Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Підлі́сся (до 1964 р.— Паци́ків) — село в Україні, у Загвіздянській сільській об'єднаній територіальній громаді Івано-Франківського району Івано-Франківської області.
| село Підлісся | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Івано-Франківський район |
| Громада | Загвіздянська сільська ОТГ |
| Основні дані | |
| Колишня назва | Пациків (до 1964) |
| Населення | 2368 |
| Площа | 13,59 км² |
| Густота населення | 174,25 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77451 |
| Телефонний код | +380 03436 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°54′17″ пн. ш. 24°37′17″ сх. д. / 48.90472° пн. ш. 24.62139° сх. д.Координати: 48°54′17″ пн. ш. 24°37′17″ сх. д. / 48.90472° пн. ш. 24.62139° сх. д. |
| Водойми | Бистриця Солотвинська |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 77451 Івано-Франківська область, Тисменицький район, с. Підлісся, вул. Шевченка, 96 |
| Карта | |
  Підлісся | |
 Підлісся | |
| Мапа | |
| | |
Назва
Колишня назва села — Пациків. В 1964 р. Верховна рада УРСР перейменувала село Пациків на Підлісся.
За словами старожилів село засноване в 1454 році. Щодо назви села, то на Прикарпатті здавна існувала приповідка — жарт, коли один другого запитував куди іде або їде, то той відповідав, не бажаючи встрівати в розмову, що прямує до Пацикова. А на питання: «Що робити в Пацикові?» була незмінна відповідь «Кози кувати». Жителі Пацикова куванням кіз звичайно не займалися, проте назву села пояснюють легендою і твердять: Пациків походить від того, що їхні предки вирощували на продаж поросят — пацят.
Насправді ж назва села походить від особового імені Пац і Пацевич. Особу з ім'ям Пац згадують деякі старожили, який жив приблизно у 1482 році. Прізвищ на ті часи, ще не існувало, то в даному випадку сина Паца називали Пацевич.
Історія
У Пацикові (Підліссі) вже в 1852 році було засновано школу. Тоді ж вчителював Михайло Рашкевич, а в 1864 році У. Зубринський. Хоч тоді в селі було 700 жителів, але до школи ходило тільки 18 дітей. У 1906 році цісарсько-королівська Шкільна рада винесла постанову про однокласну школу.
В 1912 році в селі проживало 1270 українців, 72 поляки, 80 євреїв. На початку січня 1950 року в селі було створено колгосп. В 1964 році село перейменовано на Підлісся. Нова назва походить від того, що село розкинулося під лісом.
За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Станіславському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Ямниця, Підпечери, Загвіздя, Пациків і Рибне. За підтримку повстанців понад 150 жителів села окупанти вивезли до Сибіру.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 2355 | 99.45% |
| російська | 13 | 0.55% |
| Усього | 2368 | 100% |
Фаянсова фабрика
Фабрику фаянсу у Пацикові під Станіславом заснував у 1912 році Олександр Левицький гербу Роґаля. Він був власником фірми «Казимир Левицький» у Львові, а ще в нього було 3500 моргів орної землі та лісів у Пацикові, Загвізді, Старому Лисці, пансіонат відпочинку в Олесьові (сучасна територія військового полігону в Старому Лисці), підприємство з видобування мінеральної води «Dewajtis» у Пацикові, нерухомість у Львові, де він і мешкав. На цих фігурках ставилися штампи «PACYKOW» і витискався номер серії та виробника. В 1911—1914 роках із фабрикою фаянсових виробів Олександра Левицького в Пацикові співпрацювала відома галицька скульпторка і художниця Люна Амалія Дрекслер. В результаті цієї співпраці у творчості Люни Дрекслер з'явилася дрібна порцелянова та фаянсова пластика, з якою вона виставлялася у Мюнхені та в Парижі. Серед відомих скульпторів у Пацикові працювали: Антон Попель, Люна Дрекслер, Тадеуш Блотницький, Владислав Груберський, Владислав Адам'як. Фаянсовий завод у Пацикові частково був зруйнований під час війни в 1914—1918 рр., але згодом його відновили, провели реконструкцію та модернізацію. До 1938 року продукція заводу із села Пациків регулярно експонувалася в спеціальному павільйоні у Львові. Популярність фабрики перестала існувати у 1939 році. У 1944 був винищений і сам Пациків, лише фігурки з гербом Роґаля все ще з'являлися на мистецьких аукціонах на тлі забутої пісеньки: «Я стояла у палаці, у палаці
Коло мене річки гарні і багаті щітки, Гребінь і панчохи, сіль і цукор, Ніж і вилки, мило трохи, Тут стара канапа, там подерта капа,
-Як то все буває в нас…..
Приспів
Бо я є статуетка фаянсова
Пациків — то мій рідний дім, Білява, синьоока, рум'яна, Хоч не п'ю, не їм.»
Зараз у Підліссі не знайти решток фаянсової фабрики Пацикова.
Відомі люди
- Павло Вацик — «Прут» (17.07.1917-01.03.1946) — майор (за іншими даними — полковник) Української повстанської армії, командир сотні «Змії» куреня «Скажені» (1944), курінний куреня «Підкарпатський» (1945) 22-го (Станіславського) Територіального відтинку «Чорний ліс», групи УПА-Захід; лицар Срібного Хреста Бойової Заслуги 1-го класу.
- Каетан Городиський — «пан» у Пацикові 1809 року.
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2020. Процитовано 4 грудня 2019.
- . Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
- Комендант у горосі / Війна і Станиславів. У червні 1809-го
Посилання
- Сайт Верховної Ради України. Села Тисменицького району [Архівовано 5 грудня 2012 у Archive.is]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Pidlissya Pidli ssya do 1964 r Paci kiv selo v Ukrayini u Zagvizdyanskij silskij ob yednanij teritorialnij gromadi Ivano Frankivskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti selo PidlissyaCerkva Voznesinnya Gospodnogo 1867 Cerkva Voznesinnya Gospodnogo 1867 Krayina UkrayinaOblast Ivano Frankivska oblastRajon Ivano Frankivskij rajonGromada Zagvizdyanska silska OTGOsnovni daniKolishnya nazva Pacikiv do 1964 Naselennya 2368Plosha 13 59 km Gustota naselennya 174 25 osib km Poshtovij indeks 77451Telefonnij kod 380 03436Geografichni daniGeografichni koordinati 48 54 17 pn sh 24 37 17 sh d 48 90472 pn sh 24 62139 sh d 48 90472 24 62139 Koordinati 48 54 17 pn sh 24 37 17 sh d 48 90472 pn sh 24 62139 sh d 48 90472 24 62139Vodojmi Bistricya SolotvinskaMisceva vladaAdresa radi 77451 Ivano Frankivska oblast Tismenickij rajon s Pidlissya vul Shevchenka 96KartaPidlissyaPidlissyaMapa Pidlissya u VikishovishiNazvaKolishnya nazva sela Pacikiv V 1964 r Verhovna rada URSR perejmenuvala selo Pacikiv na Pidlissya Za slovami starozhiliv selo zasnovane v 1454 roci Shodo nazvi sela to na Prikarpatti zdavna isnuvala pripovidka zhart koli odin drugogo zapituvav kudi ide abo yide to toj vidpovidav ne bazhayuchi vstrivati v rozmovu sho pryamuye do Pacikova A na pitannya Sho robiti v Pacikovi bula nezminna vidpovid Kozi kuvati Zhiteli Pacikova kuvannyam kiz zvichajno ne zajmalisya prote nazvu sela poyasnyuyut legendoyu i tverdyat Pacikiv pohodit vid togo sho yihni predki viroshuvali na prodazh porosyat pacyat Naspravdi zh nazva sela pohodit vid osobovogo imeni Pac i Pacevich Osobu z im yam Pac zgaduyut deyaki starozhili yakij zhiv priblizno u 1482 roci Prizvish na ti chasi she ne isnuvalo to v danomu vipadku sina Paca nazivali Pacevich IstoriyaU Pacikovi Pidlissi vzhe v 1852 roci bulo zasnovano shkolu Todi zh vchitelyuvav Mihajlo Rashkevich a v 1864 roci U Zubrinskij Hoch todi v seli bulo 700 zhiteliv ale do shkoli hodilo tilki 18 ditej U 1906 roci cisarsko korolivska Shkilna rada vinesla postanovu pro odnoklasnu shkolu V 1912 roci v seli prozhivalo 1270 ukrayinciv 72 polyaki 80 yevreyiv Na pochatku sichnya 1950 roku v seli bulo stvoreno kolgosp V 1964 roci selo perejmenovano na Pidlissya Nova nazva pohodit vid togo sho selo rozkinulosya pid lisom Za danimi oblupravlinnya MGB u 1949 r v Stanislavskomu rajoni pidpillya OUN najaktivnishim bulo v selah Yamnicya Pidpecheri Zagvizdya Pacikiv i Ribne Za pidtrimku povstanciv ponad 150 zhiteliv sela okupanti vivezli do Sibiru NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 2355 99 45 rosijska 13 0 55 Usogo 2368 100 Fayansova fabrikaFabriku fayansu u Pacikovi pid Stanislavom zasnuvav u 1912 roci Oleksandr Levickij gerbu Rogalya Vin buv vlasnikom firmi Kazimir Levickij u Lvovi a she v nogo bulo 3500 morgiv ornoyi zemli ta lisiv u Pacikovi Zagvizdi Staromu Lisci pansionat vidpochinku v Olesovi suchasna teritoriya vijskovogo poligonu v Staromu Lisci pidpriyemstvo z vidobuvannya mineralnoyi vodi Dewajtis u Pacikovi neruhomist u Lvovi de vin i meshkav Na cih figurkah stavilisya shtampi PACYKOW i vitiskavsya nomer seriyi ta virobnika V 1911 1914 rokah iz fabrikoyu fayansovih virobiv Oleksandra Levickogo v Pacikovi spivpracyuvala vidoma galicka skulptorka i hudozhnicya Lyuna Amaliya Dreksler V rezultati ciyeyi spivpraci u tvorchosti Lyuni Dreksler z yavilasya dribna porcelyanova ta fayansova plastika z yakoyu vona vistavlyalasya u Myunheni ta v Parizhi Sered vidomih skulptoriv u Pacikovi pracyuvali Anton Popel Lyuna Dreksler Tadeush Blotnickij Vladislav Gruberskij Vladislav Adam yak Fayansovij zavod u Pacikovi chastkovo buv zrujnovanij pid chas vijni v 1914 1918 rr ale zgodom jogo vidnovili proveli rekonstrukciyu ta modernizaciyu Do 1938 roku produkciya zavodu iz sela Pacikiv regulyarno eksponuvalasya v specialnomu paviljoni u Lvovi Populyarnist fabriki perestala isnuvati u 1939 roci U 1944 buv vinishenij i sam Pacikiv lishe figurki z gerbom Rogalya vse she z yavlyalisya na misteckih aukcionah na tli zabutoyi pisenki Ya stoyala u palaci u palaci Kolo mene richki garni i bagati shitki Grebin i panchohi sil i cukor Nizh i vilki milo trohi Tut stara kanapa tam poderta kapa Yak to vse buvaye v nas Prispiv Bo ya ye statuetka fayansova Pacikiv to mij ridnij dim Bilyava sinooka rum yana Hoch ne p yu ne yim Zaraz u Pidlissi ne znajti reshtok fayansovoyi fabriki Pacikova Vidomi lyudiPavlo Vacik Prut 17 07 1917 01 03 1946 major za inshimi danimi polkovnik Ukrayinskoyi povstanskoyi armiyi komandir sotni Zmiyi kurenya Skazheni 1944 kurinnij kurenya Pidkarpatskij 1945 22 go Stanislavskogo Teritorialnogo vidtinku Chornij lis grupi UPA Zahid licar Sribnogo Hresta Bojovoyi Zaslugi 1 go klasu Kaetan Gorodiskij pan u Pacikovi 1809 roku Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 1 zhovtnya 2020 Procitovano 4 grudnya 2019 Arhiv originalu za 16 lipnya 2021 Procitovano 16 lipnya 2021 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Komendant u gorosi Vijna i Stanislaviv U chervni 1809 goPosilannyaSajt Verhovnoyi Radi Ukrayini Sela Tismenickogo rajonu Arhivovano 5 grudnya 2012 u Archive is Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi