зусиллями підполозян споруду, за винятком вежі, було завершено.
Посвятили храм парох о. Михайло Хваста та ректор греко-католицької семінарії в Ужгороді Іван Тидір. Постав храм завдяки майстрові Михайлу Райчинцю, котрий сам спланував і збудував його від початку до кінця, а також поставив хори, вирізав бічний вівтар, процесійні хрести і разом з сином Володимиром балдахін. Основними помічниками були Михайло Дзьогайло, Федір Дужар та Василь Бурдюх з Ялового. Наступного року добудували вежу, яку увінчали надбанним хрестом, переданим з Ялового.
П'ятирядний іконостас виготовили різьбярі із Сускова, а ікони намалював Мар'ян Лутко з Мукачева. Картини нижче намісних ікон та образи на царських та дияконських дверях намалював Володимир Райчинець. У 1999 р. церкву поштукатурено зовні.
Дерев'яна каплиця св. Марії Магдалини 1880-х рр. Вона унікальна, оскільки є єдиною збереженою малою сакральною формою будівництва місцевих німців. Частину села Полище у 1870-х роках почали заселяти німці. У 1880 тут було вже 43 поселенці, що працювали на графа Шенборна. Вони і побудували цю каплицю. Прикрашають її 4 образи, хрести та статуї. Після 2 св.війни німці були репресовані. Станом на 2000 рік німецькою мовою володіло троє старожилів, а зараз, на жаль, не залишилося жодного.
Присілки
Кет
Кет - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Підполоззя
Згадки: 1465: Keth, Kety
Романовц
Романовц - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Підполоззя
Згадки: 1648: Romanocz, 1773: Romanocz, 1808: Romanócz, Romanowec, 1851: Romanócz, 1873: Romanóc, 1888: Romanócz, 1925: Romanovce, 1944: Romanóc, Романовцъ
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 815 осіб, з яких 390 чоловіків та 425 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 789 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 97,99 % |
| російська | 1,00 % |
| німецька | 0,75 % |
| угорська | 0,25 % |
Туристичні місця
- на території села розташоване воєнне кладовище, де з 1914 року поховані солдати російської та австро-угорської армій.
- Село Підполоззя надзвичайно багате різноманітними відголосками 1 та 2 світових війн. В селі та на його околицях сконцентроваі залишки обꞌєктів Лінії Арпада, що є найбільшими у Воловецькому районі .
- У селі Романовц, яке з часом приєднали до Підполоззя, у далекому 1703 році Ференц Ракоці ІІ переночував у сім’ї керуючого на ім’я Дужар. «Понад 300 років тому саме в цьому населеному пункті князь Ракоці отримав прихисток на ніч, коли разом з графом Берчені прямував до Польщі просити підтримки у національно-визвольній боротьбі. Здається, що про ту ніч, яку тут провів Ракоці, існує не одна легенда. Напевно найвідоміша з них стосується столу, на якому князь залишив свої ініціали. Протягом століть цей предмет вважався оберегом та передавався з покоління в покоління, адже мав «магічну силу». Зараз цей стіл можна побачити в музеї угорського міста Шарошпатак».
- храм Покрови пр. богородиці. 1840.
- Біля села розташована пам'ятка природи Високий Камінь.
-
Примітки
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Посилання
- Погода в селі [ 6 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Інформація на сайті Дерев'яні Храми України [ 27 березня 2016 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pidpolo zzya miscevoyu govirkoyu Pi dpolozzya selo v Zhdeniyivskij selishnij gromadi Mukachivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini Lezhit nad richkami Latoriceyu ta Zhdenivkoyu na visoti 365 metriv nad rivnem morya za 21 km vid zaliznichnoyi stanciyi Volovec ta 4 km vid trasi Kiyiv Chop selo PidpolozzyaGerbKrayina UkrayinaOblast Zakarpatska oblastRajon Mukachivskij rajonGromada Zhdeniyivska gromadaOsnovni daniZasnovane 1946Naselennya 798Plosha 1 518 km Gustota naselennya 525 69 osib km Poshtovij indeks 89121Telefonnij kod 380 3136Geografichni daniGeografichni koordinati 48 44 47 pn sh 23 01 12 sh d 48 74639 pn sh 23 02000 sh d 48 74639 23 02000 Koordinati 48 44 47 pn sh 23 01 12 sh d 48 74639 pn sh 23 02000 sh d 48 74639 23 02000Serednya visota nad rivnem morya 365 mVodojmi richki Latoricya ZhdenivkaVidstan do zaliznichnoyi stanciyi do zaliznichnoyi stanciyi Volovec 21 kmMisceva vladaAdresa radi 89121 Zakarpatska obl Voloveckij r n s Pidpolozzya 59KartaPidpolozzyaPidpolozzyaMapa Pidpolozzya u Vikishovishi Pidpolozzya ye najteplishim naselenim punktom sered vsih u Voloveckomu rajoni oskilki lezhit najnizhche nad rivnem morya tuj zhive Lerachka IstoriyaV okolicyah Pidpolozzya v 1860 roci viyavleno velikij bronzovij skarb piznoyi bronzi V kolekciyu T Legockogo potrapilo 18 predmetiv Z livogo boku dorogi Pidpolozzya Nizhni Vorota v urochishi Kichera viyavleno pohovannya ugorskogo druzhinnika kincya IH pochatku H stolit Pershu dokumentalnu zgadku pro selo Pudpolok vidnosyat do 1430 roku Selo nalezhalo riznim pomishikam U 1619 Pudpolok ta jogo prisilok Romanok vhodili do skladu volodin dinastiyi Rakoci i azh u 1888 roci yih ob yednali v odne poselennya Pidpolozzya Za chasiv ugorskogo rezhimu selo nazivalos Vezersalash sho oznachalo stoyanka polkovodcya suchasna zh nazva sela pohodit vid miscya roztashuvannya popid verbolozami V chasi serednovichchya tut viroblyali potash i vivaryuvali selitru V 1848 roci vnaslidok epidemiyi holeri selo znelyudnilo tilki na pochatku XX stolittya pochalo vidrodzhuvatisya Religiyahram Pokrovi pr bogorodici 1840 Rozpovidayut sho davnishe selo bulo na protilezhnomu berezi riki i malo nazvu Popidlozzya U 1888 r pislya ob yednannya Pidpolozzya i Romanivcya bulo zaprovadzheno ugorsku nazvu Vezersalash Vezerszallas na zgadku pro perebuvannya v seli Ferenca Rakoci II v 1707 r Vpershe staru derev yanu cerkvu zaznacheno v 1692 r U 1733 r zgaduyut derev yanu cerkvu sv Mihajla z dvoma dzvonami Piznishe parohiya sporozhnila U 1774 r vereckij upravitel Vencel Gajzler zabrav pokinutu dilyanku a parohiyi dav novu bilya cerkvi U 1798 r zgaduyut truhlyavu cerkvu v Pidpolozzi Na poch XX st naselennya Pidpolozzya stanovilo 167 greko katolikiv Filiyi buli v selah Verhnya Grabivnicya 95 osib Yalovij derev yana cerkva 74 osobi Abranka derev yana cerkva 205 Zadilske derev yana cerkva 170 Shlog derev yana kaplicya 45 Teperishnya tipova murovana cerkva z barokovoyu vezheyu zbudovana na misci derev yanoyi za o Vasilya Dulishkovicha Nava maye korobove sklepinnya nastelene z grubih doshok Zi starogo ikonostasa zbereglosya kilka ikon a novij vstanovili zgidno z ugorskim napisom na okremij doshci v 1912 r za svyashenika Ivana Stankanincya ta kuratora Ivana Duzhara Liva chastina ikonostasa zgorila yiyi zaminili v 1980 h rokah Z troh dzvoniv na vezhi dva pohodyat z 1930 p a odin vidliv Laslo Lajosh u 1882 r za svyashenika Emila Golovachka vchitelya Mihajla Godincya U knizi Triodion Lviv 1701 zapisano sho kupili yiyi do cerkvi pudpoloskoi do zalozhenne hrama Mihajla Roku Bzhgo APSIYe 1715 sho mozhlivo svidchit pro osvyachennya derev yanoyi cerkvi v 1715 r Na knizi Oktoih zalishiv pidpis o Grigorij pidpolozkij u 1711 r a kupiv yiyi Marcij z druzhinoyu Mariyeyu i peredav do cerkvi 6 grudnya 1711 r She odin zapis svidchit sho knigu zapisano na cerkvu 18 sichnya 1762 r hram sv Trijci 1994 Oskilki stara cerkva nalezhit pravoslavnim u den Svyatoyi Trijci 1993 r osvyatili narizhnij kamin pid budivnictvo novoyi murovanoyi z kamenyu greko katolickoyi cerkvi Dilyanku na berezi Latorici sho zvetsya Hrenivka vidiliv golova kolgospu Dmitro Isak Za odin rik zusillyami pidpolozyan sporudu za vinyatkom vezhi bulo zaversheno Posvyatili hram paroh o Mihajlo Hvasta ta rektor greko katolickoyi seminariyi v Uzhgorodi Ivan Tidir Postav hram zavdyaki majstrovi Mihajlu Rajchincyu kotrij sam splanuvav i zbuduvav jogo vid pochatku do kincya a takozh postaviv hori virizav bichnij vivtar procesijni hresti i razom z sinom Volodimirom baldahin Osnovnimi pomichnikami buli Mihajlo Dzogajlo Fedir Duzhar ta Vasil Burdyuh z Yalovogo Nastupnogo roku dobuduvali vezhu yaku uvinchali nadbannim hrestom peredanim z Yalovogo P yatiryadnij ikonostas vigotovili rizbyari iz Suskova a ikoni namalyuvav Mar yan Lutko z Mukacheva Kartini nizhche namisnih ikon ta obrazi na carskih ta diyakonskih dveryah namalyuvav Volodimir Rajchinec U 1999 r cerkvu poshtukatureno zovni Derev yana kaplicya sv Mariyi Magdalini 1880 h rr Vona unikalna oskilki ye yedinoyu zberezhenoyu maloyu sakralnoyu formoyu budivnictva miscevih nimciv Chastinu sela Polishe u 1870 h rokah pochali zaselyati nimci U 1880 tut bulo vzhe 43 poselenci sho pracyuvali na grafa Shenborna Voni i pobuduvali cyu kaplicyu Prikrashayut yiyi 4 obrazi hresti ta statuyi Pislya 2 sv vijni nimci buli represovani Stanom na 2000 rik nimeckoyu movoyu volodilo troye starozhiliv a zaraz na zhal ne zalishilosya zhodnogo PrisilkiKet Ket kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Pidpolozzya Zgadki 1465 Keth Kety Romanovc Romanovc kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Pidpolozzya Zgadki 1648 Romanocz 1773 Romanocz 1808 Romanocz Romanowec 1851 Romanocz 1873 Romanoc 1888 Romanocz 1925 Romanovce 1944 Romanoc RomanovcNaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 815 osib z yakih 390 cholovikiv ta 425 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 789 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 97 99 rosijska 1 00 nimecka 0 75 ugorska 0 25 Turistichni miscya na teritoriyi sela roztashovane voyenne kladovishe de z 1914 roku pohovani soldati rosijskoyi ta avstro ugorskoyi armij Selo Pidpolozzya nadzvichajno bagate riznomanitnimi vidgoloskami 1 ta 2 svitovih vijn V seli ta na jogo okolicyah skoncentrovai zalishki obꞌyektiv Liniyi Arpada sho ye najbilshimi u Voloveckomu rajoni U seli Romanovc yake z chasom priyednali do Pidpolozzya u dalekomu 1703 roci Ferenc Rakoci II perenochuvav u sim yi keruyuchogo na im ya Duzhar Ponad 300 rokiv tomu same v comu naselenomu punkti knyaz Rakoci otrimav prihistok na nich koli razom z grafom Bercheni pryamuvav do Polshi prositi pidtrimki u nacionalno vizvolnij borotbi Zdayetsya sho pro tu nich yaku tut proviv Rakoci isnuye ne odna legenda Napevno najvidomisha z nih stosuyetsya stolu na yakomu knyaz zalishiv svoyi iniciali Protyagom stolit cej predmet vvazhavsya oberegom ta peredavavsya z pokolinnya v pokolinnya adzhe mav magichnu silu Zaraz cej stil mozhna pobachiti v muzeyi ugorskogo mista Sharoshpatak hram Pokrovi pr bogorodici 1840 Bilya sela roztashovana pam yatka prirodi Visokij Kamin Primitki database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 PosilannyaPogoda v seli 6 listopada 2016 u Wayback Machine Informaciya na sajti Derev yani Hrami Ukrayini 27 bereznya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi