Підляський говір (давніше ще сідлецька говірка) — говір північного наріччя української мови.
Назва
Назва «Підляський» ґрунтується на історичній назві землі, де поширені говірки — Підляшшя (біл. Падляшша, пол. Podlasie). Назва пішла від словосполуки «під ляхами», тобто, коло (близько) поляків. Хоч жорсткої межі говорів Підляшшя на сьогодні немає, оскільки сучасне населення краю складають мовці різних мов, проте у цілому не складно виявити за етнографічними працями сучасними так і минулими межі розселення українців, білорусів та поляків Підляшшя. А зокрема південь Підляшшя у Більському повіті Городенської губернії Російської Імперії більшість мали українці, потім поляки, білоруси, за перевагу українців (русинів) на півдні Підляшшя свідчать і польська мапа народонаселення Європи 1927 року, так і діалектологічні дослідження К. П. Михальчука 1871 року, Ю. Ф. Карського 1903-го, ба навіть результати московської діалектологічної комісії 1915-го, всі і подальші розвідки чітко зараховували міста, села та їх округи, а саме Нарев, Більськ, Поружани, Мельник тощо на південь до української мови. Зокрема нерозривним є діалектна тяглість волинсько-поліського діалекту на Берестейщині та півдні Підляшшя, до цього слід зауважити, що інколи і Холмщину долучали до поняття Підляшшя, де, як відомо, той же волинсько-поліський діалект, так і саме населення раніше складали саме українці (русини) ще не викликало у дослідників нарікань чи сумніву.
Прикметні риси
Звукові особливості
Підляський говір вирізняється двозвуками, що виникли на місці староукраїнських о та е в закритих наголошених складах та на місці давнього наголошеного ѣ. Двозвуки в українській мові є не тільки в підляських говірках, двозвуки прикметні для всіх діалектів Північного (Поліського) наріччя української мови. Затверділий звук р прикметний для українського північного наріччя та для подільського діалекту, а також для білоруської літературної мови. Проте лише ця не визначна особливість подекуди дає підстави частині білоруських науковців залічувати ці говірки до білоруської мови, хоч затверділий звук р прикметний і для північного та південно-західного наріччя української мови, так і в цілому ні для говірок Берестейщини, ні півдня Підляшшя не характерно ні акання, ні дзекання, ні цекання, ні пом'якшення «е» перед приголосними, більшість характерних особливостей білоруської мови, не знаходять свого відображення у говірках Підляшшя і Берестейщини.
Літературна українська | Волинсько-поліський діалект української мови | Підляська говірка | Літературна білоруська |
---|---|---|---|
Рядок | Радок | Радок | Радок |
Ріка | Рика | Рика | Рака |
Рябий | Рабий | Рабий | Рабы |
Уряд | Урад | Урад | Урад |
ходити | ходити | ходити | хадзіць |
Дід-Дідок | Дід-Дидок | Дієд-Дидок | Дзед-Дзядок |
На дубі | На дубови | На дубови | На дубе |
Кінь | Кинь | Куинь, Куонь | Конь |
Примітка: підляської говірку записано українською абеткою
Поширення
Говірки поширені на сході сучасної Польщі та пересікають межу і побутують на Волині і на Берестейщині. На півдні говірки межували спорідненими їм Холмською говіркою яку подекуди теж зараховують до регіону Підляшшя, говірки Холмщини тепер, після операції «Вісла», практично зникли в народному мовленні Холмщини. Межа між говірками проходить південніше від умовної лінії Володава — Парчів. На сході за межу говірки править річка Західний Буг, тепер це кордон між Польщею та Білоруссю. На півночі говірки Підляшшя потроху переходять у говори білоруські з характерними рисами білоруської мови, найчастіше за межу вважають річку Нарву. На заході говірка потроху переходить у польські говори. Частина мовців говірки після акції «Вісла» живе в Північних та Західних землях Польщі та на Волині.
Правопис
У 1988 році український письменник та історик Юрій Гаврилюк запропонував фонетичний правопис на основі української орфографії для українських говірок на Підляшші. Ним вийшло осібне видання статті «Історія Пудляша (Берестейської землі) в X—XIV століттях» (Гайнувка, 1990), а ще номери «Нашої газети». Цим правописом друкуються матеріали говіркою в часописі «Над Бугом і Нарвою». Крім того, Юрій Гаврилюк записує говіркові тексти латинкою на базі польської орфографії. Нею видана книга «Nechaj żywe Pudlasze» (Більськ, 2001).
Див. ще
Примітки
- Михайло Лесів. Українські говірки в Польщі. ст. 280—281
- Файл:1897 Gov Grodno ethno.jpg — Вікіпедія. commons.wikimedia.org (укр.). Процитовано 17 червня 2022.
- Файл:Польська карта народо-населення Центральної Європи 1927 року..jpg — Вікіпедія. commons.wikimedia.org (укр.). Процитовано 17 червня 2022.
- Файл:Ukrainian-Belarusian linguistic border.svg — Вікіпедія. commons.wikimedia.org (укр.). Процитовано 17 червня 2022.
- Файл:Ethnic-Ukrainians.jpg — Вікіпедія. commons.wikimedia.org (укр.). Процитовано 17 червня 2022.
- Михайло Лесів. Українські говірки в Польщі. ст. 411
- Білорусько—український словник. Г. П. Півторак, О. І. Скопненко. Київ, «Довіра» 2007 р.
- Пропозиції запису пудляських діялектув
Посилання
- Юрій Гаврилюк — Історія Пудляша (Берестейської землі) в X—XIV століттях [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.].
- Юрій Гаврилюк — Пропозиції запису підляських діалектів [ 23 травня 2013 у Wayback Machine.] — на сайті Гайдамака.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pidlyaskij govir davnishe she sidlecka govirka govir pivnichnogo narichchya ukrayinskoyi movi Karta ukrayinskih narich i govoriv 2005 Pidlyaskij govir poshirenij tilki v Polshi na zahid vid Bugu j pivnichnishe vid miscya de shodyatsya kordoni Ukrayini Polshi j Bilorusi Na mapi sinimi krapkami NazvaNazva Pidlyaskij gruntuyetsya na istorichnij nazvi zemli de poshireni govirki Pidlyashshya bil Padlyashsha pol Podlasie Nazva pishla vid slovospoluki pid lyahami tobto kolo blizko polyakiv Hoch zhorstkoyi mezhi govoriv Pidlyashshya na sogodni nemaye oskilki suchasne naselennya krayu skladayut movci riznih mov prote u cilomu ne skladno viyaviti za etnografichnimi pracyami suchasnimi tak i minulimi mezhi rozselennya ukrayinciv bilorusiv ta polyakiv Pidlyashshya A zokrema pivden Pidlyashshya u Bilskomu poviti Gorodenskoyi guberniyi Rosijskoyi Imperiyi bilshist mali ukrayinci potim polyaki bilorusi za perevagu ukrayinciv rusiniv na pivdni Pidlyashshya svidchat i polska mapa narodonaselennya Yevropi 1927 roku tak i dialektologichni doslidzhennya K P Mihalchuka 1871 roku Yu F Karskogo 1903 go ba navit rezultati moskovskoyi dialektologichnoyi komisiyi 1915 go vsi i podalshi rozvidki chitko zarahovuvali mista sela ta yih okrugi a same Narev Bilsk Poruzhani Melnik tosho na pivden do ukrayinskoyi movi Zokrema nerozrivnim ye dialektna tyaglist volinsko poliskogo dialektu na Berestejshini ta pivdni Pidlyashshya do cogo slid zauvazhiti sho inkoli i Holmshinu doluchali do ponyattya Pidlyashshya de yak vidomo toj zhe volinsko poliskij dialekt tak i same naselennya ranishe skladali same ukrayinci rusini she ne viklikalo u doslidnikiv narikan chi sumnivu Prikmetni risiZvukovi osoblivosti Pidlyaskij govir viriznyayetsya dvozvukami sho vinikli na misci staroukrayinskih o ta e v zakritih nagoloshenih skladah ta na misci davnogo nagoloshenogo ѣ Dvozvuki v ukrayinskij movi ye ne tilki v pidlyaskih govirkah dvozvuki prikmetni dlya vsih dialektiv Pivnichnogo Poliskogo narichchya ukrayinskoyi movi Zatverdilij zvuk r prikmetnij dlya ukrayinskogo pivnichnogo narichchya ta dlya podilskogo dialektu a takozh dlya biloruskoyi literaturnoyi movi Prote lishe cya ne viznachna osoblivist podekudi daye pidstavi chastini biloruskih naukovciv zalichuvati ci govirki do biloruskoyi movi hoch zatverdilij zvuk r prikmetnij i dlya pivnichnogo ta pivdenno zahidnogo narichchya ukrayinskoyi movi tak i v cilomu ni dlya govirok Berestejshini ni pivdnya Pidlyashshya ne harakterno ni akannya ni dzekannya ni cekannya ni pom yakshennya e pered prigolosnimi bilshist harakternih osoblivostej biloruskoyi movi ne znahodyat svogo vidobrazhennya u govirkah Pidlyashshya i Berestejshini Literaturna ukrayinska Volinsko poliskij dialekt ukrayinskoyi movi Pidlyaska govirka Literaturna biloruska Ryadok Radok Radok Radok Rika Rika Rika Raka Ryabij Rabij Rabij Raby Uryad Urad Urad Urad hoditi hoditi hoditi hadzic Did Didok Did Didok Diyed Didok Dzed Dzyadok Na dubi Na dubovi Na dubovi Na dube Kin Kin Kuin Kuon Kon Primitka pidlyaskoyi govirku zapisano ukrayinskoyu abetkoyuPoshirennyaUkrayinci v Polshi 2002 rik Movci govirki zhivut peredusim u chotiroh povitah Bilskomu Sim yatickomu Gajnivskomu j u misti Bilostoci Govirki poshireni na shodi suchasnoyi Polshi ta peresikayut mezhu i pobutuyut na Volini i na Berestejshini Na pivdni govirki mezhuvali sporidnenimi yim Holmskoyu govirkoyu yaku podekudi tezh zarahovuyut do regionu Pidlyashshya govirki Holmshini teper pislya operaciyi Visla praktichno znikli v narodnomu movlenni Holmshini Mezha mizh govirkami prohodit pivdennishe vid umovnoyi liniyi Volodava Parchiv Na shodi za mezhu govirki pravit richka Zahidnij Bug teper ce kordon mizh Polsheyu ta Bilorussyu Na pivnochi govirki Pidlyashshya potrohu perehodyat u govori biloruski z harakternimi risami biloruskoyi movi najchastishe za mezhu vvazhayut richku Narvu Na zahodi govirka potrohu perehodit u polski govori Chastina movciv govirki pislya akciyi Visla zhive v Pivnichnih ta Zahidnih zemlyah Polshi ta na Volini PravopisU 1988 roci ukrayinskij pismennik ta istorik Yurij Gavrilyuk zaproponuvav fonetichnij pravopis na osnovi ukrayinskoyi orfografiyi dlya ukrayinskih govirok na Pidlyashshi Nim vijshlo osibne vidannya statti Istoriya Pudlyasha Berestejskoyi zemli v X XIV stolittyah Gajnuvka 1990 a she nomeri Nashoyi gazeti Cim pravopisom drukuyutsya materiali govirkoyu v chasopisi Nad Bugom i Narvoyu Krim togo Yurij Gavrilyuk zapisuye govirkovi teksti latinkoyu na bazi polskoyi orfografiyi Neyu vidana kniga Nechaj zywe Pudlasze Bilsk 2001 Div shePidlyaska mikromova Prosta movaPrimitkiMihajlo Lesiv Ukrayinski govirki v Polshi st 280 281 Fajl 1897 Gov Grodno ethno jpg Vikipediya commons wikimedia org ukr Procitovano 17 chervnya 2022 Fajl Polska karta narodo naselennya Centralnoyi Yevropi 1927 roku jpg Vikipediya commons wikimedia org ukr Procitovano 17 chervnya 2022 Fajl Ukrainian Belarusian linguistic border svg Vikipediya commons wikimedia org ukr Procitovano 17 chervnya 2022 Fajl Ethnic Ukrainians jpg Vikipediya commons wikimedia org ukr Procitovano 17 chervnya 2022 Mihajlo Lesiv Ukrayinski govirki v Polshi st 411 Bilorusko ukrayinskij slovnik G P Pivtorak O I Skopnenko Kiyiv Dovira 2007 r Propoziciyi zapisu pudlyaskih diyalektuvPosilannyaYurij Gavrilyuk Istoriya Pudlyasha Berestejskoyi zemli v X XIV stolittyah 22 travnya 2011 u Wayback Machine Yurij Gavrilyuk Propoziciyi zapisu pidlyaskih dialektiv 23 travnya 2013 u Wayback Machine na sajti Gajdamaka