Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить інформацію, яку треба на наявність недостовірних фактів і хибних даних. (листопад 2020) |
Підлу́жне — село в Україні, у Рівненському районі Рівненської області. Село у складі Костопільська громади. Раніше було центром сільської ради, якій підпорядковувались села Велика Любаша, Корчів'я, Космачів, Трубиці. Розкинулося на правому березі річки Горині — притоки Прип'яті, що впадає у Дніпро. До центру громади — 12 км. Дворів у Підлужному 288. Населення — 797 осіб. Назва села Підлужне походить за переказами від того, що перші хати села були розташовані над лугом, який простягається тут вждовж річки Горинь. Згідно літературних правил потрібно було б говорити Понадлужне, Надлужне, але за розмовною діалектикою вираз «понад» замінювався на вираз «попід». Очевидно це і вплинуло на назву села.
| село Підлужне | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Рівненська область | ||||
| Район | Рівненський район | ||||
| Громада | Костопільська міська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA56060350230038878 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1577 | ||||
| Населення | 797 | ||||
| Площа | 1,79 км² | ||||
| Густота населення | 435,2 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 35024 | ||||
| Телефонний код | +380 3657 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°56′53″ пн. ш. 26°20′57″ сх. д. / 50.94806° пн. ш. 26.34917° сх. д.Координати: 50°56′53″ пн. ш. 26°20′57″ сх. д. / 50.94806° пн. ш. 26.34917° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 173 м | ||||
| Водойми | річки: Замчисько, Горинь | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 35024, Рівненська обл., Костопільський р-н, с. Підлужне | ||||
| Карта | |||||
  Підлужне | |||||
 Підлужне | |||||
| Мапа | |||||
| | |||||
Географія
Селом протікає річка Замчисько, яка на північно-західній околиці впадає у річку Горинь
Заснування
Вперше Підлужне згадується в писемних джерелах 1577 року, як приватновласницьке село. З цього часу і майже до кінця XVIII ст. Підлужне входило до Волинського воєводства. Спочатку воно було невеликим поселенням. В 1629 році в Підлужному налічувалося 48 димів. Пізніше, коли Правобережна Україна відійшла до Польщі, то землі села стали належати пану С.Радзівіллу. Він перетворив вільних селян у своїх кріпаків. Панування Радзівіллів продовжувалося аж до XVIII ст. Потім село перейшло до панів Чарторизьких. Після входження Правобережної України до складу Росії Підлужне входило до Рівненського повіту Волинської губернії. На початку ХІХ ст. княгиня із сім'ї Радзівіллів вийшла заміж за князя Чарторизького і продала село разом з людьми російському урядові.
В 1823 році в Підлужному почала діяти суконна мануфактура. За цей час у селі працювали ще й шкіряний й винокурний заводи. Жителі села вели жваву торгівлю. Основний продукт торгівлі — хліб. Наприкінці ХІХ ст. більшість селян Підлужного була малоземельною. Сільська біднота наймитувала у колоністів, працювала на поміщицьких полях і підприємствах, а також на Іванодолинських кар'єрах. Після запровадження поділу на волості Підлужне стало волосним центром аз 1866 року — віднесено до Костопільської волості. Ще більше прискорила розшарування села Столипінська реформа. Навколо села виникли хутори Руда Підлуженська, В'юниця, Корчів'я, Трубиці. Хутори були переважно заселені колоністами. В 1875 році в Підлужному було відкрито однокласне училище. В 1884 році в ньому навчалось 95 дітей заможних селян.
У 1906 році село Костопільської волості Рівненського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 46 верст, від волості 12. Дворів 158, мешканців 1104.
На початку ХХ століття
В 1900 році однокласне училище було реорганізоване в двокласне. Під час Першої світової війни тривалий час Підлужне перебувало у прифронтовій смузі. На території села розташовувались війська Південно-західного фронту. В січні 1918 року у Підлужному було встановлено радянську владу. Головою Ревкому був обраний Нагорний Никанор. Вже вкінці лютого 1918 року австро-німецькі війська окупували село і відновили старі порядки. Після краху окупації тут встановилась влада Директорії. В червні 1919 року у Підлужному було відновлено радянську владу. В серпні 1919 року село захопили польські інтервенти. У липні 1920 року солдати І-Кінної армії визволили Підлужне, однак уже у вересні вони змушені були відступати. За Ризьким мирним договором !921 року село відійшло до Польщі. Настали часи жорстокого і соціального . національного гноблення українського населення. В селі існувала початкова школа, але викладання велося в ній польською мовою. Українська мова зазнавала утисків. В 1928 році в селі виникла «Просвіта.» Ось що згадував житель села Підлужне Бенедик Сак Іванович, 1911 року народження: " «Просвіта» або читальня знаходилась у хаті Нагорного Никона. Сюди збиралась молодь села Підлужне та навколишніх сіл. Керівником просвіти був Петрина Костик. В читальні було багато книг з історії України. Крім цього під проводом діяльності «Просвіти» в 30-х роках діяв осередок ОУН, члени якого таємно в лісі займалися військовою справою. Після наступу радянських військ на Західноукраїнські землі у вересні 1939 року в селі було створено тимчасовий орган радянської влади — селянський комітет. В 1939 році відкрили в селі медичний пункт, неповну середню школу з українською мовою навчання та школу для ліквдації неписьменності, а також клуб і бібліотеку.
В роки Другої світової війни
5 липня 1941 року армія Вермахту окупувала село. Мешканці Підлужного не хотіли визнавати розпорядженнь окупантів, ховали в лісі худобу, хліб. Фашисти влаштовували облави, ловили молодь і вивозили на каторгу в Німеччину. Так було вивезено більше 300 чоловік. В перші місяці війни від рук окупантів загинуло 50 чоловік. Загарбники зруйнували багато жител, школу. В 1943 році через село проходило партизанське з'єднання під командуванням С. Ковпака. 14 січня 1944 року Підлужне було визволене від німецько-фашистських загарбників 121 гвардійською стрілецькою девізією І–го українського фронту. 42 підлуженці поповнили лави Червоної Армії, пішли на фронт. Чимало з них прославилося в боях за Батьківщину і були відзначені урядовими нагородами, 27 односельців полягли у бояг з фашизмом. Весною 1944 року в селі відкрито початкову школу, всі діти шкільного віку були охоплені навчанням.
Ветерани Радянсько-німецької війни
Іванчук Федір Григорович
Народився 1928 року в селі Печалівка (нині Мирне). Там закінчив 5 класів. Улітку 1944 був мобілізований на фронт. Воював у Чехії, визволяв місто Брно. А після перемоги над фашистською Німеччиною потрапив на Далекий Схід, де точилися жорстокі бої на Японському фронті. Брав участь у визволенні таких міст, як Дайрен, Порт-Артур.
Хоч війна з Японією була закінчена у вересні 1945, але служба в армії продовжувалася. Федір Іванчук повернувся додому в липні 1951 року. Працював на Костопільсьському домобудівному комбінаті робітником (у фанерному цеху). Тут зустрів свою дружину — Євдокію Яківну, уродженку с. Підлужне. Разом із дружиною добросовісно трудилися в колгоспі ім.. Ватутіна. Виростили троє дітей — двох синів і дочку. Мають 6 онуків і 5 правнуків.
У 2014 році ветеран війни Федір Григорович помер.
Нагороджений орденом Червоної Зірки.
Після воєнний період
Продовжувалась жорстока боротьба оунівського підпілля проти радянської влади, однак органи НКВС робили все можливе, щоб придушити цей опір. В селах були організовані загони ястребків, які почали нести варту. Організовували облави проти бандерівців. У 1947 році були вивезені в основному в Сибір, ті хто яким-небудь чином був зв'язаний з бандерівцями. Доля багатьох вивезених невідома. У вересні 1948 року в Підлужному організували колгосп імені Леніна. Основними галузями виробництва стали рільництво та тваринництво. У 60-х роках споруджено маже 200 індивідуальних будинків, зникли солом'яні стріхи, оселі покривалися шифером, черепицею і оцинкованою бляхою. Центральна вулиця Підлужного була забрукована базальтовою брущаткою. У Підлужному на той час діяла неповна середня школа. В 70-х роках на території Підлужненської сільської ради були споруджені клуби с. Трубиці та с. Велика Любаша, побудовано будинок для вчителів та дорогу з твердим покриттям. 1 вересня 1980 року- в селі стала до ладу нова середня школа на 500 учнівських місць.
Сучасний розвиток села
На сьогоднішній день в селі проживає 798 осіб. Функціонує Великолюбаська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів в якій навчається 210 учнів. Діє дошкільний заклад «Калинка», розрахований на 20 дітей, публічно-шкільна бібліотека. За медичною допомогою мешканці звертаються до фельдшерсько-акушерського пункту. До послуг селян 7 торговельних закладів, діють на території населеного пункту також приватні фермерські господарства спеціалізовані на вирощуванні зернових та картоплі.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 761 особа, з яких 373 чоловіки та 388 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 779 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,61 % |
| російська | 0,39 % |
Бібліотека
У 50-х роках аж до 1963 року бібліотекарем працювала Марія Наумівна Чмир, після неї Аліна Іванівна Михайловська. У 70- х роках ХХ ст книжковий фонд становив 10 тис. примірників з різних галузей знань. З 1981 по 1998 рік сільським бібліотекарем працювала Надія Іванівна Боришкевич. 1980 року в селі Підлужне було відкрито нове приміщення типової середньої школи на 500 учнівських місць. При цьому загальноосвітньому навчальному закладі почала діяти бібліотека з великим книжковим фондом, її завідувачем стала Людмила Михайлівна Будько. У 1998 році відбулася реорганізація бібліотечної системи. В результаті об'єднання книжкових фондів сільської та шкільної бібліотек було створено публічно-шкільну бібліотеку. Книжковий фонд її становить тепер 17650 примірників, із них — 7000 підручники. З вересня 2013 року бібліотекарем стала працювати Глебік Вероніка Володимирівна.
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 1 березня 2020.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання
- Podłużne // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 435. (пол.)
- Погода в селі Підлужне [ 16 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Проект «Долі, обпалені війною» [ 21 липня 2015 у Wayback Machine.]
- Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Ровенська область / Ред. кол. тому: Мяловицький А. В. (гол. редкол.), Баєва Н. А., Бугайов О. Т., Вишнякова В. І., Гайбонюк В. Д., Зайцев В. М., Йова П. В., Колтунюк С. В. (заст. гол. редкол.), Красиленко З. К., Мандрик В. Я., Масний О. С., Мельничук П. У., Молчанов О. П. (відп. секр. редкол.), Степанов Л. С., Тумановський С. М., Холявчук В. М. АН УРСР. Інститут історії. – К.: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1973. – 680 с. [ 16 лютого 2020 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit informaciyu yaku treba pereviriti na nayavnist nedostovirnih faktiv i hibnih danih Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim obgovorennyam ta dopomozhit vipraviti nedoliki listopad 2020 Pidlu zhne selo v Ukrayini u Rivnenskomu rajoni Rivnenskoyi oblasti Selo u skladi Kostopilska gromadi Ranishe bulo centrom silskoyi radi yakij pidporyadkovuvalis sela Velika Lyubasha Korchiv ya Kosmachiv Trubici Rozkinulosya na pravomu berezi richki Gorini pritoki Prip yati sho vpadaye u Dnipro Do centru gromadi 12 km Dvoriv u Pidluzhnomu 288 Naselennya 797 osib Nazva sela Pidluzhne pohodit za perekazami vid togo sho pershi hati sela buli roztashovani nad lugom yakij prostyagayetsya tut vzhdovzh richki Gorin Zgidno literaturnih pravil potribno bulo b govoriti Ponadluzhne Nadluzhne ale za rozmovnoyu dialektikoyu viraz ponad zaminyuvavsya na viraz popid Ochevidno ce i vplinulo na nazvu sela selo PidluzhneGerb Pidluzhnogo Prapor PidluzhnogoKrayina UkrayinaOblast Rivnenska oblastRajon Rivnenskij rajonGromada Kostopilska miska gromadaKod KATOTTG UA56060350230038878Osnovni daniZasnovane 1577Naselennya 797Plosha 1 79 km Gustota naselennya 435 2 osib km Poshtovij indeks 35024Telefonnij kod 380 3657Geografichni daniGeografichni koordinati 50 56 53 pn sh 26 20 57 sh d 50 94806 pn sh 26 34917 sh d 50 94806 26 34917 Koordinati 50 56 53 pn sh 26 20 57 sh d 50 94806 pn sh 26 34917 sh d 50 94806 26 34917Serednya visota nad rivnem morya 173 mVodojmi richki Zamchisko GorinMisceva vladaAdresa radi 35024 Rivnenska obl Kostopilskij r n s PidluzhneKartaPidluzhnePidluzhneMapa Pidluzhne u VikishovishiGeografiyaSelom protikaye richka Zamchisko yaka na pivnichno zahidnij okolici vpadaye u richku GorinZasnuvannyaVpershe Pidluzhne zgaduyetsya v pisemnih dzherelah 1577 roku yak privatnovlasnicke selo Z cogo chasu i majzhe do kincya XVIII st Pidluzhne vhodilo do Volinskogo voyevodstva Spochatku vono bulo nevelikim poselennyam V 1629 roci v Pidluzhnomu nalichuvalosya 48 dimiv Piznishe koli Pravoberezhna Ukrayina vidijshla do Polshi to zemli sela stali nalezhati panu S Radzivillu Vin peretvoriv vilnih selyan u svoyih kripakiv Panuvannya Radzivilliv prodovzhuvalosya azh do XVIII st Potim selo perejshlo do paniv Chartorizkih Pislya vhodzhennya Pravoberezhnoyi Ukrayini do skladu Rosiyi Pidluzhne vhodilo do Rivnenskogo povitu Volinskoyi guberniyi Na pochatku HIH st knyaginya iz sim yi Radzivilliv vijshla zamizh za knyazya Chartorizkogo i prodala selo razom z lyudmi rosijskomu uryadovi V 1823 roci v Pidluzhnomu pochala diyati sukonna manufaktura Za cej chas u seli pracyuvali she j shkiryanij j vinokurnij zavodi Zhiteli sela veli zhvavu torgivlyu Osnovnij produkt torgivli hlib Naprikinci HIH st bilshist selyan Pidluzhnogo bula malozemelnoyu Silska bidnota najmituvala u kolonistiv pracyuvala na pomishickih polyah i pidpriyemstvah a takozh na Ivanodolinskih kar yerah Pislya zaprovadzhennya podilu na volosti Pidluzhne stalo volosnim centrom az 1866 roku vidneseno do Kostopilskoyi volosti She bilshe priskorila rozsharuvannya sela Stolipinska reforma Navkolo sela vinikli hutori Ruda Pidluzhenska V yunicya Korchiv ya Trubici Hutori buli perevazhno zaseleni kolonistami V 1875 roci v Pidluzhnomu bulo vidkrito odnoklasne uchilishe V 1884 roci v nomu navchalos 95 ditej zamozhnih selyan U 1906 roci selo Kostopilskoyi volosti Rivnenskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan vid povitovogo mista 46 verst vid volosti 12 Dvoriv 158 meshkanciv 1104 Na pochatku HH stolittyaV 1900 roci odnoklasne uchilishe bulo reorganizovane v dvoklasne Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni trivalij chas Pidluzhne perebuvalo u prifrontovij smuzi Na teritoriyi sela roztashovuvalis vijska Pivdenno zahidnogo frontu V sichni 1918 roku u Pidluzhnomu bulo vstanovleno radyansku vladu Golovoyu Revkomu buv obranij Nagornij Nikanor Vzhe vkinci lyutogo 1918 roku avstro nimecki vijska okupuvali selo i vidnovili stari poryadki Pislya krahu okupaciyi tut vstanovilas vlada Direktoriyi V chervni 1919 roku u Pidluzhnomu bulo vidnovleno radyansku vladu V serpni 1919 roku selo zahopili polski interventi U lipni 1920 roku soldati I Kinnoyi armiyi vizvolili Pidluzhne odnak uzhe u veresni voni zmusheni buli vidstupati Za Rizkim mirnim dogovorom 921 roku selo vidijshlo do Polshi Nastali chasi zhorstokogo i socialnogo nacionalnogo gnoblennya ukrayinskogo naselennya V seli isnuvala pochatkova shkola ale vikladannya velosya v nij polskoyu movoyu Ukrayinska mova zaznavala utiskiv V 1928 roci v seli vinikla Prosvita Os sho zgaduvav zhitel sela Pidluzhne Benedik Sak Ivanovich 1911 roku narodzhennya Prosvita abo chitalnya znahodilas u hati Nagornogo Nikona Syudi zbiralas molod sela Pidluzhne ta navkolishnih sil Kerivnikom prosviti buv Petrina Kostik V chitalni bulo bagato knig z istoriyi Ukrayini Krim cogo pid provodom diyalnosti Prosviti v 30 h rokah diyav oseredok OUN chleni yakogo tayemno v lisi zajmalisya vijskovoyu spravoyu Pislya nastupu radyanskih vijsk na Zahidnoukrayinski zemli u veresni 1939 roku v seli bulo stvoreno timchasovij organ radyanskoyi vladi selyanskij komitet V 1939 roci vidkrili v seli medichnij punkt nepovnu serednyu shkolu z ukrayinskoyu movoyu navchannya ta shkolu dlya likvdaciyi nepismennosti a takozh klub i biblioteku V roki Drugoyi svitovoyi vijni5 lipnya 1941 roku armiya Vermahtu okupuvala selo Meshkanci Pidluzhnogo ne hotili viznavati rozporyadzhenn okupantiv hovali v lisi hudobu hlib Fashisti vlashtovuvali oblavi lovili molod i vivozili na katorgu v Nimechchinu Tak bulo vivezeno bilshe 300 cholovik V pershi misyaci vijni vid ruk okupantiv zaginulo 50 cholovik Zagarbniki zrujnuvali bagato zhitel shkolu V 1943 roci cherez selo prohodilo partizanske z yednannya pid komanduvannyam S Kovpaka 14 sichnya 1944 roku Pidluzhne bulo vizvolene vid nimecko fashistskih zagarbnikiv 121 gvardijskoyu strileckoyu deviziyeyu I go ukrayinskogo frontu 42 pidluzhenci popovnili lavi Chervonoyi Armiyi pishli na front Chimalo z nih proslavilosya v boyah za Batkivshinu i buli vidznacheni uryadovimi nagorodami 27 odnoselciv polyagli u boyag z fashizmom Vesnoyu 1944 roku v seli vidkrito pochatkovu shkolu vsi diti shkilnogo viku buli ohopleni navchannyam Veterani Radyansko nimeckoyi vijniIvanchuk Fedir Grigorovich Narodivsya 1928 roku v seli Pechalivka nini Mirne Tam zakinchiv 5 klasiv Ulitku 1944 buv mobilizovanij na front Voyuvav u Chehiyi vizvolyav misto Brno A pislya peremogi nad fashistskoyu Nimechchinoyu potrapiv na Dalekij Shid de tochilisya zhorstoki boyi na Yaponskomu fronti Brav uchast u vizvolenni takih mist yak Dajren Port Artur Hoch vijna z Yaponiyeyu bula zakinchena u veresni 1945 ale sluzhba v armiyi prodovzhuvalasya Fedir Ivanchuk povernuvsya dodomu v lipni 1951 roku Pracyuvav na Kostopilsskomu domobudivnomu kombinati robitnikom u fanernomu cehu Tut zustriv svoyu druzhinu Yevdokiyu Yakivnu urodzhenku s Pidluzhne Razom iz druzhinoyu dobrosovisno trudilisya v kolgospi im Vatutina Virostili troye ditej dvoh siniv i dochku Mayut 6 onukiv i 5 pravnukiv U 2014 roci veteran vijni Fedir Grigorovich pomer Nagorodzhenij ordenom Chervonoyi Zirki Pislya voyennij periodProdovzhuvalas zhorstoka borotba ounivskogo pidpillya proti radyanskoyi vladi odnak organi NKVS robili vse mozhlive shob pridushiti cej opir V selah buli organizovani zagoni yastrebkiv yaki pochali nesti vartu Organizovuvali oblavi proti banderivciv U 1947 roci buli vivezeni v osnovnomu v Sibir ti hto yakim nebud chinom buv zv yazanij z banderivcyami Dolya bagatoh vivezenih nevidoma U veresni 1948 roku v Pidluzhnomu organizuvali kolgosp imeni Lenina Osnovnimi galuzyami virobnictva stali rilnictvo ta tvarinnictvo U 60 h rokah sporudzheno mazhe 200 individualnih budinkiv znikli solom yani strihi oseli pokrivalisya shiferom cherepiceyu i ocinkovanoyu blyahoyu Centralna vulicya Pidluzhnogo bula zabrukovana bazaltovoyu brushatkoyu U Pidluzhnomu na toj chas diyala nepovna serednya shkola V 70 h rokah na teritoriyi Pidluzhnenskoyi silskoyi radi buli sporudzheni klubi s Trubici ta s Velika Lyubasha pobudovano budinok dlya vchiteliv ta dorogu z tverdim pokrittyam 1 veresnya 1980 roku v seli stala do ladu nova serednya shkola na 500 uchnivskih misc Suchasnij rozvitok selaNa sogodnishnij den v seli prozhivaye 798 osib Funkcionuye Velikolyubaska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv v yakij navchayetsya 210 uchniv Diye doshkilnij zaklad Kalinka rozrahovanij na 20 ditej publichno shkilna biblioteka Za medichnoyu dopomogoyu meshkanci zvertayutsya do feldshersko akusherskogo punktu Do poslug selyan 7 torgovelnih zakladiv diyut na teritoriyi naselenogo punktu takozh privatni fermerski gospodarstva specializovani na viroshuvanni zernovih ta kartopli NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 761 osoba z yakih 373 choloviki ta 388 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 779 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 99 61 rosijska 0 39 BibliotekaU 50 h rokah azh do 1963 roku bibliotekarem pracyuvala Mariya Naumivna Chmir pislya neyi Alina Ivanivna Mihajlovska U 70 h rokah HH st knizhkovij fond stanoviv 10 tis primirnikiv z riznih galuzej znan Z 1981 po 1998 rik silskim bibliotekarem pracyuvala Nadiya Ivanivna Borishkevich 1980 roku v seli Pidluzhne bulo vidkrito nove primishennya tipovoyi serednoyi shkoli na 500 uchnivskih misc Pri comu zagalnoosvitnomu navchalnomu zakladi pochala diyati biblioteka z velikim knizhkovim fondom yiyi zaviduvachem stala Lyudmila Mihajlivna Budko U 1998 roci vidbulasya reorganizaciya bibliotechnoyi sistemi V rezultati ob yednannya knizhkovih fondiv silskoyi ta shkilnoyi bibliotek bulo stvoreno publichno shkilnu biblioteku Knizhkovij fond yiyi stanovit teper 17650 primirnikiv iz nih 7000 pidruchniki Z veresnya 2013 roku bibliotekarem stala pracyuvati Glebik Veronika Volodimirivna Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 14 grudnya 2017 Procitovano 1 bereznya 2020 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Rivnenska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Rivnenska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Rivnenska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini PosilannyaPodluzne Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1887 T VIII S 435 pol Pogoda v seli Pidluzhne 16 grudnya 2011 u Wayback Machine Proekt Doli obpaleni vijnoyu 21 lipnya 2015 u Wayback Machine Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR V 26 t Rovenska oblast Red kol tomu Myalovickij A V gol redkol Bayeva N A Bugajov O T Vishnyakova V I Gajbonyuk V D Zajcev V M Jova P V Koltunyuk S V zast gol redkol Krasilenko Z K Mandrik V Ya Masnij O S Melnichuk P U Molchanov O P vidp sekr redkol Stepanov L S Tumanovskij S M Holyavchuk V M AN URSR Institut istoriyi K Golov red URE AN URSR 1973 680 s 16 lyutogo 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi